Рішення

від 09.10.2024 по справі 910/7295/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2024Справа № 910/7295/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/7295/24

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" (Україна, 79000, м. Львів, аеропорт ЦА; ідентифікаційний код: 33072062)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" (Україна, 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 26 А, оф. 103; ідентифікаційний код: 43375876)

про стягнення 5 147 199,02 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Загрева О.Л.,

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" (далі - відповідач) про стягнення 5147199,02 грн, з яких 2559686,31 грн заборгованості, 1556767,16 грн пені, 854943,26 грн інфляційних втрат та 175802,29 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Стандартною угодою ІАТА про наземне обслуговування (спрощена форма) Додаток "В" № ОД/2021/03/16/1 від 16.03.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

24.06.2024 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7295/24, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.07.2024.

У підготовче засідання 31.07.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення засідання відповідач був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні 31.07.2024 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 18.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2024, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/7295/24 призначено на 18.09.2024.

У підготовче засідання 18.09.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення засідання відповідач був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 09.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2024, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/7295/24 призначено на 09.10.2024.

У судове засідання 06.10.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення засідання відповідач був повідомлений належним чином.

Представник позивача надала суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала.

У судовому засіданні 06.10.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.03.2021 між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" (далі - позивач, обслуговуюча компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" (надалі - відповідач, перевізник) було укладено Стандартну угоду ІАТА про наземне обслуговування (спрощена процедура) Додаток "В" №ОД/2021/03/16/1 (далі - Угода), згідно з якою обслуговуюча компанія зобов`язується організувати в аеропорту м. Львова прийом, випуск і стоянку повітряних суден, а також забезпечити наземне обслуговування рейсів за заявкою перевізника.

Згідно з п. 1.4 Угоди обслуговуюча компанія надає на підпис командиру повітряного судна або уповноваженому представнику перевізника рахунки та інші документи за надане обслуговування та послуги на конкретних рейсах перевізника, а також проводить розрахунок вартості даних послуг. Перелік наданих послуг повинен бути підписаний перевізником не пізніше наступного дня після надання послуг і відповідних документів. Непідписаний перевізником вчасно перелік послуг по рейсу вважається затвердженим перевізником.

Відповідно до пункту 2.1 Угоди усі послуги, які не включені в Параграф 1 Додатку "В", надаються відповідно до тарифів на додаткові послуги під час наземного обслуговування ПС в міжнародному аеропорту м. Львів, які наведено в Додатку В 3.0 - надалі додаткові послуги (у тому числі послуга з використання малого конференц залу в бізнес-залі міжнародних рейсів для екіпажів ПС - п.п.50 п.1 Додатку В 3.0). Згідно п. 4 Додатку В 3.0 вартість палива та спеціальних рідин нараховується Аеропортом на дату заправки або обслуговування.

Згідно з п 3.1 Угоди перевізник компенсує обслуговуючій компанії будь-які витрати, які вказані в Додатку В 1.0, Додатку В 2.0, Додатку В 3.0 до Додатку "В", які будуть здійсненні від імені перевізника за наявності рахунку або інших документів, підтверджуючих такі витрати.

Відповідно до п. 6.2 Угоди перевізник проводить всі розрахунки за надані послуги з обслуговуючою компанією відповідно до тарифів, зазначених у Додатку "В" та додатках до нього.

Згідно з п. 7.1.1 Угоди перевізник не пізніше ніж за три робочі дні до виконання рейсу або серії рейсів здійснює авансовий платіж за послуги за даним договором на поточний рахунок обслуговуючої компанії, вказаний у Параграфі 15 даного договору, в розмірі середньої вартості обслуговування запланованих рейсів.

Пунктом 7.1.7 Угоди визначено, що підставою для обліку вартості наданих послуг є Форми С, які мають реєстраційний номер, підписані уповноваженим представником обслуговуючої компанії і уповноваженим представником перевізника. Списки уповноважених представників та копії довіреностей на право підписання Карт-нарядів та форм С перевізник передає обслуговуючій компанії протягом 5 робочих днів з дня підписання цієї Угоди.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату №7057 від 20.12.2021 на суму 45125,25 грн; №7510 від 31.12.2021 на суму 43247,22 грн; №7511 від 31.12.2021 на суму 378200,40 грн; №54 від 09.01.2022 на суму 15004,24 грн; №105 від 10.01.2022 на суму 345674,00 грн; №225 від 20.01.2022 на суму 429381,23 грн; №576 від 31.01.2022 на суму 386294,40 грн; №689 від 02.02.2022 на суму 16917,25 грн; №690 від 02.02.2022 на суму 22156,76 грн; №692 від 02.02.2022 на суму 13432,90 грн; №691 від 07.02.2022 на суму 45878,52 грн; №816 від 09.02.2022 на суму 270264,40 грн; №817 від 09.02.2022 на суму 146317,97 грн; №848 від 13.02.2022 на суму 11600,40 грн; №929 від 17.02.2022 на суму 52726,03 грн; №927 від 18.02.2022 на суму 64734,77 грн; №928 від 20.02.2022 на суму 99704,76 грн; №930 від 20.02.2022 на суму 196366,15 грн; №1297 від 23.02.2022 на суму 703,20 грн, які відповідач не оплатив.

Водночас позивач зазначає, що рахунок №817 від 09.02.2022 на суму 146317,97 грн є неоплаченим лише на суму 121571,13 грн, а відтак загальна заборгованість відповідача за Угодою складає 2559686,21? грн.

У зв`язку з неоплатою вищезазначених рахунків, позивач звернувся до відповідача з претензією №586/01.01-16 від 24.04.2023, в якій просив погасити заборгованість за Угодою у розмірі 2559686,31 грн.

З огляду на те, що відповідач не оплатив авансові платежі за Угодою в повному обсязі, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 2559686,31 грн заборгованості, 1556767,16 грн пені, 854943,26 грн інфляційних втрат та 175802,29 грн 3 % річних.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладена сторонами Угода, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Надання позивачем послуг за Угодою підтверджується Актами-форма С №0299 на суму 196366,15 грн, №0252 на суму 52726,03 грн, №0082 на суму 270264,38 грн, №0546 на суму 386294,38 грн, №0343 на суму 429381,24 грн, №0145 на суму 345647,00 грн, №0078 на суму 15004,24 грн, №0610 на суму 378200,40 грн, №0611 на суму 43247,32 грн, №0390 на суму 45125,25 грн, №0300 на суму 99704,76 грн, №0253 на суму 64734,77 грн, №0072 на суму 146317,97 грн, №0020 на суму 7250,25 грн, №0032 на суму 9667,00 грн, №0033 на суму 22156,76 грн, №0021 на суму 13432,90 грн, №0034 на суму 26039,16 грн, №0061 на суму 19839,36 грн, №0175 на суму 11600,40 грн, а також актами про використання конференц залу від 25.01.2022 на суму 586,00 грн (без ПДВ) та від 01.02.2022 на суму 586,00 грн (без ПДВ).

Відповідач, у свою чергу, не надав суду жодного доказу на спростування доводів позивача про наявність заборгованості за Угодою у вищезазначеному розмірі.

Пунктом 9.1 Угоди встановлено, що відповідно до Пункту 11.3 Основної Угоди, будь-яке повідомлення або інформація за цим Додатком В на адресу перевізника повинні здійснюватися за такими адресами і контактами: 02121, м. Київ, Харківське шосе, 201-203, 2А; info@bees.acro; e.piskunova@bees.aero, o.tsarynnyk@bees.aero, v.tokova@bees.aero.

В матеріалах справи наявні докази направлення позивачем відповідачу рахунків на оплату у передбачений Угодою спосіб.

Крім того, з наявної в матеріалах справи копії претензії №586/01.01-16 від 24.04.2023 вбачається, що всього позивачем нараховано відповідачу вартість послуг за Угодою в сумі 4024396,24 грн, а відповідачем було частково оплачено послуги в сумі 2648657,10 грн, у зв`язку з чим позивачем визначено заборгованість відповідача у розмірі 2559686,31 грн.

Зазначена претензія була направлена на адресу відповідача у передбачений Угодою спосіб, про що свідчить копія електронного листа від 03.07.2023, а також список згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та квитанція про оплату послуг поштового оператора від 18.05.2023.

В матеріалах справи відсутня інформація щодо надання відповідачем відповіді на зазначену претензію.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на положення п. 7.1.1 Угоди, зобов`язання з оплати авансових платежів мало бути виконане не пізніше ніж за три робочих дні до виконання рейсу або серії рейсів.

Відповідно до п. 7.1.5 Угоди перевізник доручає обслуговуючій компанії самостійно стягувати плату за наземне обслуговування ПС перевізника з суми авансового платежу.

При цьому сторонами не визначено строків для проведення остаточних розрахунків за обслуговування уже виконаних рейсів. Відтак сторонами узгоджено строк оплати отриманих послуг, який визначений настанням події, а саме фактом надання послуги та оформленням і підписанням сторонами Акту-форми С з відображенням вартості наданих послуг.

Таким чином, позивач дійшов вірного висновку, що обов`язок відповідача по остаточному розрахунку за отримані послуги обслуговуючої компанії виникає в момент підписання сторонами Акту-форми С, у якому відображена остаточна вартість (а не середня запланована) вже отриманих послуг.

З наявних в матеріалах справи копій Актів-форми С вбачається, що надані позивачем послуги були прийняті відповідачем без зауважень та в повному обсязі.

Отже, приймаючи до уваги умови укладеної сторонами Угоди, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Докази сплати відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов`язання відповідачем за Угодою підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2559686,31 грн визнається судом обґрунтованою.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1556767,16 грн за період до 30.06.2023.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.1.13 Угоди передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг, наданих обслуговуючою компанією, обслуговуюча компанія має право нарахувати пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Як встановлено частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічною за змістом є стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", відповідно до якої розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем при нарахуванні пені дотримано вимоги обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ та нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, оскільки передбачений Угодою розмір перевищує верхню граничну межу, встановлену законом.

З огляду на викладене, оскільки прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань за Угодою підтверджується матеріалами справи, обставин, які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, не наведено, позовна вимога про стягнення з відповідача пені, нарахованої на підставі п. 7.1.13 Угоди, визнається судом обґрунтованою.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 854943,26 грн інфляційних втрат та 175802,29 грн 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними.

Надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних є арифметично вірними, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявлених розмірах.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають заборгованість у розмірі 2559686,31 грн, пеня в розмірі 1556767,16 грн, інфляційні втрати в розмірі 854943,26 грн та 3% річних у розмірі 175802,29 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" (Україна, 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 26 А, оф. 103; ідентифікаційний код: 43375876) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" (Україна, 79000, м. Львів, аеропорт ЦА; ідентифікаційний код: 33072062) заборгованість у розмірі 2559686 (два мільйони п`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн 31 коп., пеню в розмірі 1556767 (один мільйон п`ятсот п`ятдесят шість тисяч сімсот шістдесят сім) грн 16 коп., інфляційні втрати у розмірі 854943 (вісімсот п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок три) грн 26 коп., 3% річних у розмірі 175802 (сто сімдесят п`ять тисяч вісімсот дві) грн 29 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 77207 (сімдесят сім тисяч двісті сім) грн 99 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.10.2024

Суддя О.В. Нечай