Постанова

від 16.10.2024 по справі 916/5517/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/5517/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання: Ісмаілова А.Н.

за участю представників учасників справи:

від Державного підприємства «Гарантований покупець», м. Київ - Франюк А.В. на підставі ордеру та довіреності;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО», м. Херсон - Киреєв О.М. на підставі ордеру та довіреності.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО», м. Херсон

на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2024 року, м. Одеса, суддя Волков Р.В., повний текст рішення складено 15.07.2024 року

у справі № 916/5517/23

за позовом Державного підприємства «Гарантований покупець», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО», м. Херсон

про стягнення 16 608 758 грн. 30 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У грудні 2023 року Державне підприємство «Гарантований покупець», м. Київ звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО», м. Херсон, в якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО», м. Херсон на свою користь суму боргу в розмірі 16 608 758 грн. 30 коп., а також судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на порушення відповідачем умов договору № 14702/01 від 28.12.2017 шляхом неповернення надлишково сплачених коштів по переплаті за куплену Гарантованим покупцем у квітні, травні та І декаді червня 2023 року електричну енергію. Вказує, що на виконання умов договору, з урахуванням наданих АКО даних комерційного обліку електричної енергії щодо фактичного відпуску електричної енергії та оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 днів червня 2023, здійснював перерахування коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО» за електричну енергію розрахункових періодів: квітень, травень та І декаду (10 днів) червня 2023 року.

Зазначає, що відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку АКО за квітень і травень 2023 р. (по версії MMS 2) та сертифікованих даних комерційного обліку АКО за червень 2023 р. (по версії MMS 1), у вищевказані розрахункові місяці відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії (відповідні показники встановлені на рівні « 0»).

Звертає увагу, що оскільки обсяг фактично відпущеної відповідачем електричної енергії зменшився, розмір грошових зобов`язань позивача перед відповідачем змінився, скориговані (оновлені) сертифіковані дані комерційного обліку по Товариству з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО» завантажені до системи управління ринком та дана інформація підтверджується листом НЕК «УКРЕНЕРГО» від 22.11.2023 № 01/63189.

З урахуванням оновлених даних та з огляду на відсутність протягом спірного періоду фізичного відпуску відповідачем електричної енергії, позивач зазначає, що на виконання вимог Порядку № 641 надіслав на електронну адресу відповідача акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за квітень 2023 року від 11.07.2023 та акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за травень 2023 року від 18.08.2023. Підписаних актів коригування за вказані періоди на адресу позивача від відповідача не надходило.

Також позивач зазначив, що акт купівлі-продажу електроенергії за червень 2023 р. не складався та відповідачу не надсилався з огляду на відсутність здійснення останнім виробництва електроенергії протягом зазначеного періоду.

Зважаючи на попередньо сплачені позивачем на користь відповідача платежі та отримання оновлених (скоригованих) сертифікованих даних комерційного обліку щодо фактичного відпуску електричної енергії відповідачем у квітні, травні та червні 2023 року, у позивача виникла переплата за договором за куплену електричну енергію.

З посиланням на п. 3.4. договору позивач зауважує, що відповідач зобов`язаний повернути вказану переплату на вимогу щодо її повернення, водночас, останній, не погодившись із скоригованими даними виробітку електроенергії, відмовився повертати надлишково сплачені позивачем кошти, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.07.2024 року у справі №916/5517/23 позовні вимоги Державного підприємства «Гарантований покупець», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО», м.Херсон про стягнення 16 608 758 грн. 30 коп., задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО», м. Херсон на користь Державного підприємства «Гарантований покупець», м. Київ суму основного боргу у розмірі 16 608 758 грн.30 коп., витрат зі сплати судового збору у розмірі 249 131 грн.37 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, дійшов висновку про те, що Державне підприємство «Гарантований покупець» було зобов`язане здійснювати оплату вартості фактичного обсягу електроенергії, купленої за «зеленим» тарифом на підставі сертифікованих даних комерційного обліку щодо виробленої (відпущеної, переданої) електричної енергії, отриманих від адміністратора комерційного обліку, зокрема, за допомогою системи управління ринком.

Судом першої інстанції зазначено, що відповідно до актуальних даних комерційного обліку, наданих до Державного підприємства «Гарантований покупець» за квітень, травень, червень 2023 року, у цьому розрахунковому періоді по генеруючий одиниці Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО» (ЕІС-код підприємства 62Х519522851429К, ЕІС код ТКО ZV-типу 62ZV94785G69785К) вказані нульові значення погодинного сумарного відпуску/споживання електричної енергії. Ці обставини підтверджуються листом НЕК «УКРЕНЕРГ» від 22.11.2023 № 01/63189.

Отже, як виснувано судом першої інстанції, відповідачем отримано від позивача за договором № 14702/01 від 28.12.2017 оплату понад фактично поставлену електричну енергію на суму 16 608 758 грн. 30 коп., а саме: за квітень 2023 року - 6 329 984 грн.74 коп., за травень 2023 року - 7 807 120 грн.18 коп.; за червень 2023 року - 2 471 653 грн. 38 коп.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що відповідачем не надано жодних доказів на спростування вказаних обставин, зокрема, щодо помилковості скоригованих адміністратором комерційного обліку даних або ж наявності у системі управління ринком інших відомостей.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО», м. Херсон з рішенням Господарського суду Одеської області від 03.07.2024 року у справі №916/5517/23 не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2024 року у справі № 916/5517/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Гарантований покупець», м. Київ відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, скаржник, посилаючись на обставини справи, зазначає, що правова підстава позову є помилковою, так як єдиною особою, що не виконує вимогу договору, є виключно позивач, оскільки, отримавши товар, не оплатив його, що є порушенням ст. 692 Цивільного кодексу України.

Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосувавши норми права, стягнув з відповідача кошти на підставі односторонніх актів коригування позивача, що не передбачено ані договором, ані порядком, який діяв на той момент, а також незважаючи на те, що у відповідача відсутній перед позивачем борг за договором, а боржником по відповідному договору, в тому числі за спірний період, є сам позивач.

Скаржник також стверджує, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у досліджуванні доказів відповідача стосовно правових відносин з НЕК «УКРЕНЕРГО», що підтверджували виробництво та відпуск електроенергії в об`єднану енергетичну систему України (ОЕС України) на фотогальванічній електростанції «Рубанівка» у спірний період.

Відтак, відповідач наголошує, що не може нести відповідальність за дії інших державних органів, які призвели до того, що підприємство не було попереджене про наявність такої обставини, як несинхронна робота з ОЕС України, та необхідності у зв`язку з цим припинення виробництва електроенергії на об`єкті енергетики.

При цьому, відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції, на те, що у нього були відсутні підстави для самостійного припинення роботи об`єкта енергетики, з огляду також на відсутність норм законодавства, що забороняють роботу об`єктів енергетики на окупованих територіях, в тому числі, внаслідок несинхронної роботи.

Відтак, на думку скаржника, суд першої інстанції формально підійшов до вищезазначених доводів відповідача, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, проігнорував доводи з приводу несинхронної роботи генеруючої одиниці відповідача в спірний період.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 року у справі №916/5517/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець», м. Київ на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2024 року у справі №916/5517/23, справу призначено до судового розгляду.

20.09.2024 року через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Гарантований покупець», м. Київ надійшов відзив (вх. №3020/24/Д2), у якому позивач просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО», м. Херсон залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відзив судовою колегією долучено до матеріалів справи.

Зокрема, за доводами відзиву, позивач, посилаючись на встановлені судом першої інстанції під час розгляду справи обставини, вказав, що заперечення відповідача проти позовних вимог та, відповідно, доводи апеляційної скарги, є формальними та сумнівними, зводяться до заперечення очевидного стану речей та фактичної незгоди з фактом коригування даних комерційного обліку зі сторони НЕК «Укренерго», що виходить за межі позовних вимог у цій справі.

Позивач вказує, що правова позиція відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у справі є суперечливою та взаємовиключною, оскільки, як слідує із апеляційної скарги, відповідач не погоджується з позовними вимогами через існування попередньо підписаних сторонами актів купівлі-продажу електричної енергії за квітень і травень 2023 року. У той же час, скаржник ніяким чином не коментує (замовчує) той факт, що акт купівлі-продажу електричної енергії за червень 2023 року не складався. Тобто, відповідач не здійснював відпуск електричної енергії у вказаний розрахунковий місяць, однак, в поверненні сплачених коштів за червень 2023 року, відповідач так само відмовляє.

Тобто, на думку позивача, відповідач суперечить сам собі, наводячи взаємовиключні твердження.

Також, позивач вважає, що необґрунтованим є посилання скаржника на правовідносини з НЕК «Укренерго» оскільки вказані обставини не є предметом спору і не входять до кола доказування в межах розгляду цієї справи.

У зв`язку із вищевикладеним, позивач вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив усі фактичні обставини цієї справи, з наданням оцінки всім аргументам, на які послалися обидві сторони (у тому числі відповідач), виніс законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, а правова позиція відповідача є суперечливою та взаємовиключною, формально зводиться до факту непідписання актів коригування та посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Енерго» на договірні взаємовідносини з НЕК «Укренерго», що склались у межах виконання договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 21.05.2019 №0842-03015, що, як було зазначено вище, не охоплюється предметом спору і не впливає на ухвалення законного та обґрунтованого рішення у цій справі.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи, викладені письмово в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача заперечував проте задоволення апеляційної скарги позивача з мотивів, викладених письмово у відзиві та просив рішення суду першої інстанції залишити без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства «Гарантований покупець», м. Київ не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2024 року у справі №916/5517/23 не потребує скасування, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

28.12.2017 між Державним підприємством «Енергоринок» (ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО» (ВАД) було укладено договір №14702/01, згідно з яким ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору (Т. 1, а.с. 11-14).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 324 «Про утворення державних підприємств «Гарантований покупець» та «Оператор ринку» утворено Державне підприємство «Гарантований покупець» на базі філії «Гарантований покупець» Державного підприємства «Енергоринок» шляхом виділу майна, прав та обов`язків стосовно нього відповідно до розподільного балансу для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 455 затверджено статут Державного підприємства «Гарантований покупець», у відповідності до п. 5 якого підприємство утворено з метою забезпечення купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використання гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим «зеленим» тарифом відповідно до законодавства, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності.

Функції і повноваження Гарантованого покупця регламентуються Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та Порядком купівлі Гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641).

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону купівля-продаж такої електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, як/ому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро- міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії «зеленого» тарифу.

Для здійснення купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом кандидат у виробники за «зеленим» тарифом укладає з гарантованим покупцем договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом та договір про участь у балансуючій групі гарантованого покупця (п. 2.1 розд. 2 Порядку № 641).

30.06.2019 між Державним підприємством «Енергоринок» (ДПЕ), Державним підприємством «Гарантований покупець» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО» (виробник за «зеленим» тарифом) було укладено додаткову угоду № 98/01 до договору від 28.12.2017 № 14702/01, з якої вбачається, що вона є угодою про заміну сторони зобов`язання, яку укладено з метою реалізації вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині правонаступництва гарантованого покупця за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом між ДПЕ та виробником електричної енергії, та приведення договору у відповідність до Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641.

Додатковою угодою від 30.06.2019 викладено у новій редакції преамбулу та статті 1 - 10 договору від 28.12.2017 № 14702/01.

В подальшому між позивачем та відповідачем було укладено ряд додаткових угод до договору від 28.12.2017 № 14702/01, а саме:

Додаткова угода від 11.12.2019 № 1194/01 щодо зміни реквізитів сторін;

Додаткова угода від 12.03.2020 № 399/01/20, в якій сторони дійшли згоди викласти статті 1-7 Договору в новій редакції ;

Додаткова угода від 16.02.2021 № 565/01/21 про доповнення договору новими пунктами та викладення деяких пунктів Договору в новій редакції ;

Додаткова угода від 18.05.2023 № 1154/07/23 про доповнення пунктів договору новими абзацами та викладення деяких пунктів в новій редакції.

Відповідно до п. 3.1 договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.3 договору оплата товарної продукції, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Державне підприємство «Гарантований покупець» на підставі договору від 28.12.2017 № 14702/01 здійснив перерахування на користь відповідача грошових коштів у загальній сумі 16 608 758 грн.30 коп., за відпущену у квітні, травні та червні 2023 року електричну енергію, що підтверджується платіжними інструкціями, від 28.04.2023 № 291 572 на суму 1 624 960 грн., від 14.04.2023 № 288 006 на суму 1 398 040 грн.08 коп., від 17.04.2023 № 288 864 на суму 921 243 грн., від 25.04.2023 № 289 835 на суму 1 578 542 грн.45 коп., від 26.04.2023 № 290 702 на суму 807 198 грн. 40 коп., від 15.05.2023 № 293 031 на суму 1 938 428 грн.03 коп., від 18.05.2023 № 293 977 на суму 925 851 грн.87 коп., від 25.05.2023 № 294 899 на суму 2 006 820 грн.23коп., від 31.05.2023 № 296 008 на суму 2 007 912 грн.10 коп., від 31.05.2023 № 296 861 на суму 928 107 грн. 95 коп., від 15.06.2023 № 299 521 на суму 2 471 653 грн.38 коп.

Також в матеріалах справи наявні підписані позивачем та відповідачем акти купівлі-продажу електроенергії від 30.04.2023 на суму 11 702 983 грн. 26 коп., від 31.05.2023 на суму 18 178 849 грн. 62 коп.

При цьому, акт купівлі-продажу електроенергії за червень 2023 року, з огляду на відсутність здійснення відповідачем виробництва електричної енергії протягом зазначеного періоду, позивачем не складався і, відповідно, на адресу відповідача не надсилався.

На виконання умов договору, з урахуванням наданих АКО даних комерційного обліку електричної енергії щодо фактичного відпуску електричної енергії та оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 днів червня 2023 року, Гарантований покупець здійснював перерахування коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО» за електричну енергію розрахункових періодів: квітень, травень та 1 декаду (10 днів) червня 2023 р.

Так, 05.06.2023 НЕК «УКРЕНЕРГО» надіслало на адресу Державного підприємства «Гарантований покупець» лист № 01/27376, яким Адміністратор комерційного обліку (АКО) повідомив про надходження листів від Акціонерного товариства "Херсонобленерго" від 01.06.2023 № 01-001280 та Приватного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" від 30.05.2023 № 007-63/3069 щодо надання переліку об`єктів виробників, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України .

У листі від 01.06.2023 № 01-001280 Акціонерне товариство «Херсонобленерго» зазначило, що усі об`єкти виробників, які розташовані на тимчасово окупованих частинах Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей, працюють несинхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 12.11.2022. У переліку об`єктів виробників, які розташовані на території тимчасово окупованої частини Херсонської області вказано електростанцію, що належить учаснику ринку ТОВ «НИВА ЕНЕРГО», ЕІС код Х-типу 62Х519522851429К, ЕІС код ТКО ZV-типу 62ZV94785G69785K .

В листі Приватного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» від 30.05.2023 № 007-63/3069 наведено перелік виробників, розташованих на тимчасово непідконтрольній території, що приєднанні до електричної мережі та працюють несинхронно з ОЕСУ. Зокрема, у цьому переліку вказано про несинхронну роботу з 12.11.2022 об`єкта генерації Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО», ЕІС-код підприємства 62Х519522851429К, ЕІС код ТКО ZV-типу 62ZV94785G69785К.

13.06.2023 НЕК «УКРЕНЕРГО» надіслало на адресу Державного підприємства «Гарантований покупець» лист № 01/28760, яким Адміністратор комерційного обліку (АКО), в доповнення до листа від 05.06.2023 № 01/27376, повідомив про надходження разом із листом АТ «Укрзалізниця» від 07.06.2023 № ЕЕЦ-15/475 листа Акціонерного товариства «Херсонобленерго» від 06.06.2023 № 01-001327 з оновленим переліком ресурсних об`єктів генерації, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України. Зокрема, у цьому переліку вказано про несинхронну роботу з 12.11.2022 об`єкта генерації Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО», ЕІС-код підприємства 62Х519522851429К, ЕІС код ТКО ZV-типу 62ZV94785G69785К.

05.07.2023 НЕК «УКРЕНЕРГО» надіслало на адресу ДП «Гарантований покупець» лист № 01/32699, яким Адміністратор комерційного обліку (АКО) повідомив, що відповідно до рішення наради під головуванням НКРЕКП щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднанні до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України (п. 1 протоколу від 03.07.2023 № 48-п) АКО сертифікує та передає дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі. На виконання протоколу від 03.07.2023 № 48-п, АКО 05.07.2023 на електронну адресу dzdre@gpee.com.ua надано сертифіковані дані комерційного обліку щодо відпуску/споживання генеруючих одиниць, що входять в балансуючу групу гарантованого покупця за квітень та червень 2023 року з КЕП уповноваженого представника .

20.11.2023 представник позивача звернувся до ПрАТ НЕК «УКРЕНЕРГО» з адвокатським запитом щодо надання актуальних сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії щодо погодинних обсягів відпуску, споживання електричної енергії генеруючими одиницями продавців, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО», за період квітень, травень та червень 2023 року.

Листом від 22.11.2023 № 01/63189 НЕК «Укренерго» надала відповідь на адвокатський запит, в додаток до якої долучила актуальні сертифіковані дані комерційного обліку, надані до Державного підприємства «Гарантований покупець» за квітень-червень 2023 року.

Відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку АКО за квітень і травень 2023 року (по версії MMS 2) та сертифікованих даних комерційного обліку АКО за червень 2023 року (по версії MMS 1), у вищевказані розрахункові місяці відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії (відповідні показники встановлені на рівні « 0»).

Згідно з п. 3.4 договору у випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за «зеленим» тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за «зеленим» тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акту купівлі-продажу (акту коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період.

11.07.2023 та 22.08.2023 позивач надіслав на електронні поштові адреси відповідача, зазначені у додатковій угоді від 16.02.2021 № 565/01/21 як реквізити останнього, акт коригування від 11.07.2023 до акту купівлі-продажу електроенергії за квітень 2023 р. та акт коригування від 18.08.2023 до акту купівлі-продажу електроенергії за травень 2023 р.

Відповідач вказаних актів не підписав, оскільки не погоджується з коригуванням АКО даних комерційного обліку за спірний період.

Листами від 13.07.2023 №4 1/2326, від 15.08.2023 № 41/2972 від 20.07.2023 № 41/2453 та від 01.09.2023 № 41/3274 Державне підприємство «Гарантований покупець» зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО» з вимогою про повернення вищезазначених переплат. Проте, відповідач не погодився з коригуванням показників виробітку електричної енергії, про що зазначив в листі від 06.07.2023 № 06/07-23-3.

Інших належних та допустимих письмових доказів матеріали справи, яка переглядається, не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав стягнення з відповідача на користь позивача надлишково сплачених коштів по переплаті за куплену покупцем у квітні, травні та І декаді червня 2023 року електричну енергію у розмірі 16 608 758 грн.30 коп.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст.16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 10.1 Порядку № 641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Згідно з п. 10.2 Порядку № 641, з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку, гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

У відповідності до п. 10.3 Порядку № 641 після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акту купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акту купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою.

У разі наявності у продавця зауважень до акту купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акту купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акуа купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

При цьому, п. 10.4 Порядку № 641 встановлено, що після отримання від продавця акту купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Отже, Порядок № 641 передбачає певну етапність оплати електричної енергії за договором, що включає сплату 2 авансових та 1 остаточного (фактичного) платежів.

Згідно з ч. 5 ст. 65 Закону Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Вищенаведене також випливає з п. 10.2 Порядку № 641.

Порядок обліку електричної енергії, купленої-проданої у продавців, унормовано гл. 7 Порядку № 641, де зазначено, що адміністратор комерційного обліку на другий робочий день після розрахункового дня надає гарантованому покупцю сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії про погодинні обсяги відпуску та споживання електричної енергії кожною генеруючою одиницею продавців гарантованому покупцю, у яких гарантований покупець купує електричну енергію (п. 7.1). Обсяг відпуску електричної енергії, а також обсяг споживання генеруючими одиницями продавців у гарантованого покупця електричної енергії, що надійшла із зовнішніх мереж на власні потреби по кожній генеруючій одиниці продавців, у кожному розрахунковому місяці визначається на основі даних, що надаються гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку (п. 7.2).

Згідно з п. 62, 63 п. 1.2.1 гл. 1.2 р. І Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, (далі - Кодекс КО) сертифікація даних комерційного обліку (сертифікація даних) - процедура перевірки валідованих даних комерційного обліку, що виконується АКО. Сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) - набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи точок комерційного обліку після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії.

За приписами п. 9.14.1 гл. 9.14 р. IX Кодексу КО АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО (п. 9.14.3 гл. 9.14 р. IX Кодексу КО).

З урахуванням викладеного, оскільки сертифіковані, валідовані, оперативні дані щодо обсягу товарної продукції, що надані АКО, є єдиним джерелом інформації щодо фактичного відпуску електричної енергії продавцями за "зеленим" тарифом, розрахунки між учасниками ринку електричної енергії, в тому числі між позивачем та відповідачем, здійснюються на підставі саме даних комерційного обліку АКО.

При цьому, використання інших показників (даних) при розрахунках між учасниками ринку електричної енергії, аніж дані комерційного обліку АКО, чинним законодавством, що врегульовує спірні правовідносини, не передбачено та з умов договору не випливає.

Отже, як вірно вказано судом першої інстанції, Гарантований покупець зобов`язаний здійснювати розрахунки із суб`єктами ВДЕ лише на підставі сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії по кожній генеруючій одиниці виробника за "зеленим" тарифом, що включені до балансуючої групи гарантованого покупця, наданих АКО.

Переплата позивачем відповідачу за електроенергію у розмірі 16 608 758 грн. 30 коп. підтверджена даними комерційного обліку, отриманими від адміністратора комерційного обліку, тобто особи, яка уповноважена здійснювати такий облік, а тому в апеляційного суду відсутні підстави для визнання недостовірними цих даних.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що акт звірки розрахунків підтверджує, що не можна розглядати розрахунки між сторонами по договору за конкретний спірний період, окремо від розрахунків між сторонами за весь період договору, з огляду на таке.

Так, як вбачається, зазначений акт звірки розрахунків містить інформацію щодо заборгованостей на бухгалтерських рахунках підприємства станом на кінець дня 31.03.2024 (в розрізі договорів, періодів та згорнуте сальдо в розрізі договору на кінець періоду) та не відображає інформації щодо здійснених господарських операцій.

Зокрема, станом на кінець дня 31.03.2024 в бухгалтерському обліку Державного підприємства «Гарантований покупець» обліковується кредиторська заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Нива Енерго» за купівлю електричної енергії згідно з договором від 28.12.2017 №14702/01 у сумі 67 240 711 грн. 59 коп. та дебіторська заборгованість за продаж послуги з відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та вартості відхилення згідно з договором від 28.12.2017 №14702/01 у сумі 4 963 991 грн. 87 коп.

Станом на 31.03.2024 Державне підприємство «Гарантований покупець» не здійснювало зарахування передоплати за квітень - червень 2023 року, яка виникла в результаті коригування даних комерційного обліку зі сторони АКО (НЕК «Укренерго») та складання актів коригування до актів купівлі - продажу електроенергії за квітень - травень 2023 року та авансових платежів за червень 2023 року, в рахунок зарахування заборгованості інших періодів перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Нива Енерго».

Наявність передоплати за зазначені періоди також підтверджується цим же актом звірки (графа «Дт», рядки): «Квітень 2023» - 6 329 984,74 грн.; «Травень 2023» - 7 807 120, 18 грн.; «Червень 2023» - 2 471 653, 38 грн.

Загальна сума передоплати складає 16 608 758 грн. 30 коп., що відповідає ціні позову, заявленій Державним підприємством «Гарантований покупець» в цій справі. Відповідні обставини також підтверджуються оборотно-сальдовою відомістю за 31.03.2024.

При цьому, твердження відповідача про те, що позивачем нібито здійснено зарахування вимог (зменшення боргу), є неспроможним, оскільки позивач не здійснював будь-якого зарахування пред`явлених вимог, між сторонами наявний спір щодо зазначених в позові сум, відсутні належні докази звернення відповідача до позивача з таким зарахуванням тощо.

Також, не заслуговує на увагу суду твердження скаржника про незастосовність п. 3.4 договору до спірних правовідносин.

Так, за умовами п. 3.4 укладеного між сторонами договору, вбачається, що у випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за "зеленим" тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за "зеленим" тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акту купівлі-продажу (акту коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав на електронну адресу відповідача акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за квітень 2023 року від 11.07.2023 та акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за травень 2023 року від 18.08.2023, від підписання яких відповідач відмовився, в добровільному порядку надлишково сплачені кошти в сумі 16 608 758,30 грн. не повернув.

Тобто, у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем, яке мало бути виконане у 4- денний строк, що обраховується з дати одержання, зокрема, актів коригування.

При цьому, п. 3.4 договору поширюється на будь-які випадки/підстави виникнення у відповідача переплати, у т.ч. у зв`язку з коригуванням даних комерційного обліку, адже протилежного зміст договору не містить і відповідачем не спростовано належними доказами по справі.

Також, є необґрунтованим посилання скаржника на нібито нерозгляд судом його правовідносин з НЕК «Укренерго» оскільки вказані обставини не є предметом даного спору і не входять до кола доказування в межах розгляду цієї справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в позовній заяві позивач посилається на доведеність факту коригування (оновлення) даних комерційного обліку адміністратора комерційного обліку, що стали підставою для розрахунків з відповідачем за квітень - 1 декаду червня 2023 року, що підтверджується наданою інформацією з системи управління ринком (СУР, MMS), а також актуальними сертифікованими даними комерційного обліку за спірний період, наданих НЕК «Укренерго» листом від 22.11.2023 № 01/63189.

Вирішальне значення у контексті спірних правовідносин мають юридичні факти: здійснення оплати коштів зі сторони Гарантованого покупця та коригування даних комерційного обліку АКО (відсутність/припинення підстави набуття коштів).

Відповідно до п. 1.1.2 гл. 1.1 р. 1 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.

Згідно з п. 1.11.1 гл. 1.11 р. 1 Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами.

За змістом пп. 63 п. 1.2.1 гл. 1.2 р. I Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - Кодекс КО) сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) - набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи точок комерційного обліку після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії.

АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам (п. 9.14.1 гл. 9.14 р. IX Кодексу КО).

Згідно з п. 9.14.3 гл. 9.14 р. IX Кодексу КО учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО.

Отже, колегія суддів зазначає, що розрахунки між учасниками ринку електричної енергії здійснюються на підставі даних комерційного обліку АКО.

При цьому, використання інших показників при розрахунках між учасниками ринку електричної енергії, аніж дані комерційного обліку АКО ані чинним законодавством, що врегульовує спірні правовідносини, ані умовами договору не передбачено.

Не заслуговує на увагу посилання відповідача на те, що «Відповідач не може нести відповідальність за дії інших державних органів, які призвели до того, що підприємство не було попереджене про наявність такої обставини як несинхронна робота з ОЕС України, та необхідності у зв`язку з цим припинення виробництва електроенергії на об`єкті енергетики», оскільки зазначене виходить за межі взятих відповідачем на себе договірних зобов`язань і жодним чином не впливає на розрахунки сторін за договором, що є підставою позову і також не може бути предметом розгляду даної справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 10.1 Порядку № 641 (у чинній на час спірних правовідносин редакції) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно з п. 10.2 Порядку № 641 з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

З вищевикладеного слідує, що остаточний розрахунок Гарантованого покупця з виробником електричної енергії за «зеленим» тарифом здійснюється на підставі отриманих від АКО сертифікованих ДКО відповідного розрахункового місяця.

Внаслідок помилковості долучені відповідачем ДКО за перші 10 та 20 числа квітня, травня та перші 10 днів червня 2023 року були скориговані в подальшому АКО, що і послугувало підставою для звернення Гарантованого покупця з даним позовом до відповідача.

Іншими словами, НЕК «Укренерго» в ролі АКО перевірено спірні ДКО, визнано їх помилковими та, як наслідок, скориговано, тобто приведено у відповідність до реального стану речей.

Як вже було зазначено, в матеріалах справи наявна інформація із системи управління ринком (СУР, MMS), а також лист НЕК «Укренерго» від 22.11.2023 № 01/63189 з актуальними сертифікованими даними комерційного обліку, відповідно до змісту яких відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії у спірний період (відповідні показники встановлені на рівні « 0» МВт*год).

Вищенаведені ДКО, на які посилається Гарантований покупець, є дійсними, актуальними, не скориговані та не змінені, із MMS не виключені, у встановленому законом порядку ніким (у т.ч. відповідачем) не оскаржені.

Беручи до уваги, що СУР містить оновлені сертифіковані ДКО АКО стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Енерго» за спірний період, за останнім обліковується заборгованість за переплачений обсяг електричної енергії.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту ст.79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 16.02.2021 у справі №927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою ВС у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Апелянтом не доведено належними засобами доказування ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції його доводи в частині зарахування спірних грошових коштів в якості часткового погашення боргів позивача перед ним, оскільки, як вже зазначалося вище, матеріали справи не містять такого.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду вважає, що обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення переплаченої попередньої оплати в розмірі 16 608 758 грн. 30 коп. з причини відсутності передачі позивачу електроенергії за договором за період квітень, травень та І декада червня 2023 року доведені позивачем більш вірогідними доказами по справі, ніж зворотне, саме на чому і ґрунтується апеляційна скарга відповідача.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, а тому вони не можуть слугувати для його скасування з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В той же час, висновки Господарського суду Одеської області, викладені у рішенні від 03.07.2024 року у справі №916/5517/23 є правомірними та такими, що зміни або скасування не потребують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Колегія суддів зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. Однак ця стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки, а тому такі питання регулюються передусім національним правом і належать до компетенції національних судів.

Для того, щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції, суд зобов`язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду.

І хоча Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що п. 1 ст. 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях, однак ця вимога не означає обов`язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент; таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 918/519/23.

Тому колегія суддів вважає, що у даному випадку суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, вірно застосував положення національного законодавства, надав вірну оцінку спірним правовідносинам у контексті зазначених норм, у зв`язку із чим оскаржуване рішення, яке переглядається в апеляційному порядку, є правомірним, а доводи апелянта, зазначені ним в апеляційній скарзі, є такими, що фактично зводяться лише до незгоди з судовим рішенням, що не може бути обґрунтованою підставою для його скасування або зміни.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО», м. Херсон не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2024 року у справі №916/5517/23 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ЕНЕРГО», м. Херсон на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2024 року у справі №916/5517/23 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2024 року у справі №916/5517/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 16.10.2024 року.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська А.І. Ярош