Постанова

від 14.10.2024 по справі 914/1322/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2024 р. Справа №914/1322/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:Галушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

без виклику учасників процесу

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Адміністративно - технічне управління» від 06.08.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/2262/24 від 08.08.24)

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2024 (суддя Запотічняк О.Д., повний текст рішення складено та підписано 19.07.2024 року)

у справі № 914/1322/24

за позовом: Комунального підприємства «Адміністративно технічне управління», м. Львів,

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Багана Володимира Йосифовича, м. Львів,

про: стягнення 7 998,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

Комунальне підприємство «Адміністративно технічне управління» звернулось до Фізичної особи підприємця Баган Володимира Йосифовича про відшкодування витрат у сумі 7 998,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем самовільно встановлено малу архітектурну форму (вивіску) на пл.Липнева,10 у м. Львові, чим порушено вимоги «Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м.Львові», затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1025 від 11.11.2016 року.

Виявивиши порушення, Комунальним підприємством «Адміністративно технічне управління» було скеровано відповідачу вимогу Департаменту містобудування Львівської міської ради № 23/Р-25-1104 від 27.04.2021, якою запропоновано добровільно усунути допущене порушення у зазначений у вимогах термін. Проте, відповідач вимоги ДМ ЛМР про демонтаж не виконав.

Департамент містобудування Львівської міської ради видав наказ № 85 від 19.05.2021 року «Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок)», яким доручено КП Адміністративно-технічне управління демонтувати самовільно встановлену рекламну конструкцію відповідача в примусовому порядку.

На підставі вищезазначеного наказу, самовільно встановлену конструкцію зовнішньої реклами відповідача було демонтовано позивачем із залученням підрядних організацій, що підтверджується Актом проведення демонтажу спеціальних конструкцій № 4 від 27.05.2021. Загальна вартість витрат, понесених позивачем у зв`язку з демонтажем, транспортуванням та зберіганням конструкцій зовнішньої реклами відповідача станом на момент подання позову складає 7998,00 грн., в т..ч. 13333грн ПДВ.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.07.2024 у справі №914/1322/24 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Багана Володимира Йосифовича на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» 460,00 грн та 174,15 грн судового збору. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем до суми витрат включені витрати на зберігання спірних конструкцій на його складі у загальному розмірі 6 205,00 грн без ПДВ, однак, жодних доказів, які підтверджують факт зберігання рекламної конструкції, передачі такої на склад, а також понесення за це позивачем витрат у вказаному розмірі матеріали справи не містять.

Покликання позивача на накладну від 27.05.2021, як на факт зберігання рекламної конструкції судом не брався до уваги, оскільки із долученої накладної не вбачається факту передачі демонтованої вивіски саме на зберігання, така передана Крижанівському, однак чому така передана Крижанівському доказів та пояснень матеріали справи не містять.

Окрім того, позивачем до загальної суми понесених витрат також включено суму ПДВ у розмірі 1 333,00 грн. Враховуючи, що даний податок нараховується на виконані роботи та поставлений товар, а матеріалами справи не підтверджено понесення позивачем таких витрат у звітному періоді, то відсутні підстави для нарахування ПДВ.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Комунальним підприємствов «Адміністративно - технічне управління» подано апеляційну скаргу б/н від 06.06.2024 (вх.ЗАГС 01-05/1615/24 від 06.06.2024), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2024 у справі №914/1322/24 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Скаржник зазначає, що як доказ зберігання демонтованої конструкції позивачем долучено накладну №26 від 27.05.2021, підписану уповноваженими представниками, яка містить інформацію про інвентарні номери демонтованих конструкцій, які були транспортовані на склад КП «Адміністративно технічне управління».

Окрім того, суд залишив поза увагою усні пояснення позивача щодо працівника Крижанівського І.Ф., який приймав конструкцію на склад КП «Адміністративно технічне управління» згідно накладної.

Щодо нарахування ПДВ зазначає, що відповідачем коштів у відшкодування витрат за понесений демонтаж не сплачено, однак при поступленні таких на рахунок підприємства позивач змушений буде сплатити ПДВ у бюджет, відтак просить стягнути відповідну суму ПДВ з відповідача.

Фізична особа - підприємець Баган Володимир Йосифович не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Адміністративно технічне управління» від 06.08.2024 на рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2024 у справі № 914/1322/24., розгляд справи вирішено проводити без повідомлення учасників за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

27.04.2021 Департамент містобудування Львівської міської ради направив відповідачу вимогу №23/Р-25-1104, зі змісту якої вбачається, що ФОП Баган В.Й. порушенно вимоги Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові, затверджених, рішенням виконкому №21025 від 11.11.2016, оскільки самовільно встановлено малу архітектурну форму (вивіску) на зовнішній поверхні будинку за адресою вул.Липнева пл., буд.10, у якої відсутній паспорт малої архітектурної форми (вивіски) та лист уповноваженого органу про відповідність. Вказано, що вивіска складається з 1-єї конструкції, розміри 2,00 х 0,30м. Запропоновано в термін до 12.05.2021 усунути вказане порушення демонтувати малу архітектурну форму (вивіску), про що письмово повідомити позивача. Роз`яснено, що в разі невиконання цієї вимоги конструкція вивіски буде демонтована примусово.

Згідно списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих №4670 вимогу надіслано відповідачу за адресою 79017, м. Львів, вул. Зелена 89.

Однак вимога залишена без відповіді та задоволення, докази її виконання в матеріалах справи відсутні.

Департамент містобудування Львівської міської ради видав наказ № 85 від 19.05.2021 «Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок)», за змістом якого КП «Адміністративно-технічне управління зобов`язано демонтувати самовільно встановлену вивіску за адресою вул. Липнева пл.10 до 31.12.2021.

Виконуючи вказаний наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради, 27.05.2021 КП «Адміністративно-технічне управління» із залученням підрядної організації здійснило примусовий демонтаж самовільно встановленої вивіски ФОП Багана Володимира Йосиповича, про що було складено акт проведення демонтажу спеціальних конструкцій № 4 від 27.05.2021.

Демонтаж самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски) відповідача проводив підрядник ФОП Флис Т.І. згідно договору про надання послуг №18/05/21 від 18.05.2021.

Вартість робіт по демонтажу самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски) 27.05.2021 на вул. Липнева пл., буд.10 склала 460,00 грн, що підтверджується рахунком на оплату №2705 від 27.05.2021 та актом надання послуг № 2705 від 27.05.2021. Оплата Позивачем витрат за демонтаж самовільно встановлених рекламних конструкцій, малої архітектурної форми(вивіски) підряднику ФОП Флис Т.І. підтверджується випискою по рахунку від 03.06.2021, долученою до матеріалів справи.

Окрім того, позивачем розраховано вартість зберігання демонтованої рекламної конструкції за вказаним Актом демонтажу № 4, яка склала 6 205,00 грн без ПДВ та ПДВ 20 % в розмірі 1333,00 грн.

Позивач звертався до ФОП Багана В.Й з листами-вимогами № 2410-10-3321 від 16.06.2021 та № 2410-10-690 від 26.02.2024 про відшкодування в добровільному порядку витрат, понесених позивачем у зв`язку з демонтажем, транспортуванням та зберіганням малої архітектурної форми (вивісок).

В матеріалах справи відсутні докази виконання даних листів-вимог.

У зв`язку з вищенаведеним, позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення витрат, пов`язаних з демонтажем та зберіганням малої архітектурної форми (вивіски) у сумі 7 998,00 грн, з яких 1333,00 грн ПДВ.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів у даному випадку переглядає рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2024 в частині вимоги щодо стягнення коштів за зберігання демонтованої конструкції у сумі 6205,00 грн та ПДВ в сумі 1333,00 грн.

Оскільки відповідачем у добровільному порядку малу архітектурну форму (вивіску) не демонтовано, Департамент містобудування Львівської міської ради видав наказ № 85 від 19.05.2021 «Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок)», за змістом якого КП «Адміністративно-технічне управління зобов`язано демонтувати самовільно встановлену вивіску за адресою вул. Липнева пл.10 до 31.12.2021.

Такий наказ незаконним не визнавався.

Як вбачається з матеріалів справи, КП «Адміністративно-технічне управління» залучено до проведення демонтажу підрядника ФОП Флис Т. І.

Порядком розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові, затвердженим рішенням виконкому Львівської міської ради № 1025 від 11.11.2016 (зі змінами та доповненнями), визначено, що під час проведення демонтажу можуть бути присутні власник або користувач малої архітектурної форми (вивіски), представники державних органів, міських служб та інших організацій (п. 6.6). Примусовий демонтаж малих архітектурних форм (вивісок) оформляється актом (2 примірники), який підписують власник (користувач) малої архітектурної форми (вивіски) (у разі його присутності при демонтажі), представник комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» та представник організації, яка здійснювала демонтаж. До акта додається в обов`язковому порядку фотофіксація місця розташування малої архітектурної форми (вивіски) до і після демонтажу (п. 6.7). У разі відсутності власника малої архітектурної форми (вивіски) при демонтажі або його відмови від підписання акта демонтажу (про що робиться відповідна відмітка на акті) другий примірник акта комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління у п`ятиденний термін надсилає поштою за місцем реєстрації власника рекомендованим листом (якщо встановлено його місцезнаходження) (п. 6.8).

У відповідності до п.п. 6.9, 6.10 Порядку, після проведення демонтажу складається акт демонтажу малої архітектурної форми (вивіски) з зазначенням характеру робіт та їх вартості, який підписує комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» (замовник) та організація або особа (виконавець), які надали послуги з демонтажу. Демонтовані малі архітектурні форми (вивіски) зберігаються на складі комунального підприємства Адміністративно-технічне управління.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що демонтаж самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски) проведено у відповідності до встановлених вимог, Акт проведення демонтажу спеціальних конструкцій № 4 від 27.05.2021 складено належним чином та направлено на адресу відповідача у встановленому порядку, зважаючи на його відсутність при демонтажі.

Відповідно до п. 13.4. Правил благоустрою м. Львова, затверджених Ухвалою сесії Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011 витрати з проведення демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій, їх транспортування та зберігання відшкодовують їх власники: п.13.4.1. 3а демонтаж та транспортування спеціальної конструкції - у розмірі фактичних витрат; п. 13.4.2.3а зберігання спеціальної конструкції - у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну добу зберігання.

Скаржник просить суд стягнути з відповідача 6205,00 грн вартості зберігання демонтованої вивіски за 365 днів.

Відповідно до пункту 6 .1 3 Порядку розміщення малих архітектурних форм м.Львова, облік та тимчасове зберігання демонтованих малих архітектурних форм (вивісок) здійснює у встановленому порядку Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління».

Демонтовані малі архітектурні форми (вивіски) зберігаються у спеціально відведених для цього місцях (сховищах, складах тощо).

Отже, Правилами благоустрою м. Львова, а також Порядком розміщення малих архітектурних форм м. Львова, визначено обов`язок Позивача зберігати самовільно встановлені рекламні конструкції або малі архітектурні форми (вивіски) на складі, однак, вказаний обов`язок не означає, що дані вивіски дійсно зберігаються на складі Позивача чи третьої особи.

Так, до позовної заяви долучено накладну №26 від 27.05.2021, зі змісту якої вбачається, що Фоп Флис Т.І. відпустив Крижанівському І.Ф. 4 об`єкти, серед яких вивіска ФОП Багана В.Й, демонтована на вул. Липнева пл.10, в графі сума вказано 341/21.

Колегія суддів констатує, що з вказаної накладної не вбачається, що отримувачем конструкції є Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління, з якого і по який час дана конструкція зберігається (зберігалась) та на якому складі, посада відповідальної особи, яка отримала конструкцію.

Долучений до апеляційної скарги наказ №301-н від 22.10.2020 про прийняття на роботу Крижанівського І.Ф. у відділ оперативного реагування як комірника складу, не спростовує відсутності належної інформації в накладній, відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не надано належного та допустимого доказу на підтвердження факту зберігання вивіски відповідача.

Щодо нарахуванням позивачем 20 % податку на додану вартість.

Податок на додану вартість (далі - ПДВ) це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).

Відповідно до статті 193 Податкового кодексу України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 20 відсотків.

Відповідно до підпункту б п. 14.1.185 ст. 185 Податкового кодексу України з метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку.

Згідно зі ст. 37.2 розділу 5 ПК України, податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони митної справи пов`язує сплату ним податку.

Статтею 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних та нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Щодо застосування податку на додану вартість при визначені розміру понесених позивачем витрат, то у листі ДФС України від 28.10.2016 № 23363/6/99-99-15-03-02-15 зазначено, що якщо кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об`єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов`язаний визначити податкові зобов`язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.

З огляду на вищенаведене, оскільки на момент звернення з позовом відповідач не оплатив понесених скаржником витрат з демонтажу самовільно встановленої малої архітектурної форми у сумі 460 грн, то скаржник не міг нарахувати на вказану суму ПДВ та сплатити його, відтак твердження суду першої інстанції, що матеріалами справи не підтверджено понесення позивачем таких витрат у звітному періоді, тому і відсутні підстави для нарахування ПДВ, є помилковими.

Відтак, здійснивши власний перерахунок, колегія судів вважає, що вимоги позивача в частині стягнення 552, 00 грн, з яких 92, грн ПДВ, витрат за демонтаж малих архітектурних форм (вивіски) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відтак, доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження, отже рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Комунального підприємства «Адміністративно - технічне управління» від 06.08.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/2262/24 від 08.08.24) підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2024 у справі №914/1322/24 частковому скасуванню, із ухваленням нового рішення.

Згідно п. 2 ч. 1 та ч.9 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст.ст. 129, 236, 244, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Адміністративно - технічне управління» задоволити частково.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2024 у справі №914/1322/24 скасувати в частині відмови в задоволенні позову в сумі 92,00 грн. В цій частині позов задоволити. В решті рішення суду залишити без змін.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Багана Володимира Йосифовича ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79005, м. Львів, пл. Міцкевича 6/7, 4пов., код ЄДРПОУ 13804591) 552, 00 грн вартості послуг з демонтажу та 208, 93 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Багана Володимира Йосифовича ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79005, м. Львів, пл. Міцкевича 6/7, 4пов., код ЄДРПОУ 13804591) 313,39 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5.Господарському суду Львівської області видати накази.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

7.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.