Рішення

від 10.10.2024 по справі 911/1346/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.10.2024Справа № 911/1346/24

За позовомПриватного підприємства "Ресурс Актив"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой"простягнення 322 685,11 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 911/1346/24 за позовом Приватного підприємства «РЕСУРС АКТИВ» (далі також - позивач, ПП «РЕСУРС АКТИВ») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (далі також - відповідач, ТОВ «Дорстрой») про стягнення боргу в розмірі 227 632,37 грн, інфляційних втрат в розмірі 78 856,95 грн, 3% річних в розмірі 16 195,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору про надання послуг № 17/06/3Р від 17.06.2021.

З огляду на строки розгляду справи та на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 10.10.2024.

Сторони явку уповноважених представників у судове засідання 10.10.2024 не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи фактичні дані, суд дійшов висновку, що неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, ухвали суду були надіслані на юридичну адресу відповідача.

Крім того, суд зауважує, що ухвали суду у даній справі були офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України не подав до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (як замовником) та Приватним підприємством «Ресурс Актив» (як перевізником) було укладено договір № 17/06/3Р про надання послуг (далі також - договір), за умовами якого перевізник прийняв на себе зобов`язання забезпечити перевезення автомобільним транспортом вантажів, з Пункту відправлення (навантаження) в Пункт призначення (розвантаження) за заявками замовника, а замовник зобов`язався сплачувати за перевезення вантажу обумовлену плату.

Відповідно до п. 1.2. договору, Пункт відправлення (навантаження), Пункт призначення (розвантаження), вантажовідправник, одержувач вантажу, найменування та кількість вантажу, терміни доставки, час подачі автотранспорту в пункт відправлення, і інші вимоги до перевезення, не обумовлені цим договором, визначаються у заявках на перевезення, які подаються замовником перевізнику будь-яким зручним способом. Відстань по кожному маршруту від пункту відправлення (навантаження) до пункту призначення (розвантаження) узгоджується сторонами в заявках або Актах розрахунку відстані перевезення.

У розділі 2 договору сторони погодили, що перевезення вантажу здійснюється партіями, визначеними заявками замовника. Заявки на перевезення вантажу подаються замовником за день до дати перевезення. У разі термінового перевезення заявка може бути подана в день перевезення.

Згідно з п.п. 4.1.-4.3. договору, вартість послуг за 1 тн/км перевезення вантажу, зазначається в Додатках до цього договору та підтверджується Актом наданих послуг, які є підставою для розрахунків між сторонами. Розрахунки між перевізником та замовником здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника в безготівковій формі на умовах 100% оплати вартості наданих послуг протягом 5 банківських днів на підставі наданого рахунку замовнику та підписаного сторонами Акту наданих послуг. Сторони підписують Акти наданих послуг кожні 15 календарних днів поточного місяця.

Відповідно до п. 9.1. договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2021.

Як стверджує позивач, ним було надано відповідачу послуги перевезення на загальну суму 1 856 944,19 грн, але оплату відповідач здійснив лише на суму 1 629 311,82 грон, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 227 632,37 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, викладених у позовній заяві обставин не спростував.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язок.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

З наявних у матеріалах справи фактичних даних вбачається, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу згідно з такими актами дачі-прийняття (надання послуг):

- № ОУ-0000030 від 30.06.2021 на суму 78 547,36 грн;

- № ОУ-0000040 від 15.07.2021 на суму 216 875,06 грн;

- № ОУ-0000045 від 31.07.2021 на суму 158 952,97 грн;

- № ОУ-0000055 від 13.08.2021 на суму 239 482,09 грн;

- № ОУ-0000060 від 31.08.2021 на суму 166 147,75 грн;

- № ОУ-0000067 від 04.09021 на суму 29 781,53 грн;

- № ОУ-0000068 від 15.09.2021 на суму 50 280,94 грн;

- № ОУ-0000070 від 30.09.2021 на суму 266 777,21 грн;

- № ОУ-0000076 від 23.10.2021 на суму 95 508,07 грн;

- № ОУ-0000074 від 05.11.2021 на суму 188 666,59 грн;

- № ОУ-0000078 від 06.11.2021 на суму 38 292,28 грн;

- № ОУ-0000081 від 30.11.2021 на суму 161 286,94 грн;

- № ОУ-0000084 від 14.12.2021 на суму 112 249,54 грн;

- № ОУ-0000088 від 20.12.2021 на суму 54 095,86 грн.

Всього матеріалами справи підтверджено надання послуг на суму 1 856 944,19 грн.

Отже, позивач свої зобов`язання за договором виконав, а строк оплати є таким, що настав.

Відповідач оплатив за надані послуги 1 629 311,82 грн. Доказів оплати всього обсягу наданих послуг відповідач не долучив.

З огляду на наведені вище обставини, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за договором на суму 227 632,37 грн, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача 78 856,95 грн інфляційних втрат та 16 195,79 грн 3% річних.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних судом встановлено, що вказаний розрахунок здійснено з урахуванням встановленого договором строку оплати та здійснених відповідачем оплат, визначений позивачем період нарахування є обґрунтованим, розрахунок арифметично правильний, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 16 195,79 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат судом встановлено, що вказаний розрахунок здійснено з урахуванням встановленого договором строку оплати та здійснених відповідачем оплат, визначений позивачем період нарахування є обґрунтованим, розрахунок арифметично правильний, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 78 856,95 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Згідно з положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Ресурс Актив" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14; код ЄДРПОУ 31660851) на користь Приватного підприємства "Ресурс Актив" (69000, м. Запоріжжя, вул. Воронезька, 18, кв. 84; код ЄДРПУ 37494353) основний борг в сумі 227 632,37 грн, інфляційні втрати в розмірі 78 856,95 грн, 3% річних в розмірі 16 195,79 грн та судовий збір в розмірі 4 840,27 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2024 року.

Суддя Ю.О.Підченко