Рішення

від 25.09.2024 по справі 916/1219/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1219/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Дмитрівська, 63) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 34, код ЄДРПОУ 39765871) до Закладу професійної освіти (професійно-технічної) освіти «Дунайський центр професійної освіти» (68600, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, вул. Ізмаїльська, буд. 7, код ЄДРПОУ 42177109), Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Партнер 777» (68640, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, смт Суворове, вул. Незалежності, буд. 54, код ЄДРПОУ 39316432)

про визнання недійсним договору про спільну діяльність та зобов`язання повернути земельну ділянку

Представники:

Прокурор Страхова А.М.;

Від ГУ Держгеокадастру в Одеській області Ракович І.А. (в порядку самопредставництва юридичної особи);

Від Закладу професійної освіти (професійно-технічної) освіти «Дунайський центр професійної освіти» - не з`явився;

Від ТОВ «Агро Партнер 777» - не з`явився.

Зміст остаточних позовних вимог з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі Позивач, ГУ Держгеокадастру) до Господарського суду Одеської області із позовом до Закладу професійної освіти (професійно-технічної) освіти «Дунайський центр професійної освіти» (далі Відповідач1, Дунайський центр професійної освіти) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Партнер 777» (далі Відповідач2, ТОВ «Агро Партнер 777») з вимогами про:

- визнання недійсним Договору № 05/10 від 05.10.2020, укладеного між Державним професійно-технічним навчальним закладом «Ізмаїльське вище професійне училище» (Заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Дунайський центр професійної освіти» (код ЄДРПОУ 42177109) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Партнер 777» (код ЄДРПОУ 39316432);

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Партнер 777» повернути земельну ділянку площею 125 га вартістю 28 433 105,88 грн., яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5122055400:01:001:0362 площею 138,1333 га, та розташована на території Суворовської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871) за актом прийому-передачі.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді.

Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Господарського суду Одеської області із позовом до Закладу професійної освіти (професійно-технічної) освіти «Дунайський центр професійної освіти» та ТОВ «Агро Партнер 777» з вимогами про:

- визнання недійсним Договору № 05/10 від 05.10.2020, укладеного між Державним професійно-технічним навчальним закладом «Ізмаїльське вище професійне училище» (Заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Дунайський центр професійної освіти» (код ЄДРПОУ 42177109) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Партнер 777» (код ЄДРПОУ 39316432);

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Партнер 777» повернути земельну ділянку площею 125 га вартістю 28 433 105,88 грн., яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5122055400:01:001:0362 площею 138,1333 га, та розташована на території Суворовської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, Державному професійно-технічному навчальному закладу «Ізмаїльське вище професійне училище» (Заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Дунайський центр професійної освіти») (код ЄДРПОУ 42177109) за актом прийому-передачі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.04.2024.

Підготовче засідання відкладалось протокольними ухвалами від 26.04.2024 на 10.05.2024, від 10.05.2024 на 12.06.2024, від 12.06.2024 на 28.06.2024, від 28.06.2024 на 14.08.2024,

11.07.2024 Керівником Ізмаїльської окружної прокуратури подано Заяву про зміну предмету позову (вхід. № 26671/24), в якій просив здійснювати розгляд пункту 2 прохальної частини позовної заяви в наступній редакції: «зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Партнер 777» повернути земельну ділянку площею 125 га вартістю 28 433 105,88 грн., яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5122055400:01:001:0362 площею 138,1333 га, та розташована на території Суворовської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871) за актом прийому-передачі.».

Протокольною ухвалою від 14.08.2024 задоволено заяву прокурора про зміну предмету позову (вхід. від 11.07.2024 № 26671/24)

Підготовче засідання відкладалось протокольними ухвалами від 14.08.2024 на 30.08.2024, від 30.08.2024 на 13.09.2024.

Протокольною ухвалою від 13.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.2024.

Заяви по суті. Пояснення та аргументи учасників справи.

Прокурор та представник Позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд задовольнити їх.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 15, 16, частини першу, другу статті 203, частину першу статті 215, частини першу, другу статті 235, статті 324, 792, 1130, 1131, 1132, 1134 Цивільного кодексу України, статтю 3 Господарського кодексу України, статті 1, 15, 92, 93, частину першу статті 95, статті 122, 123, частини другу, третю статті 134, статтю 152 Земельного кодексу України, статті 4, 5, 6, 13, частини першу, другу статті 15, статті 17, 19 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, частину першу статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, частини першу, четверту, шосту статті 80, частини першу, другу, шосту статті 81 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, обґрунтовані тим, що оспорюваний Договір про спільну обробку орної землі з вирощування сільськогосподарських культур та забезпечення необхідних умов для проведення виробничого навчання та виробничої практики від 05.10.2020 № 05/10 є удаваним правочином, який сторони уклали для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме, договору оренди земельної ділянки, зміст якого суперечить законодавству.

Прокурор зазначає, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети.

Однак, сторонами спірного Договору від 05.10.2020 не узгоджено конкретних спільних дій заради досягнення цілей договору, а договором передбачено, що керівництво та ведення спільних справ здійснюється одноособово Учасником-2 (ТОВ «Агро Партнер 777»), не визначено і порядок обліку вирощеної сільськогосподарської продукції, отриманого доходу та матеріальних витрат, порядок розрахунку чистого прибутку, який підлягає розподілу між сторонами договору. А лише передбачено, що прибуток одержаний учасниками договору розподіляється наступним чином: 50% - Учаснику-1 та 50% Учаснику-2 (відповідно до додаткової угоди № 1 від 03.10.2022 розподіл прибутку, отриманого за врожай 2022 року, здійснюється у таких частинах: Учаснику-1 - 70 %, Учаснику-2 - 30 %). При цьому Учасник-2 перераховує іншій стороні її частину прибутку після реалізації вирощеної рослинницької продукції, тобто здійснює розпорядження урожаєм шляхом продажу на власних умовах.

Прокурор зазначає, що Договором від 05.10.2020 не передбачено здійснення обліку ресурсів сторін, задіяних у спільній діяльності, отже і результат спільної діяльності та отриманий прибуток не залежить від фактичної участі сторони у виконанні умов договору. Натомість, Учасник-1 (Дунайський центр професійної освіти), згідно умов договору, фактично не має будь-яких прав на результати спільної діяльності - вирощену сільгосппродукцію, оскільки лише отримує від ТОВ «АГРО ПАРТНЕР 777» кошти у розмірі 70 % від отриманого прибутку.

А відповідно до розділу 5 Договору від 05.10.2020 Дунайський центр професійної освіти здійснює внесок можливістю доступу до земель для Учасника-2 з метою оброблення, але земля залишається у постійному користуванні її набувача. Учасник-2 в свою чергу, здійснює внесок власного працею, сировиною для засівання, оброблення земель, обладнанням, інвентарем, технікою, тощо.

Тобто, ТОВ «АГРО ПАРТНЕР 777» фактично отримало на платній основі право користування земельною ділянкою для вирощування сільськогосподарських культур, а Дунайський центр професійної освіти отримує плату за користування земельною ділянкою. Отже, Договір від 05.10.2020 є удаваним та містить ознаки іншого правочину договору оренди земельної ділянки.

Прокурор обґрунтовує позов тим, що Договір від 05.10.2020 суперечить нормам частини першої статті 92, частини п`ятої статті 95 Земельного кодексу України, якими визначено права для землекористувачів на титулі права постійного користування, які не передбачають можливість права господарювання іншою особою, або передачі такого права, і підкреслює що таке господарювання має відбуватися самостійно.

При цьому, прокурор зазначає, що взявши на себе зобов`язання забезпечити безперешкодний доступ ТОВ «АГРО ПАРТНЕР 777» до земельної ділянки для спільного обробітку за Договором від 05.10.2020 Дунайський центр професійної освіти фактично самоусунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надав це право товариству.

Також прокурор зазначає, що передбачене у Договорі від 05.10.2020 право на обробку землі та збір врожаю, являє собою реалізацію правомочностей землекористувача щодо володіння та користування, які складають титул права постійного користування. А відтак, за умовами оспорюваного договору, право володіння та користування, що належать землекористувачеві Дунайському центру професійної освіти, реалізується не ним, а ТОВ «АГРО ПАРТНЕР 777».

Окрім того, прокурор, із посиланням на частину першу статті 19 Конституції України, статтю 95, статті 122, 123, частини другу, третю статті 134 Земельного кодексу України, частину першу статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, зазначає, що Дунайський центр професійної освіти не мав повноважень приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою, яка знаходиться у комунальній власності. А відтак, Договір від 05.10.2020 не відповідає нормам частини другої статті 203 Цивільного кодексу України, що також є підставою для його визнання недійсним відповідно до частини першої статті 215 цього кодексу.

Позовна вимога про зобов`язання ТОВ «АГРО ПАРТНЕР 777» повернути земельну ділянку Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області за актом прийому-передачі, із посланням на статті 387, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, обґрунтована правом власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позивач - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надало Пояснення від 23.04.2024 (вхід. № 16704/24, в яких просило позов задовольнити у повному обсязі. Доводи позивача є аналогічними наведеним прокурором у заявах по суті справи.

У Відповіді на відзив від 01.05.2024 (вхід. від 06.05.2024 № 18252/24) прокурор, заперечуючи проти доводів Відповідача1, зазначає, що відсутність у договорі викладення усіх істотних умов, необхідних для договору оренди, не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельних ділянок в користування.

Відповідач Заклад професійної освіти (професійно-технічної) освіти «Дунайський центр професійної освіти» не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання. Надав Клопотання про розгляд справи без участі учасника судового процесу від 03.09.2024 (вхід. від 10.09.2024 № 32943/24).

У Відзиві від 17.04.2024 (вхід. від 19.04.2024 № 16119/24) та у Запереченнях від 12.05.2024 (вхід. від 27 05.2024 № 21082/24) Дунайський центр професійної освіти зазначає, що він обізнаний, що особи, які мають земельні ділянки в постійному користуванні не вправі розпоряджатися ними, зокрема, передати їх в оренду, в силу характеристик його правового титулу.

Однак, за твердженням Відповідача1, Договір від 05.10.2020 не є договором оренди земельної ділянки, оскільки не містить усіх необхідних істотних умов зазначеного договору, що передбачені статтею 15 Закону Україні «Про оренду землі». Зазначає, що не має ніяких свідчень, що земельна ділянка за спірним договором була передана ТОВ «Агро Партнер 777» за плату у володіння і користування на певний строк зі складанням будь-яких актів приймання-передачі із визначенням її меж в натурі. А прокурором не надано доказів фактичного переходу земельної ділянки або прав на неї до ТОВ «Агро Партнер 777».

Відповідач1 зазначає, що за умовами Договору від 05.10.2020 земельна ділянка залишається у постійному користуванні Дунайського центру професійної освіти, який надав ТОВ «Агро Партнер 777» лише право доступу до неї та її обробки з метою досягнення господарських цілей, передбачених спірним договором.

Дунайський центр професійної освіти наголошує, що метою Договору від 05.10.2020 є не передача земельної ділянки в оренду, а створення умов для практичного навчання студентів та набуття ними професійних навичок роботи в агропромисловому комплексі, забезпечення цільового науково-практичного використання земельної ділянки шляхом спільного обробітку для досягнення дослідних і навчальних цілей, надання ТОВ «Агро Партнер 777» практичної інформації з вирощування, переробки та реалізації сільськогосподарських культур за новими прогресивними технологіями. А між сторонами договору склалися правовідносини саме з приводу спільної діяльності, які регламентуються статтею 1130 Цивільного кодексу України.

Також, Дунайським центром професійної освіти заявлено Клопотання про застосування строку позовної давності від 10.09.2024 (вхід. від 11.09.2024 № 33159/24).

Відповідач ТОВ «Агро Партнер 777» не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав Заяву про розгляд справи без участі представника відповідача від 24.09.2024 (вхід. № 34878/24).

ТОВ «Агро Партнер 777» подано Заяву про визнання позову від 04.09.2024 (вхід. від 05.09.2024 № 32341/24). В якій визнало позовні вимоги та зазначило, що не заперечує проти задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши прокурора і представника позивача, суд

в с т а н о в и в :

Щодо права власності та постійного користування на земельну ділянку.

06.03.2022 Професійно-технічному училищу № 42 (правопопереднику Дунайського центру професійної освіти) на підставі рішення 18 сесії ХХІІІ скликання Суворовської селищної Ради народних депутатів від 25.09.2001 № 263 видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ОД № 002965 на земельну ділянку площею 154,30 га. /т. І а.с. 33-36/.

24.06.2019 державним реєстратором Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області Кравченко Н.С. внесено до Державного реєстру речових прав запис № 32218533 про право постійного користування Закладу професійної освіти (професійно-технічної) освіти «Дунайський центр професійної освіти» (код ЄДРПОУ 42177109) земельною ділянкою кадастровий номер 5122055400:01:001:0362, площею 138,1333 га, що розташована на території Суворовської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Ця обставина підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 10.01.2024 № 361423756.

Документи, подані для державної реєстрації: наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 07.02.2017 № 15-1022/13-17-СГ; Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ОД № 002965, виданий 06.03.2002 Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області; акт приймання-передачі від 26.10.2021; наказ Міністерства освіти та науки про реорганізацію від 03.12.2019 № 1512.

Підстава для внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 47589999 від 02.07.2019 державного реєстратора Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області Кравченко Н.С. /т. І а.с. 168-169/.

24.06.2019 державним реєстратором Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області Кравченко Н.С. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 32218444 про право власності Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на частку у розмірі 1 на земельну ділянку кадастровий номер 5122055400:01:001:0362, площею 138,1333 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1863187351220.

Ця обставина підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.03.2024 № 369704981.

Документи, подані для державної реєстрації: Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI; наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 07.02.2017 № 15-1022/13-17-СГ; відомості з Державного земельного кадастру від 24.06.2019 № 11367994.

Підстава для внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 47589999 від 02.07.2019 державного реєстратора Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області Кравченко Н.С. /т. І а.с. 31-32/.

Обставини укладення оспорюваного договору та додаткової угоди до нього.

05.10.2020 між правопопередником Відповідача1 - Державним професійно-технічним навчальним закладом «Ізмаїльське вище професійне училище» (Учасник-1) і ТОВ «АГРО ПАРТНЕР 777» (Учасник-2) укладено Договір про спільну обробку орної землі з вирощування сільськогосподарських культур та забезпечення необхідних умов для проведення виробничого навчання та виробничої практики № 05/10 (далі Договір від 05.10.2020). /т. І а.с. 98-101/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору від 05.10.2020 учасники домовились спільно діти в сфері організації ведення підсобного господарства, вирощування, обробки продуктів рослинництва, запобігання деградації та ерозії земель, а також надання теоретичних знань та практичних навиків учнями/студентами з професій «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування» та «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» у сфері сільського господарства шляхом об`єднання ресурсів та зусиль для досягнення наступних спільних цілей:

- зміцнення матеріально-технічної бази Учасників;

- запобігання деградації, ерозії земель Учасника-1, забезпечення їх належного та ефективного використання із відтворенням родючості згідно із цільовим призначенням;

- виконання теоретичних та практичних навчальних планів та програм із застосуванням досягнень науки і передової практики сільськогосподарського виробництва, вдосконалення форм та методів ведення сучасного господарства та раціонального використання земельних ресурсів з дотриманням сучасних заходів з охорони навколишнього середовища.

Пунктом 2.1 Договору від 05.10.2020 визначено, що для досягнення зазначених вище цілей Учасники зобов`язуються спільно:

обговорювати та вирішувати питання, що виникають у процесі спільної діяльності (підпункт 2.1.1);

здійснювати контроль за реалізацією цілей, належним виконанням положень та умов цього договору (підпункт 2.1.2);

вживати всіх можливих зусиль та заходів для досягнення цілей цього договору, збереження врожаю та земель (підпункт 2.1.3).

Згідно із підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 Договору від 05.10.2020, Учасник-1, який має право на постійне користування земельною ділянкою, яка розташована на території Одеської області, Ізмаїльського району, Суворовської селищної ради (за межами населеного пункту), загальною площею 138,1333 га (кадастровий номер 5122055400:01:001:0362), з моменту набрання чинності цим договором, надає право доступу до земельної ділянки (за призначенням орна земля) площею 125,0000 га Учаснику-2 для проведення спільної діяльності (спільної обробки землі).

Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 Договору від 05.10.2020, Учасник-2 для виконання цього договору зобов`язується забезпечити за власний рахунок охорону, удобрювання, відновлення земель, а також внести в спільну діяльність працю своїх працівників із застосуванням власного інвентарю, техніки для спільного обробітку землі, посівні матеріали, паливно-мастильні матеріали, засоби захисту рослин та інше.

Пунктом 4.1 Договору від 05.10.2020 визначено, що Учасники дійшли згоди, що керівництво та ведення спільних справ за договором здійснюється одноособово Учасником-2. Для цього Учасник-2 має право бути стороною правовідносин та без окремої довіреності здійснювати дії, необхідні для досягнення учасниками поставленої мети (укладати інші договори цивільно-правового характеру, пов`язані з виконанням цього основного договору).

Для обміну бухгалтерською та іншою документацією, необхідною для виконання положень цього договору, набуває статус оператора спільної діяльності Учасник-2 (пункт 4.2 Договору від 05.10.2020).

Пунктом 4.3 Договору від 05.10.2020 передбачено, що для вирішення питань, пов`язаних із реалізацією цього договору, Учасники можуть ініціювати проведення загальних зборів. Проведення таких зборів є обов`язковим для вирішення питань подолання наслідків дії непереборної сили, погодження графіку реалізації, заходів з вирощування, збирання продуктів рослинництва на території земель, робіт пов`язаних із відновленням та охороною земель, із графіком занять на території земель учнів/студентів Учасника-1, вирішення питань, пов`язаних із розподілом результатів діяльності за цим договором, залучення до виконання робіт третіх осіб, питань продовження строку дії, зміни умов або дострокового припинення цього договору за згодою сторін. За ініціативою Учасників на загальних зборах можуть бути розглянуті будь-які інші питання, пов`язані із виконанням цього договору. Для проведення загальних зборів залучається рівна кількість представників від Учасників та/або їх керівники.

Координацію діяльності Учасників відповідно до технології та строків вирощування, збирання, переробки продуктів рослинництва здійснює Учасник-2 (пункт 4.4 Договору від 05.10.2020).

Координацію діяльності з проведення теоретичних та практичних занять на території земель протягом дії цього договору із учнями/студентами ПТНЗ здійснює Учасник-2 (пункт 4.5 Договору від 05.10.2020).

Пунктом 5.1 Договору від 05.10.2020 передбачено, що Учасник-1 здійснює внесок можливістю доступу до земель для Учасника-2 з метою оброблення відповідно до цього договору, але земля залишається у постійному користуванні її набувача.

Учасник-2 здійснює внесок власною працею, сировиною для засівання, оброблення земель, обладнанням, інвентарем, технікою тощо (пункт 5.2 Договору від 05.10.2020).

Частки учасників у спільній діяльності є рівнозначними, тобто 50 % в Учасника-1 та 50 % в Учасника-2 (пункт 5.3 Договору від 05.10.2020).

У пункті 5.4 Договору від 05.10.2020 вказано, що положення цього договору не змінюють прав власності, користування та інших майнових прав на внески, зазначені у пунктах 2.2.1 та 2.3.1 договору.

Відповідно до пункту 6.3 Договору від 05.10.2020 прибуток, одержаний учасниками договору в результаті їх спільної діяльності розподіляється наступним чином: 50 % - Учаснику-1; 50 % - Учаснику-2.

Учасник-2 повинен щорічно, в строки, окремо узгоджені сторонами на загальних зборах, перераховувати на поточний рахунок Учасника-1 його частку прибутку після реалізації вирощеної рослинницької продукції (пункт 6.4 Договору від 05.10.2020).

Згідно із пунктом 7.1 Договору від 05.10.2020, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2027.

03.10.2022 між Закладом професійної освіти (професійно-технічної) освіти «Дунайський центр професійної освіти» і ТОВ «Агро Партнер 777» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 05/10 від 05 жовтня 2020 року. /т. І а.с. 144/.

Згідно із пунктом 1 вказаної Додаткової угоди від 03.10.2022 № 1, у зв`язку з військовим станом в країні, значним подорожчанням засобів захисту рослин, мінеральних добрив, палива, посухою, яка відбувалася впродовж квітня-вересня 2022 року, з низкою ціною реалізації вирощеної продукції, Учасники Договору дійшли згоди, виключно щодо розподілу Прибутку від спільної діяльності, отриманого з врожаю 2022 року, п. 6 Договору читати наступним чином: - Прибуток, одержаний учасниками договору в результаті їх спільної діяльності розподіляється наступним чином: 70 % - Учаснику-1; 30 % - Учаснику-2.

Обставини виконання Договору від 05.10.2020.

01.10.2020 Державним професійно-технічним навчальним закладом «Ізмаїльське вище професійне училище» і ТОВ «АГРО ПАРТНЕР 777» складено Протокол № 01/10 Загальних зборів учасників. В якому, зокрема, зафіксовано рішення про надання ТОВ «АГРО ПАРТНЕР 777» самостійно вирішувати питання щодо обрання термінів реалізації заходів з вирощування, збирання продуктів рослинництва на території земель, робіт пов`язаних із відновленням та охороною земель. /т. І а.с. 108-109/.

01.10.2020 Державним професійно-технічним навчальним закладом «Ізмаїльське вище професійне училище» і ТОВ «АГРО ПАРТНЕР 777» складено Протокол № 02/10 Загальних зборів учасників. Відповідно до якого прийняті, зокрема, наступні рішення:

- затвердити фінансові результати спільної діяльності, надані Учасником-2 у «Довідці розрахунку чистого прибутку від спільної діяльності за період з 05.10.2020р. по 30.09.2021»;

- затвердити чистий прибуток від спільної діяльності в загальній сумі 910 405,61 грн., а прибуток (зг. п. 6.3 Договору), належний Учаснику-1 (50 %), у сумі 455 202,80 грн.;

- затвердити терміни перерахування на поточний рахунок Учасника-1 його частки прибутку від реалізації вирощеної рослинницької продукції, а саме:

до 20.10.2021 у сумі не менш ніж 50 % від належної частки прибутку Учасника-1 (тобто не менш ніж 227 601,40 грн.);

до 29.12.2021 провести остаточний розрахунок належної частки прибутку Учасника-1. /т. І а.с. 104-105/.

05.10.2022 Закладом професійної освіти (професійно-технічної) освіти «Дунайський центр професійної освіти» і ТОВ «АГРО ПАРТНЕР 777» складено Протокол № 03/10 Загальних зборів учасників. Відповідно до якого прийняті, зокрема, наступні рішення:

- затвердити фінансові результати спільної діяльності, надані Учасником-2 у «Довідці розрахунку чистого прибутку від спільної діяльності за період з 01.10.2021р. по 30.09.2022»;

- затвердити чистий прибуток від спільної діяльності в загальній сумі 430 111,26 грн., а прибуток (зг. п. 6.3 Договору), належний Учаснику-1 (70 %), у сумі 301 077,88 грн.;

- затвердити терміни перерахування на поточний рахунок Учасника-1 його частки прибутку від реалізації вирощеної рослинницької продукції, а саме:

до 28.10.2022 у сумі не менш ніж 50 % від належної частки прибутку Учасника-1 (тобто не менш ніж 150 538,94 грн.);

до 29.12.2022 провести остаточний розрахунок належної частки прибутку Учасника-1. /т. І а.с. 142-143/.

29.12.2023 Закладом професійної освіти (професійно-технічної) освіти «Дунайський центр професійної освіти» і ТОВ «АГРО ПАРТНЕР 777» складено Протокол № 31/12 Загальних зборів учасників. Відповідно до якого прийняті, зокрема, наступні рішення:

- затвердити фінансові результати спільної діяльності, надані Учасником-2 у «Довідці розрахунку чистого прибутку від спільної діяльності за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023»;

- затвердити чистий збиток від спільної діяльності в загальній сумі 1 030 638,16 грн.;

- затвердити перерахування 75 % від чистого прибутку Учасника-2, а саме - 274 875,00 грн. на рахунок Учасника-1;

- затвердити терміни перерахування на поточний рахунок Учасника-1 його частки прибутку від реалізації вирощеної рослинницької продукції, а саме:

до 01.03.2024 240 000,00 грн.;

до 21.07.2024 34 875,00 грн. /т. І а.с. 181-182/.

ТОВ «АГРО ПАРТНЕР 777» було сплачено на рахунок Закладу професійної освіти (професійно-технічної) освіти «Дунайський центр професійної освіти» наступні суми: 300 000,00 грн. 25.10.2022; 1 077,88 грн. 27.12.2022; 240 000,00 грн. 15.02.2024.

Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників справи.

Щодо удаваності оспорюваного правочину.

Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно із частинами першою, другою статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина друга статті 628 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга статті 203 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 235 Цивільного кодексу України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Отже, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.02.2023 у справі № 918/86/22, від 28.09.2022 у справі № 906/494/20, від 11.04.2023 у справі № 916/508/22, від 06.09.2023 у справі № 904/637/22 (904/3129/22).

Суд на підставі частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки викладені у пункті 27 постанові Верховного Суду від 11.04.2023 у справі № 916/508/22, згідно із яким, правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, дійсним намірам сторін спору при укладенні оспорюваних договорів, встановити фактичні правовідносин, які склалися між сторонами, і застосувати до цих правовідносин відповідні норми матеріального права. Водночас невикористання при вчиненні певного правочину термінів, які визначають притаманні такому виду правочинів поняття, із закріпленням їх натомість у завуальований спосіб, а також викладення у різних документах взаємопов`язаних між собою прав і обов`язків сторін, що в сукупності складають зміст відповідних правовідносин, можуть бути засобами, які використовуються задля приховання суті правочину, укладення якого мають на меті сторони, шляхом оформлення «про людське око» (напоказ) іншого правочину. Тобто відсутність у спірних правочинах чіткого викладення усіх істотних умов, необхідних для договорів оренди, про яку зазначає суд апеляційної інстанції, не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельних ділянок в користування (аналогічні висновки сформульовано в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 06.11.2019 у справі № 916/1424/18, від 07.07.2021 у справі № 903/601/20, від 03.11.2021 у справі № 918/1226/20, від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 29.09.2022 у справі № 918/351/21(918/672/21), від 07.12.2022 у справі № 924/11/22).

Також суд враховує висновок викладений у пункті 26 постанови Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 904/637/22 (904/3129/22), згідно із яким, позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, має довести: 1) факт укладення правочину, який, на його думку, є удаваним; 2) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; 3) настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином.

Факт укладення оспорюваного Договору від 05.10.2020 встановлений судом та не заперечується учасниками справи.

Щодо відсутності у сторін оспорюваного договору іншої мети ніж приховати насправді вчинений правочин договір оренди земельної ділянки, слід зазначити наступне.

Статтею 1130 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (частина друга статті 1131 Цивільного кодексу України).

За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (частина перша статті 1132 Цивільного кодексу України).

Статтею 395 Цивільного кодексу України визначено, що речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (частина перша статті 396 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 397, частини першої статті 398 Цивільного кодексу України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Частиною другою статті 792 Цивільного кодексу України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV).

Згідно із частинами першою, другою статті 15 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Частинами першою, другою, третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Як вже зазначалось, згідно із підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 Договору від 05.10.2020, Учасгник-1, який має право на постійне користування земельною ділянкою, яка розташована на території Одеської області, Ізмаїльського району, Суворовської селищної ради (за межами населеного пункту), загальною площею 138,1333 га (кадастровий номер 5122055400:01:001:0362), з моменту набрання чинності цим договором, надає право доступу до земельної ділянки (за призначенням орна земля) площею 125,0000 га Учаснику-2 для проведення спільної діяльності (спільної обробки землі).

Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 Договору від 05.10.2020, Учасник-2 для виконання цього договору зобов`язується забезпечити за власний рахунок охорону, удобрювання, відновлення земель, а також внести в спільну працю своїх працівників із застосуванням власного інвентарю, техніки для спільного обробітку землі, посівні матеріали, паливно-мастильні матеріали, засоби захисту рослин та інше.

Пунктом 5.1 Договору від 05.10.2020 передбачено, що Учасник-1 здійснює внесок можливістю доступу до земель для Учасника-2 з метою оброблення відповідно до цього договору, але земля залишається у постійному користуванні її набувача.

А Учасник-2 здійснює внесок власною працею, сировиною для засівання, оброблення земель, обладнанням, інвентарем, технікою тощо (пункт 5.2 Договору від 05.10.2020).

Аналіз вищевказаних умов дозволяє дійти висновку про те, що за оспорюваним договором ТОВ «АГРО ПАРТНЕР 777» фактично отримало на платній основі право користування земельною ділянкою для вирощування сільськогосподарських культур, а Дунайський центр професійної освіти отримує плату за користування земельною ділянкою.

Тобто, за умовами оспорюваного договору Дунайський центр професійної освіти передає іншій стороні правомочності володіння і користування майном, тобто фактичне панування над річчю та юридично забезпечену можливість такого панування.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про спрямованість волі сторін оспорюваного договору на встановлення інших цивільно-правових (орендних) відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим договором про спільну діяльність, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин щодо оренди земельної ділянки, яка належить до державної власності.

При цьому, визначення назви оспорюваного правочину як договір про спільну обробку орної землі з вирощування сільськогосподарських культур та забезпечення необхідних умов для проведення виробничого навчання та виробничої практики, невикористання при його вчиненні понять, які притаманні такому виду правочинів як найм, зокрема, «Орендодавець» та «Орендар», визначення плати за найм як перерахування частки прибутку, тобто у завуальований спосіб, не оформлення акта приймання-передачі об`єкта оренди, є засобами, які використовувані задля приховання суті правочину, що свідчить про намір сторін приховати насправді вчинений ними правочин.

Окремо слід зазначити, що не оформлення акта приймання-передачі об`єкта оренди, у даному випадку, не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі майна у володіння та користування (оренду).

Наведені вище умови Договору від 05.10.2020 дозволяють дійти висновку про те, що його сторонами насправді вчинено правочин щодо найму (оренди) земельної ділянки, що належить до державної форми власності. Отже, Договір від 05.10.2020 є удаваним правочином.

Підстави для визнання правочину недійсним.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховання іншого правочину, суд на підставі положень статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, які регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Така правова позиція є усталеною та неодноразово висловлювалася Верховним Судом у численних постановах, зокрема, об`єднаною палатою Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 916/933/17, постановах Касаційного господарського суду від 04.07.2018 у справі № 916/935/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18.

Щодо невідповідності Договору від 05.10.2020 нормам законодавства, що регулюють відносини з постійного користування земельною ділянкою, слід зазначити наступне.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина перша статті 92 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Суд враховує правову позицію викладену у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками), у пункті 5.6 мотивувальної частини якого зазначено, що суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг.

Також, суд відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновок викладений у пункті 29 постанови Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 916/1424/18, згідно із яким, державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто, розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.

Аналогічний правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18.

Отже, Договір від 05.10.2020 предметом якого є передача у спільну діяльність з ТОВ «АГРО ПАРТНЕР 777» права користування (доступу, обробітку) земельної ділянки, що належить на праві постійного користування Дунайський центр професійної освіти суперечить нормам частини першої статті 92, частини першої статті 95 Земельного кодексу України. А відтак, наявні підстави для визнання цього договору недійсним відповідно до норм частини першої статті 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання недійсним Договору № 05/10 від 05.10.2020, укладеного між Державним професійно-технічним навчальним закладом «Ізмаїльське вище професійне училище» (Заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Дунайський центр професійної освіти» (код ЄДРПОУ 42177109) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Партнер 777» (код ЄДРПОУ 39316432).

Щодо вимоги про зобов`язання повернути земельну ділянку.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої, пунктів 2, 3, 4, частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Такі способи захисту як припинення дії, яка порушує право і відновлення становища, яке існувало до порушення, можуть бути обрані у випадку, коли іншою особою чиняться перешкоди у здійснення власником повноважень користування та розпорядження належним йому майном (негаторний позов - стаття 391 Цивільного кодексу України) та можуть знаходити свій прояв у вимогах про виселення особи з незаконно зайнятого нею приміщення, про усунення перешкод у здійсненні права власності, про застосування наслідків недійсного правочину.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 Цивільного кодексу України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина перша статті 319 Цивільного кодексу України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 Цивільного кодексу).

Згідно із частинами першою, другою статті 326 Цивільного кодексу України, у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вказаною нормою встановлено такий спосіб захисту речових прав як усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (негаторний позов).

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Схожі висновки викладені, зокрема, у пункті 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Негаторним є також позов власника про усунення перешкод у здійсненні користування майном третіми особами, в яких існували підстави для цього, але вони згодом відпали, зокрема, у разі визнання правочину недійсним або припинення договору.

Для подання негаторного позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування й розпорядження були результатом винних дій відповідача чи спричиняли збитки, достатньо, щоб такі дії (бездіяльність) об`єктивно порушували права власника і були протиправними.

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області є власником, який прагне усунути перешкоди у здійсненні правоможності самостійно розпоряджатись своїм майном, що виникли через дії осіб, з якими воно не перебувало у зобов`язальних відносинах, а тому, позов у цій справі в частині вимог, спрямованих на усунення цих перешкод шляхом зобов`язання повернути земельну, є негаторним.

У даному випадку, заявлення власником вимоги про визнання недійсним правочину одночасно у поєднанні із вимогою про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (негаторного позову) на підставі статті 391 Цивільного кодексу України, за відсутності доказів звільнення (повернення) нерухомого майна Відповідачем2, відповідає критеріям ефективного способу захисту визначеним усталеною практикою Верховного Суду.

А саме: 1) застосування такого способу захисту реально відновить наявне суб`єктивне право, яке порушене; 2) обраний спосіб захисту відповідає характеру правопорушення; 3) застосування такого способу захисту відповідає цілям судочинства; 4) застосування такого способу захисту не суперечить принципам верховенства права; 5) застосування такого способу захисту не суперечить принципу пропорційності та процесуальної економії, зокрема, не породжує стан невизначеності та не спонукає позивача до повторного звернення за захистом до суду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Партнер 777» повернути земельну ділянку площею 125 га вартістю 28 433 105,88 грн., яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5122055400:01:001:0362 площею 138,1333 га, та розташована на території Суворовської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871) за актом прийому-передачі.

Щодо позовної давності.

Не підлягає задоволенню Клопотання Дунайського центру професійної освіти про застосування строку позовної давності від 10.09.2024 (вхід. від 11.09.2024 № 33159/24), з огляду на наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша статті 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийнятої відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який в свою чергу постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався та тривав до 30.06.2023.

Крім того, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому указами Президента України неодноразово продовжувався та триває станом на даний час.

Таким чином, враховуючи обставини введення в Україні карантину та запровадження правового режиму воєнного стану, позовна давність за позовними вимогами, що розглядаються у цій справі, не сплинула.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також суд керується нормами частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими, зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При цьому, суд враховує, що ТОВ «Агро Партнер 777» до початку розгляду справи по суті подано Заяву про визнання позову від 04.09.2024 (вхід. від 05.09.2024 № 32341/24). В якій визнало позовні вимоги та зазначило, що не заперечує проти задоволення позову.

Керуючись частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частинами першою, другою статті 14, частиною першою статті 15, частиною першою, пунктами 2, 3, 4, частини другої статті 16, частиною першою статті 202, частинами першою, другою статті 203, частиною першою статті 215, статтею 235, статтею 256, частиною першою статті 261, частиною першою статті 257, частиною першою статті 317, частиною першою статті 319, частиною першою статті 321, статтями 391, 395, частиною першою статті 396, частиною першою статті 397, частиною першою статті 398, частиною першою статті 509, частиною першою статті 626, частиною першою статті 627, частиною першою статті 628, частиною другою статті 628, частиною другою статті 792, статтею 1130, частиною другою статті 1131, частиною першою статті 1132, пунктами 12, 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, частиною першою статті 92, частиною першою статті 95 Земельного кодексу України, статтею 13, частинами першою, другою, третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, статтями 13, 73, 74, 75, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір від 05.10.2020 № 05/10, укладений між Державним професійно-технічним навчальним закладом Ізмаїльське вище професійне училище (Заклад професійної (професійно-технічної) освіти Дунайський центр професійної освіти (код ЄДРПОУ 42177109) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Партнер 777 (код ЄДРПОУ 39316432).

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Партнер 777 (68640, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, смт Суворове, вул. Незалежності, буд. 54, код ЄДРПОУ 39316432) повернути земельну ділянку площею 125 га вартістю 28 433 105,88 грн., яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5122055400:01:001:0362 площею 138,1333 га, та розташована на території Суворовської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871) за актом прийому-передачі.

3. Стягнути з Закладу професійної освіти (професійно-технічної) освіти Дунайський центр професійної освіти (68600, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, вул. Ізмаїльська, буд. 7, код ЄДРПОУ 42177109) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552, р/р UA808201720343100002000000564) витрати на сплату судового збору 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Партнер 777 (68640, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, смт Суворове, вул. Незалежності, буд. 54, код ЄДРПОУ 39316432) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552, р/р UA808201720343100002000000564) витрати на сплату судового збору 1 514,00 грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.).

5. Повернути з Державного бюджету України (ГУК в Од.обл./Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ЕАП), р/р UA938999980313141206083015758, МФО 899998, КБК 22030101) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552, р/р UA808201720343100002000000564) сплачену суму судового збору у розмірі 1 514,00 грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.), який був зарахований в дохід бюджету за платіжною інструкцією від 06.02.2024 № 163 на суму 6 056,00 грн., оригінал якого знаходиться у прокурора.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18 жовтня 2024 р.

Суддя Ю.А. Шаратов