Рішення

від 21.10.2024 по справі 910/10593/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2024Справа № 910/10593/24

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 41348526)

до Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )

про стягнення 14374,52 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогами до Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни про стягнення 14374,52 грн, з яких 12769,14 грн основного боргу, 337,75 грн пені, 1166,55 грн штрафу, 39,81 грн 3% річних та 61,27 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №3273/19 від 23.05.2023 не у повному обсязі сплатив плату за користування місцями до розміщення рекламного засобу, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 12769,14 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 337,75 грн пені, 1166,55 грн штрафу, 39,81 грн 3% річних та 61,27 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 відкрито провадження у справі №910/10593/24, постановлено здійснювати розгляд справи з правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/10593/24 відповідач повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету відповідача, що підтверджується інформацією з бази «Діловодство спеціалізованого суду».

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/10593/24.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.05.2023 між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (робочий орган) та Фізичною особою-підприємцем Кравець Крістель Леонідівною (рекламорозповсюджувач) укладено Договір №3273/19 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу.

Відповідно до п. 1.1 Договору №3273/19 від 23.05.2023 за цим договором на підставі відповідного наказу робочого органу про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами, наданого на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), рекламорозповсюджувачу надається право тимчасового платного користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу (далі - право тимчасового користування.

Згідно з п. 1.2 Договору №3273/19 від 23.05.2023 рекламорозповсюджувач зобов`язується прийняти в платне користування місце та користуватись наданим йому місцем добросовісно, розумно відповідно до загальних вимог законодавства України, правил щодо благоустрою населених пунктів, умов цього Договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) під 05.02.2019 №207, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25.02.2019 за №34/2211 (далі - Порядок), своєчасно та у повному обсязі відповідно до Договору здійснювати оплату за тимчасове користування місцем, сумлінно виконувати усі свої обов`язки за цим Договором, самостійно нести відповідальність за технічний стан рекламного засобу (далі - РЗ), порушення вимог техніки безпеки під час розташування та експлуатації РЗ, утримання місця у належному санітарному стані відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 2.2 Договору №3273/19 від 23.05.2023 адресний перелік - невід`ємна частина Договору, яка містить перелік місць для розміщення РЗ, на які за рекламорозповсюджувачем встановлено пріоритет та/або на які надано дозволи на розміщення РЗ, із зазначенням адреси та місця для розміщення РЗ, типу (виду) РЗ, площі його вертикальної / горизонтальної проекції, на які встановлено/продовжено пріоритет, дату встановлення/продовження та строк дії пріоритету, дати початку та закінчення строку дії дозволу, його продовження, а також відомостей про розмір щомісячної плати за тимчасове користування місцями, яка визначається відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно з п. 2.3 Договору №3273/19 від 23.05.2023 КП «Київроклама» - комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане робочому органу та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) здійснювати обстеження місць розміщення РЗ, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж РЗ, розміщених з порушеннями встановлених вимог, здійснювати інформаційно-обчислювальні функції щодо нарахування плати за право тимчасового користування місцями, вести моніторинг за надходженням такої плати.

Згідно з п. 3.1 Договору №3273/19 від 23.05.2023 дія та умови цього Договору розповсюджуються на усі встановлені за рекламорозповсюджувачем пріоритети та надані дозволи на розміщення зовнішньої реклами. Встановлення/продовження будь-якого пріоритету та надання/продовження будь-якого дозволу на розміщення зовнішньої реклами, внесення до них змін, анулювання/припинення здійснюється на підставі відповідного наказу Робочого органу/розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до п. 3.2 Договору №3273/19 від 23.05.2023 робочий орган та/або КП «Київреклама» здійснюють облік місць для розміщення РЗ, на які поширюється пріоритет рекламорозповсюджувача, та на які рекламорозповсюджувачу видано дозволи на розміщення зовнішньої реклами, здійснюють контроль за строками дії пріоритету та дозволу шляхом формування адресних переліків та внесення до них змін.

Відповідно до п. 6.1 Договору №3273/19 від 23.05.2023 сторони домовились, що ціною цього Договору є плата за тимчасове користування, розмір якої відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України визначається та розраховується на підставі рішень Київської міської ради або розпоряджень її виконавчого органу залежно від встановлених за рекламорозповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних переліках.

Згідно з п. 8.1 Договору №3273/19 від 23.05.2023 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє шодо кожного місця розміщення РЗ протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу, а також протягом строку фактичного користування місцем. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ у разі наявності у рекламо розповсюджувача інших чинних пріоритетів та/або дозволів не тягне за собою припинення цього Договору в цілому.

Відповідно до п. 8.2 Договору №3273/19 від 23.05.2023 цей Договір припиняється внаслідок анулювання (припинення) усіх дозволів, наданих рекламорозповсюджувачу; втрати (скасування) пріоритету на місце розміщення РЗ, у разі, якщо на інші місця пріоритет надано не було; не переоформлення дозволу у встановлених законодавством випадках та порядку; в інших випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення або настання змін правовідносин під час його дії (п. 8.4 Договору №3273/19 від 23.05.2023).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №3273/19 від 23.05.2023 не у повному обсязі сплатив плату за користування місцями до розміщення рекламного засобу, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 12769,14 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 337,75 грн пені, 1166,55 грн штрафу, 39,81 грн 3% річних та 61,27 грн інфляційних втрат.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору №3273/19 від 23.05.2023, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Згідно п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Згідно п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Відповідно до п. 15.2 Порядку розміщення реклами в місті Києві плата визначається за такою формулою: Рп = S * Бт * kз * kд, де Рп - розмір плати (у гривнях за місяць); S - площа рекламного засобу (в кв. м); Бт - базовий тариф, що відповідає виду рекламного засобу та визначається згідно з відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); kз - зональний коефіцієнт, що враховує територіальну прив`язку рекламного засобу, яка визначається відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); kд- додатковий коригуючий коефіцієнт, що враховує особливості розміщення рекламного засобу, визначається згідно з відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), застосовується на підставі актів обстеження місць розміщення РЗ та застосовується строком на один місяць, після чого проводиться повторне обстеження.

Як вбачається з Адресних переліків (невід`ємні додатки до Договору №3273/19 від 23.05.2023), у спірний період (13.05.2024 - 08.07.2024) відповідачу були надані права на розміщення реклами за адресами:

1) вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, розмір місячної плати - 128,13 грн,

2) вул. Басейна, буд. 12/1-2, розмір місячної плати - 286,62 грн,

3) вул. Гетьмана Павла Скоропадського, буд. 11/61, розмір місячної плати - 186,96 грн,

4) вул. Велика Васильківська, буд. 102, розмір місячної плати - 1699,19 грн,

5) вул. Велика Васильківська, буд. 102, розмір місячної плати - 161,64 грн,

4) вул. Велика Васильківська, буд. 102, розмір місячної плати - 161,64 грн.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи копії наказів Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №596 від 12.04.2024, №662 від 23.04.2024, №331 від 28.02.2024, №755 від 13.05.2024 про надання відповідачу на розміщення зовнішньої реклами відповідних дозволів, а також копії самих дозволів.

Судом встановлено, що позивачем були здійснені нарахування та виставлено відповідачу рахунок №177800 від 13.05.2024 на суму 5661,01 грн, рахунок №179219 від 05.06.2024 на суму 747,84 грн, рахунок №180556 від 12.06.2024 на суму 9236,40 грн, рахунок №182850 від 04.07.2024 на суму 747,84 грн, рахунок №183902 від 08.07.2024 на суму 9236,40 грн., що разом становить 25629,49 грн.

Судом встановлено, що здійснені позивачем нарахування узгоджуються з відомостями щодо розміщення реклами, які містяться в Адресних програмах, та місячними розмірами послуг.

Крім того, у зв`язку з воєнним станом позивачем здійснені коригування плати на загальну суму 12814,72 грн.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано відзиву на позовну заяву, вказаних обставин та розрахунків, здійснених позивачем, заперечено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.2 Договору №3273/19 від 23.05.2023 плата за тимчасове користування місцем нараховується, зараховується та використовується Робочим органом у порядку, визначеному рішеннями Київської міської ради або її виконавчого органу.

Згідно з п. 6.3 Договору №3273/19 від 23.05.2023 підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення рекламо розповсюджувачем плати є рішення Робочого органу про встановлення/продовження пріоритету, рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу, інші юридичні факти (вчинки рекламорозповсюджувача щодо фактичного користування місцем для розміщення РЗ) відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цей Договір.

Відповідно до п. 6.4 Договору №3273/19 від 23.05.2023 плата щомісячно перераховується рекламорозповсюджувачем до бюджету міста Києва відповідно до умов Договору. У разі прострочення термінів сплати, визначених Договором, розмір несплаченої суми плати коригується з урахуванням штрафів, пені та індексу інфлдяції, відповідно до умов Договору та законодавства.

У п. 6.5 Договору №3273/19 від 23.05.2023 сторони погодили, що рекламорозповсюджувач не звільняється від плати при відсутності РЗ на місці, щодо якого виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято рішення про надання/продовження дозволу.

Відповідно до п. 6.6 Договору №3273/19 від 23.05.2023 плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету, надання дозволу. При продовженні строку дії пріоритету, продовженні строку дії дозволу плата нараховується з дати, з якої продовжено строк дії пріоритету або дозволу.

Відповідно до п. 6.8 Договору №3273/19 від 23.05.2023 плата за тимчасове користування місцем нараховується: - до дати закінчення строку дії дозволу; - до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської радії (Київського міською державною адміністрацією) про анулювання дозволу - у разі звернення рекламо розповсюджувача із заявою про анулювання дозволу; - до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про відмову у продовженні строку дії дозволу (у випадку коли так розпорядження прийняте після закінчення строку дії дозволу) - у разі звернення Рекламорозповсюджувача із заявою про продовження дозволу. У разі нездійснення рекламорозповсюджувачем демонтажу РЗ відповідно до п. 5.2.7 договору після закінчення строку дії дозволу плата нараховуються за весь час фактичного користування рекламорозповсюджувачем місцем до моменту здійснення демонтажу та складання відповідного акту обстеження місця розташування РЗ Робочим органом або КП «Київреклама».

Розрахунковим періодом надання місця у тимчасове користування та нарахування плати за тимчасове користування місцем с календарний місяць (п. 6.13 Договору №3273/19 від 23.05.2023).

Відповідно до п. 6.14 Договору №3273/19 від 23.05.2023 плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховуються Робочим органом щомісячно та переказуються рекламо розповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця.

Як вбачається з довідки про стан розрахунків, наданої позивачем, за спірний період відповідачем були сплачені грошові кошти у розмірі 45,63 грн, у зв`язку з чим заборгованість відповідача становить 12769,14 грн.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 12769,14 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наявність та розмір заборгованості Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни за Договором №3273/19 від 23.05.2023 у сумі 12769,14 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в часині стягнення з Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни суми основного боргу у розмірі 12769,14 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 337,75 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.2 Договору №3273/19 від 23.05.2023 робочий орган застосовує до рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних під простроченої суми.

Перевіривши розрахунок пені, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення за оплату послуг у липні 2024 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки 20.07.2024 припадало на суботу (неробочий день), то останнім строком виконання зобов`язання є 22.07.2024, а отже початком періоду прострочення є 23.07.2024.

За таких обставин суд здійснив власний розрахунок пені, відповідно до якого обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача, є 330,65 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни пені у розмірі 337,75 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 330,65 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 1166,55 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 7.3 Договору №3273/19 від 23.05.2023 робочий орган має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 (одного) місяця, штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) відсотків простроченої суми.

Перевіривши розрахунок штрафу, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни штраф у розмірі 1166,55 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 39,81 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення.

Як погоджено сторонами у п. 6.14 Договору №3273/19 від 23.05.2023, плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховуються Робочим органом щомісячно та переказуються рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця.

Таким чином, нарахування пені, починаючи з 20 числа є необґрунтованим, так як 20 числа прострочення ще не виникло.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки 20.07.2024 припадало на суботу (неробочий день), то останнім строком виконання зобов`язання є 22.07.2024, а отже початком періоду прострочення є 23.07.2024.

За таких обставин суд здійснив власний розрахунок 3% річних, відповідно до якого обґрунтованим розміром 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, є 37,94 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни 3% річних у розмірі 39,81 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 37,94 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 61,27 грн.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо його обгрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни інфляційних втрат у розмірі 61,27 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 41348526) суму основного боргу у розмірі 12769 (дванадцять тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн 14 коп., пеню у розмірі 330 (триста тридцять) грн 65 коп., штраф у розмірі 1166 (одна тисяча сто шістдесят шість) грн 55 коп, 3% річних у розмірі 37 (тридцять сім) грн 94 коп., інфляційні втрати у розмірі 61 (шістдесят одна) грн 27 коп. та судовий збір у розмірі 3026 (три тисячі двадцять шість) грн 11 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак