Рішення

від 15.10.2024 по справі 909/698/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/698/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Борис Спецтранс"

вул. Василя Стуса, буд. 30, корп. 2, оф. 39, м. Івано-Франківськ, 76018

ел.пошта: borusct@ukr.net

до відповідача: Приватного підприємства "Сиплайнзахід"

участок Щивки, буд. 2, с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78593

про стягнення 2 500 863 грн 53 коп. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Косар Мирослава Євстахіївна;

від відповідача: не з`явилися

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Борис Спецтранс" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Сиплайнзахід" про стягнення 2 500 863 грн 53 коп. заборгованості за договорами поставки №30/09-1 від 30.09.2021 та №17/22-1 від 17.01.2022, з яких: 1 759 663 грн 11 коп. - основний борг, 611 381 грн 05 коп. - 3% річних та 129 819 грн 37 коп. - інфляційні втрати.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2024, суд залишив подану позовну заяву без руху та встановив строк для усунення її недоліків.

31.07.2024 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від позивача надійшла заява (вх.№12380/24) про усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 05.08.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 26.08.2024; встановив сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Сторонам ухвалу про відкриття провадження у справі від 05.08.2024 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Копії ухвали від 05.08.2024 доставлено до електронних кабінетів сторін 05.08.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 06.08.2024.

За наслідками підготовчого засідання 26.08.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.10.2024, про що постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Про призначення справи до судового розгляду справи по суті представник позивача повідомлений в судовому засіданні під розписку, а відповідач - ухвалою - повідомленням від 26.08.2024, яку, відповідно до ч.11 ст.242 ГПК України, направлено в його електронний кабінет.

З автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді - (Ухвала виклик-повідомлення" від 26.08.2024 у справі №909/698/24) направлено одержувачу: ПП "Сиплайнзахід" в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету: 27.08.2024 17:49 год., що підтверджується довідкою від 29.08.2024.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвалу виклик-повідомлення від 26.08.2024 вручено відповідачу - 28.08.2024.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач не здійснив оплату поставленого позивачем товару, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 1 759 663 грн 11 коп., на яку позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати.

Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представника позивача, надавши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

30.09.2021 між ТОВ "Борис Спецтранс" (постачальник) та ПП "Сиплайнзахід" (покупець) укладено договір поставки №30/09-1, відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов`язався у терміни і на умовах визначених цим договором здійснювати поставку щебеню доломітового (товар) окремими партіями на підставі замовлень покупця, а покупець зобов`язався приймати та своєчасно оплачувати цей товар.

Згідно з п. 1.2 договору, кількість, найменування, фракції та вартість товару, що є предметом даного договору, визначаються у видаткових накладних, які оформляються і підписуються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору, ціна товару становить 458 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ, за 1 тонну. Загальна вартість товару складається із суми вартості товару, що поставлений покупцю протягом строку дії договору та визначений згідно видаткових накладних в т.ч. ПДВ.

В п.3.3 договору визначено, що покупець здійснює оплату товару після здійснення його поставки згідно відповідного замовлення та на підставі виставленого постачальником відповідного рахунку. Оплата вартості товару здійснюється покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.8 договору, моментом поставки є дата передачі товару покупцеві в пункті поставки визначеному п. 4.7, яка вказується у відповідній накладній на товар.

За змістом п. 8.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 29.09.2022, але в будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до видаткових накладних №101 від 24.12.2021 на суму 843 315 грн 40 коп., №102 від 29.12.2021 на суму 90 271 грн 80 коп., №103 від 29.12.2021 на суму 187 200 грн, №104 від 29.12.2021 на суму 203 609 грн 51 коп., на виконання умов договору поставки №30/09-1 від 30.09.2021 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 324 396 грн 71 коп., який відповідач оплатив частково в сумі 76 783 грн 60 коп.

17.01.2022 між ТОВ "Борис Спецтранс" (постачальник) та ПП "Сиплайнзахід" (покупець) укладено договір поставки №17/22-1, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався у терміни і на умовах визначених цим договором здійснювати поставку гравію (товар) окремими партіями на підставі замовлень покупця, а покупець зобов`язався приймати та своєчасно оплачувати цей товар.

Згідно з п. 1.2 договору, кількість, найменування, фракції та вартість товару, що є предметом даного договору, визначаються у видаткових накладних, які оформляються і підписуються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару.

За змістом п. 3.1 договору, ціна товару становить 190 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ, за 1 тонну.

Покупець здійснює оплату товару після здійснення його поставки згідно відповідного замовлення та на підставі виставленого постачальником відповідного рахунку. Оплата вартості товару здійснюється покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.8 договору, моментом поставки є дата передачі товару покупцеві в пункті поставки визначеному п. 4.7, яка вказується у відповідній накладній на товар.

За змістом п. 8.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 16.01.2023, але в будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Як вбачається з видаткової накладної №7 від 14.04.2022, на виконання умов договору поставки №17/22-1 від 17.01.2022 позивач поставив відповідачу товар на суму 512 050 грн.

У зв`язку з порушенням строків оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачу 611 381 грн 05 коп. 3% річних та 129 819 грн 37 коп. інфляційних втрат.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За встановлених судом обставин, на виконання умов договору поставки №30/09-1 від 30.09.2021 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 324 396 грн 71 коп., який відповідач оплатив частково в сумі 76 783 грн 60 коп. та на виконання умов договору поставки №17/22-1 від 17.01.2022 позивач поставив відповідачу товар на суму 512 050 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений за договором поставки №30/09-1 від 30.09.2021 товар становить 1 247 613 грн 11 коп., а за договором поставки №17/22-1 від 17.01.2022 - 512 050 грн 00 коп.

В п.3.3 договорів сторони визначили, що покупець здійснює оплату товару після здійснення його поставки згідно відповідного замовлення та на підставі виставленого постачальником відповідного рахунку.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку (правова позиція є сталою, сформована у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18).

Отже, враховуючи вимоги п. 3.3 договорів (покупець здійснює оплату товару після здійснення його поставки) та приписи частин 1, 2 ст. 692 ЦК України (покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів), відповідач зобов`язаний оплатити товар після його прийняття (підписання видаткових накладних).

Відтак, граничний строк оплати товару, отриманого відповідно до видаткової накладної №101 від 24.12.2021 є 24.12.2021; відповідно до видаткових накладних №102, №103, №104 від 29.12.2021 - 29.12.2021 та відповідно до видаткової накладної №7 від 14.04.2022 - 14.04.2022.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання договірних зобов`язань суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 759 663 грн 11 коп. основного боргу є обґрунтованими та належать до задоволення.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу:

за період з 06.01.2022 по 22.07.2024 на суму 1 247 613 грн 11 коп. - 95 205 грн 80 коп. 3% річних та за період з січня 2022 року по липень 2024 року на цю суму - 482 911 грн 80 коп. інфляційних втрат;

за період з 22.04.2022 по 22.07.2024 на суму 512 050 грн 00 коп. - 34 613 грн 57 коп. 3% річних та за період з травня 2022 року по липень 2024 року на цю суму - 128 469 грн 25 коп. інфляційних втрат.

За перерахунком суду заявлена позивачем до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та арифметично правильними.

Відтак, з відповідача на користь позивача у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання належить стягнути 611 381 грн 05 коп. 3% річних та 129 819 грн 37 коп. інфляційних втрат.

Таким чином, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Сиплайнзахід" (участок Щивки, буд. 2, с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78593, код ЄДРПОУ 37586805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Борис Спецтранс" (вул. Василя Стуса, буд. 30, корп. 2, оф. 39, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43647273) 2 500 863 грн 53 коп. заборгованості, з яких: 1 759 663 (один мільйон сімсот п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят три) грн 11 коп. основного боргу, 611 381 (шістсот одинадцять тисяч триста вісімдесят одну) грн 05 коп. 3% річних, 129 819 (сто двадцять дев`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн 37 коп. інфляційних втрат та 37 512 (тридцять сім тисяч п`ятсот дванадцять) грн 95 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2024

Суддя О.В. Рочняк