Рішення

від 03.10.2024 по справі 910/5540/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2024Справа № 910/5540/20

За позовомОСОБА_1 до третя особа, треті особи, 1. ОСОБА_2 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс" 3. ОСОБА_3 яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача 1) ОСОБА_4 які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 2) ОСОБА_5 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Моноліт-2000" 4) ОСОБА_6 5) ОСОБА_7 6) ОСОБА_8 7) ОСОБА_9 8) ОСОБА_10 провизнання недійсним договору, скасування реєстраційних дій, витребування з чужого володіння майна, визнання недійсними рішень загальних зборів Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На новому розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/5540/20 за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 (далі також - відповідач-1, ОСОБА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс" (далі також - відповідач-2, ТОВ «Водограй-Плюс») та ОСОБА_3 (далі також - відповідач-3, ОСОБА_3 ) за участі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 (далі також - третя особа-1, ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 (далі також - третя особа-2, ОСОБА_11 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Моноліт-2000" (далі також - третя особа-3, ТОВ "Торговий дім Моноліт-2000"), ОСОБА_6 (далі також - третя особа-4, ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 (далі також - третя особа-5, ОСОБА_7 ), ОСОБА_8 (далі також - третя особа-6, ОСОБА_8 ), ОСОБА_9 (далі також - третя особа-7, ОСОБА_9 ), ОСОБА_10 (далі також - третя особа-8, ОСОБА_10 ) про:

- визнання недійсними Договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс" (код ЄДРПОУ: 34816196) у розмірі 5%, яка в грошовому еквіваленті становить 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп., укладений 26.04.2019 року між ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" (код ЄДРПОУ: 30474351) і ОСОБА_2 та акту приймання передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" від 26.04.2019 року складеного між ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" (код ЄДРПОУ: 30474351) і ОСОБА_2 .

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" (код ЄДРПОУ: 34816196) від 08.05.2019 року № 16761050026003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи"; зміна складу або інформації про засновників, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною.

- витребування з володіння ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянство України, місце проживання - АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянство України, місце проживання - АДРЕСА_2 , частки в розмірі 5% статутного капіталу ТОВ "Водограй-Плюс" (код ЄДРПОУ: 34816196).

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс" (код ЄДРПОУ: 34816196) про збільшення розміру статутного капіталу товариства до 1 000 000,00 грн., та визначити загальний розмір статутного капіталу ТОВ "Водограй-Плюс" 400 000,00 (чотириста тисяч) грн., визначення розміру часток учасників ТОВ "Водограй-Плюс" наступним чином: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянство України, місце проживання - АДРЕСА_2 , розмір внеску до статутного фонду - 200000,00 грн. що становить 50% від статутного капіталу товариства, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянство України, місце проживання - АДРЕСА_1 , розмір внеску до статутного фонду - 200000,00 грн. що становить 50% від статутного капіталу товариства.

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс" (код ЄДРПОУ:34816196) від 24.04.2019 року, оформленого протоколом №1/04/19-1, про звільнення з посади директора ТОВ "Водограй-Плюс" ОСОБА_4 і призначення на посаду директора ТОВ "Водограй-Плюс" ОСОБА_2 .

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" (код ЄДРПОУ:34816196) від 26.04.2019 року №16761070025003228 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах"; зміна керівника юридичної особи, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною.

- поновлення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 на посаді директора ТОВ "Водограй-Плюс" (код ЄДРПОУ:34816196).

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс" (код ЄДРПОУ:34816196) від 07.05.2019 року, оформленого протоколом №2/05/7-1, про: виключення ОСОБА_4 зі складу осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; зміну місцезнаходження ТОВ "Водограй-Плюс" і визначення нового за адресою: АДРЕСА_3 .

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" (код ЄДРПОУ:34816196) від 08.05.2019 року №16761070027003228 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах"; зміна місцезнаходження, зміна складу підписантів, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною.

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс" (код ЄДРПОУ:34816196) про зміну керівника товариства, а саме призначення на посаду директора ТОВ "Водограй-Плюс" ОСОБА_5 .

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" (код ЄДРПОУ:34816196) від 14.06.2019 року №10731070029040452 "внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи проведену державним реєстратором Комунального підприємства "Центр правової допомоги та реєстрації" Дубовик Жанною Олександрівною .

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс" (код ЄДРПОУ:34816196) про зміну адреси місцезнаходження ТОВ "Водограй-Плюс" та визначення нового за адресою: 03110, м. Київ, вул. Пироговського, 18.

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" (код ЄДРПОУ:34816196) від 29.07.2019 року №10731070030040452 "внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна місцезнаходження, проведену державним реєстратором Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Бойко Іриною Василівною.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням права власності позивача на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс".

23.05.2024 від відповідача-3 надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі його представника.

Крім того, 23.05.2024 позивач звернувся до суду із клопотанням про залучення в якості співвідповідачів наступних осіб:

- ОСОБА_8 ;

- ОСОБА_9 ;

- ОСОБА_10 ;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МОНОЛІТ-2000»;

- ОСОБА_6 ;

- ОСОБА_7 ;

- ОСОБА_4 ;

- ОСОБА_5 .

За результатами розгляду клопотання позивача про залучення співвідповідачів, суд вирішив відмовити в його задоволенні, адже позивач у клопотанні не обґрунтовав, яким чином ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МОНОЛІТ-2000»; ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 порушують охоронювані законом інтереси позивача щодо права власності позивача на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс".

З огляду на строки розгляду справи та на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 11.07.2024.

До початку судового засідання 11.07.2024 від третіх осіб-1,-4,-5,-6,-7,-8 надійшли письмові пояснення по справі.

Суд, керуючись положеннями ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, долучив вказані пояснення третіх осіб до справи та оголосив перерву в судовому засіданні 11.07.2024 до 08.08.2024.

07.08.2024 до суду звернувся відповідач-3 із клопотанням про відкладення.

Суд визнав поважними причини неявки представника відповідача-3 в судове засідання 08.08.2024 та оголосив перерву до 03.10.2024.

03.10.2024 до суду звернувся представник позивача із клопотанням про відкладення слухання справи, а відповідач-3, у свою чергу, 03.10.2024 письмово підтримав клопотання позивача про відкладення.

За результатами розгляду заяви представника позивача про відкладення суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні. Представник позивача, як поважну причину неявки в судове засідання наводить - участь у невідкладених слідчих діях.

Однак, жодних доказів про дійсну участь представника позивача в невідкладених слідчих діях, чи інших доказів, які б довели поважні причини неявки, до клопотання не долучено.

Крім того, суд наголошує, що підготовче провадження у справі було закрите відповідною ухвалою ще 23.05.2024, а у судових засіданнях з розгляду справи по суті неодноразово оголошувалися перерви, з огляду на клопотання сторін та третіх осіб.

Положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Тож, зважаючи на наявні в матеріалах справи фактичні дані, докази та доводи учасників справи, суд дійшов висновку, що неявка сторін та третіх осіб у судове засідання 03.10.2024 не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Під час розгляду даної справи суд врахував, що статтею 316 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вказівки, які містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Тож, судом під час нового розгляду справи враховуються вказівки, які містяться у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2024 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Моноліт-2000" (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс" у розмірі 5% статутного капіталу.

25.09.2013 між ТОВ "Торговий дім "Моноліт-2000" та ОСОБА_4 підписано акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 5%, який було нотаріально посвідчено.

25.09.2018 між ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" в розмірі 5 % статутного капіталу.

Відповідно до п. п. 2.1, 4.1 вказаного договору покупець набуває відповідні права на частку у ТОВ Водограй-Плюс" з моменту підписання сторонами цього договору. Право власності на частку до покупця переходить з дня підписання цього договору.

27.09.2018, на підставі вищевказаних документів, державним реєстратором Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Наглюк О.В. проведено реєстраційну дію №16761050010003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичною особою" щодо набуття ОСОБА_4 частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 10%.

04.04.2019 рішенням загальних зборів ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" ОСОБА_2 призначено на посаду директора ТОВ "Торговий дім Мегатрейд".

Крім того, 05.04.2019 між ОСОБА_13 та ОСОБА_2 укладено договір про відчуження частки у розмірі 80% статутного капіталу ТОВ "Торговий дім Мегатрейд".

05.04.2019 між ОСОБА_14 та ОСОБА_2 укладено договір дарування та акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 50% статутного капіталу.

10.04.2019 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Водограй-Плюс", щодо набуття ОСОБА_2 частки у статутному капіталі у розмірі 50%. Державна реєстрація була проведена державним реєстратором Самчук О.А., реєстраційна дія №16761050012003228.

13.04.2019 між ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 з однієї сторони, та ОСОБА_4 з іншої сторони, укладено договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 40 % та підписано акт приймання-передачі вказаної частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс", який було нотаріально посвідчено.

17.04.2019 державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Рудь Л.С. проведено реєстраційну дію №16761050014003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" щодо набуття ОСОБА_4 частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 40% статутного капіталу.

17.04.2019 між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_10 (обдаровувана) укладено договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 50% та підписано акт приймання-передачі зазначеної частки, який було нотаріально посвідчено.

17.04.2019 ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" подано скаргу до Міністерства юстиції України щодо скасування реєстраційних дій.

18.04.2019 державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Козачук Н.П. проведено реєстраційну дію №16761050015003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичною особою" щодо набуття ОСОБА_10 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс" у розмірі 50%.

22.04.2019 між ОСОБА_10 (дарувальниця) та ОСОБА_1 (обдаровуваний) укладено договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 50% та підписано акт приймання-передачі зазначеної частки, який було нотаріально посвідчено.

23.04.2019 Міністерством юстиції України задоволено скаргу ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" та винесено наказ №1289/5, яким скасовано наступні реєстраційні дії:

- від 27.09.2018 № 16761050010003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Наглюк О.В.;

- від 04.04.2019 № 16761050012003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Наглюк О.В.;

- від 10.04.2019 № 16761050012003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Самчук Оленою Андріївною;

- від 17.04.2019 № 16761050014003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Рудь Лідією Степанівною;

- від 18.04.2019 № 16761050015003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Козачук Надією Петрівною.

23.04.2019 загальними зборами ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" прийнято рішення, оформлене протоколом № 2, про уповноваження ОСОБА_2 приймати участь у загальних зборах ТОВ "Водограй-Плюс" з правом голосу щодо усіх питань порядку денного.

24.04.2019 проведено державну реєстрацію змін щодо складу засновників ТОВ "Водограй-Плюс" на підставі договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 50%, укладеного між ОСОБА_14 та ОСОБА_2 .

24.04.2019 загальними зборами ТОВ "Водограй-Плюс" прийнято рішення, оформлене протоколом №1/04/19-1, про звільнення ОСОБА_4 з посади директора та призначення на посаду директора ТОВ "Водограй-Плюс" ОСОБА_2 .

26.04.2019 загальними зборами ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" прийнято рішення, оформлене протоколом № 3, про дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 5% ОСОБА_2 .

26.04.2019 між ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" та ОСОБА_2 укладено договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 5% та акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс", який було нотаріально посвідчено.

07.05.2019 рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Водограй-Плюс", оформлених протоколом № 2/05/7-1 від 07.05.2019, виключено інформацію про ОСОБА_4 зі складу осіб, які мають вчиняти дії від імені юридичної особи та про зміну місцезнаходження Товариства.

08.05.2019 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" проведено реєстраційну дію № 16761050026003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи"; зміна складу або інформації про засновників, - набуття ОСОБА_15 частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" в розмірі 5%.

15.10.2019 ОСОБА_2 відчужив свою частку у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" в розмірі 55% статутного капіталу на користь громадянина ОСОБА_3 .

Також, 15.10.2019 між сторонами підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс". Справжність підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Халявка Н.М.

18.10.2019 державним реєстратором Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Таран Оленою Миколаївною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" проведено реєстраційну дію №10731070031040452, внесення змін до відомостей про ТОВ "Водограй-плюс", що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна складу або інформації про засновників - набуття ОСОБА_3 частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" в розмірі 55%.

21.02.2020 загальними зборами ТОВ "Водограй Плюс" прийнято рішення, оформлене протоколом №1/02/2020 від 21.02.2020, зокрема затверджено збільшений розмір статутного капіталу Товариства в сумі 1 000 000,00 грн та перерозподілено та затверджено розміри часток учасників ТОВ "Водограй-Плюс" та їх номінальну вартість, а саме:

- ОСОБА_3 - 820 000,00 грн, що становить 82% статутного капіталу Товариства;

- ТОВ "Торговий дім Моноліт-2000" - 20 000,00 грн, що становить 2% статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_9 - 40 000,00 грн, що становить 4% статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_8 - 40 000,00 грн, що становить 4% статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_7 - 20 000,00 грн, що становить 2% статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_6 - 20 000,00 грн, що становить 2% статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_10 - 40 000,00 грн, що становить 4% статутного капіталу Товариства.

На підставі вказаного рішення, приватним нотаріусом Івченко А. В. у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені зміни до відомостей про ТОВ "Водограй-плюс", що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників (реєстраційна дія від 25.02.2020 № 10731070032040452).

Судом під час нового розгляду справи враховано вказівки, які містяться у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2024 року, зокрема:

- суди повинні встановити, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову і чи за встановлених обставин обраний позивачем спосіб захисту призведе до поновлення його прав та інтересів;

- у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс", тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей щодо ТОВ "Водограй-Плюс";

- на сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю;

- належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства;

- для витребування майна оспорювання ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна, документів, що посвідчують відповідне право, рішень загальних зборів, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав;

- відсутність судового рішення про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства, спрямованих на зміну складу учасників, розміру часток чи розміру статутного капіталу, не свідчить про чинність останніх;

- після вибуття в учасника частки, з подальшою зміною розміру часток учасників товариства та зміною розміру статутного капіталу товариства, в учасника немає іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

Позивач, відповідачі та треті особи-2,-3 не скористалися своїм правом на подання письмових пояснень з урахуванням зазначених вище вказівок суду касаційної інстанції.

Натомість, письмові пояснення надійшли від третіх осіб-1,-4,-5,-6,-7,-8, які ґрунтуються, переважно, на схожих між собою доводах.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи вказівки касаційної інстанції, суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (вказану правову позицію викладено у постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.

Отже, коли особа звернулася до суду по захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Таким чином, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).

Під час розгляду справи суд повинен встановити, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову і чи за встановлених обставин обраний позивачем спосіб захисту призведе до поновлення його прав та інтересів.

Як встановлено судом та вбчається з наведених вище фактичних даних, ТОВ "Торговий дім "Мегатрейд", укладаючи 26.04.2019 з ОСОБА_2 договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 5% та акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс", відчужило частку в статутному капіталі Товариства повторно, тобто розпорядилося часткою, яка фактично вибула з його власності 25.09.2018.

У подальшому, 15.10.2019 ОСОБА_2 відчужив свою частку у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" в розмірі 55%, в т.ч. частку в розмірі 5%, яку ОСОБА_2 набув на підставі оспорюваного договору дарування від ТОВ "Торговий дім Мегатрейд", на користь громадянина ОСОБА_3 .

Загальними зборами ТОВ "Водограй Плюс" 21.02.2020 прийнято рішення, оформлене протоколом № 1/02 від 21.02.2020, про зокрема затвердження збільшення розміру статутного капіталу Товариства в сумі 1 000 000,00 грн та перерозподілено та затверджено розміри часток учасників ТОВ "Водограй-Плюс" та їх номінальну вартість. На підставі вказаного рішення, приватним нотаріусом Івченко А. В., як державним реєстратором, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені зміни до відомостей про ТОВ "Водограй-плюс".

У спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс", тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей щодо ТОВ "Водограй-Плюс".

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі також - Закон).

Пунктом 8 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону в чинній редакції передбачено, що заявник - позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили та має наслідком зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до пп. "д", "е" п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

- судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

- судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 25 зазначеного Закону, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема:

- визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

- скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей щодо розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, розмірів часток учасників такого товариства чи склад учасників товариства, стягнення з відповідача частки за заявою учасника такого товариства, чітко визначений ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" і є вичерпним.

Крім того, з метою. виконання вказівок постанови Верховного Суду від 08.02.2024, суд, під час нового розгляду прийняв до уваги, що на сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Так, у постанові Великою Палатою Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, зазначено, що:

- позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі;

- за змістом позовної заяви позивач прагне відновлення становища, яке існувало до порушення його прав, тобто відновлення попереднього складу учасників. Позивач може мати законний інтерес у такому відновленні, оскільки участь у товаристві з обмеженою відповідальністю передбачає співпрацю у вищому органі з невеликою, як правило, кількістю учасників, а тому учаснику товариства з обмеженою відповідальністю може бути не байдуже, хто саме входить до складу вищого органу;

- вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Велика Палата Верховного Суду робить висновок про можливість позбавлення учасників - відповідачів своїх часток у статутному капіталі за рішенням суду, зокрема про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства, у такому разі суд має надавати оцінку добросовісності поведінки відповідачів.

У постанові від 02.09.2020 у справі № 904/1409/19 Верховний Суд послався на те, що аналіз ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту. При цьому за змістом згаданої норми Закону зазначені способи захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві та стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю) є альтернативними.

В ухвалі від 15.09.2020 Велика Палата Верховного Суду, повертаючи справу №5017/1221/2012 відповідній колегії суддів Верховного Суду, з огляду на відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, дійшла висновку про належні та ефективні способи захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства, що полягають у відновленні становища, що існувало до визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства, оскільки саме задоволення таких вимог після внесення законодавчих змін може бути підставою для самостійного ініціювання внесення до державного реєстру змін до відповідних відомостей про юридичну особу учасником товариства як заявником.

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо належних та ефективних способів захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства стосується випадку, коли позивач прагне відновити становище, яке існувало до стверджуваного порушення його прав або інтересів, заміняє віндикаційний позов або позов про визначення розміру капіталу та розміру часток учасників іншими вимогами (про визнання рішення загальних зборів недійсним, визнання недійсними змін до статуту, скасування реєстраційної дії/реєстраційного запису).

Витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача у спорі з учасниками, які вступили до товариства. Навпаки такі способи захисту застосовуються у чітко визначених законом випадках, зокрема: якщо відповідач незаконно заволодів часткою позивача (належним способом захисту є витребування частки у особи, що незаконно заволоділа без відповідної правової підстави відповідно до статті 387 ЦК України); якщо порушено переважне право учасником на придбання частки (належним способом захисту є переведення прав покупця); якщо частка була набута безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом захисту є витребування від добросовісного набувача у всіх випадках відповідно до частини другої статті 388 ЦК України); якщо частка була набута оплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом є витребування від добросовісного набувача у випадках, передбачених у частині першій статті 388 ЦК України).

Частка у статутному капіталі товариства є особливим видом майна, тому загальні засади захисту права власності застосовуються й для захисту права власника частки у статутному капіталі, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Постанова Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 907/922/21.

Отже, з наведеного вбачається, що власник майна з дотриманням вимог ст. ст. 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула його з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для витребування майна оспорювання ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна, документів, що посвідчують відповідне право, рішень загальних зборів, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав.

Вибуття в учасника частки поза його волею, виключення учасника зі складу товариства, можуть відбуватися зміни у складі учасників. Статутний капітал товариства може бути збільшено за рахунок додаткових внесків третіх осіб.

Наведене дає підстави для висновку, що після вибуття в учасника частки, з подальшою зміною розміру часток учасників товариства, зміною розміру статутного капіталу товариства та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру, в учасника немає іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, у межах якого суд встановлює та перевіряє обставини, пов`язані з законністю вибуття в учасника частки, та надає оцінку добросовісності поведінки відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Під час розгляду справи за позовними вимогами про застосування належного способу захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж позов про стягнення (витребування з володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства) відмова в позові з тих мотивів, що рішення про державну реєстрацію, відомості чи запис про державну реєстрацію права на майно, договір відчуження не визнані недійсними, або що вони не оскаржені, відповідні позовні вимоги не пред`явлені, не допускається.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 зазначила, що рішення загальних зборів учасників товариства, яке за своїм змістом не відповідає закону, не створює правових наслідків, оскільки застосування імперативної норми закону не може залежати від волі приватних осіб. Такі ж наслідки настають, якщо рішення загальних зборів учасників товариства за своїм змістом не відповідає правомірним нормам статуту, оскільки останній є локальним нормативним актом юридичної особи.

Тобто, відсутність судового рішення про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства, спрямованих на зміну складу учасників, розміру часток чи розміру статутного капіталу, не свідчить про чинність останніх. Під час розгляду справи за належною позовною вимогою, яка відповідає п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", суд у мотивувальній частині рішення дає правову оцінку рішенням загальних зборів учасника товариства, які на думку позивача, призвели до порушення його прав.

Як свідчать матеріали справи, позивач вважає себе власником частки в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ "Водограй-Плюс" (за договором дарування від 22.04.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 ). 5% цієї частки вибуло з його володіння через, зокрема дії відповідачів (договір дарування від 26.04.2019, укладений між ТОВ "Торговий дім "Мегатрейд" і ОСОБА_2 та договір дарування від 15.10.2019, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ).

Визнання недійсним оспорюваного договору дарування від 26.04.2019, укладеного між ТОВ "Торговий дім "Мегатрейд" і ОСОБА_2 та акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" від 26.04.2019, підписаного між ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" і ОСОБА_2 , не призведе до повернення цієї частки позивачеві, що не відновить його прав, щодо порушення яких він стверджує.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого ст.ст. 215, 216 ЦК України. Водночас, норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні цього правочину.

Не призведе до поновлення порушених прав позивача і задоволення позовної вимоги про витребування з володіння відповідача частки, з огляду на рішення загальних зборів ТОВ "Водограй-Плюс", оформлених протоколом від 21.02.2020, щодо збільшення розміру статутного капіталу Товариства в сумі 1 000 000,00 грн та перерозподілення та затвердження розмірів часток учасників ТОВ "Водограй-Плюс" та їх номінальну вартість.

Вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18.

З огляду на наведені обставини, застосування такого способу захисту як визначення розмірів часток учасників товариства має здійснюватися, якщо право особи на частку не може бути захищене у спосіб її стягнення (витребування з володіння) (постанова Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 925/1437/21).

Тобто, після вибуття в учасника частки, з подальшою зміною розміру часток учасників товариства та зміною розміру статутного капіталу товариства, в учасника немає іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

Ефективність вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересів позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

З огляду на наведені вище обставини, з урахуванням приписів п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", суд дійшов висновку, що внаслідок визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства від 21.02.2020 не буде поновлено порушені права та інтереси позивача, а обраний позивачем спосіб захисту в даному випадку не буде ефективним.

У той же час, задоволення позовної вимоги про визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Водограй-Плюс" та розмірів часток учасників у такому товаристві сприятиме процесуальній економії (відсутності необхідності для наступних позовів позивача) та встановленню стану правової визначеності у даних правовідносинах.

Крім того, на виконання вказівок постанови Верховного Суду від 08.02.2024, суд надав оцінку вимогам позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ «Водограй-Плюс» від 24.04.2019, оформленого протоколом № 1/04/19-1, від 07.05.2019, оформленого протоколом № 2/05/7-1, від 31.05.2019, оформленого протоколом № 1/05/2019 та відповідних реєстраційних дій.

Суд наголошує, що визначення загального розміру статутного капіталу ТОВ «Водограй-Плюс» та розміру часток учасників Товариства не призведе до відновлення порушеного права позивача, яке виникло через вказані рішення загальних зборів.

Судом встановлено, що згідно з підпунктом 5.1. пункту 5 Статуту ТОВ «Водограй Плюс» органами Товариства є: Загальні збори учасників; Виконавчий орган (директор); Ревізійна комісія.

Відповідно до підпункту 5.7.-5.12. Статуту ТОВ «Водограй Плюс» Загальні збори учасників скликаються по мірі потреби, але не рідше двох разів на рік. Організовує роботу зборів учасників - обраний Учасниками голова товариства. Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Будь-хто з Учасників має право вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що він поставив його не пізніше як за 25 днів до початку зборів. Позачергові збори учасників скликаються головою Товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності Товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси Товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Учасники, які володіють понад 20% голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час та за будь-якого приводу, що стосується діяльності Товариства. Якщо вимога Учасника про скликання загальних зборів не виконана виконавчим органом в 25-ти денний термін, ці Учасники мають право самостійно скликати загальні збори. Про проведення загальних зборів учасників сповіщають письмово (цінним листом з описом вкладеного) або особисто під розписку не пізніше як за 30 днів до початку загальних зборів із зазначенням часу і місця їх проведення, а також порядку денного. Не пізніше як за 7 днів до скликання загальних зборів виконавчим органом Товариства повинна бути надана можливість Учасникам Товариства ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно з положеннями статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (в редакції,Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства. Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам. Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства. Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання. Виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів. У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників. Загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.

Статтею 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено порядок скликання загальних зборів учасників товариства. Так, Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників. Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев`ятої цієї статті не застосовуються. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Проведення загальних зборів учасників врегульовано положеннями статті 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», згідно якої Загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно. На загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол. Рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю щодо надання такої згоди мають бути спеціально обумовлені довіреністю. Усі витрати на підготовку та проведення загальних зборів учасників несе товариство. Якщо загальні збори учасників ініційовані учасником товариства, витрати на підготовку та проведення таких загальних зборів учасників несе учасник товариства, який ініціює їх проведення, якщо інше рішення не прийнято загальними зборами учасників. Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства.

До компетенції загальних зборів учасників, згідно частини 2 статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Сторонами до суду не надано доказів належного повідомлення всіх учасників ТОВ «Водограй-Плюс» про проведення загальних зборів, що дає підстави стверджувати, що фактично спірні рішення приймались лише одним учасником ТОВ «Водограй Плюс», тобто без наявності кворуму.

Аналіз наведених норм права і положень Статуту дає обґрунтовані підстави стверджувати, що загальні збори ТОВ «Водограй плюс», які відбулися 24.04.2019, 07.05.2019 та 31.05.2019 скликано та проведено без дотримання вищевказаних вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту ТОВ «Водограй-Плюс».

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання. Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

З системного аналізу викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про те, рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс" від 24.04.2019, оформлене протоколом №1/04/19-1, рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс" від 07.05.2019, оформлене протоколом № 2/05/7-1, рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс" про зміну адреси місцезнаходження ТОВ "Водограй-Плюс" та визначення нового за адресою: 03110, м. Київ, вул. Пироговського, 18 підлягають визнанню недійсними.

У той же час, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про поновлення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на посаді директора ТОВ «Водограй-Плюс», адже визнання недійсними вказаних вище протоколів загальних зборів та скасування відповідних реєстраційних дій призведе до поновлення керівника та місцезнаходження ТОВ «Водограй-Плюс», яке існувало до прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, оцінивши в сукупності обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову не спростовує.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288, 316 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визначити загальний розмір статутного капіталу ТОВ "Водограй-Плюс" 400 000,00 грн, визначити розмір часток учасників ТОВ "Водограй-Плюс" наступним чином: ОСОБА_1 , розмір внеску до статутного фонду - 200 000,00 грн, що становить 50% від статутного капіталу товариства, ОСОБА_3 , , розмір внеску до статутного фонду - 200 000,00 грн, що становить 50% від статутного капіталу товариства.

3. Визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс" від 24.04.2019 року, оформлене протоколом №1/04/19-1, про звільнення з посади директора ТОВ "Водограй-Плюс" ОСОБА_4 і призначення на посаду директора ТОВ "Водограй-Плюс" ОСОБА_2 .

4. Скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" від 26.04.2019 року №16761070025003228 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах"; зміна керівника юридичної особи, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною.

5. Визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс" від 07.05.2019 року, оформлене протоколом №2/05/7-1, про: виключення ОСОБА_4 зі складу осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; зміну місцезнаходження ТОВ "Водограй-Плюс" і визначення нового за адресою: АДРЕСА_3 .

6. Скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" від 08.05.2019 року №16761070027003228 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах"; зміна місцезнаходження, зміна складу підписантів, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною.

7. Визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс" від 31.05.2019 оформлене протоколом № 1/05/2019 про зміну керівника товариства, а саме призначення на посаду директора ТОВ "Водограй-Плюс" ОСОБА_11 .

8. Скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" від 14.06.2019 року №10731070029040452 "внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи проведену державним реєстратором Комунального підприємства "Центр правової допомоги та реєстрації" Дубовик Жанною Олександрівною .

9. Визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс" про зміну адреси місцезнаходження ТОВ "Водограй-Плюс" та визначення нового за адресою: 03110, м. Київ, вул. Пироговського, 18.

10. Скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" від 29.07.2019 року №10731070030040452 "внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна місцезнаходження, проведену державним реєстратором Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Бойко Іриною Василівною.

11. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

12. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 459,00 грн.

13. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 459,00 грн.

14. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.10.2024 року.

Суддя Ю.О.Підченко