Рішення

від 21.02.2024 по справі 758/6137/20

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/6137/20

Категорія 79

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Бублик А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал і Традиції» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал і Традиції» (далі - ТОВ «Капітал і Традиції») про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Зазначала, що з 01.12.2014 по 02.02.2017 перебувала у трудових відносинах з відповідачем.

Вона була звільнена з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

При звільненні їй не було виплачено заробітну плату, заборгованість по якій станом на 02.02.2017 становила 52 118 грн. 42 коп.

Крім того, за період роботи нею не було використано відпустку у кількості 52 дня, а тому сума компенсації за невикористану відпустку складає 6 447 грн. 48 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості склала 58 565 грн. 90 коп.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає 112 047 грн. 12 коп.

Посилаючись на зазначені обставини, просила стягнути з відповідача на її користь 47 211 грн. 12 коп. заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку та сплатити податки в бюджет у розмірі 11 354 грн. 78 коп. за період з 01.12.2015 по 02.02.2017, а також просила стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 112 047 грн. 12 коп.

Позивач у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій просила позов задовольнити у повному обсязі,

Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач в силу норм ст. 128 ЦПК України був повідомлений про дату та час судового засідання належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу за його відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з - ТОВ «Капітал і Традиції» (а.с. 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Роботодавець зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати (ст. 49 КЗпП України).

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Частинами 1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

На обґрунтування позовних вимог позивачем до позову надані: копія паспорту, копія картки фізичної особи - платника податків, копія трудової книжки, індивідуальні відомості про ОСОБА_1 з Пенсійного фонду України за період з 01.01.2004 по 30.04.2019, копія трудового договору, виписки по картковим рахункам клієнта.

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження того, що сума заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку відповідача перед позивачем складає 47 211 грн. 12 коп. суду не надано, як і не надано доказів того, що відповідач не провів розрахунок з позивачкою при її звільненні.

До того ж, сума заборгованості по заробітній платі, яка вказана ОСОБА_1 у тексі позову та у прохальній частині позову відрізняється.

Виходячи з вищевикладеного, правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку з відповідача немає.

Крім того, не підлягає задоволенню позов і в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки доказів на підтвердження наявності боргу відповідача перед позивачем по сплаті заробітної плати останньою не надано як і не надано доказів того, що відповідач не провів з позивачкою розрахунок при звільненні.

Керуючись ст. ст. 21, 47, 49, 116, 117 КЗпП України, ст. ст. ст. ст. 4, 10, 15, 58, 60,76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал і Традиції» (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 11, оф. 409, код ЄДРПОУ 37332850) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. С. Захарчук