Рішення

від 09.10.2024 по справі 902/644/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2024 р.Cправа № 902/644/24

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,

За участю представників сторін:

позивача Балтак Д.О., довіреність №б/н від 08.11.2023;

відповідача Могир О.Ю., посадова інструкція редакція 1 від 07.08.2024, статут №б/н від 2024 ,

за позовом: Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168)

до: Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" (вул. Стрілецька, буд. 57, м. Вінниця, 21007)

про: стягнення заборгованості в розмірі 381664,59 грн.

В С Т А Н О В И В :

Міністерства оборони України звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою до Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" про стягнення 381 664,59 грн, з яких 86 258,56 грн - пені за порушення терміну виконання робіт та 295 406,03 грн - пені за порушення виконання зобов`язання з надання звітних документів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю послуг за державні кошти №370/3/5/2/1/31 від 22.03.2022.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 12.06.2024 справу передано для розгляду судді Маслію І.В.

Ухвалою суду від 14.06.2024 відкрито провадження у справі № 902/644/24 за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження та підготовче закрите судове засідання призначено на 12.08.2024.

09.07.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

На визначену судом дату в судове засідання 12.08.2024 з`явились представники сторін.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження з 16.09.2024, для надання часу представнику позивача надати відповідь на відзив та призначив розгляд справи по суті на 18.09.2024.

13.08.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

На визначену судом дату в судове засідання 18.09.2024 з`явилась представник відповідача.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою відклав розгляд справи по суті на 09.10.2024, про що представника позивача повідомлено шляхом оформлення телефонограми, докази чого наявні в матеріалах справи.

На визначену судом дату в судове засідання 09.10.2024 з`явились представники сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 09.10.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22.03.2022 між Міністерством оборони України (надалі позивач в договорі Замовник) та Державним підприємством « 45 експериментальний механічний завод» (надалі відповідач в договорі Виконавець) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 370/3/5/2/1/31 (надалі - Договір) відповідно до п. 1.1 якого Виконавець зобов`язується надати Замовникові послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0) (Регламентований ремонт майстерень технічного обслуговування МТО-80 та їх модифікацій, танкоремонтних майстерень ТРМ-80 та їх модифікацій з доведенням до виду МТО-80Д) (далі - Послуги з ремонту Виробів) за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у календарному плані надання послуг з ремонту Виробів (додаток 1 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що підставою для укладення договору відповідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами) та постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (зі змінами) є протокол від 17.02.2022 року № 717/4/264 переговорів щодо закупівлі послуг з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0) (Регламентований ремонт майстерень технічного обслуговування МТО-80 та їх модифікацій, танкоремонтних майстерень ТРМ-80 та їх модифікацій з доведенням до виду МТО-80Д).

Результатом надання послуг з ремонту Виробів є працездатний стан виробів (їх частин, вузлів, агрегатів, комплектуючих) та відповідність робочих параметрів вимогам експлуатаційної документації Виробів (п. 1.3. договору).

Контроль за якістю надання Послуг з ремонту Виробів та їх приймання здійснюється філією 4277 ВП МОУ у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 № 1107 (зі змінами) Про затвердження Положення про представництва державних замовників у сфері оборони на підприємствах, в установах і організаціях (далі - Положення), наказу Міністерства оборони України від 01.12.2015 № 681 Про внесення змін до Інструкції про порядок організації і супроводу ремонту озброєння та військової техніки Збройних Сил України та згідно умов Договору. Виконавець сповіщенням (Форма 1 додатку 4 ГОСТ В 15.307-77), повідомляє філію 4277 ВП МОУ про готовність Виробів до проведення приймально-здавальних випробувань та приймання Виробів (п. 2.3. та п. 2.4. Договору).

Філія 4277 ВП МОУ має право призупинити приймання Виробів у разі невиконання Виконавцем умов Договору щодо забезпечення якості наданих Послуг з ремонту Виробів та у випадках зазначених у п. 10.4 Положення. Про факт призупинення та відновлення приймання Виробів та його причини, філія 4277 ВП МОУ негайно в термін не більше 24 годин, письмово повідомляє Виконавця та Замовника (п. 2.5. Договору).

За умовами п. 3.1 Договору ціна цього договору становить 24 260 220,00 грн з ПДВ, за загальним фондом КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260, код видатків 050/7/30 кошторису Міністерства оборони України, в тому числі ПДВ - 4 043 370,00 грн.

Обсяги закупівлі послуг з ремонту виробів, зазначені в Календарному плані надання послуг з ремонту Виробів (Додаток 1 до договору), можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків Замовника, з відповідним зменшенням ціни договору. Замовник у 10-ти денний термін письмово повідомляє Виконавця про зменшення обсягів, на підставі цього сторони вносять відповідні зміни до договору (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.4. Договору ціна договору не може бути перевищена Виконавцем, таке перевищення оплаті не підлягає.

Замовник оплачує надані та прийняті послуги з ремонту виробів, які передбачені Календарним планом надання послуг з ремонту виробів (Додаток 1 до договору), за договірною ціною, погодженою сторонами та зафіксованою у Протоколі погодження договірної (фактичної) ціни послуг з ремонту виробів (Додаток 2 до договору) та прийнятих Замовником з урахуванням встановленого чинним законодавством рівня прибутку (п. 3.6. Договору).

Замовник здійснює розрахунки з виконавцем поетапно за фактично надані послуги з ремонту виробів протягом 30 банківських днів з дати підписання Замовником Акту приймання наданих Послуг з ремонту Виробів, який є невід`ємною частиною цього Договору (додаток 4 до Договору), відповідно до наданих Виконавцем рахунків, за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України (п. 4.1 договору).

У п. 4.2 Договору визначено, що до рахунку Виконавцем додається: Акти приймання-передачі виробів (Додаток 3 до договору); Акт приймання наданих послуг з ремонту виробів (Додаток 4 до договору); Посвідчення (Додаток 5 до договору), видане філією 4222 ВП МОУ про приймання наданих послуг з ремонту виробів (в цілому по завершенню надання послуг за етапи, або кожного окремого виробу); виконані наряди на ремонт (копії нарядів у разі їх часткового виконання); копії доручень на отримання майна після ремонту представниками військових частин та установ Збройних Сил України. На підставі зазначених документів не пізніше 10-денного терміну сторонами оформляється та затверджується Акт приймання наданих Послуг з ремонту Виробів (Додаток 4 до договору) за Договором, який є підставою для проведення розрахунків.

У відповідності до п. 4.3. договору Замовник протягом п`яти календарних днів повертає рахунки виконавцю без оплати у наступних випадках: а) при перевищенні ціни договору, визначеної п. 3.1 цього договору; б) при неналежному оформленні документів (відсутності печатки, підписів, невідповідності форми та змісту актів формам, наведеним у додатках до договору тощо); в) при наданні документів на оплату після закінчення строку дії договору; г) відсутності повного комплекту документів, передбаченого п. 4.2 договору. Документи не оформлені встановленим чином повертаються виконавцю для усунення недоліків, розрахунки за даними документами проводяться після усунення недоліків. Розрахунки із співвиконавцями, постачальниками здійснюються виконавцем за власний рахунок.

Термін надання Послуг з ремонту Виробів - відповідно до Календарного плану надання Послуг з ремонту Виробів (Додаток 1 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору. Дострокове надання Послуг з ремонту Виробів дозволяється за письмовою згодою Сторін. Передбачені цим Договором Послуги з ремонту Виробів надаються у відповідності до вимог діючої нормативно-технічної документації визначеної в п. 2.1 цього Договору. У разі зменшення ціни ремонту за фактичними витратами (на підставі висновку філії 4277 ВП МОУ) Сторони не можуть збільшити кількість Виробів, які підлягають ремонту. Термін проведення ремонту Виробів встановлюється Календарним планом надання Послуг з ремонту Виробів (Додаток 1 до Договору). Про початок робіт із надання Послуг з ремонту Виробів Виконавець повідомляє філію 4277 ВП МОУ (п. 5.1. та п. 5.2. Договору).

За умовами п. 5.15 Договору приймання виробів після проведення ремонту здійснюється представниками (представником) військової частини, у відповідності до вимог нормативно-технічної документації на здачу виробів в ремонт та їх видачу з ремонту, та оформляється Актом приймання-передачі виробів (Додаток 3 до договору), підписується уповноваженими особами Виконавця, начальником ВТК Виконавця, представниками (представником) військової частини та затверджується Виконавцем. Затверджений Акт приймання-передачі виробів складається у 4-х примірниках: 2 примірника - для Замовника, 1 примірник для представника військової частини, 1 примірник - для Виконавця та копію Акту приймання-передачі до філії 4222 ВП МОУ.

Приймання наданих Послуг з ремонту Виробів Замовником здійснюється на підставі наданих Виконавцем: Актів приймання-передачі Виробів представнику військової частини (Додаток 3 до Договору); Посвідчення (Додаток 5 до Договору) видане філією 4277 ВП МОУ, про приймання наданих Послуг з ремонту Виробів (в цілому по завершенню надання послуг за Договором, за етапи, або кожного окремого Виробу); підписаного Виконавцем Протоколу погодження договірної (фактичної) ціни надання Послуг з ремонту Виробів (Додаток 2 до Договору). За результатом приймання наданих Послуг з ремонту Виробів складається Акт приймання наданих Послуг з ремонту Виробів (Додаток 4 до Договору). Акт приймання наданих Послуг з ремонту Виробів підписується уповноваженими особами Замовника та Виконавця та затверджується Замовником та Виконавцем не пізніше 5 робочих днів. Зобов`язання Виконавця по наданню Послуг з ремонту Виробів за Договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання та затвердження Акту приймання наданих Послуг з ремонту Виробів Замовником (Додаток 4 до Договору) (п. 5.18. Договору).

Види порушень та санкції за них, установлені Договором: за порушення терміну виконання зобов`язання з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Послуг з ремонту Виробів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вказаної вартості; у випадку ненадання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання Послуг з ремонту Виробів, Виконавець сплачує штрафні санкції в розмірі облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від вартості ненаданих Послуг з ремонту Виробів (п. 7.2. Договору).

Цей Договір відповідно до п. 10.1. в редакції Додаткової угоди № 2 від 12.12.2022, набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 30 березня 2023 року, в частині розрахунків до повного виконання сторонами фінансових зобов`язань по цьому договору, з питань гарантійних зобов`язань до закінчення гарантійного терміну. Закінчення строків договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, які мали місце під час дії договору (п. 10.2. Договору).

Як вбачається із матеріалів справи додатковою угодою № 3 від 30.12.2022 сторонами внесено зміни в Календарний план надання послуг з ремонту виробів, виклавши його в новій редакції, зокрема змінено термін виконання ремонту з 15.12.2022 на 15.03.2023 та термін надання звітних документів з 15.12.2022 на 25.03.2023.

Додатковою угодою № 4 від 17.03.2023 внесено зміни у п. 3.1. договору, зокрема - ціна цього договору становить 24 260 220,00 грн з ПДВ, за загальним фондом КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260, код видатків 050/7 кошторису Міністерства оборони України, в тому числі ПДВ - 4 043 370,00 грн. Обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання за загальним фондом (КПКВ 2101150/7 у 2022 році складає 13 477 899,96 грн. Обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання за загальним фондом (КПКВ 2101150/7) у 2023 році складає 10 782 320,04 грн. Даною угодою також внесено зміни у Специфікацію надання послуг з ремонту Виробів (додаток № 8 до договору), виклавши її в новій редакції.

В матеріалах справи наявні:

- Акт №2 приймання-передачі виробів підписаний Виконавцем та представником Замовника який діяв на підставі довіреності командира військової частини, в якому зазначено найменування виробів в кількості 4 шт., загальна вартість послуг в розмірі 10 782 319,97 грн з ПДВ. Також в даному акті зазначено, що ремонт виконано якісно та у повному обсязі, Вироби випробувані та перевірені технічний стан виробів відповідає вимогам нормативно-технічної документації на видачу після ремонту, вироби здав уповноважена особа Виконавця 24.03.2023, вироби прийняв представник Замовника 24.03.2023.

- Посвідчення №80 від 05.05.2023 видане філією 4277 військового представництва Міністерства оборони України Державному підприємству « 45 експериментальний механічний завод» в тому, що пред`явлена ним за сповіщеннями нижче пойменована продукція (послуги), яка відремонтована і укомплектована у повній відповідності з договором № 370/3/5/2/1/31 від 21.03.2022 року, визнається прийнятою: всього на суму 10 782 319,97 грн. Примітка Протокол № 2 погодження договірної ціни надання Послуг від 24.03.2023. Перелічена у даному посвідченні продукція прийнята на відповідальне зберігання 05.05.2023 р.

- Супровідний лист №304 від 24.03.2023 відповідача адресований позивачу до якого долучено три протоколи погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту Виробів до Договору №370/3/5/2/1/31 від 22.03.2022 в двох примірниках кожен. Направлення якого підтверджується експрес накладною ТОВ «Нова пошта» № 59000946450176.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення вимог законодавства України під час виконання договору про закупівлю послуг за державні кошти, а саме відповідачем допущено порушення умов Договору в частині термінів виконання робіт та поданні звітних документів, які підтверджують факт надання послуг.

Для досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з Претензією №1 від 14.09.2023 про сплату в добровільному порядку пені передбаченої п. 7.2. Договору, за порушення термінів виконання робіт та подання звітних документів.

В зв`язку з не сплатою відповідачем в добровільному порядку пені позивач був змушений звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача 381 664,59 грн, з яких 86 258,56 грн - пені за порушення терміну виконання робіт та 295 406,03 грн - пені за порушення виконання зобов`язання з надання звітних документів.

У відзиві на позовну заяву суть заперечень відповідача зводиться до того, що останнім в повному обсязі виконано зобов`язання за договором, оскільки представнику Замовника надано вироби (послуги з ремонту техніки) згідно акту №2 приймання - передачі виробів, який підписано сторонами 24.03.2023 року, а також супровідним листом №304 від 24.03.2023 направлено на адресу позивача протоколи погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту Виробів до Договору №370/3/5/2/1/31 від 22.03.2022.

За твердженнями відповідача, зміст укладеного між сторонами договору не містить поняття «звітні документи», а протокол погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг направлено позивачу в строки визначені договором.

Також, відповідач просить суд зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій.

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити їх, а також заперечує щодо зменшення розміру штрафних санкцій про яке просить відповідач.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України зарахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторонами названо Договір №370/3/5/2/1/31 від 22.03.2022 року «про закупівлю послуг за державні кошти».

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Однак, проаналізувавши укладений між позивачем та відповідачем договір, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є фактично договором підряду, що містить деякі елементи договору надання послуг.

Основний критерій відмінності роботи від послуги, на який найчастіше звертається увага при розгляді господарських справ (встановлення дійсних правовідносин між сторонами спору) - майновий результат роботи і відсутність такого у послуги.

Різниця між послугами і роботами полягає у тому, що саме оплачується - процес (послуги) чи результат (роботи). У зобов`язаннях по виконанню робіт на одного з контрагентів покладається обов`язок виконати роботу, яка б завершувалась досягненням певного матеріального результату, а в зобов`язаннях про надання послуг діяльність контрагента спрямована на вчинення юридичних і фактичних дій, які безпосередньо не породжують матеріальних наслідків або зовсім не повинні завершуватися матеріальними наслідками, тобто споживання послуги має місце в процесі її надання, на відміну від роботи, споживання результатів якої зазвичай не збігається з часом її надання.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Тобто, законодавцем віднесено договори, предметом виконання яких є ремонт речей, до правової категорії договорів підряду.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За змістом ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

За змістом укладеного договору (п. 4.1. Договору) сторони передбачили, що Замовник здійснює розрахунки з Виконавцем поетапно за фактично надані послуги протягом 30 банківських днів з дати підписання Замовником Акту приймання наданих послуг, який є невід`ємною частиною Договору (Додаток 4 до Договору), відповідно до наданих Виконавцем рахунків, за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що передбачені цим Договором послуги надаються у відповідності до вимог діючої нормативно-технічної документації визначеної в п. 2.1. цього Договору. Термін проведення ремонту Виробів встановлюється Календарним планом надання послуг з ремонту Виробів (Додаток 1 до Договору).

Згідно п. 5.18. Договору сторони визначили, що зобов`язання Виконавця по наданню послуг за Договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання та затвердження Акту приймання наданих послуг Замовником (Додаток 4 до Договору).

У відповідності до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Щодо змісту та обсягу зобов`язань за договором які повинен виконати відповідач та котрі можуть вважатись порушеними/простроченими, судом надано сукупну оцінку змісту укладеного договору.

Визначаючи зміст зобов`язання сторони визначили через категорію послуги, однак під виглядом послуг передбачили виконання ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення, що за правовим змістом відповідає предмету договору підряду (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до п. 2.1. Договору Виконавець повинен надати Замовнику передбачені цим Договором Послуги з ремонту Виробів, якість яких відповідає Технічним умовам, державним стандартам, кресленням та інше, які діють на підприємстві Виконавця.

Тобто, предмет зобов`язань за договором становить якісне виконання ремонтних робіт.

А згідно з п. 2.4. Виконавець сповіщенням (Форма 1 додатку 4 ГОСТ В 15.307-77), повідомляє філію 4277 ВП МОУ про готовність Виробів до проведення приймально-здавальних випробувань та приймання Виробів.

Договором не визначено терміну звітних документів, водночас в п. 3.6. та 3.7. Договору Замовник оплачує надані та прийняті Послуги з ремонту Виробів, які передбачені Календарним планом надання Послуг з ремонту Виробів (Додаток 1 до Договору), за договірною ціною, погодженою Сторонами та зафіксованою у Протоколі погодження договірної (фактичної) ціни Послуг з ремонту Виробів (Додаток 2 до Договору), яка відповідає обґрунтованим фактичним витратам, понесеним Виконавцем (згідно даних бухгалтерського обліку) та прийнятим Замовником з урахуванням встановленого Договором рівня прибутку. Договірна ціна визначається Замовником з урахуванням Висновку філії 4277 ВП МОУ щодо договірної (фактичної) ціни надання Послуг з ремонту Виробів шляхом аналізу собівартості послуг, трудомісткості їх надання та розгляду розрахунково-калькуляційних матеріалів (далі РКМ), складених Виконавцем на підставі понесених фактичних витрат, та Висновків військових представництв Міністерства оборони України щодо контролю співвиконавців, пов`язаних з виконанням зобов`язань за Договором.

Замовник оплачує надані та прийняті послуги з ремонту Виробів, які передбачені Календарним планом надання послуг з ремонту Виробів (Додаток №1 до Договору) (п. 3.6. Договору).

Термін надання Послуг з ремонту Виробів - відповідно до Календарного плану надання Послуг з ремонту Виробів (Додаток 1 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Таким чином, перелік робіт та термін їх виконання визначено відповідним Календарним планом, згідно якого Термін виконання ремонту визначено 15.03.2023, а термін надання звітних документів визначено 25.03.2023 (Календарний план відповідно до умов Додаткової угоди №3 до Договору а.с. 9).

Однак як зазначалось судом вище визначення звітних документів укладений між сторонами договір не містить, однак за змістом п. 5.18 договору приймання наданих послуг Замовником здійснюється на підставі наданих Виконавцем: Актів приймання-передачі Виробів представнику військової частини (Додаток 3 до Договору); Посвідчення (Додаток 5 до Договору) видане філією 4277 ВП МОУ, про приймання наданих послуг (в цілому по завершенню надання послуг за Договором, за етапи, або кожного окремого Виробу); підписання Виконавцем протоколу погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту Виробів (Додаток 2 до Договору).

За результатом приймання наданих послуг складається Акт приймання наданих послуг (Додаток 4 до Договору). Акт приймання наданих послуг підписується уповноваженими особами Замовника та Виконавця та затверджується Замовником та Виконавцем не пізніше 5 робочих днів.

Зобов`язання Виконавця по наданню послуг за Договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання та затвердження Акту приймання наданих послуг Замовника (Додаток 4 до Договору).

Хоча факт повного виконання послуг залежить від підписання та затвердження відповідного акту, однак особливістю надання послуг є споживання у момент їх виконання, а підрядних робіт матеріальний результат, який за змістом договору полягає у фактичному виконання ремонту та передачі результату Замовнику.

Тобто, факт завершення ремонтних робіт є відмінним від факту підтвердження сторонами їх повного виконання шляхом підписання Акту приймання наданих послуг.

Пунктами 5.14 - 5.19 Договору встановлено поетапний алгоритм прийняття-передачі результатів ремонтних робіт, а також розмежовано зобов`язання зі складання звітних документів.

Особливістю договірних правовідносин є множинна участь на стороні Замовника учасників, які підпорядковані Міністерству оборони України, зокрема військової частини, її філії, Центрального управління забезпечення наземними системами озброєння Командування сил логістики Збройних Сил України, тощо.

Відтак, ступінь вини відповідача не може зводитись виключно до дати складення Акту приймання наданих послуг з ремонту виробів, оскільки обов`язок його складення є двостороннім.

Також, надання Виконавцем документів, необхідних для підсумкового прийняття наданих послуг, перелік яких визначений п. 5.18 Договору, безпосередньо залежить від дій Замовника (позивача).

Саме на філію 4227 ВП Міністерства оборони України покладено обов`язок зі складення і передачі Замовнику Посвідчення (Додаток №5 до Договору) в цілому по завершенню надання послуг по Договору.

Тому, суд виходить з того, що за відсутності відповідного Посвідчення Відповідач не мав змоги самостійно розпочати складення та надання Замовнику повного переліку документації згідно вимог п. 5.18 Договору.

Посвідчення №80 про прийняття продукції за договором складено 05.05.2023 року (а.с. 14) в даному посвідченні поміж іншого зазначено Протокол №2 погодження договірної ціни надання Послуг від 24.03.2023.

З урахуванням внесених змін Додатковою угодою №3 від 30.12.2022 року до Календарного плану надання послуг з ремонту Виробів (а.с. 8-9) сторонами узгоджено кінцевий термін виконання ремонту 15.03.2023 та надання звітних документів - 25.03.2023 року.

Позивачем не пред`явлено вимог стосовно порушення вимог відносно якості переданих виробів, предмет позову стосується виключно порушення строків передачі виробів та звітних документів.

На підставі Акту №2 приймання-передачі виробів, відповідні вироби передано уповноваженій особі представника Замовника 24.03.2023 року (а.с. 10), а відповідно до наявного в матеріалах справи супровідного листа №304 від 24.03.2023 відповідача адресованого позивачу до якого долучено три протоколи погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту Виробів до Договору №370/3/5/2/1/31 від 22.03.2022 в двох примірниках кожен. Направлення якого підтверджується експрес накладною ТОВ «Нова пошта» № 59000946450176 від 25.03.2023 (а.с. 47).

Отже, виконавцем дійсно порушено строк виконання ремонту за період з 16.03.2023 по 23.03.2023 однак строк надання звітних документів виконавцем (відповідачем) не порушено оскільки направлено їх 25.03.2023 як і зазначено в Календарному плані надання Послуг з ремонту Виробів (Додаток 1 до Договору), що є невід`ємною частиною Договору.

Таким чином, наявними у справі доказами та підписаними сторонами документами підтверджено юридичний факт порушення строків лише по виконанню повного комплексу ремонтних робіт, а не наданню звітних документів.

На підставі викладеного вище, суд вважає протиправним, таким, що суперечить вчинкам посадових осіб Замовника, змісту п. 7.2. Договору в частині підстав та терміну нарахування штрафних санкцій, ст. 3 ЦК України, визначений позивачем нарахування штрафних санкцій протягом часу, який знадобився Міністерству Оборони України для остаточного підписання Акта №2 та завершення процесу прийняття результатів ремонту виробів та наданих послуг. Відповідач не може нести відповідальність протягом періоду, у який виконання умов договору залежить виключно від дій та волевиявлення Замовника (Міністерства оборони України).

З огляду на викладене, позивачем не правомірно заявлено вимогу про нарахування визначених договором штрафних санкцій в розмірі 295 406,03 грн - пені за порушення виконання зобов`язання з надання звітних документів, тому суд відмовляє в даній вимозі у повному обсязі.

Водночас суд погоджується з розрахунком позивача і зазначає про обґрунтованість вимог позивача та правомірність нарахування пені за порушення терміну виконання робіт у розмірі 86 258,56 грн.

Разом з тим, відповідач у відзиві на позовну заяву просить застосувати положення норм ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, обґрунтовуючи тим, що умови договору виконано у повному обсязі, а стягнення штрафних санкцій на користь позивача буде джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для останнього. Крім того відповідач звертає увагу суду на характер діяльності підприємства, а саме основним напрямком діяльності якого є виконання замовлень для Міністерства оборони України і застосування до підприємства примусових заходів стягнення заборгованості унеможливить виконання державних завдань та поставить підприємство на межу повної зупинки виробництва.

Суд дослідивши матеріали справи зазначає наступне.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (ч.3 ст.15 ЦК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Із мотивувальної частини Постанови Великої палати Верховного Суду України від 18.03.2020 у справі №902/417/18 слідує, що главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із ч. 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Приймаючи рішення про зменшення розміру пені суд взяв до уваги наступні обставини, а саме:

- повне та належне виконання основного зобов`язання відповідачем, що підтверджено підписаним сторонами без зауважень відносно якості робіт Актом на суму 10 782 319,97 грн;

- незначний термін прострочення виконання робіт протягом 8 календарних днів.

При оцінці критеріїв для зменшення штрафних санкцій та ступеню вини відповідача суд звертає першочергову увагу на правовий статус сторін у справі, оскільки засновником відповідача є Державний концерн Укроборонпром, який у свою чергу засновано Кабінетом Міністрів України, до складу якого входить Міністерство оборони України.

Предмет спору стосується стягнення державою, в особі Міністерства оборони України, штрафних санкцій зі створеної державою юридичної особи публічного права.

Тобто, відсутні підстави стверджувати про зменшення майнових активів держави в цілому у випадку повного або часткового задоволення позовних вимог, оскільки зменшена сума правомірно нарахованих штрафних санкцій залишатиметься у володінні державного підприємства та спрямовуватиметься на виконання оборонних завдань у період дії воєнного стану.

Також, судом враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Крім того судом взято до уваги відсутність в діях відповідача умисних дій (заздалегідь передбачуваних).

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст.233 Господарського кодексу України, ст.551 Цивільного кодексу України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Тому суд вважає, що з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру заявленої до стягнення пені за порушення терміну виконання робіт на 50% і таким чином стягненню підлягає 43 129,28 грн - пені за порушення терміну виконання робіт.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При винесенні даного рішення суд врахував висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). При цьому суд зазначає, що інші доводи сторін жодним чином не спростовують викладених судом підстав для часткового задоволення позову та зменшення пені за порушення терміну виконання робіт.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зменшення судом штрафних санкцій не впливає на розподіл судових витрат.

Тому, витрати зі сплати судового збору в сумі 1035,10 грн покладаються на відповідача, пропорційно правомірно нарахованій сумі штрафних санкцій; судовий збір в сумі 3 544,88 грн слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" (вул. Стрілецька, буд. 57, м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 08341806) на користь Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) 43 129,28 грн - пені за порушення терміну виконання робіт та 1035,10 грн - витрат на сплату судового збору.

3. У частині стягнення з відповідача 338 535,10 грн. штрафних санкцій відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 21 жовтня 2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи