17.10.2024 Справа № 756/10730/24
Унікальний номер 756/10730/24
Номер провадження 2-і/756/59/24
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
17 жовтня 2024 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Об`єднання співласників багатоквартирного будинку «Оболонська вежа» про перерахунок житлово-комунальних послуг,
встановила:
У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСББ «Оболонська вежа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з внеску на управління багатоквартирним будинком.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02 вересня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 09 жовтня 2024 року.
11 жовтня 2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСББ «Оболонська вежа» про перерахунок житлово-комунальних послуг, в якій просить зобов`язати ОСББ «Оболонська вежа» здійснити перерахунок заявлених вимог в первісному позові, а сааме в розмірі 30719,37 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що зустрічну позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Згідно ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).
Пільги щодо сплати судового збору, визначені у ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Зі змісту заяви вбачається, що між сторонами виник спір щодо внесків на управління багатоквартирним будинком власницею квартири в якому є ОСОБА_1 .
У зустрічному позові ОСОБА_1 посилається на те, що ОСББ «Оболонська вежа» неналежним чином надає житлово-комунальні послуги.
Позивач в зустрічній позовній заяві посилається на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», вважає, що звільнена від сплати судового збору, оскільки правовідносини регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Пунктом 22 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Системний аналіз положень Закону України "Про захист прав споживачів" доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України "Про захист прав споживачів".
Згідно із ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів", крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 квітня 1996 року "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).
Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України "Про захист прав споживачів", зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів"), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України "Про захист прав споживачів".
Відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У зв`язку з цим, застосування Закону України "Про захист прав споживачів" до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України).
Зважаючи на заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги, спірні правовідносини не регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», з огляду на те, що правовідносини виникли щодо невиконання рішення загальних зборів ОСББ зі сплати регулярних платежів на утримання будинку.
Таким чином, у даному випадку, позивач не може керуватися Законом України «Про захист прав споживачів», згідно якого звільняється від сплати судового збору як споживач послуг.
Враховуючи вищевикладене позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити позов без руху, надавши позивачам строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И Л А :
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співласників багатоквартирного будинку «Оболонська вежа» про перерахунок житлово-комунальних послуг - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.С. Шролик
Суд | Оболонський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2024 |
Оприлюднено | 22.10.2024 |
Номер документу | 122425354 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші процесуальні питання |
Цивільне
Оболонський районний суд міста Києва
Шролик І. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні