Рішення

від 20.09.2024 по справі 752/22148/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/22148/23

Провадження № 2-др/752/68/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 вересня 2024 року місто Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Стороженко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва заяву представника Житлово-будівельного кооперативу «Берізка» Кліпановського Андрія Петровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Берізка» про зобов`язання відновити надання послуг з постачання гарячої води, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 29 квітня 2024р. позовні вимоги ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Берізка» про зобов`язання відновити надання послуг з постачання гарячої води залишено без задоволення.

03.05.2024 р. до суду надійшла заява представника відповідача, за якою він просить стягнути з позивача на користь відповідача суму витрат на правову допомогу в розмірі 13 020,00 грн.

Вказана заява надійшла у провадження судді Ольшевської І.О. 06.05.2024 р., що вбачається з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, а матеріали основної справи (пр. №2/752/2166/24) передані судді 13.09.2024р.

Дослідивши матеріали справи та заяви, з`ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.

Пунктом 3 частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати .

Відповідно до частин другої, третьої статті 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката

підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandisрішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

На підтвердження розміру наданої правової допомоги представником відповідача надано суду: копію договору про надання правової допомоги №Р/26032024/К-7 від 26.03.2024; копію акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №169 від 30.03.2024; копія платіжної інструкції №1455 від 26.03.2024 щодо оплати правових послуг ТОВ «Київський центр права» на суму 3 720,00 грн.; копію акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №180 від 30.04.2024, підписаного відповідачем і ТОВ «Київський центр права»; копію платіжної інструкції №1458 від 05.04.2024 щодо оплати правових послуг ТОВ «Київський центр права» на суму 9 300,00 грн.; копію розрахунку витрат на правову допомогу від 03.05.2024 на підставі договору про надання правової допомоги №Р/26032024/К-7 від 26.03.2024; копія довіреності ЖБК «Кристал-7» №1 від 27.03.2024.

З наданих до суду доказів вбачається, що сторони дійшли згоди про обсяг необхідної правової допомоги, її вартість, порядок розрахунків та прийому виконаної роботи, яка представником надана, відповідачем прийнята та оплачена в розмірі 13 020,00 грн.

При цьому суд зауважує, що заперечень щодо розміру наданої правової допомоги або її вартості на адресу суду не надходило.

У постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №766/7206/20, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (постанова ВПВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судової практики щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку із розглядом справи за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Берізка» про зобов`язання відновити надання послуг з постачання гарячої води.

З огляду на те, що адвокатом під час розгляду справи був підготовлений лише один документ по суті, а саме відзив, а також взято участь в одному судовому засіданні, враховуючи складність та категорію справи, а також те, що позивач є особою пенсійного віку та споживачем комунальних послуг, які відповідно до законодавства звільняються від сплати судового збору, суд вважає за доцільне зменшити витрати на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню з боку позивача, до суми 6 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статями 137, 141, 264, 270 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника Житлово-будівельного кооперативу «Берізка» Кліпановського Андрія Петровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Берізка» про зобов`язання відновити надання послуг з постачання гарячої води задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Берізка» судові витрати в розмірі 6 000,00 грн. (шість тисяч грн. 00 коп.).

3. В іншій частині відмовити.

4. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Житлово-будівельний кооператив «Берізка», (адреса: Виставкова, 5, код ЄДРПОУ 22865446).

Суддя І.О. Ольшевська