Ухвала

від 21.10.2024 по справі 915/1271/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

21 жовтня 2024 року Справа № 915/1271/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОНОЛІТ ЗОРЯ» (м. Миколаїв, вул. 6-а Слобідська, буд. 48; ідентифікаційний код 43976509)

до відповідача: Миколаївської міської ради (м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; ідентифікаційний код 26565573)

про: витребування майна,

В С Т А Н О В И В:

16.10.2024 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОНОЛІТ ЗОРЯ» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 16.10.2024 (вх. № 12495/24) (з додатками), в якій просить суд:

1. Витребувати з незаконного володіння Миколаївської міської ради приміщення цокольного поверху по вул.Комсомольській, 48 в місті Миколаєві, загальною площею 102,0 кв.м, (об`єкт нерухомого майна № 1722862948101, рішення про державну реєстрацію прав № 44642412 від 17.12.2018).

2. Витребувати з незаконного володіння Миколаївської міської ради приміщення цокольного поверху по вул.Комсомольській, 48 в місті Миколаєві, загальною площею 64,5 кв.м, (об`єкт нерухомого майна № 1119162648101, рішення про державну реєстрацію прав № 32946711 від 15.12.2016) .

3. Стягнути з відповідача понесені судові витрати, в тому числі на правничу допомогу

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, дійшов висновку, що позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОНОЛІТ ЗОРЯ» б/н від 16.10.2024 (вх. № 12495/24) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за такими підставами.

Відповідно до приписів ч.ч. 1-3 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За змістом статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

З урахуванням наведеного, суд зазначає:

По-перше, відповідно до приписів ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

З матеріалів позовної заяви, яка подана через підсистему «Електронний суд», вбачається що її сформовано представником позивача ОСОБА_1 . До позовної заяви додано документ який має назву: «Довіреність на справу на провадження № у порядку передоручення» від 13.05.2024. Зазначена довіреність видана ОСОБА_2 на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за змістом якої Антоненко М.В. (керівник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОНОЛІТ ЗОРЯ») уповноважує в порядку передоручення Набокову Ольгу Геннадіївну представляти інтереси Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОНОЛІТ ЗОРЯ» в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Водночас довіреність від 13.05.2024, долучена до матеріалів позовної заяви на підтвердження наявності у ОСОБА_1 права представляти інтереси Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОНОЛІТ ЗОРЯ» в усіх судових установах України, не містить інформації про те, що вказана особа має статус адвоката, а матеріали, долучені до позовної заяви, не містять доказів наявності у ОСОБА_1 статусу адвоката, чи доказів права цієї особи діяти від юридичної особи позивача у порядку самопредставництва у розумінні ч. 3 ст. 56 ГПК України.

Інших документів на підтвердження повноважень цієї особи як представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОНОЛІТ ЗОРЯ», до позовної заяви не додано.

При цьому, суд враховує, що ця справа не є малозначною, а тому відсутні підстави для застосування положень частини другої статті 58 ГПК України.

З урахуванням наведеного додана до позовної заяви довіреність від 13.05.2024 у порядку передоручення не є належним, допустимим та достовірним доказом, у розумінні вимог статей 74, 76, 77, 78 ГПК України, на підтвердження повноважень на представництво або самопредставництво в господарському суді згідно з ч. 3 ст. 56 ГПК України.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 12.02.2024 у справі № 922/3682/23, від 12.02.2024 у справі № 910/11221/20, від 08.04.2024 у справі № 902/924/23, від 17.05.2024 у справі № 910/9014/23.

Суд також враховує правові висновки, викладені у п. 3.6 постанови Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 910/9150/21 щодо розмежування норм процесуального права, а саме положень частини першої та пункту 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України:

«Частина перша статті 174 ГПК України встановлює загальне правило, згідно з яким у випадку, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви суд першої інстанції постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Поряд з цим, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

У постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 13.07.2020 у справі № 905/2203/19 та від 13.08.2021 у справі № 910/21107/20 зазначено, що процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви.

З огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно до частини першої статті 174 ГПК України, у разі наявності у суду сумніву у достовірності, достатності та належності доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків.

У протилежному випадку, зокрема за відсутності доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву/заяву/скаргу, у суду відсутні підстави для залишення її без руху відповідно до положень частини першої статті 174 ГПК України, а суддя у цьому випадку, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 174 цього Кодексу, повертає позовну заяву і додані до неї документи».

У даній справі, з огляду на викладене вище, у суду наявні сумніви щодо достатності доказів стосовно повноважень особи, що підписала позовну заяву, а, отже, позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162 ГПК України.

По-друге, позовна заява не містить оформлених належним чином відомостей, передбачених ч. 3 ст. 162 ГПК України, а саме:

1) в позовній заяві всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України не зазначено відомостей про поштові індекси сторін та інших учасників справи;

2) позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, всупереч вимогам п. 6 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

3) позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, всупереч вимогам п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України;

4) позовна заява, всупереч вимогам п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

По-третє, до позовної заяви не додано документів, передбачених ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, а саме: всупереч вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року 3028 гривень

Позивачем в позовній заяві викладено дві позовні вимоги майнового характеру про витребування у відповідача майна. З долучених до позовної заяви доказів вбачається, що балансова вартість такого майна станом на 01.09.2024 складає: по вул. 6 Слобідська, 48/3 76 980,40 грн, по вул. 6 Слобідська, 48/1 119 226,16 грн.

Таким чином, судовий збір за подання позовної заяви з такими вимогами повинен складати 6 056,00 грн (2 х 3028,00 грн).

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, оскільки позовна заява подана до суду в електронній формі, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», розмір судового збору за подання відповідного позову має складати 4844,80 грн (6056,00 грн х 0,8).

В якості доказів сплати судового збору позивачем надано суду платіжну інструкцію № 315 від 24.05.2024 на суму 6056,00 грн.

При цьому, слід зауважити, що на виконання листа Державної судової адміністрації України «Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору» від 14.09.2018 №6-17517/18 суд здійснив перевірку зарахування судового збору, сплаченого позивачем за подання позову у справі №915/1271/24, згідно з вищевказаною платіжною інструкцією.

Згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сформованою за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у автоматизованій програмі «Діловодство спеціалізованого суду», судовий збір, сплачений позивачем у сумі 6056,00 грн за платіжною інструкцією № 315 від 24.05.2024 зараховано за звернення до господарського суду Миколаївської області з позовом по справі № 915/616/24.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2024 у справі № 915/616/24 позовну заяву (вх. № 6241/24 від 27.05.2024) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОНОЛІТ ЗОРЯ» до відповідача Миколаївської міської ради про визнання права власності та витребування приміщень з незаконного володіння і додані до неї документи було повернуто позивачу Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «МОНОЛІТ ЗОРЯ».

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у разі повернення заяви або скарги.

Оскільки Господарський процесуальний кодекс України чи Закон України «Про судовий збір» не передбачають можливості при поданні нових позовних заяв, ураховувати платіжні доручення (квитанції) про сплату судового збору за заявами позивача, що вже подавались до суду, а тому після повернення позовної заяви за ухвалою суду від 02.07.2024 у справі № 915/616/24 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОНОЛІТ ЗОРЯ» отримало право на повернення суми судового збору, сплаченого у такій справі за платіжною інструкцією № 315 від 24.05.2024 на суму 6056,00 грн, яка приєднана до такої справи №915/616/24, а тому така платіжна інструкція не може бути прийнята, в якості доказу сплати судового збору у цій справі № 915/1271/24.

Вказане, mutatis mutandis узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.01.2021 у справі №160/5879/20.

Отже, оскільки кожна позовна заява є самостійним, окремим об`єктом справляння судового збору, суд не приймає платіжну інструкцію № 315 від 24.05.2024 на суму 6056,00 грн, як належний доказ оплати судового збору за подання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОНОЛІТ ЗОРЯ» позовної заяви б/н від 16.10.2024 (вх. № 12495/24).

Таким чином, всупереч вимог ст.164 ГПК України, позивач до позовної заяви не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

При цьому, суд зауважує, що за змістом ч. 2 ст. 174 ГПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, у даній справі підлягає доплаті судовий збір у розмірі 4844,80 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Таким чином, керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОНОЛІТ ЗОРЯ» б/н від 16.10.2024 (вх. № 12495/24) у справі № 915/1271/24 залишити без руху.

2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

3. Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

СуддяО.Г. Смородінова