Постанова

від 25.09.2024 по справі 908/207/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2024 року м.Дніпро Справа № 908/207/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.

секретар судового засідання Солодова І.М.

Представники сторін:

Від позивача: Барчук А.В. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) адвокат

Від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 (повний текст рішення складено 15.04.2024, суддя Зінченко Н.Г.) у справі № 908/207/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРИСК», (03148, м. Київ, вул. Сім`ї Стешенків, буд. 7, офіс 141)

до відповідача Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)

про стягнення 3 064 141,16 грн,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2024 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРИСК», м. Київ до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар Запорізької області про стягнення 3 064 141,16 грн. заборгованості за договором про надання послуги № 75/117-21/48-121-01-21-10369 від 17.06.2021, в тому числі 2 232 000,00 грн. основного боргу, 132 806,76 грн. 3 % річних та 699 334,40 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що через порушення відповідачем умов договору про надання послуги № 75/117-21 від 17.06.2021 (реєстр. № 48-121-01-21-10369) та положень чинного законодавства в частині повної оплати за надані послуги згідно підписаного сторонами без заперечень і зауважень Акту № 1 від 30.11.2021 здачі-приймання наданих послуг у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 2 232 000,00 грн. У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати отриманих від позивача послуг, позивачем на підставі положень ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу інфляційні втрати в сумі 699 334,40 грн. і 3 % річних в сумі 132 806,76 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на його користь 3 064 141,16 грн. заборгованості за договором про надання послуги № 75/117-2148-121-01-21-10369 від 17.06.2021, в тому числі 2 232 000,00 грн. основного боргу за надані послуги, 132 806,76 грн. 3 % річних та 699 334,40 грн. інфляційних втрат. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000,00 грн. при розгляді справи в порядку загального позовного провадження в суді першої інстанції (згідно попереднього орієнтовного розрахунку).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024, у даній справі, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «ЕНЕРГОРИСК», м. Київ до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар Запорізької області про стягнення 3 064 141,16 грн. заборгованості за договором про надання послуги № 75/117-21/48-121-01-21-10369 від 17.06.2021 задоволено повністю.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРИСК», (03148, м. Київ, вул. Сім`ї Стешенків, буд. 7, офіс 141, ідентифікаційний код юридичної особи 19255493) 2 232 000 (два мільйони двісті тридцять дві тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 132 806 (сто тридцять дві тисячі вісімсот шість) грн. 76 коп. 3 % річних, 699 334 (шістсот дев`яносто дев`ять тисяч триста тридцять чотири) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу та 36 769 (тридцять шість тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн. 70 коп. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.04.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРИСК», м. Київ про виправлення описки в судовому рішенні у справі № 908/207/24 задоволено. Виправлено описку, допущену в резолютивній частині рішення господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 у справі № 908/207/24 в частині зазначення найменування позивача у справі, виклавши пункт 1 резолютивної частини рішення наступним чином: « 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРИСК», м. Київ до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар Запорізької області про стягнення 3 064 141,16 грн. заборгованості за договором про надання послуги № 75/117-21/48-121-01-21-10369 від 17.06.2021 задовольнити повністю.» і далі за текстом рішення.

Рішення мотивовано тим, що приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати за надані послуги за договором № 75/117-21/48-121-01-21-10369 від 17.06.2021 року, вимоги про стягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат заявлено позивачем обґрунтовано. Підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення відсотків річних суд не знайшов, посилаючись на те, що відповідачем не визначено до якого розміру він просить суд зменшити розмір нарахованих річних відсотків, відповідачем не доведено, що належні до сплати 3 % є надмірно великі, що відповідач знаходиться в тяжкому майновому стані або що існують будь-які інші обґрунтовані обставини, які обумовлюють необхідність втручання суду щодо розміру встановленої відповідальності за порушення відповідачем зобов`язання.

Стягуючи з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, суд виснував, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн. не є завищеними, є співмірними складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та ціною позову (3 064 141, 16 грн.).

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 в частині задоволення позову про стягнення з відповідача 132 806,76 грн. 3% річних та 20 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. Вирішити питання про розподіл судових витрат у встановленому порядку.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд попередньої інстанції відхилив клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних з мотивів, що відповідачем не доведено, що він знаходиться в тяжкому майновому стані або що існують будь-які інші обґрунтовані обставини, які обумовлюють необхідність втручання суду щодо розміру встановленої відповідальності за порушення відповідачем зобов`язання.

Однак судом не були враховані обставини в яких перебуває апелянт у зв`язку з воєнним станом та окупацією Запорізької АЕС, які негативно вплинули на його фінансовий стан.

Скаржник наполягає, що у суду попередньої інстанції були наявні всі підстави для зменшення розміру заявлених до стягнення 3% річних.

До того ж, розмір гонорару визначений в сумі 20 000,00 грн, не відповідає вимогам ч. 4 ст. 126 ГПК України, оскільки: справа №908/207/24 є простою з процесуальної точки зору; сума фіксованого гонорару неспівмірна зі складністю справи та обсягом матеріалів у справі, оскільки позовні вимоги ґрунтуються виключно на самому договорі та одному акті здачі-приймання наданих послуг; договір про надання послуги №75/117-21/48-121-01-21-10369 від 17.06.2021 не містить в собі складних юридичних конструкцій, його умови є доволі простими, чіткими та зрозумілими; розрахунки стягуваних сум 3% річних та інфляційних втрат здійснені адвокатом за допомогою онлайн-калькулятора; в провадженні Господарського суду Запорізької області на розгляді перебувають справи: №908/388/24, №908/235/24, №908/542/24,№908/612/24, №908/608/24 з аналогічними вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договорами про надання послуг; умови цих договорів є ідентичними, оскільки останні укладені за типовою формою відповідача; зміст позовних заяв по зазначеним справам є також ідентичними з позовною заявою у даній справі; відповідачем у даній справі є акціонерне товариство єдиним засновником та акціонером якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, яке опинилось в скрутному фінансовому становищі через окупацію Запорізької АЕС, а покладення всієї суми витрат на правничу допомогу не відповідатиме балансу між суспільними (публічними) та приватними інтересами.

Скаржник вважає, що у суду попередньої інстанції були наявні всі підстави для зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 02.05.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/207/24. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/207/24.

13.05.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 у справі № 908/207/24 залишено без руху. Рекомендовано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали усунути недолік апеляційної скарги, а саме надати суду докази сплати судового збору.

28.05.2024 від скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів апеляційної скарги платіжну інструкцію № 2893 від 06.05.2024 про сплату судового збору у розмірі 3633, 60грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 у справі № 908/207/24. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 25.09.2024 о 11 год. 40 хв.

21.06.2024 від представника ТОВ «ЕНЕРГОРИСК»/позивача до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає. Повідомлено про очікувані витрати позивача, пов`язані із переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 5000, 00 грн. витрат на правничу допомогу.

25.09.2024 секретарем судового засідання Солодовою І.М. було встановлено неможливість проведення відеоконференції з представниками відповідача/скаржника. В призначений час представник відповідача Димова О.І. не вийшла на зв`язок для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції; адвоката Погосян С.Г. не було чутно та видно через несправність або неналежне функціонування особистих технічних засобів. За таких обставин неможливо провести судове засідання в режимі відеоконференції, про що складені відповідні акти.

25.09.2024 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРИСК», м. Київ до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар Запорізької області про стягнення 3 064 141,16 грн. заборгованості за договором про надання послуги № 75/117-21/48-121-01-21-10369 від 17.06.2021 задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРИСК», (03148, м. Київ, вул. Сім`ї Стешенків, буд. 7, офіс 141, ідентифікаційний код юридичної особи 19255493) 132 806 (сто тридцять дві тисячі вісімсот шість) грн. 76 коп. 3 % річних, 699 334 (шістсот дев`яносто дев`ять тисяч триста тридцять чотири) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу та 36 769 (тридцять шість тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн. 70 коп. судового збору.

Рішення суду в частині стягнення 2 232 000 грн. 00 коп. основного боргу, та 699 334 грн. 40 коп. інфляційних втрат, не розглядається апеляційною інстанцією, оскільки сторони не оскаржують рішення в цій частині, тому судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України оцінка зазначеним обставинам не надається.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем на підставі ст. 625 ЦК України, зокрема, заявлено вимогу про стягнення з відповідача 132 806,76 грн. 3 % річних за загальний період з 01.02.2022 по 25.01.2024.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Як доречно зазначено судом першої інстанції, приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати за надані послуги за Договором № 75/117-21/48-121-01-21-10369 від 17.06.2021, вимоги про стягнення з нього 3 % річних заявлено позивачем обґрунтовано.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, які нараховані за порушення відповідачем строків розрахунків за надані послуги та встановлено, що даний розрахунок виконаний правильно. Отже, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 132 806,76 грн. заявлена обґрунтовано.

Щодо зменшення розміру процентів річних колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доводи щодо зменшення 3 % річних скаржника обґрунтовані приписами ст. 216 ГК України, ч. 1 ст. 233 ГК України.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21).

Аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21 зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (такі висновки наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем оплати за надані послуги, що також не спростовується відповідачем у апеляційній скарзі, у позивача виникло право на нарахування сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені ст. 625 ЦК України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені судом на підставі ст. 233 ГК України.

Відповідач під час вирішення спору у цій справі не надав, а відтак матеріали справи не містять доказів, які підтверджують що належні до сплати 3 % є надмірно великі, що відповідач знаходиться в тяжкому майновому стані або що існують будь-які інші обґрунтовані обставини, які обумовлюють необхідність втручання суду щодо розміру встановленої відповідальності за порушення відповідачем зобов`язання, відповідачем не визначено до якого розміру він просить суд зменшити розмір нарахованих річних відсотків.

Суд апеляційної інстанції дослідив докази, надані відповідачем в обґрунтування доводів щодо зменшення сум інфляційних витрат та 3% річних і зазначає наступне. Відповідно до даних фінансової звітності за 2022 рік ( а.с.- 64), чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) код рядка 2000 склав 134195984 грн. З огляду на результати наданої фінансової звітності вбачається можливість боржника виконувати свої зобов`язання, то ж і відсутні підстави для задоволення заяви щодо зменшення сум інфляційних втрат та 3 % річних.

До того ж, заборгованість, що входить до предмету спору, виникла ще з лютого 2022 року, тобто до повномасштабного вторгнення та розпочатої агресії ворожими військовими угрупуваннями.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Матеріалами справи встановлено, позивач в позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які просив стягнути їх з відповідача, а саме 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в порядку загального позовного провадження в суді першої інстанції.

01.04.2024 до суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, якою позивач просить суд долучити до матеріалів справи № 908/207/24 докази понесенням ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 20 000,00 грн. та покласти судові витрати позивача на правничу допомогу в цій сумі на відповідача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

Так, представництво інтересів позивача у суді першої інстанції здійснювалося адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1083 від 21.10.2011 року, ордер серії АХ № 1171711 від 07 лютого 2024 року. (а.с.58, 93)

24 січня 2024 року між ТОВ «ЕНЕРГОРИСК» (Клієнт), Позивачем у справі, та адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною було укладено договір № 01-24 про надання правничої допомоги (далі - договір), відповідно до умов якого адвокат зобов`язується здійснити представництво або надати інші види правничої допомоги Клієнту у спорах із АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (правонаступник Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом») в особі ФІЛІЇ "ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" про стягнення заборгованості, серед іншого, за договором про надання послуги № 75/117-21/48-121-01-21-10369 від 17.06.2021 року. (а.с. 94-96)

Відповідно до пункту 9 договору розмір гонорару за надання правничої допомоги за цим договором за домовленістю Сторін встановлюється у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 9.1 договору гонорар адвоката за правничу допомогу у спорі про стягнення заборгованості за договором про надання послуги № 75/117-21/48-121-01 21-10369 від 17.06.2021 року в суді першої інстанції складає 20 000 (двадцять тисяч), 00 грн. ... Часткова оплата гонорару Адвоката, передбаченого цим пунктом, у розмірі 4000 (чотири тисячі), 00 грн. здійснюється Клієнтом протягом п`яти календарних днів з дати подання позовної заяви про стягнення заборгованості.

На виконання вимог укладеного договору 02 лютого 2024 року Клієнтом було здійснено часткову оплату гонорару у розмірі 4000 (чотири тисячі), 00 грн., що підтверджується випискою з поточного рахунку адвоката, призначення платежу: часткова оплата за надання правничої допомоги згідно п.9 п.п. 9.1 договору № 01-24 від 24 січня 2024 року без ПДВ. (а.с 97)

На підтвердження надання правничої допомоги за договором між адвокатом та Клієнтом 29 березня 2024 року було підписано акт про надання правничої допомоги № 1 до договору, яким визначено види правничої допомоги, виконані адвокатом та прийняті Клієнтом за господарською справою № 908/207/24 у суді першої інстанції на суму 20 000, 00 грн. (а.с. 97 на звороті)

Матеріалами справи встановлено, що відповідач заперечень проти покладення на нього витрат на правничу допомогу суду не надав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення у цій частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. є підтвердженими. І колегія суддів погоджується з рішенням суду у цій частині.

Апеляційна скарга не містить будь-яких заперечень щодо належності, допустимості та достовірності відображеної у наданих документах інформації. Так, зазначені у акті про надання правничої допомогу дані щодо характеру правничої допомоги, наданої адвокатом, відповідають документам, наявним у матеріалах судової справи, представник позивача Барчук А.В. приймала участь у судових засіданнях; адвокатом під час розгляду справи не вчинялося дій, які призвели до затягування розгляду справи, не подавалися безпідставні чи необґрунтовані заяви чи клопотання.

Доводи скаржника щодо «процесуальної простоти» справи спростовуються правовою позицією відповідача, оскільки у суді першої інстанції відповідач заперечував проти позовних вимог у повному обсязі, наполягав на тому, що строк виконання грошового зобов`язання в частині вимог не настав. Посилання скаржника на наявність інших судових справ, що перебувають у провадженні судів, також є безпідставним, оскільки у кожній окремій справі індивідуальні обставини, які мають значення для конкретної справи, та факти, що покладені в основу вимог позивача та підлягають встановленню судом.

Відповідачем не виконано обов`язку доведення неспівмірності таких витрат у суді першої інстанції, не містить таких доказів і апеляційна скарга.

Скаржник посилається на можливість суду самостійно зменшувати судові витрати на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи нормативне обґрунтування апеляційної скарги положеннями статті 126 ГПК України, із такими висновками скаржника погодитися не можна.

Так, суд з власної ініціативи, може не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України. Тобто критерії, визначені статтею 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Апеляційна скарга не містить жодних посилань на порушення судом першої інстанції положень статті 129 ГПК України, не наведено конкретних доводів щодо невідповідності рішення в оскаржуваній частині критеріям, визначеним статтею 129 ГПК України.

Таким чином, апелянт помилково ототожнює два окремі механізми, визначені діючим законодавством.

Так, на предмет відповідності критеріям, визначеним статтею 129 ГПК України, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Матеріали справи свідчать про те, що: витрати пов`язані з розглядом справи (у предметі договору між Клієнтом та адвокатом чітко визначено, що адвокат надає правничу допомогу серед іншого і у спорі про стягнення заборгованості за договором № 75/117-21/48-121-01-21-10369 від 17 червня 2021 року, акт № 1 від 29 березня 2024 року містить посилання на номер судової справи № 908/207/24); розмір витрат є пропорційним до предмета спору (сума витрат складає менше 1 % від основної суми заборгованості та 0, 65 % від загальної ціни позову); з боку позивача не вчинялися жодні дії, що призвели до затягування розгляду справи; з боку позивача відсутні факти безпідставного завищення позовних вимог (предмет спору - сума основної заборгованості, 3 % річних та інфляційні, визначені законом); позивач намагався врегулювати спір у досудовому порядку, але такі дії залишилися безрезультатними; сума витрат на правничу допомогу, заявлена до відшкодування, відповідала сумі, заявленій в попередньому (орієнтовному) розрахунку, оскільки була заздалегідь погоджена Клієнтом та адвокатом, не переглядалася в сторону збільшення; спір виник внаслідок неправильних дій відповідача (факт прострочення виконання грошового зобов`язання є доведеним і в цій частині рішення не переглядається).

Колегія суддів констатує, що рішення суду першої інстанції (в оскаржуваних частинах) прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282-289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 у справі № 908/207/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 у справі № 908/207/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 21.10.2024

Головуючий суддя О.В. Чус

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяМ.О. Дармін