Рішення

від 17.10.2024 по справі 917/865/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2024 Справа № 917/865/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Михатило А.В.., за участю представника позивача - Карчевської О.П., представника відповідача - Данілової Н.Н. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №34 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. Софіївська, 82, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до відповідача Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Польська, 2А, м. Полтава, 36008

про визнання недійсним пункту 33 договору від 01.11.2022 року,

ВСТАНОВИВ:

24.05.2024 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №34 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до відповідача Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про визнання недійсним п. 33 договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №7077 від 01.11.2022 року, укладеного між сторонами по справі (вх. № 925/24).

Ухвалою від 28.05.2024 року суд залишив позовну заяву Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №34 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області без руху та надав строк 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

30.05.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 28.05.2024 року про залишення позовної заяви без руху (з додатками) (вх. № 7618).

Ухвалою від 03.06.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 02.07.2024 року на 11:00 год.

24.06.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника позивача Карчевської О. П. у щорічній відпустці (вх. № 8817).

У зв`язку з перебуванням судді Тимощенко О.М. у відпустці засідання суду 02.07.2024 року не відбулося.

Ухвалою від 24.07.2024 року підготовче засідання по справі № 917/865/24 призначено на 08.08.2024 року на 11:00 год.

30.07.2024 року через систему "Електронний суд" від представника позивача - Карчевської О. П. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі №917/865/24 (вх. №10275).

31.07.2024 року від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли пояснення у справі (вх.№10379 від 31.07.2024, арк. справи 94-99).

Підготовче засідання 08.08.2024 року по даній справі не відбулося у зв`язку з надходженням повідомлення про замінування приміщення Господарського суду Полтавської області, що підтверджується Довідкою від 08.08.2024.

Ухвалою від 12.08.2024 року суд ухвалив продовжити строки підготовчого провадження у справі № 917/865/24 на 30 днів, відкласти підготовче засідання по справі №917/865/24 на 10.09.2024 р. на 09:00 год. , забезпечити проведення судового засідання у справі № 917/865/24, призначеного на 10.09.2024 на 09.00 год., зал № 6 (ВКЗ), для представника позивача - Карчевської О.П. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів.

В судовому засіданні 10.09.2024 року судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 17.10.24 на 09:00 год.

В судовому засіданні 17.10.2024 року представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача проти позову заперечував.

За результати розгляду справи після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду, повідомив коли буде виготовлено повне рішення, роз`яснив порядок, строки оскарження рішення та набранням ним чинності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що між позивачем і відповідачем був укладений договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 7077 від 01.11.2022, за умовами якого Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" постачало позивачу теплову енергію з метою забезпечення опалення приміщення споживача за адресою: м. Кременчук, вулиця Софіївська, 82, дошкільний заклад № 34.

Відповідно до п. 33 Договору розрахунки за відпущену Т/Е проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. В разі зміни тарифів розрахунки здійснюються за новими тарифами. Тариф на Т/Е для потреб бюджетних установ (без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктiв та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів) становить: умовно-змінна частина двоставкового тарифу на Т/Е - 2 197,08 грн/Гкал (без ПДВ), умовно-постійна частина двоставкового тарифу на Т/Е (мiсячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) - 136 068,84 грн/Гкал/год (без ПДВ).

Позивач вважає, що пункт 33 Договору щодо встановлення тарифів за теплову енергію суперечить Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-IX (надалі Закон № 2479-IX), що набрав чинності 19.08.2022. А саме, суперечить статті 1 Закону № 2479-IX, відповідно до якої протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Як стверджував позивач, в результаті застосування до позивача з боку відповідача двоставкового тарифу на теплову енергію, встановленого пунктом 33 Договору, фактично відбулось збільшення вартості спожитої Закладом дошкільної освіти № 34 теплової енергії у період з 01.11.2022 по 31.10.2023 за збільшеними тарифами у порівнянні з тарифами, які застосовувались до нього станом на 24.02.2022.

Позивач обґрунтовував позов такими доказами: копії виписки з ЄДР, Листа від Міністрерства Розвитку від 25.08.2022, Листа Міністерства Розвитку від 16.02.2023, Листа Міністерства розвитку від 18.11.22 , рахунку Кременчуцької ТЕЦ, рішення Кременчуцької міськради 1867 від 30.12.2021, рішення Кременчуцької міськради №86 від 13.01.2023, рішення Кременчуцької міськради №1508 від 20.02.2022,ія рішення Кременчуцької міськради №1567 від 30.12.2021, рішення Кременчуцької міськради №1574 від 13.01.2023, Рішення ПОР 481 від 14.10.2022., рішення ПОР № 396 від 08.07.2022, Рішення ПОР № 473 від 22.09.2022, Договору № 7077 від 01.11.2022 року, рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 року № 1421 "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів" , рішення Господарського суду Полтавської області від 19.12.2023 року у справі № 917/1255/23, рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 № 1508 «Про визначення ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води».

Відповідач правом на подачу відзиву та доказів не скористався. Його представник в судовому засіданні проти позову заперечував, також відповідач заперечував проти позову своїх поясненнях ( вх.№10379 від 31.07.2024).

При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим кодексом (частина перша статті 161 ГПК України). Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина п`ята цієї статті).

Відповідач не просив дозволу подати додаткові пояснення, суд за межами строку для подання відзиву на позовну заяву не визнавав їх подання необхідним. Тому ці пояснення (вх.№10379 від 31.07.2024, арк. справи 94-99) суд залишає без розгляду.

Наведене відповідач правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу (ЦК) України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу (ГК) України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3 , 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як свідчать матеріали справи, позивачу на праві оперативного управління належить приміщення за адресою: м. Кременчук, вул. Софіївська, 82.

Починаючи з опалювального періоду 2022-2023 позивач є споживачем послуг з постачання теплової енергії, надавачем яких являється Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО».

До листопада 2022 року надавачем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у м. Кременчуці було ТОВ Кременчуцька ТЕЦ.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 №1421 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів та рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області» від 30.12.2021 за №1867 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022 були встановлені та визначені відповідні тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів міста Кременчука .

Вказаними рішеннями для ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» було встановлено для бюджетних установ одноставковий тариф, який складав з 25.10.2021 - 2862,85 грн за 1 Гкал, а з 30.12.2021 - 3281,22 грн за 1 Гкал.

Даний тариф застосовувався до позивача на момент введення воєнного стану в Україні 24.02.2022, що підтверджується відповідним рахунком, направленим позивачу ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».

З 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і діє на сьогоднішній день.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та в результаті неодноразових ракетних ударів по м.Кременчуку, теплогенеруюче обладнання ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» було повністю зруйновано, через що товариство припинило виробництво, транспортування та постачання теплової енергії своїм споживачам.

29.04.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану», пунктом 1 якої рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, не підвищувати, зокрема, тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», який набрав чинності 19.08.2022, запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, зокрема, передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Рішенням Полтавської обласної ради №473 від 22.09.2022 «Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» було надано згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки (а.с.18-19).

На підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №894-Р «Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ» Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад Полтавської області, Полтавською обласною радою було прийнято рішення від 14.10.2022 за №481 «Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області» (а.с. 25).

Пунктом 4 вказаного рішення вирішено після затвердження акту приймання - передачі передати на баланс, як внесок до статутного капіталу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго, майно, зазначене у додатку до цього рішення, а саме цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 №1508 «Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води», виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука з покладанням відповідних обов`язків згідно чинного законодавства визначено ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (а.с. 22).

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 13.01.2023 №86 було внесено зміни до вищезазначеного рішення №1508, яким на виконання вимог ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» зобов`язано ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» застосовувати до своїх споживачів у м. Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувались до цих споживачів станом на 24.02.2022 (а.с. 21).

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31.10.2022 №1574, опалювальний період 2022-2023 років для споживачів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у Кременчуцькій міській територіальній громаді розпочався з 01 листопада 2022 року (а.с. 24).

Між позивачем і відповідачем було укладено договір №7077 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 (а.с. 7-10).

Згідно п. 1 договору № 7077 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 (далі - договір № 7077; а.с. 64-67), ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго (Теплопостачальна організація за договором) бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення приміщень ЗДШО № 34 (Споживач за договором) за адресою: вул. Софіївська (Чапаєва), буд. 82 - дошкільний заклад № 34, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за теплову енергію в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 33 договору № 7077 розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. В разі зміни тарифів, розрахунки здійснюються за новими тарифами. Тариф на теплову енергію для потреб бюджетних установ (без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів) становить:

- умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - 2197,08 грн/Гкал (без ПДВ);

- умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження - 136 068,84 грн /Гкал/год (без ПДВ).

В розрахунок на оплату включається вартість фактично спожитої теплової енергії за поточний місяць та вартість теплової енергії, що не врахована в рахунку за попередній місяць і місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження (розрахована шляхом множення проектного теплового навантаження (Гкал/год.) на умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (грн/Гкал/год (без ПДВ). Місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження сплачується Споживачем щомісяця протягом року незалежно від обсягів споживання теплової енергії (п. 34 договору № 7077).

В пунктах 43, 44 договору № 7077 сторони погодили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01.11.2022 і діє в частині постачання теплової енергії по 31.12.2022 (згідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України), а в частині розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо до закінчення строку його дії про припинення дії Договору не буде заявлено однією із Сторін.

Вказаний договір підписано представникам сторін та скріплено печатками сторін.

Судом також встановлено, що 13.07.2023 до Господарського суду Полтавської області звернувся Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 34 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області с позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води Кременчуцькому закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 34 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - позивач, ЗДШО № 34) стосовно приміщення за адресою: вул. Софіївська, 82, м. Кременчук, 39600, за період з початку опалювального періоду 2022-2023, а саме з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022 (справа №917/1255/23).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем норм законодавства України при нарахуванні плати за постачання централізованого опалення.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.12.2023 у справі №917/1255/23 у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд зазначив про наступне:

- у розумінні положень статей 189 -191 Господарського кодексу України відповідач не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, в тому числі - позивачу, а отже і не може самостійно їх змінити;

- застосування при обрахунку вартості теплової енергії, яка поставляється відповідачем позивачу, будь-яких інших тарифів, окрім тих, які були встановлені уповноваженими органами для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", умовами укладених між сторонами спору договорів не передбачено;

- визначення відповідачем в рахунках на оплату вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії, який був встановлений органом місцевого самоврядування для бюджетних установ, відповідало як умовам укладених між сторонами по справі договорів, так і вимогам чинного законодавства України;

- ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області, провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області та не зобов`язане ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів міста Кременчука;

- тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022 не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 19.08.2022 (Закон №2479 - ІХ);

- у відповідача відсутні підстави для постачання позивачу теплової енергії на умовах договорів про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7101/2022 від 21.12.2022 та №7101/2023 від 27.01.2023 за тарифами, які були встановлені для іншого суб`єкта господарювання - ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», і так само відсутні підстави для постачання теплової енергії за тарифами, які відрізняються від тих, що були встановлені саме для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" Полтавською обласною радою.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 року у справі № 917/1255/23 апеляційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №34 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.12.2023 у справі №917/1255/23 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 19.12.2023 у справі №917/1255/23 - залишено без змін.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р, Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р. одним з основних елементів верховенства права визнано принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про місцеве самоврядування", Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (№2479-IX).

Обставини справи свідчать, що між сторонами було укладено договір №7077 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022, який за своєю правовою природою є договором надання послуг з постачання теплової енергії у виді гарячої води (опалення) та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до положень ст. ст. 173, 174 ГК України та ст.ст. 11, 202, 509, 530 ЦК України.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі ГК України), за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Приписами ч. 6 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, крім інших, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 наведеного Закону визначено, що споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Вказаному праву відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до Закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування (п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ч. 5 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

У розумінні положень ч. 3 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Статтею 16-1 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що до повноважень Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання належить, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Позивач вказував, що зміна постачальника відповідних послуг у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" у господарське відання позивача не повинна мати наслідком підвищення тарифів на теплову енергію для споживачів м. Кременчука порівняно з тим розміром, що існував станом на 24.02.2022. Дані посилання позивач обґрунтовував правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.04.2024 у справі № 917/730/23.

Суд відхиляє посилання позивача на те, що постановою ВС від 04.04.2024 у справі № 917/730/23 сформульовано висновки з даного питання.

У справі № 917/730/23 Верховний Суд не давав висновку щодо питання застосування частини першої статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», а також постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану» на неоднакове застосування яких вказував скаржник у справі №917/730/23. Верховний Суд у справі № 917/730/23 зазначив, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі. Суд за змістом рішення прямо вказав про те, що скаржником не доведено необхідності у формуванні висновку Верховного Суду щодо застосування наведеної ним норми права у спірних правовідносинах. Постанова Верховного Суду зі справи № 917/730/23 мотивована з урахуванням обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у справі на підставі оцінки ними доказів (включно з роз`ясненням Міністерства розвитку громад та територій України від 25.08.2022, листами зазначеного Міністерства від 18.11.2022, від 16.02.2023 тощо), з яких виходив, зокрема, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, без переоцінки Верховним Судом доказів у справі, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України.

Наведене зазначено у постанові Верховного Суду від 26.09.2024 року у cправі № 917/1389/23.

Відповідно до змісту частини першої статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на:

послуги з розподілу природного газу;

теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Водночас до частини першої зазначеної статті Закону були внесені зміни згідно із Законом України від 30.06.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України» (набрав чинності з 27.07.2023) та викладено статтю 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» у такій редакції:

«Протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення тарифів на: послуги з розподілу природного газу для всіх категорій споживачів; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення, послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення».

За доводами позивача, відповідач всупереч мораторію на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, який встановлений згідно із Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з початку опалювального сезону 2022-2023 здійснює нарахування позивачу плати за надані послуги за тарифами, розмір яких значно перевищує рівень тарифів, що діяв станом на 24.02.2022, та самочинно, без відповідного погодження визначив позивачу двоставковий тариф (у той час як раніше для позивача діяв одноставковий тариф).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною п`ятою статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» тариф (ціна) на теплову енергію - це грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Отже, тариф (ціна) на теплову енергію нерозривно пов`язаний з особою, яка здійснює виробництво, транспортування, постачання такої теплової енергії.

Частиною третьою статті 20 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Приписами статті 16-1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання належить, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

При провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень (підпункт 9 пункту 3.2 зазначених Ліцензійних умов).

Відповідно до пункту 37 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.

Таким чином, тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою.

Частиною третьою статті 189 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання (статті 190 ГК України).

Державні регульовані ціни, у розумінні частин першої-другої статті 191 ГК України, запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення» та іншими законами.

Пунктом 4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 (в редакції від 03.04.2019 № 291), визначено, що під час формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб`єктами господарювання, що перебувають у спільній власності територіальних громад, вимоги цього Порядку в частині формування тарифів для кожної окремої територіальної громади (у разі провадження ліцензованої діяльності та надання комунальних послуг у декількох територіальних громадах) на таких суб`єктів господарювання не поширюються.

КП «Полтаватеплоенерго» внесене до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області; згідно зі статутом КП «Полтаватеплоенерго» засноване на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада; тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою; застосовані відповідачем тарифи у рахунках на оплату, які були виставлені позивачу, відповідають тарифам, встановленим у додатку № 2 до Рішення Полтавської обласної ради № 477; тарифи, які були встановлені Рішенням Полтавської обласної ради № 477, залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (які були введені в дію з 01.11.2021); тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022 не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування». Відповідач є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області, а, отже, з урахуванням пункту 4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, відповідач не зобов`язаний ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів м. Кременчука; тариф КП «Полтаватеплоенерго» єдиний для всіх споживачів Полтавської області, і будь-які підстави для обрахування вартості теплової енергії для споживачів м. Кременчука за окремим тарифом у відповідача відсутні.

Наведене встановлено і судовими рішеннями у справі № 917/1255/23.

Суд зазначає, що стаття 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» є спеціальною нормою, яка, виходячи з буквального тлумачення її змісту:

- містить заборону, тобто вимогу про зобов`язання утриматися від вчинення певної конкретної дії - підвищення тарифів;

- стосується конкретного кола осіб відносин, на які цей Закон розрахований - суб`єктів, що наділені відповідними владними повноваженнями стосовно встановлення таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення.

Проте відповідач як постачальник теплової енергії за регульованими тарифами до числа таких суб`єктів не віднесений, а у своїй діяльності керується встановленими для нього Полтавською обласною радою тарифами, грошовий вираз яких, як було встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі, застосований до позивача на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (які були введені в дію з 01.11.2021), тобто в розмірі, який діяв станом на 24.02.2022.

Наведене свідчить, що відповідач не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, в тому числі - позивачу, а отже і не може самостійно їх змінити.

Оспорюваний позивачем п. 33 договору №7077 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 містить тарифи за відпущену теплову енергію, які відповідають тарифам, встановленим рішенням пленарного засідання шістнадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання № 477 від 30.09.2022.

Враховуючи наведене вище, з урахуванням предмета та підстав заявленого позову, визначеного позивачем відповідача у справі, приписи статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 26.09.2024 року у cправі № 917/1389/23.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, позивачем не доведено наявності підстав для визнання недійсним п. 33 договору №7077 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 21.10.2024 року

Суддя Тимощенко О.М.