Постанова

від 09.10.2024 по справі 902/537/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року Справа № 902/537/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Романцова Т.В.

відповідача 1: Бойко А.М.

відповідача 2: Тиховський М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Августус" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26 липня 2024 року у справі №902/537/24 (повний текст складено 31 липня 2024 року, суддя Шамшуріна М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Августус"

до Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області

та до ОСОБА_1

про визнання неправомірними рішень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, застосування наслідків недійсності договору оренди, шляхом повернення земельної ділянки, визнання за позивачем права оренди на земельну ділянку та зобов`язання відповідача-1 прийняти рішення щодо передачі в оренду земельної ділянки водного фонду позивачу

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26 липня 2024 року у справі №902/537/24 закрито провадження у справі №902/537/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Августус" до Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області та до ОСОБА_1 про визнання неправомірним рішення Северинівської сільради від 29 вересня 2022 року №405 "Про відмову ТОВ "Августус" у передачі в користування та укладенні договору оренди земельної ділянки водного фонду"; визнання неправомірним рішення Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області №411 від 26 жовтня 2022 року "Перелік земельних ділянок комунальної власності (право на них), які виставляються на земельні торги та затвердження умов продажу права оренди" в частині: "Включити в перелік земельних ділянок для продажу права оренди землі в комплексі з розташованими на ній водним об`єктом на земельних торгах у формі електронного аукціону Земельну ділянку водного фонду площею 33,6709 га, цільове призначення: для рибогосподарських потреб (10.07), кадастровий номер 0521087500:04:004:0254, що розташована на території Северинівської сільської ради, Жмеринського району, Вінницької області в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом площею 33, 6709 га. 3. Надати дозвіл на продаж права оренди земельної ділянки, в складі єдиного водного об`єкта, на земельних торгах у формі аукціону, площею 33,6709 га, кадастровий номер 0521087500:04:004:0254, для рибогосподарських потреб із земель водного фонду, на території Северинівської сільської ради, Жмеринського району, Вінницької області"; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, строком від 09.01.2023 року до 09.01.2030 року, укладеного відповідно до протоколу торгів 09.01.2023 року між Северинівською сільською радою та ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна), застосування наслідків недійсності договору оренди, шляхом повернення земельної ділянки водного фонду №0254 первісному власнику - Северинівській сільській раді Жмеринського району Вінницької області; визнання за позивачем права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254, у відповідності до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України та зобов`язання Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області прийняти рішення щодо передачі в оренду даної земельної ділянки водного фонду позивачу.

Вказана ухвала мотивована тим, що спір у справі стосується речових прав на земельну ділянку, стороною спору є відповідач-2 фізична особа ОСОБА_1 , який не є підприємцем, а тому такий спір в силу положень пункту 6 частини 1 статті 20 ГПК України не підлягає розгляду господарським судом.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ТОВ "Августус" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26 липня 2024 року у справі №902/537/24 про закриття провадження у справі та направити справу до Господарського суду Вінницької області для продовження розгляду.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про характер (зміст) спірних правовідносин, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку стосовно непідсудності цієї справи господарському суду. Під час розгляду справи господарському суду необхідно встановлювати наявність/відсутність між сторонами саме господарських правовідносин, що має суттєве значення для розгляду справи. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.

Скаржник зауважує, що вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання та від визначення цих правовідносин як господарських. Правовідносини у справі, що переглядається, виникли з господарських правовідносин, а саме рибогосподарських. Правовий аналіз змісту законодавства, яке унормовує користування природними ресурсами, приводить до висновків, що договір оренди земельної ділянки укладався для здійснення саме господарської (рибогосподарської) діяльності, а не для задоволення особистих потреб ОСОБА_1 .

Апелянт звертає увагу суду, що той факт, що спірний договір оренди земельної ділянки був укладений з фізичною особою без статусу підприємця жодним чином не свідчить про те, що мета укладення договору оренди земельної ділянки не пов`язана з господарською діяльністю, адже відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" суб`єктами речових прав можуть бути фізичні та юридичні особи (ФОП не виділені в окремий статус суб`єкта речових прав).

Також, ТОВ "АВГУСТУС" зазначає, що колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду у постанові від 27 лютого 2024 року у справі №120/15510/23 зауважила, що з огляду на предмет позову, його суб`єктний склад, слід роз`яснити позивачу ТОВ "АВГУСТУС" про право на звернення з позовом до господарського суду для вирішення спору в порядку господарської юрисдикції.

Листом №902/537/24/5506/24 від 14 серпня 2024 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Вінницької області.

27 серпня 2024 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/537/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02 вересня 2024 року у справі №902/537/24 залишено без руху апеляційну скаргу ТОВ "Августус" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26 липня 2024 року у справі №902/537/24. Запропоновано ТОВ "Августус" усунути протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, шляхом подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучити опис вкладення до рекомендованого листа, яким направлялася копія апеляційної скарги ОСОБА_1

12 вересня 2024 року від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено опис вкладення до рекомендованого листа, яким направлялася копія апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2024 року у справі №902/537/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Августус" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26 липня 2024 року у справі №902/537/24 та призначено розгляд апеляційної скарги на 09 жовтня 2024 року об 12:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

24 вересня 2024 року через "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відповідач 2 вважає, що судом об`єктивно та всебічно досліджені та враховані матеріали справи, проаналізовані норми матеріального та процесуального права, враховані висновки Верховного суду, що привело до винесення ґрунтовної та законної ухвали. Заявник стверджує, що доводи позивача щодо здійснення ОСОБА_1 рибогосподарської діяльності жодними матеріалами не підтверджується. Факт цільового призначення земельної ділянки не є тотожним введенню господарської діяльності. Відтак, даний спір за своїм суб`єктним складом сторін та характером спірних правовідносин (не здійснення не земельній ділянці господарської діяльності її користувачем) підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичної особи (орендаря земельної ділянки).

24 вересня 2024 року до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 адвоката Тиховського Миколи Олеговича надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 вересня 2024 року у справі №902/537/24 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Тиховського Миколи Олеговича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №902/537/24.

25 вересня 2024 року через "Електронний суд" від Северинівської сільської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

03 жовтня 2024 року до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Августус" - адвоката Романцової Тетяни Володимирівни та представника Северинівської сільської ради - адвоката Бойка Артура Миколайовича надійшли клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04 жовтня 2024 року у справі №902/537/24 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Августус" адвоката Романцової Тетяни Володимирівни та клопотання представника Северинівської сільської ради адвоката Бойка Артура Миколайовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №902/537/24.

В судовому засіданні 09 жовтня 2024 року, яке проводилося в режимі відеоконференції у відповідності до статті 197 ГПК України, представники позивача та відповідачів повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзивах на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу - скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "АВГУСТУС" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області та до ОСОБА_1 про:

- визнання за позивачем право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254 у відповідності до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України;

- визнання неправомірним рішення Северинівської сільради від 29 вересня 2022 року №405 "Про відмову ТОВ "Августус" у передачі в користування та укладенні договору оренди земельної ділянки водного фонду";

- визнання неправомірним рішення Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області №411 від 26 жовтня 2022 року "Перелік земельних ділянок комунальної власності (право на них), які виставляються на земельні торги та затвердження умов продажу права оренди" в частині: "Включити в перелік земельних ділянок для продажу права оренди землі в комплексі з розташованими на ній водним об`єктом на земельних торгах у формі електронного аукціону:... Земельну ділянку водного фонду площею 33,6709 га, цільове призначення: для рибогосподарських потреб (10.07), кадастровий номер 0521087500:04:004:0254, що розташована на території Северинівської сільської ради, Жмеринського району, Вінницької області в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом площею 33, 6709 га. ... 3. Надати дозвіл на продаж права оренди земельної ділянки, в складі єдиного водного об`єкта, на земельних торгах у формі аукціону, площею 33,6709 га, кадастровий номер 0521087500:04:004:0254, для рибогосподарських потреб із земель водного фонду, на території Северинівської сільської ради, Жмеринського району, Вінницької області";

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, строком від 09 cічня 2023 року до 09 січня 2030 року, укладений відповідно до протоколу торгів 09 січня 2023 року між Северинівською сільською радою (Орендодавець, Відповідач-1) та ОСОБА_1 (орендар, Відповідач-2), (реєстраційний номер облікової картки платника податків: 3529700697, країна громадянства: Україна), застосувати наслідки недійсності договору оренди.

20 травня 2024 року до Господарського суду Вінницької області від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками. До заяви про усунення недоліків позивачем додано позовну заяву у новій редакції.

Згідно прохальної частини позову у новій редакції позивач просить:

- визнати неправомірним рішення Северинівської сільради №405 від 29 вересня 2022 року "Про відмову ТОВ "Августус" у передачі в користування та укладенні договору оренди земельної ділянки водного фонду",

- визнати неправомірним рішення Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області №411 від 26 жовтня 2022 року "Перелік земельних ділянок комунальної власності (право на них), які виставляються на земельні торги та затвердження умов продажу права оренди" в частині: "Включити в перелік земельних ділянок для продажу права оренди землі в комплексі з розташованими на ній водним об`єктом на земельних торгах у формі електронного аукціону:... Земельну ділянку водного фонду площею 33,6709 га, цільове призначення: для рибогосподарських потреб (10.07), кадастровий номер 0521087500:04:004:0254, що розташована на території Северинівської сільської ради, Жмеринського району, Вінницької області в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом площею 33, 6709 га. ... 3. Надати дозвіл на продаж права оренди земельної ділянки, в складі єдиного водного об`єкта, на земельних торгах у формі аукціону, площею 33,6709 га, кадастровий номер 0521087500:04:004:0254, для рибогосподарських потреб із земель водного фонду, на території Северинівської сільської ради, Жмеринського району, Вінницької області";

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, строком від 09 січня 2023 року до 09 січня 2030 року, укладений відповідно до протоколу торгів 09 січня 2023 року року між Северинівською сільською радою (Орендодавець, Відповідач-1) та ОСОБА_1 (орендар, Відповідач-2), (реєстраційний номер облікової картки платника податків: 3529700697, країна громадянства: Україна), застосувати наслідки недійсності договору оренди, шляхом повернення земельної ділянки водного фонду №0254 первісному власнику - Северинівській сільській раді Жмеринського району Вінницької області;

- визнати за позивачем право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254 у відповідності до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України та зобов`язати Северинівську сільську раду Жмеринського району Вінницької області прийняти рішення щодо передачі в оренду цієї земельної ділянки водного фонду позивачу.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26 липня 2024 року у справі №902/537/24 закрито провадження у справі №902/537/24.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що спір у справі стосується речових прав на земельну ділянку, стороною спору є відповідач-2 фізична особа ОСОБА_1 , який не є підприємцем, а тому такий спір в силу положень пункту 6 частини 1 статті 20 ГПК України не підлягає розгляду господарським судом.

Однак, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду не може погодитись з таким висновком з огляду на наступне.

Предметом судового розгляду є питання щодо віднесення спору у цій справі до юрисдикції господарського чи цивільного суду.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Відповідно до частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 20 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Аналогічні за змістом висновки щодо критеріїв розмежування судової юрисдикції наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №905/2260/17, від 21 серпня 2019 року у справі №922/4239/16, від 25 лютого 2020 року у справі №916/385/19.

Визначаючи співвідношення понять фізичної особи та фізичної особи-підприємця і їх правового статусу, необхідно зазначити наступне.

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою (частина перша статті 24 Цивільного кодексу України).

За вимогами статті 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті (частини друга та четверта зазначеної статті).

Відповідно до статті 26 Цивільного кодексу України всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 Цивільного кодексу України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи-підприємця сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Такий підхід Великої Палати Верховного Суду щодо співвідношення понять фізичної особи та фізичної особи-підприємця і їх правового статусу є усталеним, що підтверджено, зокрема, у постановах від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц, від 24 квітня 2018 року у справі №303/5186/15-ц, від 15 травня 2019 року у справі №904/10132/17, від 21 вересня 2019 року у справі №922/4239/16, від 03 липня 2019 року у справі №916/1261/18, від 09 жовтня 2019 року у справі №209/1721/14-ц.

Отже, з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця фізична особа фактично перебуває у двох правових статусах - як фізична особа, та як фізична особа-підприємець.

При цьому наявність статусу підприємця не свідчить про те, що така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах або ж що всі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно тощо (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані, зокрема, у постановах від 14 березня 2018 року у справі №2-7615/10, від 05 червня 2018 року у справі №522/7909/16-ц).

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Такий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила в постановах від 13 березня 2018 року у справі №306/2004/15-ц, від 15 травня 2019 року у справі №904/10132/17, від 02 жовтня 2019 року у справі №263/2359/19, від 25 лютого 2020 року у справі №916/385/19 та інших.

Згідно із частинами першою, другою статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є, зокрема, юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

У частині першій статті 58 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що в господарському законодавстві юридична особа та фізична особа-підприємець охоплюються спільним поняттям "суб`єкт господарювання".

У постанові від 25 лютого 2020 року у справі №916/385/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вирішення питання про юрисдикційність спору за участю фізичної особи-підприємця залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання та чи є ці правовідносини господарськими.

У справі, яка розглядається, слід виходити не лише із суб`єктного складу відповідних правовідносин, важливим у цьому випадку є також зміст самих правовідносин та чи є такі відносини господарськими. Необхідним є встановлення правового статусу фізичної особи у цих правовідносинах - чи діє вона у власних інтересах, чи як суб`єкт господарювання, який орендує спірну ділянку з метою використання у своїй господарській діяльності.

З дослідженого колегією суддів вбачається, що предметом договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом укладеного від 09 січня 2023 року є земельна ділянка в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом "Ставок площею 33,6709 га", розташований за межами населеного пункту с.Чернятин, Северинівської сільської ради Жмеринського району, Вінницької області, для рибогосподарських потреб (код згідно ВЦПЗ 10.07).

Відповідно до пункту 2 договору від 09 січня 2023 року в оренду передається земельна ділянка загальною площею 33,6709 га, у тому числі, під ставком 33,6709 га з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254, цільове призначення земельної ділянки 10.07 для рибогосподарських потреб, яка розташована за межами населеного пункту с.Чернятин, Северинівської сільської ради Жмеринського району, Вінницької області та водний об`єкт (водний простір), у тому числі рибогосподарська технологічна водойма 33,6709 га/213,7 тис.м3.

Рибогосподарська технологічна водойма згідно з цим договором передається в оренду з урахуванням вимог Закону України "Про аквакультуру".

Згідно статті 1 Закону України "Про аквакультуру", аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг;

суб`єкти аквакультури - юридичні та фізичні особи, які здійснюють рибогосподарську діяльність у сфері аквакультури відповідно до цього Закону;

рибогосподарська технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд для цілей аквакультури або гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми і пристроїв та призначена для створення умов існування і розвитку об`єктів аквакультури;

Відповідно до статті 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" рибогосподарська діяльність - діяльність юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, пов`язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням, переробкою, реалізацією тощо.

Пунктом 14 договору визначено, що використання земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом здійснюється лише для цілей, визначених цим договором.

Мета, з якою надавалася земельна ділянка в оренду, визначена пунктом 1 договору, а саме орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом "Ставок, площею 33,6709 га" для рибогосподарських потреб.

За умовами пункту 31 договору, орендар має право самостійно господарювати на землі та водному об`єкті з дотриманням умов цього договору; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законом порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво гідротехнічних споруд.

Таким чином, вищезазначені обставини справи та норми чинного законодавства свідчать про те, що об`єкт оренди (земельну ділянку водного фонду площею 33,6709 га в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом) може бути використаний виключно для здійснення господарської діяльності (рибогосподарська діяльність), а отже цей спір пов`язаний зі здійсненням відповідачем-2 такої діяльності на спірній земельній ділянці. ОСОБА_1 у цій справі здійснює захист своїх прав та обов`язків у сфері підприємництва.

Самоідентифікація ОСОБА_1 як фізичної особи не підприємця не має визначального значення для вирішення питання про юрисдикцію спору. Для визначення юрисдикції цього спору важливо встановити характер участі ОСОБА_1 у спірних правовідносинах, зокрема характер спірних правовідносин, у яких виник спір, і чим підтверджується, що характер спірних правовідносин виник у господарській діяльності.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 квітня 2024 року у справі №904/917/23, від 06 вересня 2023 року у справі №915/120/22, від 09 лютого 2023 року у справі №922/1138/22.

Колегія суддів зауважує, що згідно інформаційних довідок №371680561 від 27 березня 2024 року та №382564461 від 12 червня 2024 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0521087500:04:004:0254 до Державного реєстру речових прав внесено інформацію про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 09 січня 2023 року, орендар - ОСОБА_1 . Однак, функціонал вказаного реєстру не дозволяє зареєструвати об`єкти за фізичними особами-підприємцями, а така реєстрація жодним чином не спростовує факту існування господарських відносин між відповідачами.

З огляду на встановлені обставини, з метою забезпечення права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, колегія суддів вважає, що справа №902/537/24 має бути розглянута за правилами господарського судочинства, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для віднесення цієї справи до юрисдикції господарських судів та необхідність її розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

Таким чином, Північно-західний апеляційний господарський суд доходить висновку, що ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26 липня 2024 року у справі №902/537/24 слід скасувати, а апеляційну скаргу ТОВ "АВГУСТУС" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26 липня 2024 року у справі №902/537/24 - задовольнити.

Згідно частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Оскільки судом апеляційної інстанції остаточного рішення зі спору у даній справі не приймається, то розподіл судових витрат за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Августус" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26 липня 2024 року у справі №902/537/24 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26 липня 2024 року у справі №902/537/24 скасувати. Справу №902/537/24 передати на розгляд Господарському суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "21" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Маціщук А.В.