Рішення

від 21.10.2024 по справі 910/7438/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2024Справа № 910/7438/24Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Бессараба Олексія Андрійовича ( АДРЕСА_1 )доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ада Групп" (04128, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 18-В, офіс 4)простягнення 129 375 грн 00 коп.Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Бессараба Олексія Андрійовича з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ада Групп" про стягнення 129 375 грн 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору № 13.04.2023 від 13.04.2023 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 129 375 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 відкрито провадження у справі № 910/7438/24, справу визнано малозначною, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

04.07.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.04.2023 між Фізичною особою - підприємцем Бессарабом Олексієм Андрійовичем (виконавець за договором, позивач у справі) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АДА Групп" (замовник за договором, відповідач у справі) укладено договір № 13.04.2023, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов`язання надавати комплекс маркетингових послуг замовнику, а замовник зобов`язується прийняти комплекс послуг та оплатити його у відповідності до умов цього договору та його додатків.

Інформація, щодо конкретних аспектів виконання цього договору, в тому числі уточнений перелік послуг, їх зміст, результат, ціни, ризики, рекламний бюджет і строки надання послуг, узгоджуються сторонами у сторонами у технічних завданнях помісячно, які с додатками до цього договору (пункт 2.1. договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що сторони домовилися, що замовник сплачує разову плату за надання комплексу послуг виконавцем. Договірна ціна комплексу послуг, що надає виконавець замовнику протягом одного місяця надання послуг, становить 35 650 грн 00 коп. без ПДВ.

Згідно з пунктами 3.2 та 3.3 договору замовник здійснює місячну плату, передбачену пунктом 3.1 даного договору у строк, що не перевищує 3 банківських днів від дати підписання цього договору. Замовник сплачує додаткові роботи окремо за домовленістю сторін.

У пункті 4.1 договору сторонами погоджено, що виконавець розпочинає надання послуг у строк, що не перевищує трьох робочих днів. Відлік починається з наступного робочого дня за датою зарахування оплати комплексу послуг на рахунок виконавця.

Відповідно до пункту 4.2 договору надання послуг зупиняється одразу у разі закінчення вказаного у пункті 4.3, даного договору терміну надання послуг та при висловленні замовником бажання зупинити співпрацю, не пізніше ніж за 5 робочих днів до кінця вказаного у пункті 4.3. даного Договору терміну надання послуг, шляхом надсилання електронного листа на вказану у даному договорі електронну адресу виконавця.

Строк надання послуг за цим договором становить 1 (один) місяць від дати його підписання (пункт 4.3 договору).

Договір автоматично пролонгується на такий же термін, як вказаний у пункті 4.1 без змін вартості та обсягу комплексу послуг, що надає виконавець, за умови відсутності бажання замовником припинити співпрацю та (або) внести коригування у обсяг чи вартість послуг за згодою сторін, шляхом надсилання електронного листа на вказану у даному договорі електронну адресу виконавця (пункту 4.4 договору).

Відповідно до пункту 5.2.3 договору сторони узгодили, що всі повідомлення, сповіщення і будь-яке листування, шо стосується цього договору будуть вважатися такими, що були направлені і отримані належним чином, якщо: листування здійснювалось в письмовій формі, направлені стороною рекомендованим (або цінним з повідомленням) листом, та\або направлені через канцелярію в адресу іншої сторони, зазначену в договорі, та\або здійснення листування електронною поштою, з використанням e-mail-адрес, виключно тих, які зазначені у договорі. Сторони дійшли згоди, що листи надіслані електронною поштою вважаюся отриманими і прочитаними на наступний день з дати отримання

Пунктом 6.1 договору сторонами визначено, що виконавець обробляє інформаційні матеріали та створює визначену у Технічному завданні кількість матеріалів різних типів відображення (дописи, анімовані відео ролики, сторіс) для замовника, що можуть бути використані у акаунтах.

Згідно з пунктом 6.4. договору замовник отримуючи матеріали, контент-план, візуальну концепцію, тексти, ідеї постів, акт наданих послуг у строк, що не перевищує 3 (трьох) робочих днів з дати їх отримання: приймає і дозволяє публікацію матеріалів у акаунті або підписує акт наданих послуг; відмовляється від приймання та направляє до виконавця правки у вигляді документа із нумерованим текстом. Відмова повинна бути обґрунтована наявністю правок або претензій до якості, своєчасності, належності наданих послуг.

У відповідності до пункту 6.6 договору якщо замовник не відмовляється від приймання у триденний строк (три календарні дні) від дати отримання матеріалів, контент-плану, візуальної концепції, текстів, ідеї постів, акту наданих послуг, то вважається, що всі направлені виконавцем матеріали, контент-плани, візуальні концепції, тексти, ідеї постів, акти були прийняті замовником, узгоджені без правок на недоліків. Тож, послуги є прийнятими без претензій, а матеріали дозволяються до публікації в акаунті.

Виконавець направляє замовнику звіти про результати надання послуг у вигляді презентації або PDF - файлу кожні 2 тижні та кожний місяць (пункт 7.1. договору)

Відповідно до пункту 7.2 договору виконавець щомісячно надає замовнику письмовий акт наданих послуг з переліком та ціною наданих послуг не пізніше п`яти днів після закінчення поточного місяця, в якому надавались послуги.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг за період з 25.07.2023 по 06.11.2023, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 129 375 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зауважує, що за приписами статей 77, 78, 87 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи; на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Тоді, як суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При цьому позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, а саме позивачем не надано доказів в підтвердження того, що між сторонами були погоджені перелік послуг, їх зміст, результат, ціни, ризики, рекламний бюджет і строки надання послуг та як наслідок підписані технічні завдання за спірний період, а також доказів направлення на адресу відповідача, у будь-який з визначених у договорі спосіб, звітів про результати надання послуг та актів наданих послуг.

Враховуючи викладене, виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 13.04.2023 від 13.04.2023 в розмірі 129 375 грн 00 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька