Рішення

від 23.09.2024 по справі 910/9089/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2024Справа № 910/9089/24

Суддя Н.Б. Плотницька, розглянувши справу

за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (21008, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Пирогова, будинок 39, офіс 520)доМіністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13)третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державний реєстратор Гніванської міської ради Вінницької області Обжелянська Наталія Іванівна (23310, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Гнівань, вул. Соборна, буд. 64)третя особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державний реєстратор Відділу надання адміністративних послуг Могилів- Подільської міської ради Вінницької області Казьмір Вадим Олександрович (24000, Вінницька область, місто Могилів-Подільський, площа Шевченка, буд. 6/16третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державний реєстратор Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області Дробчак Олександр Олександрович (24024, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с. Яришів, вул. Головна, буд. 19)провизнання протиправним та скасування наказу в частиніПредставники сторінвід позивача:Варцаба С.А.від відповідача:Барановська А.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.07.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" з вимогами до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 04 червня 2024 року № 1533/7 "Про залишення скарги без розгляду по суті".

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю спірного наказу вимогам закону та наявними порушеннями при його прийнятті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 відкрито провадження у справі № 910/9089/24, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.09.2024.

21.08.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про долучення документів.

21.08.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

28.08.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання на 23.09.2024.

В судове засідання 23.09.2024 з`явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представники позивача в повному обсязі підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення, відповідно до яких перечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні 23.09.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.03.2024 до Міністерства юстиції України надійшла скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (далі - скаржник) від 18.03.2024 № 24, зареєстрована 19.03.2024 за № СК-1695-24 (далі - Скарга), з доповненнями до неї від 15.04.2024 № 37, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 16.04.2024 за № СК-2228-24, на рішення від 27.12.2023 № 70928545 (далі - оскаржуване рішення-1) державного реєстратора Гніванської міської ради Вінницької області Обжелянської Наталі Іванівни (далі - державний реєстратор Обжелянська Н.І.), від 03.01.2024 № 71005154 (далі - оскаржуване рішення-2) державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг Могилів Подільської міської ради Вінницької області Казьміра Вадима Олександровича (далі - державний реєстратор Казьмір В.О.), від 19.01.2024 №№ 71186879, 71187411 (далі - оскаржувані рішення-3) (далі разом - оскаржувані рішення) державного реєстратора Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області Дробчака Олександра Олександровича (далі - державний реєстратор Дробчак О.О.) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0522686800:02:000:0112 (далі - земельна ділянка), з вимогою анулювати державному реєстратору Обжелянській Н.І. доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).

Висновком Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) від 23.05.2024 рекомендовано залишити без розгляду по суті скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" від 18.03.2024 № 24, оскільки в частині рішень від 27.12.2023 № 70928545 державного реєстратора Гніванської міської ради Вінницької області Обжелянської Наталі Іванівни, від 03.01.2024 № 71005154 державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Казьміра Вадима Олександровича встановлений законом для подання скарги строк сплив до дня її подання, в частині рішень від 19.01.2024 №№ 71186879, 71187411 державного реєстратора Яришівська сільська рада Могилів-Подільського району Вінницької області Дробчака Олександра Олександровича скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваними рішеннями у сфері державної реєстрації прав не порушено.

На підставі вказаного висновку прийнято наказ Міністерства юстиції України від 04.06.2024 № 1533/7 "Про залишення скарги без розгляду по суті", яким залишено без розгляду по суті скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" від 18.03.2024 № 24, оскільки в частині рішень від 27.12.2023 № 70928545 державного реєстратора Гніванської міської ради Вінницької області Обжелянської Наталі Іванівни, від 03.01.2024 № 71005154 державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Казьміра Вадима Олександровича встановлений законом для подання скарги строк сплив до дня її подання, в частині рішень від 19.01.2024 №№ 71186879, 71187411 державного реєстратора Яришівської сільської ради Могилів Подільського району Вінницької області Дробчака Олександра Олександровича скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваними рішеннями у сфері державної реєстрації прав не порушено.

Не погоджуючись з рішенням Міністерства юстиції України, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 04 червня 2024 року № 1533/7 "Про залишення скарги без розгляду по суті".

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що висновки Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції зроблені 23 травня 2024 року, не відповідають обставинам справи, оскільки про дії державного реєстратора Гніванської міської ради Вінницької області Обжелянської Наталії Іванівни щодо скасування державної реєстрації прав, позивач дізнався з отриманої 18 березня 2024 року Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Номер інформаційної довідки: 370176361, на підставі сформованої за запитом ОСОБА_1 , яка з 06.03.2024 займає посаду генерального директора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес".

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно з частинами 1, 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

Процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, (далі - суб`єкт оскарження), що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами (далі - суб`єкт розгляду скарги), визначає Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 (далі - Порядок № 1128).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини 3, 4 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав. Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Скарга на рішення державного реєстратора, прийняте всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", має містити обставини, якими суб`єкт подання скарги обґрунтовує недотримання чи порушення державним реєстратором відповідних санкцій. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом третім частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав. Якщо з дня прийняття рішення державного реєстратора, прийнятого з порушенням Закону України "Про санкції", спливло більше двох місяців, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про таке рішення у сфері державної реєстрації прав.

Порівняльний аналіз термінів "дізналась" та "могла дізнатися", що містяться у вищенаведеній правовій нормі, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому доведення факту, через який особа не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулась за його захистом, у даному випадку, до Міністерства юстиції України, недостатньо.

Крім наведеного, особа повинна також довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При цьому, вищезазначена норма права містить презумпцію обізнаності про стан своїх прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого стало (могло стати) відомо про порушення права покладається на цю особу.

Інша сторона, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Отже, якщо встановити день, коли особа дізналась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, строк починається від дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення свого права.

Під можливістю дізнатися про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, у результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.02.2021 у справі № 910/5349/18, від 03.03.2020 у справі № 909/52/18.

Скаржник вказує, що він довідався про оскаржувані ним рішення 18.03.2024 з Інформації з Державного реєстру прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 370176361 та зазначає, що ОСОБА_1 займає посаду генерального директора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" з 06.03.2024.

Скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" від 18.03.2024 № 24, зареєстрована 19.03.2024 за № СК-1695-24, з доповненнями до неї від 15.04.2024 № 37, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 16.04.2024 за № СК-2228-24.

Як вбачається з пояснень та доданих матеріалів, поданих в ході розгляду скарги, встановлено, що генеральний директор Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" ОСОБА_1 дізналася про оскаржувані рішення 12.01.2024 зі сформованої за її запитом Інформації з Державного реєстру прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 361681325.

Крім того, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Мін`юстом встановлено, що на підставі реєстраційної дії від 24.11.2023 № 1001781070035001028 ОСОБА_1 є представником юридичної особи, виконавчим директором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" з 24.11.2023.

Між іншим, ОСОБА_1 є засновником (учасником) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес".

Вказане підтверджується також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого на запит станом на 18.03.2024, який долучений позивачем до позовної заяви, згідно якого ОСОБА_1 , генеральний директор з 06.03.2024, а з 24.11.2023 була керівником. Наведені обставини беззаперечно свідчать про те, що отримання ОСОБА_1 Інформації з Державного реєстру прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 361681325 від 12.01.2024 свідчить про обізнаність Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" про оскаржувані реєстраційні дії.

Отже, станом на 12.01.2024 Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес", від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_1 , було відомо або могло бути відомо, про прийняті рішення державним реєстратором Гніванської міської ради Вінницької області Обжелянською Наталією Іванівною щодо скасування державної реєстрації прав, тому двомісячний строк на звернення із скаргою до Міністерства юстиції України закінчився 12.03.2024.

Згідно частини 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, зокрема, якщо встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання.

З вищезазначеного вбачається, що скаржник пропустив строк на подання скарги, а тому відповідачем було правомірно залишено без розгляду по суті скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" від 18.03.2024 № 24.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 21.10.2024

Суддя Н.Плотницька