Рішення

від 21.10.2024 по справі 911/2180/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2180/24

Суддя Грабець С.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.А. і компанія»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інпост експрес»

про стягнення боргу,

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИЛА:

15 серпня 2024 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.А. і компанія» (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Інпост експрес» (далі відповідач) про стягнення боргу в сумі 508 913,43 грн.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача послався на порушення відповідачем умов договору оренди №25/06/21-1 від 25.06.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.08.2024 року відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу запропоновано в строк до 19.09.2024 року надати суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву (пред`явити зустрічний позов), а також докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Частиною 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч. 7 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Як вбачається з ордеру про надання правової допомоги, серії СА, №1067448, від 05.08.2024 року, копія якого долучена до матеріалів справи, цей ордер виданий адвокатом Починком Олександром Ігоровичем для надання правової допомоги позивачу в Господарському суді Київської області адвокатом.

Відповідно до довідок про доставку електронних листів, долучених до матеріалів справи, ухвала суду від 19.08.2024 року про відкриття провадження у справі надіслана представнику позивача та відповідачу до їх електронних кабінетів 20 серпня 2024 року.

Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду Київської області від 19.08.2024 року про відкриття провадження у справі внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

25 червня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Б.М.А. і компанія» (далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інпост експрес» (далі відповідач) був укладений договір оренди №25/06/21-1 (далі договір) згідно з умовами якого, в порядку та на умовах визначених даним договором позивач зобов`язується передати, а відповідач зобов`язується прийняти в платне, строкове користування об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 1 397,9 (одна тисяча триста дев`яносто сім цілих дев`ять десятих) кв.м., що розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Білоцерківська, 5, надалі іменоване «об`єкт оренди».

Пунктом 3.5. договору встановлено, що орендна плата за об`єкт оренди нараховується відповідачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкту оренди та до моменту повернення об`єкту оренди позивачу за актом приймання-передачі об`єкту оренди з оренди відповідно до умов даного договору.

Згідно з п. 6.1. договору, відповідач зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі оплачувати позивачу плату за користування об`єктом оренди, надалі «плата за оренду», за умовами і в порядку, встановлених даним договором, у розмірі погодженому сторонами у розрахунку плати за оренду за користування об`єктом оренди, який додається до договору (додаток №1) і є невід`ємною частиною даного договору. Плата за оренду встановлюється у гривнях і сплачується шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до п. 6.2. договору, позивач має право здійснювати щорічну індексацію плати за оренду з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції визначеного Головним управлінням статистики, якщо той складає понад 100%, що не потребує внесення відповідних змін у даний договір за наступною формулою:

плата за оренду = плата за оренду0 * сукупний індекс інфляції

де:

плата за оренду0 - остання проіндексована плата за оренду;

сукупний індекс інфляції показник, що обчислюється шляхом простого перемноження щомісячних показників індексу інфляції поділених на 100 за останні 12 місяців, що передують місяцю в якому проводиться індексація.

Позивач має право здійснювати індексацію не частіше ніж 1 (один) раз на 12 (дванадцять) місяців.

Отриманий проіндексований розмір орендної плати застосовується у розрахунках сторін протягом наступних 12 (дванадцяти) місяців оренди, і використовується сторонами для індексації орендної плати по завершенню вказаного періоду.

Орендна плата за частину місяця, розраховується як пропорційна такій частині місяця сума орендної плати, і сплачується відповідачем на підставі відповідного рахунку позивача.

У випадку збільшення суми плати за оренду згідно з пунктом 6.2. договору, позивач, не пізніше ніж у останній день кожного кварталу зобов`язаний доплачувати позивачу до передплати за останній місяць оренди суму для того, щоб передоплата за останній місяць оренди дорівнювала збільшеній платі за оренду у відповідному розмірі (п. 6.12. договору).

16 листопада 2021 року приміщення було передане позивачем відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі об`єкту оренди, копія якого долучена до матеріалів справи.

Звертаючись до суду з цим позовом, представник позивача послався на те, що відповідач сплатив орендну плату без врахування її індексації, відповідно до п. 6.2. договору, в зв`язку з чим, борг відповідача перед позивачем становить 508 913,43 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 4 ст. 286 Господарського кодексу України встановлено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 762 Цивільного кодексу України, договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

Як вбачається з додатку №1 до договору від 25.06.2021 року, копія якого долучена до матеріалів справи, розмір плати за оренду за один календарний місяць користування становить 209 685,00 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивачем були надані відповідачу рахунки-фактури на сплату орендної плати, а саме: №СФ-0000142 від 01.07.2021 року, на суму 209 685,00 грн.; №СФ-0000144 від 01.07.2021 року, на суму 209 685,00 грн.; №СФ-0000180 від 10.08.2021 року, на суму 209 685,00 грн.; №СФ-0000210 від 15.09.2021 року, на суму 209 685,00 грн.; №СФ-0000221 від 13.10.2021 року, на суму 209 685,00 грн.; №СФ-0000237 від 12.11.2021 року, на суму 209 685,00 грн.; № СФ-0000256 від 15.12.2021 року, на суму 209 685,00 грн.; №СФ-0000011 від 13.01.2022 року, на суму 209 685,00 грн.; №СФ-0000034 від 14.02.2022 року, на суму 209 685,00 грн.; №СФ-0000066 від 30.04.2022 року, на суму 167 748,00 грн.; №СФ-0000090 від 31.05.2022 року, на суму 209 685,00 грн.; №СФ-0000114 від 21.06.2022 року, на суму 209 685,00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Факт оплати відповідачем вищезазначених рахунків підтверджується платіжними дорученнями: №98 від 01.07.2021 року, на суму 209 685,00 грн.; №100 від 01.07.2021 року, на суму 209 685,00 грн.; №137 від 25.08.2021 року, на суму 209 685,00 грн.; №158 від 24.09.2021 року, на суму 209 685,00 грн.; №173 від 27.10.2021 року, на суму 209 685,00 грн.; №189 від 29.11.2021 року, на суму 209 685,00 грн.; №205 від 28.12.2021 року, на суму 209 685,00 грн.; №218 від 27.01.2022 року, на суму 209 685,00 грн.; №233 від 22.02.2022 року, на суму 209 685,00 грн.; №252 від 24.06.2022 року, на суму 377 433,00 грн.; № 269 від 10.08.2022 року, на суму 169 100,81 грн., копії яких також долучені до матеріалів справи.

Як зазначалось вище, представник позивача послався на те, що відповідач сплатив орендну плату без врахування її індексації, в зв`язку з чим, просив стягнути 508 913,43 грн. боргу, послався на положення ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з цим, звертаючись із позовом до суду, представник позивача послався на порушення відповідачем умов п. 6.2. договору, відповідно до якого, встановлене право відповідача на здійснення щорічної індексації орендної плати. При цьому, сплачується вона на підставі відповідного рахунку позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Документів, що підтверджували б надання позивачем відповідних рахунків відповідачу, згідно з умовами п. 6.2. договору, представник позивача суду не надав, тому вимога про стягнення з відповідача 508 913,43 грн. боргу є необґрунтованою та такою, що задоволенню судом не підлягає.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 179, ч. 1 ст. 180, ч. ч. 1, 7 ст. 181, ст. ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. ч. 1, 4 ст. 286, Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628, ч. 2 ст. 625, ч. ч. 1, 3 ст. 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. ч. 1, 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ст. 7, ч. 1, 3 ст. 9, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 2 ст. 60, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 1, ч. 1 ст. 123, ч. 9 ст. 165, ст. 129, ч. 1 ст. 202, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, п. п. 1, 3 ст. 232, ст. 233, ч. 4 ст. 236, ст. 237, ст. 238, ч. 4 ст. 240, ч. ч. 6, 7, 11 ст. 242, ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у позові товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.А. і компанія» до товариства з обмеженою відповідальністю «Інпост експрес» про стягнення боргу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 21.10.2024 року.

Суддя С. Грабець