Постанова

від 10.10.2024 по справі 925/671/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2024 р. м.Київ Справа№ 925/671/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 10.10.2024:

від позивача: Нижник О.М.

від відповідача:не з?явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Азот-Імпекс"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області

від 27.06.2024

у справі №925/671/24 (суддя Г.М.Скиба)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азот-Імпекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітіенерджі"

про стягнення 25 083 400,00 грн заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Азот-Імпекс" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітіенерджі" із вимогами про стягнення 25083400,00 грн заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 05.12.2023 №05/12/2023, а також відшкодування судових витрат в сумі 331000,80 грн (зокрема: 301000,80 грн судового збору та 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).

Ухвалами суду: від 27.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання 27.06.2024; від 24.06.2024 задоволено клопотання позивача від 13.06.2024 про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через систему "EasyCon".

До дня судового засідання від позивача надійшли такі документи:

1) заява від 07.06.2024 (вх.суду №9275/24 від 07.06.204) про відмову від позову із клопотанням про закриття провадження у справі та вирішення питання про повернення позивачу з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого при поданні позову;

2) заява від 24.06.2024 (вх.суду №10186/24 від 24.06.2024) про розгляд справи без участі його представника.

Короткий зміст ухвали

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.06.2024 у справі № 925/671/24 прийнято заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Азот-Імпекс" від 07.06.2024 (вх.суду №9275/24 від 07.06.2024) про відмову від позову та задоволено останню. Провадження у справі №925/671/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азот-Імпекс" (м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги,120) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітіенерджі" (м.Черкаси, вул.Святотроїцька,73, оф.22) про стягнення 25083400,00 грн заборгованості закрито.

Також, в мотивувальній частині ухвали зазначено, що:

- частинами 1, 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови позивача від позову суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. При цьому встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача;

- відповідно до приписів п.5 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях;

- враховуючи, що провадження у справі №925/671/24 закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову, а відмову прийнято судом, сплачена позивачем сума судового збору поверненню не підлягає.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою в частині, Товариство з обмеженою відповідальністю "Азот-Імпекс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило: скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.06.2024 у справі №925/671/24 в частині відмови позивачу в поверненні з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову та постановити нове судове рішення про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Азот-Імпекс" з державного бюджету 50% судового збору.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права, зокрема ч. 3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2024, справу № 925/671/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Азот-Імпекс" на ухвалу Господарського Черкаської області від 27.06.2024, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л. , Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного суду від 18.07.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/671/24.

На виконання ухвали про витребування матеріалів справи Господарський суд Черкаської області направив справу №925/671/24, яка була отримана судом апеляційної інстанції 22.07.2024.

З урахуванням перебування судді Станіка С.Р., у відрядженні з 15.07.2024 по 20.07.2024 включно та у відпустці з 22.07.2024 по 13.09.2024; судді Яковлєва М.Л у відпустці з 12.08.2024 по 30.08.2024 включно, питання щодо руху справи вирішується після виходу суддів з відпусток.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 про звільнення у відставку судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024, справу № 925/671/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 справу №925/671/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ""Азот -Імпекс" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.06.2024, прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А., відкрито апеляційне провадження у справі №925/671/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ""Азот -Імпекс" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.06.2024, судове засідання призначено на 10.10.2024.

Ухвали доставлені учасникам справи у їх електронні кабінети в системі «Електронний суд», про що в матеріалах справи наявні відповідні довідки.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача - не надходив, проте, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 10.10.2024 з`явився представник скаржника, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.06.2024 у справі №925/671/24 в частині відмови позивачу в поверненні з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову та постановити нове судове рішення про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Азот-Імпекс" з державного бюджету 50% судового збору.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітіенерджі" представники в судове засідання - не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що позивача та відповідача про розгляд справи повідомлено належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників відповідача, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю "Азот-Імпекс" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітіенерджі" із вимогами про стягнення 25083400,00 грн заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 05.12.2023 №05/12/2023, а також відшкодування судових витрат в сумі 331000,80 грн (зокрема: 301000,80 грн судового збору та 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).

Ухвалами суду: від 27.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання 27.06.2024; від 24.06.2024 задоволено клопотання позивача від 13.06.2024 про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через систему "EasyCon".

До дня судового засідання від позивача надійшли такі документи:

1) заява від 07.06.2024 (вх.суду №9275/24 від 07.06.204) про відмову від позову із клопотанням про закриття провадження у справі та вирішення питання про повернення позивачу з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого при поданні позову;

2) заява від 24.06.2024 (вх.суду №10186/24 від 24.06.2024) про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.06.2024 у справі № 925/671/24 прийнято заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Азот-Імпекс" від 07.06.2024 (вх.суду №9275/24 від 07.06.2024) про відмову від позову та задоволено останню. Провадження у справі №925/671/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азот-Імпекс" (м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги,120) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітіенерджі" (м.Черкаси, вул.Святотроїцька,73, оф.22) про стягнення 25083400,00 грн заборгованості закрито.

Також, в мотивувальній частині ухвали зазначено, що:

- частинами 1, 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови позивача від позову суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. При цьому встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача;

- відповідно до приписів п.5 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях;

- враховуючи, що провадження у справі №925/671/24 закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову, а відмову прийнято судом, сплачена позивачем сума судового збору поверненню не підлягає.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до п. 14 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про закриття провадження у справі (п. 13).

Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувала ухвала підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м`якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно- смисловому зв`язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально- правовим засадам.

Ч. 1-4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України, визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

П. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначає, що Господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначає, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України визначає, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, частиною 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України обумовлено вирішення питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у випадку відмови позивача від позову.

Ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Отже, вказаною частиною 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України визначено, що саме відповідачем не відшкодовуються витрати позивача у разі відмови позивача від позову.

Ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено загальні правила повернення усієї сплаченої суми судового збору.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено виключення з правил повернення саме усієї суми судового збору, сплаченого при зверненні до суду з позовом, зокрема вказується: крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом.

Підстави для повернення суми судового збору та розмір суми повернення саме у випадку, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом, обумовлено у частині 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», а саме: у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що частина 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» кореспондується з ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, які судом першої інстанції помилково не враховано при постановленні ухвали в оскаржуваній скаржником частині.

Таким чином, оскільки позивач відмовився від позову і його відмову прийнято судом першої інстанції, про що зазначено в резолютивній частині ухвали Господарського суду Черкаської області від 27.06.2024 у справі № 925/671/24 (абз. перший), і провадження у справі закрито у зв?зку з цим, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в силу ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» позивач має право на повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, і вказані вимоги закону судом першої інстанції помилково не враховано при постановленні ухвали в оскаржуваній скаржником частині.

Також, відповідну заяву було здійснено позивачем у заяві про відмову від позову і позивач просив суд вирішити відповідне питання повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, з посиланням на частину 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Згідно матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір у розмірі 301 000,80 грн. (1,5% від заявленої суми стягнення - 25 083 400,00 грн., з урахуванням коефіцієнту 0,8 у зв?язку з подачею позову через систему «Електронний суд»), що підтверджується платіжною інструкцією № 38 від 23.05.2024.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на підставі ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» Товариству з обмеженою відповідальністю "Азот-Імпекс" з державного бюджету України підлягає поверненню 50% судового збору, сплаченого при подачі позову, що складає 150 500 (сто п`ятдесят тисяч п`ятсот ) грн. 40 коп.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції відмовляючи позивачу у поверненні з державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого при подачі позову, не врахував в сукупності усіх обставин та помилково постановив оскаржувану ухвалу з порушенням ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи скаржника у апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому ухвала Господарського суду Черкаської області від 27.06.2024 в частині відмови позивачу в поверненні з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого за подання позову у справі №925/671/24 підлягає скасуванню на підставі п.1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, і в цій частині слід прийняти нове рішення, яким повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Азот-Імпекс" з державного бюджету 50% судового збору за подачу позову у розмірі 150 500 ( сто п`ятдесят тисяч п`ятсот ) 40 коп. , задовольнивши відповідну заяву.

Керуючись ст.ст. 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азот-Імпекс" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.06.2024 в частині відмови позивачу в поверненні з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого за подання позову у справі №925/671/24 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.06.2024 в частині відмови позивачу в поверненні з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого за подання позову у справі №925/671/24 - скасувати і в цій частині прийняти нове рішення.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Азот-Імпекс" (49100, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги,120; ідентифікаційний код юридичної особи 41803552) з державного бюджету України 50% судового збору за подачу позову у розмірі 150 500 (сто п`ятдесят тисяч п`ятсот) грн. 40 коп.

3. Матеріали справи №925/671/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанову підписано: 21.10.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв