Рішення

від 21.10.2024 по справі 909/731/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/731/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Дівичківської сільської ради Бориспільського району Київської області, вул.Сонячна, 1а, с. Дівички, Бориспільський район, Київська область, 08456,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс", вул. Січових Стрільців, буд. 18, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 76192,80 грн,

встановив: Дівичківська сільська рада Бориспільського району Київської області звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс" про стягнення 76192,80 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, згідно вимог ст. 120 ГПК України, суд надіслав відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс" - вул. Січових Стрільців, буд. 18, м. Івано-Франківськ, 76018.

Зазначена кореспонденція повернута до суду АТ "Укрпошта". На конверті прикріплено довідку ф.20 від 21.08.2024, в якій зазначено підставу повернення - адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" або реєстрованого поштового відправлення з позначкою "Адміністративна послуга" такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Виходячи зі змісту положень статей 120, 242 ГПК України та Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРЮОФОПГФ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах, передбачена стаття 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).

Крім того, відповідно до частини другої ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).

З огляду на вказане, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі.

Враховуючи, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань згідно умов договору на закупівлю автомобільного бензину А-95 та дизельне паливо №1 від 12.01.2022 в частині передачі ним оплаченої позивачем вартості ПММ (бензин А-92, А-95 та дизельне паливо) в сумі 76192,80 грн. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути оплачену вартість товару, що не була поставлена відповідачем. Обґрунтовані позовні вимоги статтями 525, 526, 629, 693, 712 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 193 Господарського кодексу України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не подав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

12.01.2022 між Дівичківською сільською радою Бориспільського району Київської області (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М-7 Трейд" (в подальшому змінено найменування на ТОВ "Назарбест Транс") (як постачальником) укладено договір на закупівлю автомобільного бензину А-95 та дизельне паливо №1.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити, а замовник прийняти та оплатити автомобільний бензин А-95 та дизельне паливо (код ДК 021:2015, 09130000-9 Нафта та дистиляти), в подальшому "товар", на умовах, що викладені в цьому договорі. Найменування, марка, кількість та технічні вимоги до товару вказуються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору. Постачальник здійснює поставку товару шляхом заправки транспортних засобів замовника на АЗС контрагента постачальника оплачених замовником об`ємів предмета закупівлі або передачі замовнику талонів (їх аналогів), які дають право отримати товар в мережах автозаправних станцій у адміністративних межах с. Дівички, перелік яких наведено у додатку, що є невід`ємною частиною договору. Відпуск товару в кожному конкретному випадку здійснюється на підставі накладних та талонів (їх аналогів) на отримання товару в асортименті та кількості, вказаних в цих талонах (їх аналогах).

Згідно п. 2.5 договору, постачальник здійснює постачання предмета закупівлі або талонів (їх аналогів) за фактом оплати замовника їх відповідної кількості згідно із специфікаціями.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що постачальник здійснює поставку та якісне відвантаження товару замовнику за адресою: 08456, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички вул. Сонячна, 1а та несе всі витрати та ризик, пов`язані з її доставкою до вказаного місця призначення, включаючи оплату відповідних податків і зборів.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що товар належить перевозити транспортом за рахунок постачальника. Обов`язки щодо забезпечення транспортом, відвантажувальні та розвантажувальні роботи покладаються на постачальника.

Згідно пункту 3.3. договору, поставка товару здійснюється партіями згідно заявок замовника. Замовлення приймається засобами телефонного зв`язку за номером НОМЕР_1 або через представника постачальника. Також можливо здійснення замовленні іншими доступними засобами зв`язку (факс, інтернет). Приймання-передача товару кожної поставки здійснюється не пізніше 8:30 год. наступного дня за замовленням у присутності представників сторін, за накладними та актами приймання-передачі в місці постачання товару, при наявності документів, зазначений у пункті 3.7. договору.

Пунктом 3.6 договору визначено, що датою поставки товару (частини) вважається дата її отримання замовником у місці постачання товару з відміткою в накладній на відвантаження товару та дата підписання акту приймання-передачі. Моментом передачі прав власності на товар (її частини) вважається момент відвантаження товару та підписання відповідних документів.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що постачальник гарантує незмінність ціни на поставлений товар з моменту оплати частини предмета закупівлі до моменту отримання замовником всього об`єму сплаченого предмета закупівлі або використання поставлених бланків талонів або їх аналогів.

Відповідно до пункту 2.3 договору, якщо ринкова ціна товару на день фактичної передачі постачальником товару (чи її частини) є нижчою, ніж встановлена цим договором згідно з специфікацією, ціна товару (чи її частина) може бути знижена до рівня ринкової, з урахуванням норм законодавства у сфері державних закупівель. Для цілей цього договору ринкова ціна визначається на підставі проведеного замовником моніторингу цін на ринку пально-мастильних матеріалів, у тому числі на підставі оприлюдненої мережі Інтернет. У будь-якому випадку ринкова ціна товару в мережа автозаправних станцій на день передачі її не може бути вищою за рівень цін, що застосовується для роздрібної реалізації у відповідний день в мережі автозаправних станцій наведених у додатку до договору.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що у разі відмови постачальника зменшити ціну товару при наявності обставин указаних у пункті 2.3 договору і при цьому надавши висновок Торгово-промислової палати або іншого уповноваженого органу (установи, підприємства), який підтверджує відповідність запропонованої постачальником ціни ринковій, замовник має право відмовитися від отримання товару (чи її частини) за цим договором, розірвавши його в односторонньому порядку.

Відповідно до пункту 8.1 договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання та реєстрації в Державній казначейській службі і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині гарантії на товар до повного його виконання.

Відповідно до додаткової угоди №4 від 29.04.2022 сторони домовилися змінити ціни товару та внести відповідні зміни до договору № від 12.01.2022 та викласти асортимент товару у наступній редакції: автомобільний бензин А-95 - вартість товару за одиницю з ПДВ 42,00 грн., дизельне паливо - вартість товару за одиницю з ПДВ 39,84 грн.

На виконання умов договору позивач оплатив на користь відповідача товар в сумі 241707,60 грн, із них 139320 грн на закупівлю дизельного пального та 102382,60 грн на закупівлю бензину А-95. Оплата за товар здійснена відповідно до платіжних доручень від 19.01.2022 №12, від 08.02.2022 №30, від 08.02.2022 №32, від 21.03.2022 №1, від 14.04.2022 №91, від 29.04.2022 №19.

Після проведення оплати позивачем отримано від відповідача талони на бензин А-95 та дизельне пальне паливо для отримання його на автозаправній станції "Маршал" с. Дівчики Бориспільський район Київської області.

Як вбачається з додатку 2 до договору віл 12 січня 2022 року №1, місцем отримання товару є с. Дівички, автодорога Бориспіль-Дніпро- Запоріжжя 36 км (права).

Водночас, позивач не отримав бензин та дизельне паливо за вказаними талонами у обсягах вказаних в них, внаслідок відмови представників автозаправної станції "Маршал" у передачі товару.

Таким чином, поставка дизельного палива відбулась частково. Кількість недопоставленого бензину відповідачем становить 230 літрів, борг за недопоставлений бензин становить 9660,00 грн. (ціна за літр 42,00 грн (додаток №4 до договору від 12 січня 2022 року). Кількість недопоставленого дизельного пального становить 1670 літрів, борг за недопоставлене дизельне становить 66532,80 грн (ціна за літр 39,84 грн (додаток №4 до договору від 12 січня 2022 року).

01.05.2024 позивач звернувся до відповідача із претензією в якій вимагав у строк до 10.05.2024 здійснити поставку за адресою: 08456, с. Дівички Київська область вул. Сонячна, 1а, бензину А-95 - 230 літрів (за ціною визначеною у додатку №4 до договору) та дизельного пального - 1670 літрів (за ціною визначеною у додатку №4 до договору), або повернути кошти в загальному розмірі 76192,80 грн.

Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Судом встановлено згідно даних з ЄДРЮОФОПГФ, що 26.07.2023 ТОВ "М-7 Трейд" (ідентифікаційний код 44353937) змінило свою назву на ТОВ "Назарбест Транс" (вул. Стрільців Січових, 18, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76018).

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як встановлено судом вище, позивач (покупець) здійснив повну оплату товару на загальну суму 241707,60 грн.

Однак, відповідач не виконав свого договірного зобов`язання з передачі оплаченого позивачем товару по талонах на автозаправній станції "Маршал" с. Дівчики Бориспільський район Київської області.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач не отримав товар, що був ним придбаний за договором на загальну суму 76192,80 грн.

Відповідачем позовні вимоги не спростовані, доказів передачі позивачу оплаченого ним товару у повному обсязі на всю суму здійсненої оплати, або повернення позивачу перерахованої суми вартості за частину непереданого товару не надано.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості недопоставленого товару є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Дівичківської сільської ради Бориспільського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс" про стягнення 76192,80 грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс", вул.Стрільців Січових, 18, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76018 (ідентифікаційний код 44353937) на користь Дівичківської сільської ради Бориспільського району Київської області, вул.Сонячна, 1а, с. Дівички, Бориспільський район, Київська область, 08456 (ідентифікаційний код 04361491) 76192 (сімдесят шість тисяч сто дев`яносто дві) грн 80 коп. боргу, 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.10.2024

Суддя Неверовська Л. М.