Рішення

від 17.10.2024 по справі 909/438/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/438/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Громадської спілки "Організація колективного управління

авторськими і суміжними правами",

вул. А. Аболмасова, 5, прим. 57, оф. 1, м. Київ, 02002

в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік",

вул. М. Василенко, 7-А, м. Київ, 03124

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Лєонової Надії Миколаївни,

АДРЕСА_1

про стягнення коштів за незаконне використання музичного твору в сумі 75 700,00 грн.

за участю:

від позивача: Гуйда Дмитро Миколайович

установив: Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (lдалі - ГС "ОКУАСП") в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Лєонової Надії Миколаївни про стягнення коштів за незаконне використання музичного твору в сумі 75 700,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням майнових авторських прав, зумовлених публічним використанням відповідачем музичного твору без укладення договору. Майнові авторські права на використання музичного твору "Ейфорія" (виконавець - TAYANNA) належать позивачу на підставі Договору про передачу виключних авторських і суміжних прав від 01.07.2016 №27-ПФ. На підставі договору про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020 №АВ110620 ГС "ОКУАСП" має право збирати винагороду за публічне виконання цього твору, здійснювати фіксацію фактів його комерційного використання та подавати позови до суду про виплату компенсацій за незаконне використання твору. Відповідно до умов договору від 26.06.2020 №АВ110620 просить стягнути компенсацію за незаконне використання музичного твору у сумі, що еквівалентна 25-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2024 та становить 75 700,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 15, 21-25, 32, 52 ЗУ "Про авторське право і суміжні права".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд про їх задоволення.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на поштовому повідомлені №06 009 629 518 45. Відзив на позов та будь-яких клопотань про відкладення розгляд справи суду не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, судом взято до уваги, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується витягом з Реєстру організацій колективного управління, який надано Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 02.02.2022 № 25.

Згідно із статутом ГС "ОКУАСП" напрямами діяльності організації є, зокрема, фіксація фактів правопорушень авторського права (п. 2.2.6.).

01.07.2024 Фізична особа-підприємець Бадоєв Алан Казбекович, як правовласник, та ТОВ "Бест Мьюзік" як видавець, уклали договір про передачу виключних авторських і суміжних прав №27-ПФ (надалі - договір-1).

Відповідно до п.2.1. цього договору, правовласник передає видавцю належні правовласнику виключні майнові права на об`єкти, зазначені в додатках до договору, що означає право видавця використовувати об`єкти протягом строку і на території способами, зазначеними в п. 2.2 договору. За надані виключні майнові права на об`єкти видавець зобов`язується виплачувати правовласнику роялті та виконувати інші зобов`язання, покладені на нього договором.

Права на використання об`єктів вважаються переданими видавцю в момент підписання договору та відповідних додатків до нього (п. 2.3. договору-1).

З метою організації збору винагороди за використання об`єктів способами, зазначеними в п. 2.2 договору-1, в тому числі за відтворення об`єктів в формі звукового або аудіовізуального запису в особистих цілях, видавець має право частково передавати права на використання об`єктів в управління організації, що здійснює управління правами на колективній основі, або іншій аналогічній організації, а також має право наділити таку організацію правом видавати дозволи (субліцензії) на відповідні способи використання і на збір відповідної винагороди в порядку, визначеному договором між такою організацією і видавцем з обов`язковою реєстрацією правовласника у відповідному каталозі такої організації. Видавець зобов`язаний вибрати відповідну організацію для збору винагороди на основі сумлінності. Умови, на яких буде здійснюватися використання об`єктів кінцевими користувачами, в такому випадку будуть визначатися договорами між такою організацією і кінцевими користувачами (п. 2.4.договору).

Правовласник передає видавцю право здійснювати будь-які юридичні дії відповідно до чинного законодавства України з метою забезпечення майнових суміжних та / або авторських прав на об`єкти, в тому числі шляхом фіксації фактів порушення суміжних та / або авторських прав, пред`явлення претензій, заяв, судових позовів, представляти і захищати майнові і немайнові інтереси, а також здійснювати будь-які, за вибором видавця, юридичні дії, пов`язані з неправомірним використанням об`єктів, права на які передані видавцю відповідно до умов цього договору (п. 2.8.договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом строку, а в частині виконання фінансових зобов`язань - до повного їх виконання (п. 8.1.договору -1).

При відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору за 30 і більше днів до закінчення терміну його дії, договір вважається автоматично пролонгованим на тих же умовах і на той самий строк (п. 8.2.договору).

Строк договору визначено в п.1.20 - період часу, який починає обчислюватись з моменту підписання сторонами договору і триває до 31.12.2017, якщо інше не передбачено в додатках до договору.

Доказів припинення дії договору не надано, а тому він вважається пролонгованим.

Відповідно до додатку №1.32 від 05.06.2020 до договору №27-ПФ від 01.07.2016 передано права на твір, музику та фонограму /виконання твору "Ейфорія".

ГС "ОКУАСП", як організація та ТОВ "Бест Мьюзік", як правовласник, уклали договір про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020 №АВ110620 (надалі договір-2).

Відповідно до п.2.1. цього договору, правовласник надає організації повноваження (невиключне право) здійснювати управління майновими правами на об`єкти авторських прав (у тих сферах про які йдеться в цьому договорі), що належать правовласнику, а саме: дозволяти та/або забороняти в інтересах правовласника використання таких об`єктів третіми особами, а також здійснювати інші дії передбачені цим договором та законом.

Надання повноважень на управління правами за цим договором передбачає, право на укладання організацією договорів про надання дозволів на використання об`єктів авторських прав третіми особами та/або договорів про виплату винагороди за використання об`єктів авторських прав, здійснення функцій по розподілу та виплаті такої винагороди, а також здійснення будь-яких інших функцій, які прямо не заборонені законом (п. 2.2.договору-2).

Правовласник уповноважує організацію отримувати від третіх осіб, зокрема від організацій колективного управління винагороду, зібрану ними за використання об`єктів авторського права (переданих в управління правовласником організації), у тому числі впродовж періодів, передуючих укладенню цього договору (п. 2.5.договору-2).

Згідно з цим договором організація отримує повноваження здійснювати управління майновими правами правовласника на колективній основі щодо наступних видів використання об`єктів авторських прав: публічне використання об`єктів авторських прав (творів) (п. 4.1.1.договору-2); публічне виконання об`єктів авторських прав (творів) (4.1.1.1.договору-2); публічне сповіщення авторських прав (творів) (п. 4.1.1.2.договору-2).

Правовласник передає організації за цим договором невиключне право здійснювати збір винагороди при використанні об`єктів майнових авторських прав щодо способів, зазначених в пункті 4.1.1.1. та 4.1.1.2. договору (п. 4.3.договору-2).

Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавство України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав правовласника на об`єкти авторських прав, повноваження на управління якими передані організації за цим договором (п. 6.1.договору-2).

Організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав правовласника, в тому числі - здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторських прав (п. 6.2.договору-2).

Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково (п. 9.1.договору-2).

Сторони 01.07.2020 підписали додаткову угоду №1 до договору-2, відповідно до п.1 якої узгодили, що у разі звернення до суду з позовом в інтересах і на користь правовласника організація має право вимагати присудження на свій рахунок (та має право отримувати на свій рахунок) сум коштів, яких стосується позов (п. 1 Додаткової угоди до договору-2).

Згідно з довіреністю від 01.07.2020 ТОВ "Бест Мьюзік" уповноважило ГС "ОКУАСП" здійснювати будь-які дії направлені на реалізацію положень договору-2, в тому числі звертатись до суду в інтересах і на користь довірителя із стягненням компенсації, збитків або інших сум на рахунок повіреного (для їх подальшого перерахування довірителю на погоджених за договором умовами), реалізовувати право на апеляційне та касаційне оскарження, представляти інтереси довірителя в судах будь-яких інстанцій, в тому числі в Верховному Суді. Для реалізації зазначених повноважень повірений залучає власних представників без додаткового їх погодження із повіреним.

Надання позивачу повноважень ТОВ "Бест Мьюзік" щодо конкретних об`єктів авторського права підтверджується також декларацією-дорученням до договору-2 від 26.06.2020 щодо музичного твору "Ейфорія" (виконавець- TAYANNA).

Одночасно з декларуванням ТОВ "Бест Мьюзік" надав ГС "ОКУАСП" попередню письмову згоду (дозвіл) на фіксацію фактів використання зазначених об`єктів авторського права та на звернення з позовом до суду з метою захисту порушених прав та здійснення будь-яких інших дій - як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами щодо зазначених об`єктів.

В додатку до договору-2 від 26.06.2020 сторони узгодили, що в сфері публічного виконання творів дозволи третім особам на виключній основі надає Організація. За загальним правилом, Організація надає дозволи на використання всіх творів, яких стосується Договір, в цілому і ціна за отримане право на використання способом публічного виконання всіх таких творів не може бути меншою ніж сума еквівалентна 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань). Водночас, щодо використання способом публічного виконання одного твору, якого стосується цей Договір, то Організація вправі надати дозвіл на таке використання за ціною не нижче ніж сума еквівалентна 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань).

Позивач на підставі вказаних умов договору за незаконне використання музичних творів нарахував компенсацію в сумі, що еквівалентна 25-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2024, що становить 75 700 грн 00 коп.

На підтвердження факту порушення майнових авторських прав позивач приєднав до матеріалів справи акт фіксації використання об`єктів авторського права (музичних творів) способом публічного виконання від 07.04.2024 №0101|04|24, який складений уповноваженим представником позивача Печера В.В. (довіреність від 30.12.2023).

В акті відображена назва публічного закладу, в якому використовувалися музичні твори способом публічного виконання магазин "PINK", суб`єкт господарювання - Фізична особа- підприємець Леонова Н.М., адреса публічного закладу - вул. Січових Стрільців,15, м. Івано-Франківськ, розрахункові документи, які надані суб`єктом господарювання в публічному закладі - фіскальни чек від 07.04.2024 . Зазначено, що відеофіксація здійснена за допомогою технічного засобу Appll Iphone XR. В додатку №2 до цього акта міститься перелік музичних творів, виконання яких зафіксоване у магазин "PINK", що знаходиться на вул. Січових Стрільців,15, м. Івано-Франківськ, в тому числі музичний твір "Ейфорія" (виконавець- TAYANNA).

В підтвердження факту відвідування представником ГС "ОКУАСП" магазин "PINK", до матеріалів справи приєднаний фіскальний чек від 07.04.2024.

Наведені обставини зумовили позивача звернутись із даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ст. 421 ЦК України суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

За змістом ст. 7 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" (надалі - Закон) суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у ч. 1 ст. 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у ст.15 цього Закону (виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами), будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором (ч. 1 ст. 31 Закону).

Як передбачено статті 45 Закону, суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління.

Згідно зі ст. 47 Закону суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.

Правові засади діяльності організацій колективного управління визначаються ЗУ "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону організація колективного управління - громадське об`єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі (центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності), що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав.

Відповідно до ЗУ "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" здійснено розмежування різновидів колективного управління. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 1 цього Закону:

- добровільне колективне управління - колективне управління, що здійснюється організаціями колективного управління, зареєстрованими у встановленому цим Законом порядку, виключно щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, включених до каталогу відповідної організації колективного управління (абз. 2.);

- розширене колективне управління - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах (абз. 15.).

Виходячи із змісту ст. 5, 6 та ч. 5 ст. 12 та вказаного Закону, організація колективного управління може здійснювати управління майновими правами її членів у межах визначених автором (автор визначає конкретні майнові права для управління які вносяться у відповідний каталог), а розширене колективне управління, у свою чергу, надає право організації колективного управління управляти майновими правами членів організації без включення їх у відповідні каталоги (крім випадків вилучення майнових прав автором), тобто вона є учасником правовідносин у сфері суміжних прав.

Такий висновок щодо застосування норм матеріального права наведений у постанові КГС ВС від 08.06.2021 у справі № 910/16803/19, який суд враховує відповідно до вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України. Аналогічні визначення наведені в постанові КГС ВС від 22.02.2021 у справі №910/18772/19.

Оскільки у спірних правовідносинах автор визначив конкретні майнові права для управління, які вносяться у відповідний каталог, то має місце добровільне колективне управління, а не розширене колективне управління, яке потребує акредитації.

Суд встановив, що позивачу на підставі договору-1 належать майнові авторські права на вказаний музичний твір, а ГС "ОКУАСП" відповідно до договору-2 має право збирати винагороду за публічне виконання цих творів, здійснювати фіксацію фактів їх комерційного використання та подавати позови до суду про виплату компенсацій за незаконне використання цих творів. Позов пред`явлено ГС "ОКУАСП" в інтересах ТОВ "Бест Мьюзік".

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 441 ЦК України використанням твору є його публічне виконання.

Згідно зі статтею 1 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин): публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Використання музичного твору безпосередньо у публічному закладі (а не шляхом здійснення користувачем передачі таких творів в ефір чи по кабелях) є публічним виконанням (аналогічний висновок містять постанови Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №910/4139/17, від 03.04.2018 у справі №907/375/17, від 10.05.2018 у справі №908/666/17, від 06.02.2018 у справі №908/364/17, від 06.02.2018 у справі №908/657/17).

Відповідно до ст. 435, 440, 441, 443 ЦК України, ст. 7, 15, 31-33 Закону, право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Використання твору без дозволу суб`єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим п. а) ст. 50 Закону.

Суд встановив, що відповідач у своїй господарській діяльності використовував музичний твір "Ейфорія" (виконавець- TAYANNA) без відповідного договору від суб`єкта авторського права чи організації колективного управління, що є порушенням вимог Закону.

Належних доказів на спростовування вказаних обставин відповідач не надав.

Суд наголошує, що саме ФОП Леонова Н.М.., яка здійснює господарську діяльність у магазині "PINK", несе відповідальність за додержання в ньому вимог згаданого Закону щодо охорони права на об`єкти інтелектуальної власності.

Вказаної позиції дотримується також Верховний Суд України у своїй постанові від 09.07.2019 у справі №910/12033/18).

Відповідно до ст. 445 ЦК України автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з ст. 431 ЦК України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

За приписами п. г) ч. 2 ст. 52 Закону суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Суд встановив, що сторони в договорі-2 погодили, що в сфері публічного виконання творів дозволи третім особам на виключній основі надає ГС "ОКУАСП" і що використання способом публічного виконання одного твору, якого стосується цей договір, ГС "ОКУАСП" вправі надати дозвіл на таке використання за ціною не нижче ніж сума еквівалентна 25-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань).

Варто зауважити, що кожен музичний твір є окремим об`єктом авторського права, який належить конкретному суб`єкту, а тому і кожен окремий факт протиправного використання об`єктів авторського права та/або суміжних прав становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у виді стягнення компенсації.

Стягнення вказаної компенсації обумовлене тим, що внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, яка полягає у невиконанні обов`язку укласти договір з ГС "ОКУАСП", як організацією колективного управління, і є протиправною формою поведінки, позивач позбавлений можливості отримати відповідну суму коштів (згідно з тарифами), яка є його збитками у вигляді упущеної вигоди (постанова КГС ВС від 08.06.2021 у справі № 910/16803/19).

Такий спосіб захисту порушеного права прямо передбачений Законом.

Оскільки комерційне використання відповідачем музичних творів мало місце 07.04.2024, то розмір компенсації, що підлягає стягненню, має визначатися з урахуванням установленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2024 року, а саме 3 028,00 грн (ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2024 рік").

Враховуючи наведене, розмір компенсації за незаконне використання двох музичних творів складає 75 700,00 грн (25 х 3 028 = 75 700,00 грн грн.).

За приписами ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. А тому саме відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди, про що, зокрема, вказано в постанові КГС ВС від 12.03.2020 у справі № 907/291/19.

Відповідач відсутність вини не довів.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Судові витрати по справі складаються із судового збору в сумі 3028,00 грн та попередні (орієнтовні) витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 60000,00 грн.

Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Враховуючи вимоги ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі №910/8682/18).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

В судовому засіданні 17.10.2024 представник позивача заявив до судових дебатів усне клопотання про надання доказів понесення витрат на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

З урахуванням наведених вище правових норм, суд вважає, що заявлене у судовому засіданні клопотання про подання доказів витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення здійснено з дотриманням вимог ч.8 ст. 129 ГПК України.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про надання позивачу по справі встановленого законом строку для подання доказів понесених ним витрат на правову допомогу після ухвалення рішення суду.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі задоволення позову витрати понесені позивачем в зв`язку з розглядом справи, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Відповідно до приписів, встановлених ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позову судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236-240, 244 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

позов Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" до Фізичної особи-підприємця Лєонової Надії Миколаївни про стягнення коштів за незаконне використання музичного твору в сумі 75 700,00 грн - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лєонової Надії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (вул. А. Аболмасова, 5, прим. 57, оф. 1, м. Київ, 02002, код 43370642) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" (вул. М. Василенко, 7-А, м. Київ, 03124, код 40471053) 75 700,00 грн за незаконне використання музичного твору та 3 028,00 грн - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 21.10.2024

Суддя С. М. Кобецька