Рішення

від 17.10.2024 по справі 908/2001/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/135/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2024 Справа № 908/2001/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕК Україна, 35313, Рівненська область, Рівненський район, селище Оржів, вул. Заводська, буд. 9

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг-Трейд, 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 18

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору

22.07.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕК Україна до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг-Трейд про стягнення заборгованості за договором № 12523/04.2024 від 17.04.2024 в розмірі 237 011,15 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 127 000,00 грн, пеня в розмірі 96 520,00 грн, 3% річних в розмірі 791,15 грн, штраф у розмірі 12 700,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024, справу № 908/2001/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 01.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2001/24. Присвоєно справі номер провадження 15/135/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення (виклику) судового засідання.

Запропоновано відповідачу в строк до 31.08.2024 подати відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі не надані позивачем; позивачу запропоновано у строк до 16.09.2024 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем; а також запропоновано відповідачу у строк до 30.09.2024 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 12523/04.2024 від 17.04.2024 в частині поставки оплаченого позивачем товару в сумі 127 000,00 грн. У зв`язку із порушенням умов договору, позивач просить стягнути з відповідача вартість сплаченого товару в сумі 127 000,00 грн, пеню на підставі п. 6.4 договору в сумі 96 520,00 грн, штраф на підставі п. 6.5 договору в сумі 12 700,00 грн, а також 3% річних в сумі 791,15 грн в порядку статті 625 Цивільного кодексу України. Судові витрати у справі просить покласти на відповідача.

За офіційним даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-підприємців та громадських формувань (відповідь на запит суду № 702638 від 23.07.2024) місцезнаходженням відповідача є адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 18.

Поштове відправлення (копія ухвали Господарського суду Запорізької області від 01.08.2024 у справі № 908/2001/24), надіслане на вказану адресу відповідача, повернулось до суду не врученим відповідачеві з позначкою підприємства зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Заяви про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі, тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом ухвали суду від 01.08.2024 у даній справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд справи та забезпечення реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо спору зазначає наступне.

17.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю Техноторг-Трейд (відповідач, Постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОДЕК Україна (позивач, Покупець за договором) укладено договір № 12523/04.2024 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник зобов`язується за рахунок власних сил та засобів, в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати (поставити) у власність Покупця бувший у вжитку, реставрований причеп тракторний 2ПТС-4 (зерновоз) /надалі товар/, а Покупець зобов`язується своєчасно прийняти наступний товар, що відповідає умовам договору, та здійснити його оплату на умовах цього договору, а саме: причеп тракторний 2ПТС-4 зерновоз (реставрація) у кількості 1 шт. за ціною 105 833,33 грн, ПДВ 20 % - 21 166,67 грн, що разом становить суму 127 000,00 грн.

Згідно з п. 1.2 договору Постачальник підтверджує, що товар, який поставляється, належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не утримується третіми особами, не є предметом застави або іншим способом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами або державою, жодна третя особа не має будь-яких прав на товар.

У п. 1.5 договору визначено, що до моменту фактичної передачі товару покупцю всі ризики, пов`язані з товаром, несе Постачальник, він зобов`язаний зберігати товар згідно рекомендацій та/або правил, визначених виробником товару, не допускати пошкодження та/або знищення товару. Постачальник не має права розукомплектовувати товар, використовувати його чи передавати третім сторонам.

В розділі 3 договору сторони погодили ціну товару та порядок здійснення розрахунків.

Так, загальна вартість товару та цього договору становить 127 000,00 грн (сто двадцять сім тисяч гривень 00 копійок) з ПДВ (п. 3.1).

Оплата товару проводиться в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний в реквізитах даного договору. Покупець оплачує на користь Постачальника 100 % (сто відсоткову) вартість товару, що становить 127 000,00 грн (сто двадцять сім тисяч гривень 00 копійок) з ПДВ, на умовах передплати протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання сторонами цього договору (п. 3.2).

Поставка товару за цим договором здійснюється Постачальником протягом 7 (семи) робочих днів з дня проведення оплати товару Покупцем , згідно пункту 3.2 цього договору (п. 3.3).

Усі платежі, передбачені умовами цього договору, здійснюються в національній валюті України (гривні) в безготівковому порядку шляхом банківського переказу грошових коштів Покупцем на поточний рахунок Постачальника, вказаний в реквізитах цього договору (п. 3.5).

Сторони несуть відповідальність за правильність вказаних ними реквізитів (п. 3.6).

За умовами п. 4.1 договору Постачальник поставляє товар за місцезнаходженням Покупця, а саме за адресою: 35313, Україна, Рівненська область, Рівненський район, селище Оржів, вул. Заводська, буд. 9

Згідно з п. 4.16 договору поставка товару за цим договором здійснюється Постачальником протягом 7 (семи) робочих днів з дня проведення оплати товару Покупцем, згідно пункту 3.2 цього договору.

Пунктом 4.17 договору передбачено, що безпідставна зміна строків поставки товару не допускається. В залежності від будь-яких умов та/або положень договору заміна строків поставки товару, що погоджена сторонами у цьому договорі, можлива виключно за взаємною згодою обох сторін цього договору шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, що набуває чинності після її підписання обома сторонами та скріплення відбитками печаток сторін.

У п. 4.18 договору визначено, що у разі неможливості виконати зобов`язання з поставки товару та/або загрозі порушення строків поставки товару, Постачальник зобов`язаний негайно повідомити про це Покупця. Повідомлення про неможливість виконати зобов`язання з поставки товару та/або загрозі порушення строків поставки товару не звільняє Постачальника від відповідальності за невиконання Постачальником умов цього договору.

Згідно з п. 10.1 договору, він набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2024 року, але у будь якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань по даному договору, в тому числі гарантійних зобов`язань.

Відповідно до положень п. 10.2 договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання або неналежне виконання відповідною стороною своїх зобов`язань за вказаним договором.

На проведення оплати за товар за умовами договору відповідач надав позивачу рахунок на оплату № 000523 від 17.04.2024 на суму 127 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 21 166,67 грн, в якому зазначені реквізити для проведення оплати: п/р НОМЕР_1 в АБ Укргазбанк, який також зазначений в договорі в реквізитах відповідача (р. 12 договору).

Позивачем, на виконання п. 3.2 договору, проведено на визначений відповідачем банківський рахунок оплату вартості товару в сумі 127 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 21 166,67 грн, за платіжною інструкцією № 70075 від 22.04.2024.

Відповідач свої зобов`язання за договором з поставки товару не виконав, поставку товару позивачу протягом 7 (семи) робочих днів з дня проведення оплати, як то передбачено умовами п. 4.16 договору, не здійснив.

Позивач звернувся до відповідача із претензією вих.№292 від 30.05.2024 з вимогою виконати умови договору та здійснити поставку товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту пред`явлення цієї претензії.

Претензія була надіслана позивачем на адресу місця знаходження відповідача 31.05.2024, про що свідчить опис вкладення у цінний лист з відбитком календарного штемпеля від 31.05.2024 та накладна поштового відділення № 3531300071658 від 31.05.2024

Відповідно до відомостей відстеження поштового відправлення за трек-номером 3531300071658 на сайті Укрпошта судом встановлено, що поштове відправлення повернуто відправнику 20.06.2024 без вручення адресату з причин закінчення терміну зберігання.

Позивач відповіді на претензію не отримав, товар позивачу не був поставлений відповідачем.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором з поставки товару стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення вартості оплаченого, але не поставленого товару в сумі 127 000,00 грн, 3 % річних в сумі 791,15 грн, штрафу в сумі 12 700,00 грн та пені в сумі 96 520,00 грн.

Дослідивши обставини справи та надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Правовідносини сторін є господарськими, що випливають з договору поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Аналогічні положення закріплені в ст. 509 ЦК України (надалі ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї ж норми ЦК України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений умовами договору, закріплений в ч. 1 ст. 662 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Між сторонами укладено договір щодо поставки відповідачем позивачу товару за умови проведення позивачем 100 % передплати вартості товару.

На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу всю вартість товару на суму 127 000,00 грн.

Згідно з положеннями ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовами договору сторони визначили строк поставки відповідачем товару - протягом 7 (семи) робочих днів з дня проведення оплати позивачем (п. 4.16.), тобто до 01.05.2024.

Відповідач не поставив позивачу товару.

Доказів поставки товару суду не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що матеріали справи містять належні та достатні докази на підтвердження належного виконання позивачем зобов`язань з проведення оплати товару, відповідні докази, зазначені вище, приєднано до матеріалів справи.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У справі, що розглядається, спір виник з приводу непоставки відповідачем товару в обумовлений договором строк, повну вартість якого позивач сплатив на умовах передплати.

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань за договором щодо поставки сплаченого позивачем товару або повернення суми попередньої оплати в розмірі 127 000,00 грн не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 127 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв`язку із не виконання відповідачем обов`язку з поставки товару у строк до 01.05.2024, позивачем на суму попередньої плати в розмірі 127 000,00 грн нараховані за період з 01.05.2024 по 15.07.2024 пеня в розмірі 96 520,00 грн та 3 % річних в розмірі 791,15 грн, а також, на підставі п. 6.5 договору штраф в розмірі 12 700,00 грн.

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Наведений позивачем в тексті позовної заяви розрахунок 3 % річних перевірений судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство та встановлено, що за період з 01.05.2024 по 15.07.2024 розмір 3 % річних від суми попередньої плати 127 000,00 грн становить 791,15 грн, сума нарахована вірно та є такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення пені та штрафу.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.4. договору за порушення Постачальником строків поставки товару та/або інших строків, що встановлені цим договором по відношенню до Постачальника, Постачальник сплачує на користь Покупця пеню у розмірі 1 % (одного відсотка) від товару, за кожний день прострочення.

Пунктом 6.5. договору визначено, що у випадку порушення Постачальником строків поставки товару на понад 7 (сім) календарних днів, Постачальник додатково до сплати пені, за вимогою Покупця, сплачує Покупцю штраф у розмірі 10 % (десять відсотків) від вартості товару…

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені та штрафу, суд встановив, що позивачем правильно здійснено розрахунок, заявлено обґрунтовану суму пені за період з 01.05.2024 по 15.07.2024 в розмірі 96 520,00 грн та штраф в сумі 12700,00 грн, які підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не подано обґрунтованих заперечень вимогам позивача, доказів на їх спростування, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 237 011,15 грн, з яких: сума передплати в розмірі 127 000,00 грн, 3% річних в сумі 791,15 грн, пеня в сумі 96 520,00 грн, штраф в сумі 12 700,00 грн, які підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Згідно із ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг-Трейд (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 18, ідентифікаційний код юридичної особи 45400500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕК Україна (35313, Рівненська область, Рівненський район, селище Оржів, вул. Заводська, буд. 9, ідентифікаційний код юридичної особи 25322516) заборгованість за договором № 12532/04.2024 від 17.04.2024 в сумі 127 000,00 грн (сто двадцять сім тисяч гривень 00 коп.), 791,15 грн (сімсот дев`яносто одна гривня 15 коп.) 3 % річних, 96 520,00 грн (дев`яносто шість тисяч п`ятсот двадцять гривень 00 коп.) пені та 12 700,00 грн (дванадцять тисяч сімсот гривень 00 коп.) штрафу. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг-Трейд (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 18, ідентифікаційний код юридичної особи 45400500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕК Україна (35313, Рівненська область, Рівненський район, селище Оржів, вул. Заводська, буд. 9, ідентифікаційний код юридичної особи 25322516) судовий збір у розмірі 3555,17 грн (три тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 17 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21 жовтня 2024 року.

Суддя І. С. Горохов