Рішення

від 10.10.2024 по справі 904/2708/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2024м. ДніпроСправа № 904/2708/24

за позовом Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС ТРЕЙД УКРАЇНА", м. Дніпро

про стягнення коштів в розмірі 3 181 080, 00 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Вереніч Д.Е.

Представники:

від позивача Горбач Г.В.

від відповідача Вороновська О.В.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "КИЇВПАСТРАНС" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "МС ТРЕЙД УКРАЇНА" (далі - Відповідач) про стягнення коштів в розмірі 3 181 080, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем (Постачальником) своїх зобов`язань за договором, яке за доводами Позивача (Покупця) полягало в безпідставному завищенні ціни на товар, що був поставлений Відповідачем за Договором № 52.23-55 від 03.03.2023 року, який укладено сторонами за результатами проведення відкритих торгів відповідно до Закону України Про публічні закупівлі. В підтвердження обставин безпідставного завищення ціни товару, Позивач посилається на Аудиторський звіт від 01.03.2024 року за № 070-3-1-04/8 за результатами позапланового аудиту оцінки діяльності Позивача, складений Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2024 року відкрито провадження у справі №904/2708/24, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що Аудиторський звіт, на який посилається Позивач, не є належним доказом факту завищення вартості товару за договором № 52.23-55 від 03.03.2023 року на суму 3 181 083,42 грн., оскільки виявлені в діяльності Позивача порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати. Крім того, з першою заявою по суті спору, Відповідач заявив клопотання про надання додаткового строку для подання доказів (висновку експерта за замовленням сторони справи).

19.09.2024 року Відповідач долучив до матеріалів справи висновок судового експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 19-08/2024 від 18.09.2024 року, щодо вартість товару, поставленого за Договором № 52.23-55 від 03.03.2023 року.

19.09.2024 року суд закрив підготовче засіданні та призначив розгляд справи по суті в засіданні на 10.10.2024 року.

До початку розгляду справи по суті, Позивач надав додатків пояснення щодо висновку експерта від 18.09.2024 року, за змістом яких зазначив, що експертом при визначені цін на даний товар були використані лише відповіді на листи-запити, та не взято до уваги інформацію про укладені договори, які розміщені на Прозоро. При цьому, у висновку не обґрунтовано неможливість застосування порівняльного підходу та використання даних про ціни на товар за результатами укладених договорів, які розміщенні на сайті Прозоро та були взяті до уваги при складанні аудиторського висновку від 01.03.2024 №070-3-1-04/08. Крім того, за доводами Позивача, висновки експерта відносно відповідності вартість поставленого товару середньоринковим цінам, є вірогідним.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 10.10.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши зміст та підстави вимог і заперечень сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2023 року, за результатами проведення відкритих торгів відповідно до Закону України Про публічні закупівлі з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 12.10.2022 року № 1178, між Комунальним підприємством "КИЇВПАСТРАНС" (далі Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю МС ТРЕЙД Україна (далі Постачальник) укладено Договір № 52.23-55 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю: Рейки залізничні та трамвайні, спецчастини для трамвайний колій, шпали залізобетонні, бруси дерев`яні для стрілочних переводів, колійні скріплення та механізований інструменті обладнання, код 34940000-8 за ДК 021:2015 Залізничне обладнання, надалі- Товар, а Покупець сплатити за Товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами , які зазначені у Специфікації (додаток № 1), що додається до Договору та є його невід`ємною частиною).

Згідно п. 3.1. Договору сума цього Договору (ціна Договору) визначається згідно з Специфікацією (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору і становить 109 037 500,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 21 807 500,00 грн. Разом ціна договору становить 130 845 000,00 грн.

Сума (ціна) цього Договору може бути змінена, в бік зменшення, за взаємною згодою Сторін, шляхом укладання відповідної додаткової угоди до цього Договору, у випадках передбачених законодавством України (п. 3.3. Договору).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що розрахунок за поставлений Товар здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошевих коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 60 (шістдесят) календарних днів з дати підписання Покупцем видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію Товару.

Згідно п. 5.1., 5.2. Договору строк поставки Товару: протягом строку дії Договору. Поставка Товару здійснюється на умовах DDP згідно з INCOTERMS -2010 за адресою: 02105. м. Київ. пул. Павла Усенка, 7/9. При цьому транспортування Товару проводиться за кошти Постачальника, і вартість такої доставки входить в ціну Договору.

Поставка Товару здійснюється за окремою письмовою заявкою Покупця із зазначенням необхідних найменувань та кількості Товару в межах Специфікації (Додаток № 1 до Договору) виходячи з його виробничої необхідності . (п. 5.3. Договору).

Відповідно до п. 5.5. Договору поставка партії Товару здійснюється не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати отримання Постачальником письмової заявки, або протягом строку визначеного в самій заявці. Порядок приймання-передачі Товару наведений у Додатку № 3, що є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 6.2.3 Договору передбачено, що Покупець має право зменшувати обсяг закупівлі Товару та ціну договору залежно від наявності коштів або виробничої необхідності, у такому разі Сторони вносять відповідні зміни до Договору, шляхом укладення Додаткової угоди.

Відповідно до п. 13.1. Договору, істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю Товару у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна привести до збільшення суми, визначеної в договорі на момент його укладання; погодження зміни ціни в договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу та якості товару).

06.03.2024 року, Позивач звернувся до Відповідача з листом № 28-05/915 щодо перегляду цін на товар у бік зменшення та їх перегляду у відповідності до ринкових у зв`язку з коливанням ціни на товар.

13.03.2023 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору якою п. 3.1. викладено у наступній редакції: сума цього Договору (ціна Договору) визначається згідно з Специфікацією (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору і становить 104 821 579, 80 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 20 964 315,96 грн. Разом ціна договору становить 125 785 895,76 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору Відповідач (Постачальник) поставив Позивачу (Покупцю) товар на загальну суму 35 245 906,08 грн., що підтверджується видатковими накладними: №9 від 08.08.2023 на суму 5 091 126,06 грн. №11 від 14.03.2024 на суму 3 136 030,80 грн. №12 від 14.03.2024 на суму 3 136 173,60 грн. №13 від 14.03.2024 на суму 3 302 990,40 грн. №28 від 24.03.2024 на суму 3 135 888,00 грн. №30 від 03.04.2024 на суму 5 109 270,00 грн. №31 від 03.04.2024 на суму 3 136 030,80 грн. №34 від 05.04.2024 на суму 6 898 608,00 грн. №35 від 05.04.2024 на суму 2 299 788,42 грн.

Позивач (Покупець) за поставлений товар розрахувався в повному обсязі (а.с. 61-69).

Звертаючись з даним позовом до суду, Позивач просить стягнути з Відповідача надмірно сплачені кошти в розмірі 3 181 083,42 грн. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач зазначає, що Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) проведено позаплановий аудит щодо оцінки діяльності Позивача в частині дотримання законодавства під час проведення закупівлі залізничного обладнання очікуваною вартістю 131 443 461,80 грн. (ідентифікатор закупівлі в електронній системі закупівель UA-2023-02-09- 005169-а ), укладення та виконання договору від 03.03.2023 року № 52.23-55.

За результатами проведеного аудиту складено Аудиторський звіт від 01.03.2024 року за № 070-3-1-04/8 відповідно до якого зроблено висновки щодо виявлення в результаті аудиту закупівель КП "Київпастранс" залізничного обладнання на загальну суму 131 443,46 тис. грн., фінансових порушень, що не призвели до втрат на суму 35 245,91 тис. грн.., та встановлено недоліки та проблеми функціонування системи внутрішнього контролю, неефективного використання коштів, що призвели до втрат на суму 7 690,62 тис. грн.

Так, в процесі аналізу ефективності використання коштів під час закупівлі залізничного обладнання за договором від 03.03.2023 № 52.23-55, виявлено завищення від 11,64% до 27,33% закупівельної ціни в порівнянні з середньоринковими цінами, які розраховувалися на основі даних оголошених закупівель, наданих пропозицій та укладених договорів різних закупівельників України, що розміщені у відкритому доступі на порталі Prozorro. Вказане завищення призвело до неефективного використання коштів з оціночними втратами розрахунково в розмірі 3 181,08 тис. гривень.

Отже, Позивач стверджує, що внаслідок безпідставного завищення ціни загальні незаконні видатки (втрати активів) Позивача склали 3 181 083,42 грн.

В позовній заяві не зазначені норми матеріального права, на підставі яких Позивач вимагає стягнення надмірно сплачених коштів, але виходячи з суті викладених в позові обставин, суд приходить до висновку, що правовою підставою стягнення спірної суми, є відшкодування збитків.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов`язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (частини 4 статті 611 Цивільного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог статті 623 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

З огляду на положення наведених норм матеріального права, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Виходячи з наведеного та в силу вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.

Оцінюючи доводи Позивача на предмет наявності факту спричинення збитків, які за доводами позовної заяви полягають в безпідставному завищенні Відповідачем ціни поставленого товару, суд зазначає наступне.

Як убачається зі змісту позовної заяви, в підтвердження безпідставного завищення ціни поставленої продукції, та як наслідок спричинення Позивачу збитків в сумі 3 181 083,42 грн., останній посилається на Аудиторський звіт № 070-3-1-04/8 від 01.03.2024 року.

Водночас аудиторський звіт не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, чия діяльність перевірялася. Звіт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Таким чином, наданий Позивачем звіт, є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в звіті висновки не мають заздалегідь встановленої сили, тобто аудиторський звіт, сам по собі не є підставою для покладення на Відповідача обов`язку повернути кошти, одержані відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою підтвердження своїх заперечень по суті заявленого позову, відповідно до приписів ст. 101 ГПК України, Відповідачем було замовлено проведення судової товарознавчої експертизи, на вирішення якої поставлено питання, в тому числі стосовно відповідності вартості поставленого за Договором № 52.23-55 від 03.03.2023 року товару, середньо ринковим.

Висновком судового експерта Дятлової Наталії Василівни № 19-08-01/2024 від 18.09.2024 року, який відповідає приписам ч. 5 ст. 101 ГПК України, за результатами проведення судової товарознавчої експертизи встановлено, що вартість поставленого за Договором №52.23-55 від 03.03.2023 року товару, що відображений у Додатку №1 (станом на 03.03.2023 року) та у Додатку №1 до Договору від 03.03.2023 року № 52.23-55 в редакції Додаткової годи №1 від 13.03.2023 року (станом на 13.03.2023) відповідає середньоринковим цінам на умовах поставки товару до кінця 2023 року за заявками Покупця та оплати протягом 60 календарних днів з дати підписання видаткової накладної на фактично поставлений товар.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Враховуючи наведені норми процесуального закону, суд дійшов до висновку, що надані Відповідачем докази, є більш вірогідними, ніж докази та пояснення, надані Позивачем, та погоджується з доводами Відповідача про те, що вартість товару, який був поставлений Відповідачем на користь Позивача по Договору № 52.23-55 від 03.03.2023 року, відповідає середньою ринковим цинам на час поставки.

Таким чином, Відповідач свої зобов`язання за договором № 52.23-55 від 03.03.2023 року виконав у повному обсязі, відповідно до погоджених сторонами умов цього договору, що свідчить про відсутність в діях останнього такого обов`язкового елементу складу правопорушення, як протиправна поведінка.

Отже, здійснивши оцінку наданих у справу доказів, суд дійшов висновку про відсутність факту спричинення збитків Позивачу, та про відсутність в діях Відповідача протиправної поведінки, що виключає підстави для задоволення заявленого позову.

В силу вимог ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у справі.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.10.2024

Суддя О.В. Ліпинський