Рішення

від 10.09.2024 по справі 714/606/24

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 714/606/24

Номер провадження 2/725/899/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2024 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Войтуна О.Б.,

при секретарі Сумарюк М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ювченко Андрій Васильович до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 третя особа яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

Посилалася на те, що з відповідачем проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу у м. Олесьніца, Республіка Польща, де у них народилась спільна дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначила, що протягом спільного проживання, невдовзі після народження дитини, їх відносини почали погіршуватись та в подальшому вони прийняли рішення про припинення фактичних сімейних відносин. За їх спільною згодою син залишився проживати з матір`ю.

Після повернення до України на початку 2021 року місце проживання дитини було зареєстровано у квартирі за адресою АДРЕСА_1 .

Згодом вона з дитиною переїхала проживати разом з її батьками по АДРЕСА_2 де проживають і на даний час.

Вказувала, що перешкод у спілкуванні сина з батьком, бабусею та дідусем не чинила, завжди йшла їм на зустріч.

Натомість протягом тривалого часу відповідач життям дитини не цікавиться, матеріальну допомогу надає періодично у мінімальному розмірі.

Після припинення стосунків відповідач повідомив, що коли захоче він забере сина та вивезе його за кордон. Він вважає, що для хлопчика важливішим є наявність рідного батька поруч, а матір він йому знайде.

З огляду на викладене вважає необхідним визначити місце проживання дитини з матір`ю.

Крім того просила стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частки його доходів.

У судове засідання позивачка не з`явилася. Від її представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Вразі неявки відповідача не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив. Внаслідок чого суд вважає, що можливо розглянути справу за його відсутності, оскільки у справі наявні достатні матеріали про права та взаємовідносини сторін. Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи без представника Служби. Проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі особи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку.

Одним із найголовніших та найважливіших обов`язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.

Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Отже, батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.

Цей обов`язок закріплений в Конституції України (статті 51, 52), а також в Сімейному кодексі України (статті 180-201).

У відповідності до положення ст.27 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована 27.02.1991 року), Держави-учасницівизнають правокожної дитинина рівеньжиття,необхідний дляфізичного,розумового,духовного,морального ісоціального розвиткудитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Так судом встановлено, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах у яких у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 у м. Олесьніца, Польща (а.с.15-16).

Відповідно до довідки виданої посольством України в Республіці Польща від 09.02.2021 року ОСОБА_3 зареєстрований громадянином України (а.с.17).

Спільна дитина фактично проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12).

У відповідності дост. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положеннями ст. 181 Кодексу визначено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Підстави визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положеньст. 182 СК України, так і положень ст.ст.183,184 СК України.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1)стан здоров`ята матеріальнестановище дитини; 2)стан здоров`ята матеріальнестановище платникааліментів; 3)наявність уплатника аліментівінших дітей,непрацездатних чоловіка,дружини,батьків,дочки,сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2)доведені стягувачемаліментів витратиплатника аліментів,у томучислі напридбання нерухомогоабо рухомогомайна,сума якихперевищує десятикратнийрозмір прожитковогомінімуму дляпрацездатної особи,якщо платникомаліментів недоведено джерелопоходження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд також враховує ту обставину, що відповідно дост. 180 СК України, обов`язок по утриманню дитини є рівною мірою як для батька так і для матері і, відповідно до цієї норми, як на позивачу так і на відповідачу лежить обов`язок по утриманню дитини.

Стаття 5 Протоколу № 7 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини - дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Аналогічні положення закріплені частиною першоюст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток.

Враховуючи матеріальний стан сторін, обов`язок як позивача та відповідача щодо утримання дітей, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити стягнувши із відповідача аліменти на утримання дитини.

Щодо визначення місця проживання дитини суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У відповідності до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини (ч. 2 ст. 161 СК України).

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Але даний принцип не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст. 141 Сімейного кодексу України, так і зі змісту Конвенції про права дитини.

Згідно характеристики наданої сільським головою Острицької сільської ради від 19.12.2023 року позивачка позитивнохарактеризується замісцем проживання.За періодпроживання скаргвід сусідівна неї,її чоловіката/абосина ненадходило.За свідченнямсусідів працьовита та ввічлива, в побуті доброзичлива, уважна. Займається вихованням дитини. Зарекомендувала себе як гарний член громади, підтримує добрі стосунки як у сім`ї, так і у спілкуванні з сусідами.

Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_4 станом на 23.11.2023 року до кримінальної відповідальності не притягалася, не знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с.19).

Згідно Висновку служби у справах дітей Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 03.04.2024 року №09-30/08 у присутності матері з дитиною проведено бесіду з метою врахування думки дитини при розгляді питання щодо визначення місця проживання з матір`ю, дитина повідомила, що хоче проживати разом з матір`ю, та з радістю розповідала різні історії, як вона грається та проводить час з мамою. На запитання про батька, реакція дитини була негативною.

Відповідно до згаданого висновку Служба дійшла висновку за доцільне визначити місце проживання дитини з матір`ю (а.с.25-26).

Враховуючи викладене, виходячи із перш за все з інтересів дитини, а також відсутності передбачених законом перешкод, суд приходить до висновку, що в цій частині вимог позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 968 грн. 96 коп. за подання позову про визначення місця проживання дитини та на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимогу про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст. 150, 155, 160, 161, 180-183, 184, 185, 191 СК України, ст.ст.4-6, 76-81, 95, 141, 206, 247, 258-259, 263-265, 280, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_1 ,зареєстрований по АДРЕСА_3 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_2 ,зареєстрована по АДРЕСА_3 ,фактично проживаєпо АДРЕСА_2 )аліменти наутримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у розмірі 1/4 частки усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.05.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_3 , фактично проживає по АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 968 грн. 96 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір в розмірі 968 грн. 96 коп..

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заявупро переглядзаочного рішенняможе бутиподано протягомтридцяти днівз дняйого проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці О. Б. Войтун