Ухвала

від 18.10.2024 по справі 754/14587/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1-кс/754/2878/24

Справа № 754/14587/24

У Х В А Л А

Іменем України

18 жовтня 2024 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024100030000114 від 19.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 191 КК України відносно підозрюваної

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м. Нікополь, Дніпропетровської області, працюючої директором ТОВ «ДСЗ», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,-

В С Т А Н О В И В:

16 жовтня 2024 року прокурор Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 23.00 години до 06.00 години наступного дня в межах строку досудового розслідування, тобто до 13.11.2024 року, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024100030000114 від 19.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 191 КК України, відносно підозрюваної ОСОБА_5 . До клопотання додано матеріали кримінального провадження №12024100030000114.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що ОСОБА_5 , відповідно до наказу ТОВ «ДСЗ» (код ЄДРПОУ 34914426) № 12-К від 12.10.2021, призначена директором ТОВ «ДСЗ» на підставі протоколу загальних зборів.

Досудовим розслідуванням встановлено, щовідповідно до договірної ціни та кошторисної документації до договору підряду №118/8 від 04.08.2023 встановлено вартість за роботи і матеріали, зокрема: Комплектів автономного вуличного освітлення на сонячній батареї (опора із світильником), у розмірі 56 000,57 грн. без ПДВ.

В подальшому, з метою пособництва у реалізації злочинного умислу спрямованого на заволодіння бюджетними грошовими коштами, зловживаючи службовим становищем, ОСОБА_5 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, усуненням перешкод та сприяючи останнім у заволодінні грошовими коштами місцевого бюджету у великих розмірах, 12 жовтня 2023 у денний період часу, засвідчила акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 року (форма КБ-2в) у яких містились відомості про вартість обладнання, яке фактично були використано під час будівництва, вартість яких фактично завищена.

За результатом виконання робіт за договором підряду, на підставі Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 року КО «Київзеленбуд» сформовано Інформаційне повідомлення про зарахування коштів №12/10/2023 №209 від 14.10.2023р., перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «ДСЗ» (код ЄДРПОУ 34914426) кошти місцевого бюджету на суму 1 143 477,24 грн., у тому числі:

- за комплекти автономного вуличного освітлення на сонячній батареї (опора із світильником), у розмірі 56 000,57 грн. без ПДВ за 1 штуку, у кількості 14 штук на загальну вартість 784 007,98 грн. без ПДВ.

У той же час, в ході досудового розслідування встановлено, що вартість обладнання, зокрема комплекти автономного вуличного освітлення на сонячній батареї (опора із світильником) безпідставно завищена на суму 634 305,42 грн. без ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються, зокрема, за такими принципами: максимальна економія, ефективність та пропорційність (п.2), запобігання корупційним діям і зловживанням (п. 6).

Таким чином, ОСОБА_5 в силу положень ч.3 ст. 18 КК України, будучи службовою особою - директором ТОВ «ДСЗ», яка постійно обіймає у Товаристві посаду, пов`язану із виконанням організаційно - розпорядчих функцій, в порушення норм законодавства, зокрема вимог ч.1 ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», шляхом зловживання своїм службовим становищем, шляхом усуненням перешкод, наданням засобів, за попередньою змовою із невстановленим досудовим розслідуванням особам, шляхом використання останніми реквізитів ТОВ «ДСЗ» (код ЄДРПОУ 34914426), направлених на привласнення бюджетних коштів у великих розмірах, використовуючи надані повноваження, достовірно знаючи що вартість обладнання, яке було використано під час будівництва, фактично завищена, усвідомлюючи і передбачаючи суспільно-небезпечний характер своїх дій у привласнені коштів, за попередньою змовою невстановленим особами, виділених з місцевого бюджету та бажаючи їх настання, виступила пособником у привласнені майна, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, а саме бюджетних коштів виділених на виконання будівельних робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт і реставрація (Капітальний ремонт скверу на перетині вул. Закревського та вул. Милославської у Деснянському районі), внаслідок чого спричинено матеріальну шкоду територіальній громаді м. Києва на загальну суму 634 305,42 грн, що є великим розміром, якими в подальшому невстановлені досудовим розслідуванням особи розпорядилась на власний розсуд.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.

Прокурор в суді, окрім як на обґрунтованість висунутої підозри, посилався на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а також на те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не здатен запобігти їх виникненню.

Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо продовження стосовно ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Наголошував на необґрунтованості підозри, а також на недопустимості доказів, зібраних органом досудового розслідування з порушенням процесуальних норм, а саме, використання доказів, отриманих в іншому кримінальному провадженні. Наголошував на недопустимості, як доказу, висновку експерта за результатами проведеної судової товарознавчої експертизи, оскільки експертиза проведена по неналежних вихідних даних та по неіснуючому об`єкту дослідження. Стверджував, що ризики, зазначені прокурором не підтверджуються матеріалами провадження, а відтак просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Підозрювана ОСОБА_5 підтримала думку захисника.

Вислухавши доводи прокурора, промову захисника та підозрюваної, дослідивши клопотання та додатки до нього, приходжу до наступних висновків.

За змістом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості провадження.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Слідчим суддею встановлено, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відповідає вимогам ст. ст. 181, 184 КПК України та вручене захиснику та підозрюваній 15.10.2024 року, що підтверджується розпискою та рапортом.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2024 внесено відомості за № 12024100030000114 за ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 191 КК України.

19 серпня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 191 КК України.

Основною метою продовження строку дії запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також неможливість переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч.1-5, 7 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення на цьому етапі кримінального провадження підтверджується зібраними доказами, а саме: вилученими в ході тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у власності КО «Київзеленбуд» та ТОВ «ДСЗ» документами, протоколом огляду місця події від 28.03.2024 року, проведеними по справі експертизами.

Слідчий суддя звертає увагу, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не наділений повноваженнями щодо встановлення належності, обґрунтованості, повноти висновку товарознавчої експертизи, оскільки цей доказ має досліджувати суд під час судового розгляду справи та оцінювати в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

Фактичні дані, які є необхідними для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри особи, не включають в себе оцінку окремих доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише повинні бути достатніми для надання їм розумної оцінки для визначення того, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри (обвинувачення) не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як вбачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.

Необхідно наголосити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

При оцінці заявленого прокурором ризику, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, слідчим суддею взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Щодо можливості перешкоджати кримінальному провадженню шляхом використання підозрюваною своїх особистих та ділових зв`язків для здійснення підкупу, погроз тиску на учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає цей ризик не підтвердженим жодними доказами та малоймовірним, зважаючи на належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 протягом досудового розслідування.

Суд керується аналогічними мотивами відхиляючи доводи прокурора щодо існування ризику приховання або спотворення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема шляхом надання слідчому, прокурору, суду штучно створених документів (довідок, висновків експертів тощо). При цьому зауважує, що право збирати і подавати докази стороною захисту, у тому числі висновки експертів, зроблені на її замовлення, є непорушним з огляду на положення ст. 20, ч. 2 ст. 101, ст. 243 КПК України.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Вирішуючи в даному випадку питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 , про який клопоче прокурор, слідчий суддя враховує, що статтею 5 Європейської конвенції з прав людини передбачені випадки, коли особу може бути позбавлено свободи відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема це може бути здійснено з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення (пункт «с»).

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі з дотриманням гарантій передбачених статтею 5 Конвенції. В свою чергу, за змістом частин першої та другої статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).

В судовому засіданні, відповідно до ст. 178 КПК України, встановлено та оцінено в сукупності ті обставини, що підозрювана, перебуваючи тривалий час після оголошення повідомлення про підозру без жодного запобіжного заходу, від органів досудового розслідування не переховувалась, вчасно з`являлась за викликами слідчого, строк досудового розслідування триває та ризики, зазначені прокурором, не підтверджуються повною мірою. Слідчий суддя також звертає увагу, що після повідомлення про підозру ОСОБА_5 жодного разу не була допитана, як підозрювана. ОСОБА_5 офіційно працевлаштована, має міцні соціальні зв`язки - заміжня, має трьох дітей, у тому числі й неповнолітню дитину. Підозрювана має постійне місце проживання та реєстрації. Підозрювана судимостей не має, за місцем роботи характеризується позитивно. Слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_5 є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства, хворіє на цукровий діабет.

На думку слідчого судді продовження строку дії до підозрюваної за наведених обставин запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту становитиме для неї надмірний тягар та непропорційне втручання у право на особисту свободу.

Враховуючи, що клопотання прокурора не містить належного обґрунтування на підтвердження існування обставин, визначених п.3 ч.1 ст.194 КПК України щодо того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним у клопотанні ризикам, а сам лише ризик переховування підозрюваної не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому, а також зважаючи на те, що підозрювана добровільно з`явилась до суду на розгляд клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, суд не вбачає необхідності в продовження строку дії такого запобіжного заходу як домашній арешт. Крім того, прокурором не доведено в судовому засіданні, яким саме чином можливо запобігти ризикам незаконного впливу на учасників кримінального провадження, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, продовживши строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період часу, та неможливість запобігти цим ризикам застосувавши більш м`який запобіжний захід.

Дані про особу підозрюваної, яка є раніше не судима, її вік, стан здоров`я і те, що вона працює, має постійне місце проживання на території міста Києва, заміжня - вказують про наявність міцних соціальних зв`язків та свідчать на користь останньої, що в свою чергу є стримуючим фактором та може вважатися запорукою та певною гарантією для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, тобто більш м`якого ніж домашній арешт, а тому клопотання прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 176 - 179, 181, 184, 194, 309, 369-372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024100030000114 від 19.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 191 КК України відносно підозрюваної ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- не спілкуватися зі свідками, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, визначеними слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Обов`язки покласти в межах строку досудового розслідування, тобто до 13.11.2024 року.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2-х розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вручити копію ухвали підозрюваній негайно після оголошення.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на Деснянське УП ГУ НП в м. Києві.

Ухвала припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 21.10.2024 о 09 год. 15 хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_1