Постанова

від 16.10.2024 по справі 904/1586/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1586/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Верхогляд Т.А., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Савенко О.О.- посвідчення адвоката № 097 від 20.06.2014 р.,

довіреність №15 від 16.04.2024р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 р.

та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2024 р. ( суддя Мілєва І.В., м. Дніпро )

у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет",

Дніпропетровська область, с. Любимівка

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокат-Сервіс",

Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 609 682,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Удімет" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокат-Сервіс", про стягнення 609 682,00 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору про надання послуг № 17-П 2023 від 17.05.2023 р..

Відповідач у відзиві зазначив, що ТОВ «Прокат-Сервіс» виконало роботу за договором в період з 27.09.2023 р. по 06.10.2023 р., тобто за 10 днів. 19.10.2023 р. відбулось приймання шестерень у правовідносинах між ТОВ «Удімет» та ПРАТ "ІЦКК" за договором поставки № 2605-2023 від 26.05.2023 р. та не пізніше 07.11.2023 р. шестерні були повернуті (доставлені за адресою ) ТОВ «Удімет». ТОВ «Прокат-Сервіс» намагаючись зберегти на майбутнє партнерські стосунки із Замовником прийняло від нього шестерні на доробку, яку було здійснено ( доробку було здійснено без складання будь-яких документів, але сторони визнають ці обставини) в період з 15 по 31.01.2024 р.. Отже, в період з 19.10.2023 р. по 14.01.2024 р. ( майже 3 місяці ) Позивач чи-то намагався самостійно усунути недоліки чи-то не визнавав факт наявності недоліків, але не вчиняв дій у правовідносинах з ТОВ «Прокат-Сервіс». Лист ТОВ «Прокат-Сервіс» ( вих. № 6 від 27.02.2024 р. ) не є визнанням законності та обґрунтованості вимог ТОВ «Удімет», як зазначено у позовній заяві: по-перше, це спроба зберегти на майбутнє партнерські стосунки із Замовником, а по-друге, це не результат розгляду претензії, бо власне претензія ТОВ «Удімет» ( вих. № 1203-17 від 12.03.2024 р. ) була надіслана після цього листа. Недоліки роботи невідповідність шестерень кресленням не є такими, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття (приховані недоліки): 06.10.2023 р. представник Замовника, провідний інженер Волященко Р.О., який приймав шестерні після виконання робіт, міг виявити недоліки, провівши заміри штангельциркулем та штангельзубоміром. Відтак Позивач втратив право посилатися на недоліки роботи. Разом з цим добросовісна поведінка ТОВ «Прокат-Сервіс» дозволила ТОВ «Удімет» фактично реалізувати право Замовника ( яке він втратив ) на безоплатне усунення недоліків у роботі в розумний строк. За таких обставин вимоги ТОВ «Удімет» не ґрунтуються на законі. Підписання ТОВ «Удімет» з ПРАТ "ІЦКК" додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 р. до договору поставки № 2605-2023 від 26.05.2023 р., а тим більше зміст цієї угоди, є наслідком волевиявлення сторін цього правочину і не перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з виконанням ТОВ «Прокат-Сервіс» умов договору про надання послуг № 17-П 2023 від 17.05.2023 р.. У зв`язку із чим Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

04.06.2024 р. Відповідач подав до суду заяву, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення, про стягнення з Позивача витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 10 000,00 грн..

2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 р. в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2024 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокат-Сервіс", про прийняття додаткового рішення задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокат-Сервіс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн..

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеними рішеннями суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Удімет" в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 р. та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2024 р. та прийняти нове рішення про стягнення збитків, у розмірі 609 682,00 грн..

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 р. та Додаткове рішення від 14.06.2024 р. підлягають скасуванню, оскільки прийняті при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Рішення прийнято з порушенням норм матеріального права - ст. ст. 193, 218, 225 ГК України, ст. ст. 614, 629, 853, 1166 ЦК України та норм процесуального права - ст. ст. 86, 210 ГПК України.

Водночас, на думку Скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову через те, що недоліки результату виконаних робіт не є прихованими, а могли бути виявлені при звичайному прийнятті робіт що призвело до неправильного застосування положень ст. 853 ЦК України. Також суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відсутні підстави для стягнення збитків при цьому встановивши, що дійсно мало місце неналежне виконання умов договору.

При цьому, Скаржник зазначає, що ТОВ «Прокат Сервіс» надано не якісні послуги, а саме здійснено механічну обробку шестерень у кількості 11 шт. не відповідно до креслень, а отже товар не відповідає якості. При цьому, ТОВ «ПРОКАТ-СЕРВІС» визнало свою вину, що підтверджується листом № 6 від 27.02.2024 р..

Скаржник наголошує на тому, що ТОВ «ПРОКАТ СЕРВІС» завдано збитки ТОВ «УДІМЕТ» в розмірі 291 432,00 грн., що є вартістю послуг за Договором, оскільки проведення механічної обробки шестерні не за технічною документацією ( кресленням ) є прямим порушенням ТОВ «ПРОКАТ СЕРВІС» взятих на себе зобов`язань по Договору № 17-П 2023 від 17.05.2023 р.. Крім того, ТОВ «ПРОКАТ-СЕРВІС» завдано Позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди, а саме для не допущення отримання збитків від господарської діяльності, збереження виробництва, сплаті податків, заробітної плати працівникам підприємства, ТОВ «УДІМЕТ» було вимушене погодитись на знижку та шляхом укладення додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 р. до договору № 2605-2023 від 26.05.2023 р.. У зв`язку із зменшенням вартості Товару за позиціями № 2 (в кількості 3 шт.), № 3 ( в кількості 2шт.), № 5 (в кількості 4 шт.) вказаних у п. 1 Специфікації № 1 від 26.05.2023 р. (з урахуванням змін за цією Угодою), на 50 (п`ятдесят) відсотків Постачальник зобов`язується протягом 60 (шістдесяти) днів від дати укладання цієї Угоди повернути (сплатити) Покупцю отримані грошові кошти в розмірі 318 250,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі - 53 041,67 грн..

Скаржник вважає, що підписання Акту № ОУ- 080 здачі - прийняття робіт ( надання послуг ) від 06.10.2023 р. без зауважень не є доказом того, що під час прийняття робіт перевірка не проводилась. Зокрема Відповідачем це не заперечувалось.

На переконання Скаржника достовірно встановивши обставини щодо порушення Відповідачем договірних зобов`язань, суд першої інстанції помилково не встановив склад цивільного правопорушення у діях Відповідача.

Крім того, на думку Скаржника додаткове рішення також підлягає скасуванню, як похідне від первісного, оскільки в силу положень ч. 4 ст. 129 ГПК УКраїни, судові витрати в разі задоволення позову покладаються на Відповідача. Додаткове рішення підлягає скасуванню ще й з тих підстав, що при присудженні судом відшкодування витрат в сумі 6 000,00 грн. суд ніяким чином не мотивував з яких саме міркувань він виходив, що саме такі витрати поніс Відповідач, яким чином вони розраховані, якими доказами передбачена їх вартість. Позивач вважає, що у Відповідача були відсутні витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн у зв`язку з розглядом цієї справи взагалі, й в тому числі і в сумі 6 000,00 грн. - представник Відповідача в судових засідання участі не приймав, оскільки справа розглядалась без виклику сторін, а вартість підготовки відзиву у цій справі та подання його до суду не співмірною та виправданою.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокат-Сервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що недоліки роботи - невідповідність шестерень кресленням - не є такими, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття ( приховані недоліки ): 06.10.2023 р. представник Замовника, провідний інженер Волященко Р.О., який приймав шестерні після виконання робіт, мав можливість виявити недоліки, провівши заміри штангельциркулем та штангельзубоміром. Відтак висновок Суду, що Позивач втратив право посилатися на недоліки роботи, ґрунтується на вірному розумінні термінів «явні недоліки» та «приховані недоліки» та правильній оцінці обставин справи.

Товариство також вказує на те, що ТОВ «ПРОКАТ-СЕРВІС» виконало роботу за Договором в період з 27.09.2023 р. (момент отримання попередньої оплати від Замовника) по 06.10.2023 р., тобто за 10 (десять) днів. 19.10.2023 р. відбулось приймання шестерень у правовідносинах між ТОВ «УДІМЕТ» та ПРАТ "ІЦКК" за договором поставки № 2605-2023 від 26.05.2023 р. та не пізніше 07.11.2023 р. шестерні були повернуті ( доставлені за адресою ) ТОВ «УДІМЕТ». ТОВ «ПРОКАТ-СЕРВІС» намагаючись зберегти на майбутнє партнерські стосунки із Замовником прийняло від нього шестерні на доробку, яку було здійснено ( доробку було здійснено без складання будь-яких документів, але Сторони визнають ці обставини ) в період з 15.01.2024 р. по 31.01.2024 р..

Крім того, Товариство зазначає про те, що добросовісна поведінка ТОВ «ПРОКАТ-СЕРВІС» дозволила ТОВ «УДІМЕТ» фактично реалізувати право Замовника ( яке він втратив ) на безоплатне усунення недоліків у роботі в розумний строк. ТОВ «ПРОКАТ-СЕРВІС» виходило з того, що в такому разі Замовник не матиме в майбутньому інших майнових претензій до нього у зв`язку з виконанням Договору.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Верхогляд Т.А., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2024 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/1586/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет" у даній справі відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 904/1586/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 16.10.2024 р..

Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Позивача.

У судовому засіданні 16.10.2024 р., була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

17.05.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Удімет" ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прокат-Сервіс" ( Виконавець ) укладено договір про надання послуг № 17-П 2023 ( далі договір ), відповідно до п. 1.1. якого Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати ремонтні, відновлювальні роботи, механічну обробку, а також виготовити деталі згідно технічної документації, що надається Замовником, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Ціна послуг вказується в рахунку-фактурі, виставленому замовнику ( п. 1.2. договору).

Металовироби для ремонту або мехобробки замовник передає згідно накладної (акту прийому-передачі) на давальницький матеріал ( п. 1.3. договору ).

Виконавець зобов`язується виконати роботи, обумовлені п.1.1. цього договору, якісно відповідно до вимог цього договору, діючих: ДСТУ; ГОСТ; Технічних умов (ТУ); Технічної документації (ТД). Термін виконання робіт до 30 календарних днів згідно договору (якщо інший термін не обумовлений в додатках, до цього договору). Термін виконання робіт обчислюється з моменту передоплати, за виконання робіт по виготовленню, або механічній обробці матеріалів ( п. 1.4. договору ).

Загальна сума договору становить суму всіх виставлених рахунків замовнику згідно даного договору ( п. 2.1. договору ).

Розрахунок за послуги, вказані у п. 1.1, здійснюється замовником у національній валюті України в безготівковій формі у вигляді 50% попередньої оплати на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури. Залишок оплати 50% перераховується за фактом повного виконання робіт. Продукція не відвантажується замовнику, якщо розрахунок за неї не здійснений у повному обсязі (п. 2.2. договору).

Виконавець видає разом з виробами наступні супровідні документи: рахунок-фактуру, акт виконаних робіт (або видаткову накладну), накладну на повернення готових виробів, податкову накладну (в електронному вигляді через портал відповідних держструктур України) ( п. 3.2. договору ).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2025 р.. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, що залишилися невиконаними. Якщо жодна із сторін не повідомить іншу письмово про розірвання договору за 30 календарних днів до його закінчення, то даний договір вважається продовженим на кожний наступний рік ( п. 6.1. договору ).

17.05.2023 р. сторони підписали Специфікацію № 1 до договору, в якій визначили, що Виконавець надасть послуги: 1) мехобробка шестерні ч. Б-18.03.16.027, кількість 1 шт., ціна за одиницю без ПДВ - 18 150,00 грн; 2) мехобробка шестерні ч. Б-18.03.16.028, кількість 3 шт., ціна за одиницю без ПДВ - 26 220,00 грн; 3) мехобробка шестерні ч. Б-18.03.16.029, кількість 2 шт., ціна за одиницю без ПДВ - 17 600,00 грн; 4) мехобробка шестерні ч. Б-18.03.16.030, кількість 3 шт., ціна за одиницю без ПДВ - 12 100,00 грн; 5) мехобробка шестерні ч. Б-18.03.16.031, кількість 4 шт., ціна за одиницю без ПДВ - 26 200,00 грн. Всього на загальну суму 327 732,00 грн з ПДВ. Також, сторонами погоджено умови оплати: 50% передплата та 50% - протягом 5 банківських днів з моменту повідомлення про готовність продукції.

Замовник передав Виконавцю для проведення механічної обробки шестерні в кількості 13 штук відповідно до технічної документації, а саме креслень, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками - Видатковими накладними (у переробку): № 2308091 від 09.08.2023 р. про надання н/ф шестерні, креслення Б-18.03.16.030 у кількості 2шт., н/ф шестерні, креслення Б-18.03.16.027 у кількості 1шт. (а.с. 16); № 2308151 від 15.08.2023 р. про надання н/ф шестерні, креслення Б-18.03.16.029 у кількості 1шт. (а.с. 18); № 2308211 від 21.08.2023 р. про надання н/ф шестерні, креслення Б-18.03.16.030 у кількості 1шт.; н/ф шестерні, креслення Б-18.03.16.029 у кількості 1шт. (а.с. 20); № 2308241 від 24.08.2023 р. про надання н/ф шестерні, креслення Б-18.03.16.028 у кількості 3 шт.; н/ф шестерні, креслення Б-18.03.16.031 у кількості 2шт. (а.с. 22); № 2308311 від 31.08.2023 р. про надання н/ф шестерні, креслення Б-18.03.16.031 у кількості 2шт. (а.с. 24); Товарно - транспортними накладними: № 2308091 від 09.08.2023 р. про надання н/ф шестерні, креслення Б-18.03.16.030 у кількості 2шт., н/ф шестерні, креслення Б-18.03.16.027 у кількості 1шт. (а.с. 17); № 2308151 від 15.08.2023 р. про надання н/ф шестерні, креслення Б-18.03.16.029 у кількості 1шт. (а.с. 19); № 2308211 від 21.08.2023 р. про надання н/ф шестерні, креслення Б-18.03.16.030 у кількості 1шт.; н/ф шестерні, креслення Б-18.03.16.029 у кількості 1шт. (а.с. 21); № 2308241 від 24.08.2023р. про надання н/ф шестерні, креслення Б-18.03.16.028 у кількості 3 шт.; н/ф шестерні, креслення Б-18.03.16.031 у кількості 2шт. (а.с. 23); № 2308311 від 31.08.2023 р. про надання н/ф шестерні, креслення Б-18.03.16.031 у кількості 2шт. (а.с. 25).

Відповідач виставив рахунок-фактуру № СФ-45 від 22.08.2023 р. на загальну суму 327 732,00 грн з ПДВ (а.с. 14).

Платіжною інструкцією № 388 від 27.09.2023 р. (а.с. 26) Позивач перерахував Відповідачу 327 732,00 грн з призначенням платежу: «за послуги мехоброб.шестерні зг. рах. 45 від 22.08.2023 р.».

06.10.2023 р. сторони підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-080 (а.с. 29), відповідно до якого виконавцем були проведені роботи (послуги): мехобробка шестерні ч. Б-18.03.16.027 (1 шт.) на суму 18 150,00 грн без ПДВ; мехобробка шестерні ч. Б-18.03.16.028 (3 шт.) на суму 78 660,00 грн без ПДВ; мехобробка шестерні ч. Б-18.03.16.029 (2 шт.) на суму 35 200,00 грн без ПДВ; мехобробка шестерні ч. Б-18.03.16.030 (3 шт.) на суму 36 300,00 грн без ПДВ; мехобробка шестерні ч. Б-18.03.16.031 (4 шт.) на суму 104 800,00 грн без ПДВ. Загальна вартість робіт 327 732,00 грн з ПДВ.

Також сторони підписали накладну на повернення № 06/10-п від 06.10.2023 р. (а.с. 27) та товарно-транспортну накладну № 231006 від 06.10.2023 р. (а.с. 28) про повернення Замовнику вказаних виробів.

За твердженням Позивача - на дату складання акту здачі-прийняття робіт ( надання послуг ) № ОУ-080 (06.10.2023) сторони претензій одна до одної не мали, про що вказано в акті.

Також, Позивач стверджує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Удімет" ( Постачальник ) та Приватним акціонерним товариством «Ізмаїльський целюлозно - картонний комбінат» ( Покупець ) укладено Договір поставки № 2605-2023 від 26.05.2023 р. ( далі договір поставки ). Разом з цим, 26.05.2023 р. між Постачальником та Покупецем було підписано Специфікацію № 1 до договору поставки (а.с. 36-37), в якій погодили товар, що підлягає поставці, а саме: шестерня, креслення Б-18.03.16.027 (виробник ТОВ " Удімет ", країна походження Україна) у кількості 1шт.; шестерня, креслення Б-18.03.16.028 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна) у кількості 3 шт.; шестерня, креслення Б-18.03.16.029 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна) у кількості 2 шт.; шестерня, креслення Б-18.03.16.030 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна) у кількості 3 шт.; шестерня, креслення Б-18.03.16.031 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна) у кількості 4 шт. на загальну суму 741 000,00 грн з ПДВ. Також сторони погодили термін виготовлення: 45 календарних днів від дати сплати 50% передоплати (п. 4 специфікації). Термін поставки: 3 робочі дні від дати сплати 100% передоплати (п. 5 специфікації). Термін гарантії на товар встановлюється 12 місяців, який починається з моменту введення в експлуатацію, але не більше 18 місяців з моменту поставки (п. 7 специфікації). Датою переходу права власності до покупця на товар (продукцію) є дата складання акту прийому-передачі про отримання товару (продукції), а у разі його відсутності дата складання видаткової накладної, підписаного(ної) обома сторонами. Перехід права власності до покупця не звільняє постачальника від зобов`язання замінити неякісний товар, якщо його невідповідність буде встановлено при остаточному прийманні на складі вантажоотримувача (п. 8 специфікації).

Як стверджує Позивач, саме товар, який виготовлено ТОВ «Удімет» та проведено механічну обробку ТОВ "Прокат-Сервіс" за кресленнями було поставлено ПрАТ «Ізмаїльський целюлозно - картонний комбінат».

Позивач зазначає, що при комісійному огляді товару Покупцем під час приймання товару за кількістю та якістю було встановлено невідповідність фактично поставленого за кількістю та якістю товару умовам договору. 07.11.2023 р. Позивачем та Приватним акціонерним товариством «Ізмаїльський целюлозно - картонний комбінат» було складено акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей (а.с. 38), відповідно до якого Приватним акціонерним товариством «Ізмаїльський целюлозно - картонний комбінат» передано, а Позивачем прийнято: шестерню, креслення Б-18.03.16.027 у кількості 1шт., шестерні, креслення Б-18.03.16.028 у кількості 3 шт., шестерні, креслення Б-18.03.16.029 у кількості 2 шт., шестерні, креслення Б-18.03.16.030 у кількості 3 шт. та шестерні, креслення Б-18.03.16.031 у кількості 4 шт. Вказані матеріальні цінності невідповідні по якості згідно акту приймання ТМЦ від 02.11.2023 та повертаються Постачальнику згідно п. 5.4. договору поставки.

В подальшому, як зазначає Позивач, сторони договору поставки, у зв`язку з постачанням неякісного товару дійшли згоди, що приймання товару по якості буде здійснюватися на території Постачальника. 11.01.2024 р. сторони здійснили приймання товару по якості за участю представника Дніпропетровської торгово-промислової палати, про що було складено акт приймання товару за якістю від 11.01.2024 р. (а.с. 39-40). Відповідно до вказаного акту за результатом огляду та здійснення замірів товару (шестерен) сторони дійшли висновку про наступне: шестерня, креслення Б-18.03.16.029 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), порядковий номер 1 номер креслення 029-1 не допускається до постачання покупцю; шестерня, креслення Б-18.03.16.030 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), порядковий номер 2, номер креслення 030-1 не допускається до постачання покупцю; шестерня, креслення Б-18.03.16.030 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), порядковий номер 3, номер креслення 030-2 не допускається до постачання покупцю; шестерня, креслення Б-18.03.16.030 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), порядковий номер 4, номер креслення 030-3 відповідає якості. Допускається до постачання покупцю; шестерня, креслення Б-18.03.16.029 (виробник ТОВ "Удімет ", країна походження Україна), порядковий номер 5, номер креслення 029-2 не допускається до постачання покупцю; шестерня, креслення Б-18.03.16.027 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), порядковий номер 6, номер креслення 027-1, відповідає якості. Допускається до постачання покупцю; шестерня, креслення Б-18.03.16.028 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), порядковий номер 7, номер креслення 028-1, не допускається до постачання покупцю; шестерня, креслення Б-18.03.16.031 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), порядковий номер 8, номер креслення 031-1, не допускається до постачання покупцю; шестерня, креслення Б-18.03.16.028 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), порядковий номер 9, номер креслення 028-2, не допускається до постачання покупцю; шестерня, креслення Б-18.03.16.031 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), порядковий номер 10, номер креслення 031-2, не допускається до постачання покупцю; шестерня, креслення Б-18.03.16.028 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), порядковий помер 11, номер креслення 028-3, не допускається до постачання покупцю; шестерня, креслення Б-18.03.16.031 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), порядковий номер 11, номер креслення 031-3, не допускається до постачання покупцю; шестерня, креслення Б-18.03.16.031 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), порядковий номер 12, номер креслення 031-4, не допускається до постачання покупцю. Сторони за результатами приймання за якістю дійшли згоди прийняти товар (шестерні) в кількості 2 шт. (порядковий номер 4,6), які постачальник зобов`язується поставити покупцю у строк п`ять робочих днів від дати складання цього акту (п. 4. акту). Сторони за результатом огляду товару (шестерен) дійшли зголи вважати товар (шестерні) в кількості 11 шт. ( порядковий номер 1, 2, 3, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12) не відповідним договору № 2605-2023 від 26.05.2023 р., специфікації № 1 від 26.05.2023 р., кресленню та не може бути поставлений Постачальником Покупцю та в яких є недоліки (п. 5. акту).

Також за замовленням Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно - картонний комбінат» Дніпропетровською торгово-промисловою палатою було складено експертний висновок № ГО-23 від 11.01.2024 р. ( а.с. 41-49 ), відповідно до якого за результатами огляду та здійснення замірів шестернів члени комісії дійшли висновку, що шестерні з порядковими номерами (номерами креслень) № 1 (029-1), № 2 (030-1), № 3 (030-2), № 5 (029-2), № 7 (028-1), № 8 (031 -1), № 9 (028-2), № 10 (031-2), № 11 (028-3), № 12 (031-3), № 13 (031-4) не допускаються до постачання покупцю. Шестерні з порядковими номерами (номерами креслень) № 4 (030-3), № 6 (027-1) відповідають якості та допускаються до постачання покупцю.

Таким чином, як зазначає Позивач, ТОВ «Прокат - Сервіс» надано не якісні послуги, а саме здійснено механічну обробку шестерень у кількості 11 шт. не відповідно до креслень, а отже товар не відповідає якості. При цьому, представників ТОВ «Прокат - Сервіс» не було запрошено на приймання - передачу товару за якістю та складання вищевказаних актів, при встановлені не відповідності якості товару, оскільки це не передбачено умовами укладеного договору № 17-П 2023 від 17.05.2023 р..

Позивач зазначає, що 15.01.2024 р. товар невідповідної якості (шестерні в кількості 11 шт.) ТОВ «Удімет» було доставлено на адресу ТОВ «Прокат - Сервіс» для усунення недоліків та приведення товару до відповідної якості. 31.01.2024 р. Позивач отримав від ТОВ «Прокат - Сервіс» 11 штук шестерні після переробки. Однак, 19.01.2024 р. Позивач отримав від ПрАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» вимогу № 161 від 19.01.2024 р. (а.с. 50-51) про повернення грошових коштів за шестерні у кількості 11 штук., у зв`язку з встановленням не відповідної якості товару. При цьому, як зазначає Позивач, Відповідач визнав свою вину, що підтверджується листом № 6 від 27.02.2024 р. (а.с. 53-54), в якому Відповідач зазначив, що 11.01.2024 р. отримав від Позивача копію акту приймання товару за якістю, який був складений між ТОВ "Удімет" та ПрАТ ТОВ "Ізмаїльський целюлозно картонний комбінат". 15.01.2024 р. ТОВ "Удімет" згідно цього акту повернуло ТОВ "Прокат-сервіс" 11 шестерен на доробку. Не зважаючи на те, що акт був складений без участі підприємства, ТОВ "Прокат-сервіс" за свій рахунок усунуло усі зауваження та 31.01.2024 р. ТОВ "Удімет" отримало вказані 11 шестерен для подальшої їх поставки ПрАТ ТОВ "Ізмаїльський целюлозно - картонний комбінат". У зв`язку з незручностями, що спричинила доробка шестерен, Відповідач запропонував Позивачу виплату у розмірі 25% від суми вимоги, що складе 291 432,00 грн х 25% = 72 858,00 грн. Натомість, ТОВ "Удімет" повністю відмовляється від подальших претензій до ТОВ "Прокат-сервіс" стосовно договору № 17-П 2023 від 17.05.2023 р.. Таким чином, як зазначає Позивач, йому завдано збитки ТОВ «Удімет» в розмірі 291 432,00 грн, що є вартістю послуг за договором, оскільки проведення механічної обробки шестерні не за технічною документацією (кресленням) є прямим порушенням ТОВ «Прокат - Сервіс» взятих на себе зобов`язань по договору № 17-П 2023 від 17.05.2023 р..

08.02.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Удімет" ( Постачальник ) та Приватне акціонерне товариство «Ізмаїльський целюлозно - картонний комбінат» ( Покупець ) підписали додаткову угоду № 2 до договору поставки (а.с. 52), в якій у зв`язку з порушеннями Постачальником строку поставки товару, строку заміни неякісного товару на якісний, дійшли згоди внести зміни у п. 1 специфікації № 1 від 26.05.2023 р., яка є додатком № 1 до договору в частині зменшення вартості деяких позицій на 50 (п`ятдесят) відсотків та викласти вказаний пункт в наступній редакції: « 1. Затвердити найменування, кількісні та якісні характеристики товару, ціну та загальну вартість партії товару, що поставляється, відповідно до таблиці: шестерня, креслення Б-18.03.16.027 (виробник ТОВ «Удімет», країна походження Україна) у кількості 1 шт на суму 60 500,00 грн з ПДВ; шестерня» креслення Б-18.03.16.028 (виробник ТОВ «Удімет», країна походження Україна) у кількості 3 шт на суму 92 250,00 грн з ПДВ; шестерня, креслення Б-18.03.16.029 (виробник ТОВ «Удімет», країна походження Україна) у кількості 2 шт на суму 58 000,00 грн з ПДВ; шестерня, креслення Б-18.03.16.030 (виробник ТОВ «Удімет», країна походження Україна) у кількості 1 шт на суму 44 000,00 грн з ПДВ; шестерня, креслення Б-18.03.16.030 (виробник ТОВ «Удімет», країна походження Україна) у кількості 2 шт на суму 44 000,00 грн з ПДВ; шестерня, креслення Б-18.03.16.031 (виробник ТОВ «Удімет», країна походження Україна) у кількості 4 шт на суму 124 000,00 грн з ПДВ. Всього на суму 422 750,00 грн (п 1. додаткової угоди 2). Сторони підтверджують, що станом на дату укладання цієї угоди товар, вказаний у п. 1 специфікації № 1 від 26.05.2023 р., є сплаченим Покупцем в розмірі 741 000,00 грн, кошти перераховано: 11.07.2023 р. у розмірі 370 500,00 грн ( платіжна інструкція № 2054 від 20.06.2023 р. ); 27.09.2023 р. у розмірі 370 500,00 грн ( платіжна інструкція № 2843 від 31.08.2023 р. ) ( п 2. додаткової угоди 2 ). Сторони дійшли згоди, що Постачальник виконує обов`язки по поставці товару на територію Покупця протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати підписання цієї угоди. Зобов`язання Постачальника щодо постачання товару в цьому випадку вважаються виконаними в момент підписання Покупцем видаткової накладної або акту приймання - передачі товару ( п 3. додаткової угоди 2 ). У зв`язку із зменшенням вартості товару за позиціями № 2 (в кількості 3 шт.), № 3 (в кількості 2 шт.), № 5 (в кількості 2 шт.) та № 6 (в кількості 4 шт.), вказаних у п. 1 специфікації № 1 від 26.05.2023 р. (з урахуванням змін за цією угодою), яка є невід`ємною частиною договору поставки № 2605-2023 від 26.05.2023 р., на 50 (п`ятдесят) відсотків Постачальник зобов`язується протягом 60 (шістдесяти) днів від дати укладання цієї Угоди повернути (сплатити) покупцю отримані грошові кошти в розмірі 318 250,00 грн, в т.ч. ПДВ 53 041,67 грн ( п 5. додаткової угоди 2). У зв`язку із зменшенням вартості товару за позиціями вказаними у п. 1 специфікації № 1 від 26.05.2023 р. (з урахуванням змін за цією угодою), яка є невід`ємною частиною договору поставки № 2605-2023 від 26.05.2023 р., покупець погоджується прийняти товар на умовах цієї угоди ( п 6. додаткової угоди 2 ).

Як зазначає Позивач, ТОВ «Прокат-Сервіс» завдано ТОВ «Удімет» збитки у вигляді упущеної вигоди, а саме для не допущення отримання збитків від господарської діяльності, збереження виробництва, сплати податків, заробітної плати працівникам підприємства, ТОВ «Удімет» було вимушене погодитись на знижку та шляхом укладення додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 р. до договору № 2605-2023 від 26.05.2023 р. повернути Покупцю отримані грошові кошти в розмірі 318 250,00 грн, у тому числі ПДВ. Отже, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню збитки в розмірі 609 682,00 грн ( 291 432,00 грн + 318 250,00 грн ).

Вказані обставини стали підставою для звернення Позивача до суду з позовом.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача збитків в розмірі 291 432,00 грн, що є вартістю послуг за договором № 17-П 2023 від 17.05.2023 р., є необґрунтованими, оскільки сплачена Позивачем вартість виконаних робіт за спірним договором № 17-П 2023 від 17.05.2023 р., які в подальшому виявились такими, що не відповідають замовленню, з урахуванням того, що Відповідач усунув недоліки виконаних ним робіт та здійснив доробку спірних шестерень, не є та не може бути збитками в розумінні чинного законодавства України. Позовні вимоги про стягнення з Відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди 318 250,00 грн також задоволенню не підлягають, враховуючи те, що Позивач прийняв спірну роботу без перевірки, про будь-які недоліки при прийнятті робіт не заявив, у зв`язку зі чим, відповідно до положень ст. 853 ЦК України він втратив право у подальшому посилатися на вказані відступи від умов договору та недоліки у виконаній роботі, Позивачем належними та достовірними доказами не доведено наявності усіх елементів складу господарського правопорушення, необхідних для настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків ( упущеної вигоди ).

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2024 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокат-Сервіс", про прийняття додаткового рішення задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокат-Сервіс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн..

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що Відповідач, на думку Позивача, в порушення своїх договірних зобов`язань за договором № 17-П 2023 від 17.05.2023 р. ( проведення механічної обробки шестерні не за технічною документацією ( кресленням )), завдав збитки

в розмірі 291 432,00 грн., що є вартістю послуг за Договором, а також збитки у вигляді упущеної вигоди, а саме ТОВ «УДІМЕТ» було вимушене погодитись на знижку вартості Товару в розмірі 318 250,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі - 53 041,67 грн..

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Як передбачено ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ( п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України ).

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Так, Позивачу потрібно довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як Відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Як слушно зазначив господарський суд - за своєю правовою природою, укладений між ТОВ "Удімет" та ТОВ "Прокат-Сервіс" договір про надання послуг № 17-П 2023 від 17.05.2023 р. є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу ( ч.1 ст. 837 ЦК України ).

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру (ч. 1 ст. 857 ЦК України).

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові ( ч. 2 ст. 857 ЦК України ).

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі ( ч. 1 ст. 853 ЦК України ).

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) ( ч. 2 ст. 853 ЦК України ).

Як зазначалося раніше, в обгрунтування своїх позовних вимог, Позивач посилається на те, що йому завдано збитки в розмірі 291 432,00 грн ( вартістість послуг за договором ), оскільки проведення механічної обробки шестерні не за технічною документацією (кресленням) є прямим порушенням ТОВ «Прокат-Сервіс» взятих на себе зобов`язань по договору № 17-П 2023 від 17.05.2023 р., а також завдано збитки у вигляді упущеної вигоди, оскільки ТОВ «Удімет» було вимушене погодитись на укладення додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 р. до договору поставки № 2605-2023 від 26.05.2023 р. та повернення покупцю отриманих грошових коштів в розмірі 318 250,00 грн з ПДВ.

Матеріалами справи встановлено, що 06.10.2023 р. сторони підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-080 (а.с. 29) до договору № 17-П 2023 від 17.05.2023 р., відповідно до якого виконавцем були проведені роботи (послуги): мехобробка шестерні ч. Б-18.03.16.027 (1 шт.) на суму 18 150,00 грн без ПДВ; мехобробка шестерні ч. Б-18.03.16.028 (3 шт.) на суму 78 660,00 грн без ПДВ; мехобробка шестерні ч. Б-18.03.16.029 ( 2 шт. ) на суму 35 200,00 грн без ПДВ; мехобробка шестерні ч. Б-18.03.16.030 ( 3 шт. ) на суму 36 300,00 грн без ПДВ; мехобробка шестерні ч. Б-18.03.16.031 ( 4 шт. ) на суму 104 800,00 грн без ПДВ. Загальна вартість робіт 327 732,00 грн з ПДВ.

Також сторони підписали накладну на повернення № 06/10-п від 06.10.2023 р. (а.с. 27) та товарно - транспортну накладну № 231006 від 06.10.2023 (а.с. 28) про повернення замовнику спірних виробів.

Як вірно зазначив господарський суд - акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-080 від 06.10.2023 р., накладна на повернення № 06/10-п від 06.10.2023 р. та товарно - транспортна накладна № 231006 від 06.10.2023 р. підписана сторонами без будь-яких зауважень чи заперечень.

Позивач стверджує, що товар, який виготовлено ТОВ «Удімет» та проведено механічну обробку ТОВ "Прокат-Сервіс" за кресленнями було поставлено ПрАТ «Ізмаїльський целюлозно - картонний комбінат». При цьому, під час комісійному огляді товару Покупцем під час приймання товару за кількістю та якістю було встановлено невідповідність фактично поставленого за кількістю та якістю товару умовам договору. 11.01.2024 р. сторони здійснили приймання товару по якості за участю представника Дніпропетровської торгово-промислової палати, про що було складено акт приймання товару за якістю від 11.01.2024 (а.с. 39-40). Відповідно до вказаного акту за результатом огляду та здійснення замірів товару (шестерен) сторони дійшли згоди вважати товар (шестерні) в кількості 11 шт. ( порядковий номер 1, 2, 3, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12 ) не відповідним договору № 2605-2023 від 26.05,2023 р., специфікації № 1 від 26.05.2023 р., кресленню, а отже таким, що не може бути поставлений постачальником покупцю та в яких є недоліки (п. 5. акту). Також за замовленням Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно - картонний комбінат» Дніпропетровською торгово-промисловою палатою було складено експертний висновок № ГО-23 від 11.01.2024 р. ( а.с. 41-49 ), відповідно до якого за результатами огляду та здійснення замірів шестернів члени комісії дійшли висновку, що шестерні з порядковими номерами (номерами креслень) № 1 (029-1), № 2 (030-1), № 3 (030-2), № 5 (029-2), № 7 (028-1), № 8 (031 -1), № 9 (028-2), № 10 (031-2), № 11 (028-3), № 12 (031-3), № 13 (031-4) не допускаються до постачання покупцю. Шестерні з порядковими номерами (номерами креслень) № 4 (030-3), № 6 (027-1) відповідають якості та допускаються до постачання покупцю.

Відповідно до п. 9. Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7, прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ( ст. 610 ЦК України ).

Отже, з урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає ( п. 14 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 р. у справі № 917/877/17 ).

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17.

При цьому, саме на Позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження Позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме Позивачем.

Невідповідність спірних шестерень кресленням та вимогам договорів підряду та поставки, за твердженням Позивача була виявлена за результатами огляду та здійснення замірів, тобто при звичайній перевірці, а тому як вірно зауважив суд першої інстанції - така невідповідність не є прихованими недоліками в розумінні чинних нормативно-правових актів України. Напроти, така невідповідність є явними недоліками, оскільки могла бути встановлена при звичайному способі прийняття спірних шестерень. А тому, Позивач при прийнятті роботи з механічної обробки спірних шестерень за договором № 17-П 2023 від 17.05.2023 р. мав беззаперечну можливість їх оглянути та за результатами огляду і здійснення замірів негайно заявити про виявлені недоліки Відповідачу. Однак Позивач прийняв спірну роботу, про будь-які недоліки при прийнятті робіт не заявив, у зв`язку зі чим, відповідно до положень ст. 853 ЦК України, втратив право у подальшому посилатися на недоліки у виконаній роботі.

Крім того, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вартість неякісно виконаних робіт за договором № 17-П 2023 від 17.05.2023 р. не може бути збитками в розумінні положень чинного законодавства України. Плата за виконані роботи не є втратами, яких зазнав Позивач у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витратами, які Позивач зробив для відновлення свого порушеного права, не є вартістю втраченого, пошкодженого або знищеного майна, а також не є додатковими витратами (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені Позивачем. До того ж, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Відповідач здійснив допрацювання спірних шестерень. У випадку виконання Підрядником неякісних робіт, вартість таких робіт не набуває автоматично ознак збитків. В такому випадку Замовник має право захистити свої порушені права у спосіб встановлений договором або законом. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача збитків в розмірі 291 432,00 грн, що є вартістю послуг за договором № 17-П 2023 від 17.05.2023 р., є необґрунтованими, недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом про відсутність підстав і для задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди 318 250,00 грн, виходячи з наступного.

Як передбачено ч. 4 ст. 623 ЦК України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Крім того, при обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби права позивача не були порушені. Нічим не підтверджені розрахунки про можливі доходи до уваги братися не можуть. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії Відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які позивач поніс би, якби не відбулося порушення права.

Позивач, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу, при цьому, протиправні дії Відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.

Суд зазначає, що саме на Позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони.

Вбачається, що Позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих не виконанням Відповідачем зобов`язань за договором № 17-П 2023 від 17.05.2023 р. щодо неякісного виготовлення продукції, оскільки Позивачем не доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинених Відповідачем збитків, факт понесення збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними Позивачем збитками у розмірі 318 250,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що Позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності як стягнення з Відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди.

Щодо доводів Скаржника пов`язаних із оскарженням додаткового рішення, як похідного від первісного - оскільки суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Удімет" щодо скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 р. та задоволення позову, то в силу положень ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати в разі відмови у задоволені позову покладаються на Позивача.

Стосовно решти доводів апеляційної скарги пов`язаних із відсутністю підстав для покладення на Позивача витрати Відповідача на правову допомогу, слід зазначити наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до укладеної угоди з клієнтом, адвокат виконує обов`язки з представництва інтересів клієнта у суді, а також бере на себе відповідальність здійснювати таке представництво у комплексі, а не за взяту кожну окрему правничу дію, наприклад тільки написати процесуальний документ або суто виступити у судовому засіданні. Саме вчинення комплексу правничих дій забезпечить належну реалізацію прав та обов`язків клієнта для представництва його інтересів.

Так, в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно зі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом ( ст. 16 ГПК України ).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу ( ст. 124 ГПК України ); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами ( ст. 126 ГПК України ): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат ( ст. 129 ГПК України ).

Згідно із ст. 123 зазначеного Кодексу, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Водночас, за приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог). Разом з тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, також унормовано положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу у суді першої інстанції, Відповідачем було надано: договір про надання правової допомоги № 15 від 16.04.2024 р., укладений між Відповідачем та адвокатом Савенко О.О., акт про надання послуг від 03.06.2024 р. на суму 10 000,00 грн, платіжну інструкцію № 20 від 18.04.2024 р. про сплату відповідачем адвокату 10 000,00 грн, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ДП № 2821 від 20.06.2014 р..

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 р. у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 р. у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У постановах від 24.10.2019 р. у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 р. у справі № 915/237/18, від 11.02.2021 р. у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим ( рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04 ). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, враховуючи все вище наведене та обставини справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд, дослідивши надані, докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, прийнявши до уваги заперечення Позивача по розміру витрат Відповідача на професійну правничу допомогу, та враховуючи предмет спору та значенням справи для сторони, обставини справи, обсяг доказів, всі аспекти і складності цієї справи, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 6 000,00 грн.., яка є доказово обґрунтованою та підлягає розподілу.

Викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються, як необґрунтовані.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваних процесуальних документів не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані рішення підлягають залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 р. залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2024 р. залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.10.2024 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя М.О. Дармін