Рішення

від 18.10.2024 по справі 910/8185/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.10.2024Справа № 910/8185/24

За позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кізляр Україна"простягнення 139916,48 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін не викликалися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кізляр Україна" 139916,48 грн заборгованості як за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №7533276-01 від 20.11.2018 за період з квітня 2019 року по квітень 2024 року включно, так і за фактично надані послуги з постачання теплової енергії у період з листопада 2021 року по квітень 2024 року, плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії у період з листопада 2021 року по квітень 2024 року, заборгованості зі сплати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води та внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії, нарахованих 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/8185/24; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; позивачу - строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом із повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, ухвала суду була повернута відділенням поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "адресат відсутній за вказаною адресою" вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м.Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

З 01.05.2018 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" здійснює постачання теплової енергії.

20.11.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кізляр Україна" (абонент) укладено договір на постачання теплової енергії №7533276-01 (договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим договором (п.1.1).

Згідно п.2.2.1 договору теплопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.

Відповідно до п.2.3.2 договору абонент зобов`язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що облік споживання абонентом теплової енергії здійснюється згідно з Законом України "Про комерційний облік".

За змістом п.8.1, 8.2, 8.4 договору цей договір набуває чинності з 01.05.2018 та діє до 15.04.2019. Договір припиняє свою дію в випадках закінчення строку, на який він був укладений, прийняття рішення Господарським судом, передбачених п.6.4.1 договору, ліквідації сторін. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

У додатку №3 до договору між контрагентами погоджено тарифи на теплову енергію.

Крім того у додатку №4 до вказаного правочину передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Оплата здійснюється на окремі рахунки за кожною тарифною групою окремо.

Згідно додатку №8 до вказаного договору вказаний правочин передбачав постачання теплової енергії за адресою: вул.Паньківська, 6, нежитлове приміщення площею 76,9 кв.м, № особового рахунку №7533276-01.

В матеріалах справи наявні облікові картки відповідача, акти приймання-передавання товарної продукції, корінці нарядів на включення/відключення опалення, акти про готовність вузла комерційного обліку споживача за адресою: вул.Паньківська, 6 до роботи в опалювальні періоди, протоколами (відомостями) реєстрації середньодобових параметрів та підсумкових значень теплоспоживання у період з квітня 2019 року по листопад 2021 року.

Як стверджує позивач, факт постачання на об`єкт споживача теплової енергії у період з квітня 2019 року по листопад 2021 року на суму 25854,35 грн, а також її обсяг підтверджують долучені теплопостачальною організацією до позовної заяви документи, нарахування за відпущену теплову енергію проведені позивачем за тарифами на теплову енергію, затвердженими відповідними розпорядженнями КМДА, однак відповідач у строк, який погоджений між сторонами в договорі, за поставлену позивачем теплову енергію не оплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Факт виконання позивачем зобов`язань з поставки теплової енергії за укладеним між сторонами договором у спірний період з квітня 2019 року по листопад 2021 року на суму 25854,35 грн відповідачем не заперечується.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, господарський суд зазначає про таке.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги" у відповідній редакції.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, відповідач не здійснював розрахунки за спожиту теплову енергію.

При зверненні до суду з відповідним позовом позивач просив стягнути з відповідача у період з квітня 2019 року по листопад 2021 року 25854,35 грн основного боргу.

Отже, зважаючи на подані позивачем докази (облікові картки), які містять інформацію про обсяги та вартість спожитої відповідачем теплової енергії для потреб опалення у період з квітня 2019 року по листопад 2021 року, та наявність корінців нарядів, оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт споживання відповідачем у період з квітня 2019 року по листопад 2021 року теплової енергії на загальну суму 25854,35 грн, з огляду на що відповідач повинен її оплатити, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором у період з квітня 2019 року по листопад 2021 року, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 11201,80 грн за загальний період прострочення з 01.05.2019 по 30.04.2024 та 3% річних у розмірі 2824,80 грн за загальний період прострочення з 01.05.2019 по 30.04.2024.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений угодою строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), а відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, за висновками суду, оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем оплати за договором у період з квітня 2019 року по грудень 2021 року, у позивача виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до приписів ст.625 Цивільного кодексу України.

За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що їх розмір є арифметично вірним, а отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати у розмірі 11201,80 грн та 3% річних у розмірі 2824,80 грн за загальний період прострочення з 01.05.2019 по 30.04.2024.

Щодо здійснених позивачем нарахувань у період з 01.11.2021 по 30.04.2024 (послуга з постачання теплової енергії - о/р 052151310150100), суд зауважує наступне.

З набранням чинності Закону України від 03.12.2020 №1060 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово- комунальних послуг" внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме: запроваджено укладання публічного договору приєднання.

З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленою Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830.

Згідно ч.2 ст.12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до абз.1 ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

За змістом абз.2 ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

30.09.2021 позивачем на своєму офіційному веб-сайті було опубліковано текст договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 з урахуванням подальших змін.

При цьому, як стверджує позивач у позовній заяві, згідно договору купівлі-продажу від 10.02.2007 власником нежитлового приміщення, загальною площею 76,9 кв.м за адресою: м.Київ, вул.Паньківська, 6 є відповідач, який не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, у зв`язку з чим в силу вимог ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такий договір вважається укладеним. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до п.5 такого договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення..

Виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (зайве закреслити) (п.7 договору).

Згідно п.8 договору виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).

За змістом п.11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Відповідно до п.20 договору у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будинку протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов`язаний провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем. Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.

Згідно п.30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця (посилання на веб-сторінку). У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця (посилання на веб-сторінку). У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (п.31 договору).

Згідно п.32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п.34 договору).

Як стверджує позивач у позовній заяві, він здійснював постачання теплової енергії відповідачу для опалення нежитлового приміщення за адресою: м.Київ, вул.Паньківська, буд.6, у зв`язку з чим ним складено акти надання послуг з постачання теплової енергії в яких зазначено кількість Гкал, ціну без ПДВ, коефіцієнт по ціні газу, сума без ПДВ, всього з ПДВ за період з листопада 2021 року по квітень 2024 року на суму 80597,53 грн.

Однак, відповідач свої зобов`язання за договором в повному обсязі не виконав та не сплатив вартість послуг з постачання теплової енергії у спірний період.

Згідно розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії відповідачу за особовим рахунком №753327611780100 вихідне сальдо станом на 04.2024 року становить 80597,53 грн.

Суд вважає, що надані Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" докази на підтвердження постачання відповідачу у період з листопада 2021 року по квітень 2024 року теплової енергії доводять обставини належного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором.

Відповідач своїм правом на спростування факту та/або обсягів постачання Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" теплової енергії не скористався.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" належним чином підтверджено постачання теплової енергії відповідачу у період з листопада 2021 року по квітень 2024 року на загальну суму 80597,53 грн.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, з урахуванням п.34 договору та положень ст.530 Цивільного кодексу України відповідач зобов`язаний був здійснювати оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що станом на дату розгляду справи по суті у відповідача перед Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" наявна заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2024 року у розмірі 80597,53 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення суми основного боргу у зазначеному розмірі підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за період з листопада 2021 року по квітень 2024 року позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 14237,91 грн за загальний період прострочення з 01.12.2021 по 30.04.2024 та 3% річних у розмірі 3544,55 грн за період прострочення з 01.12.2021 по 30.04.2024. Розмір 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії (ПАО ТЕ) в період з листопада 2021 року по квітень 2024 року за - о/р НОМЕР_1 , плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води (ПАО ГВ) та внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії (ВКО ЦО), суд зауважує наступне.

Пунктом 11 ч.1 ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено плату за абонентське обслуговування, яка нараховується при наданні комунальних послуг. Плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат, пов`язаних з укладенням договору, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонента за індивідуальним договором (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води).

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; лати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Отже, плата за абонентське обслуговування є складовою частиною ціни публічного типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та публічного типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, а отже є відповідно істотною умовою такого договору.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Витрати, пов`язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.

Як вже вказувалося судом, згідно договору купівлі-продажу від 10.02.2007 власником нежитлового приміщення, загальною площею 76,9 кв.м за адресою: м.Київ, вул.Паньківська, 6, є відповідач.

Позивач стверджує, що за адресою: м.Київ, вул.Паньківська, буд. 6, встановлено вузол комерційного обліку (теплолічильник - Ultraheat Т550, теплообчислювач - Ultraheat Т550/4450, витратомір - Ultraheat Т550/4450, термоопір - ТСП-102к), а отже у відповідача існує обов`язок зі сплати внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії (ВКО ЦО) за період з 03.2020 по 09.2021 на суму 263,06 грн.

Також, відповідач повинен сплати позивачу плату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії (ПАО ТЕ) у період з 11.2021 по 04.2024 на суму 931,98 грн та плату за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води (ПАО ГВ) у період з 12.2023 по 04.2024 на суму 460,50 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кізляр Україна" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кізляр Україна (01033, місто Київ, вулиця Паньківська, будинок 6, ідентифікаційний код 34867607) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа І.Франка, будинок 5, ідентифікаційний номер 40538421) суму заборгованості за спожиту теплову енергію за період з квітня 2019 року по листопад 2021 року на загальну суму 25854 (двадцять п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) грн 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 11201 (одинадцять тисяч двісті одна) грн 80 коп. за загальний період прострочення з 01.05.2019 по 30.04.2024, 3% річних у розмірі 2824 (дві тисячі вісімсот двадцять чотири) грн 80 коп. за загальний період прострочення з 01.05.2019 по 30.04.2024, заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2024 року у розмірі 80597 (вісімдесят тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн 53 коп., інфляційні втрати у розмірі 14237 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять сім) грн 91 коп. за загальний період прострочення з 01.12.2021 по 30.04.2024, 3% річних у розмірі 3544 (три тисячі п`ятсот сорок чотири) грн 55 коп. за період прострочення з 01.12.2021 по 30.04.2024, внески за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії (ВКО ЦО) за період з 03.2020 по 09.2021 на суму 263 (двісті шістдесят три) грн 06 коп., плату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії (ПАО ТЕ) у період з 11.2021 по 04.2024 на суму 931 (дев`ятсот тридцять одна) грн 98 коп., плату за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води (ПАО ГВ) у період з 12.2023 по 04.2024 на суму 460 (чотириста шістдесят) грн 50 коп. та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М.Смирнова