Ухвала

від 01.10.2024 по справі 917/142/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність

01.10.2024 Справа № 917/142/24

Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні

заяву ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1

про відкриття провадження про неплатоспроможність,

За участю представників: згідно протоколу

В судовому засіданні суд постановив вступну та резолютивну частини даної ухвали суду відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України. Зважаючи на те, що ухвали у справі про банкрутство, в яких вирішуються питання по суті, фактично є рішенням суду, повний текст ухвали суду буде виготовлено протягом 10 днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин ухвали.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявниця, боржниця) (РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Господарського суду Полтавської області із заявою (вх. №153/24 від 30.01.2024) про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку книги 4 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2024 справі присвоєно єдиний унікальний номер № 917/142/24, заяву передану на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.02.2024 заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено заявниці спосіб та строк для усунення недоліків заяви.

У визначений судом строк заявниця усунула недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.02.2024 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято судом до розгляду; підготовче засідання суду призначено на 12.03.2024; зобов"язано заявницю надати документи згідно їх переліку наведеного в ухвалі та встановлено строк для їх подання.

12.03.2024 від адвоката Максименко Ю. надійшло клопотання (вх. № 3375) про вступ у справу у якості представника ОСОБА_1 .

Підготовче засідання 12.03.2024 не відбулось у зв`язку з відпусткою судді Ореховської О.О., у зв"язку з чим ухвалою суду від 21.03.2024 були визначені нові дата та часу проведення підготовчого засідання по справі - 11.04.2024 о 10:10год.

11.04.2024 від заявниці ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання у справі № 917/142/24, призначеного на 11.04.2024, з метою надання додаткового часу на надання суду витребуваних документів по справі.

У підготовчому засіданні 11.04.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 04.06.2024 до 10:30год.

04.06.2024 від заявниці ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх. № 7899) про долучення до матеріалів справи документів по справі.

Зазначене клопотання задоволено судом.

У підготовчому засіданні 04.06.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 09.07.2024 до 11:30год.

07.06.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх. № 8067) про залучення до матеріалів справи документів по справі.

Зазначене клопотання задоволено судом.

У підготовчому засіданні 09.07.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 08.08.2024 до 10:20год.

08.08.2024 підготовче засідання не відбулось у зв"язку відпусткою судді Ореховської О.О., у зв"язку з чим ухвалою суду від 05.09.2024 було визначено нові дату та часу проведення підготовчого засідання по справі.

Зазначена ухвала суду була надіслана учасникам у справі в їх електронні кабінети у системі ЄСІТС і була доставлена 05.09.2024, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа (а.с. 8-10 т. 3).

Заявник в судове засідання не з"явився, його явка обов"язковою судом не визнавалась.

Розглянувши в підготовчому засіданні надані заявником документи, дослідивши надані суду докази, проаналізувавши наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд встановив наступне.

Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ст.1 КУзПБ визначено, що:

неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки";

грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (ч. 3 ст. 115 КУзПБ).

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність наведені ч. 2 ст. 115 КУзПБ, а саме:

- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

При цьому, право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Системний аналіз ст. 113, ч.1 та ч. 2 ст. 116, ч. 1 ст. 119 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч. 3 ст. 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Згідно з частинами 1-3 ст. 119 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

З урахуванням викладеного та положень ч. 3 ст. 13, ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 зазначає, що вона користувалася кредитними коштами, які витрачала на ремонт будинку після пожежі та проживання. В подальшому вона оформила новий кредит на більшу суму з метою погашення заборгованості за попереднім кредитом, а решту грошових коштів, які залишаться після сплати попереднього кредиту, планувала витратити на закупівлю будівельних матеріалів. Потім у чоловіка сестри заявниці виявили онкохворобу, на лікування якої допомагала вся родина. Заявниця зазначає, що наступним етапом її життя була декретна відпустка, з якої вона змушена була вийти оскільки потрібні були кошти на погашення кредитів, а заробітної плати чоловіка не вистачало. На її звернення до банку з проханням хоча б врегулювати проценту ставку, заявниці відмовили.

Згідно поданої заяви ОСОБА_1 має невиконані кредитні зобов`язання перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" на загальну суму 134 895,00грн (див. Конкретизований список кредиторів та боржників ОСОБА_1 - а.с. 21 т. 1), які виконати наразі вона не має фінансової можливості.

Заявниця зазначає, що до своєї заяви вона не додає належних доказів в частині (всіх копій договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредитора (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно з законом або договором, через їх відсутність або втрату.

Заявниця зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Довідки про склад сім`ї №1584 від 01.11.2023, виданої Старостою Яресківського старостинського округу (додається), із заявницею зареєстровані та проживають за фактичним місцем проживання: бабуся - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , син - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 94 т. 2).

Заявниця зазначає, що з нею фактично проживає, однак не зареєстрований її чоловік ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З нею зареєстрований, однак фактично не проживає батько - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З нею мають родині зв`язки однак фактично не зареєстровані та не проживають: мати - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сестра - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Щодо свого матеріального становища заявниця зазначає, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони об"єктів нерухомого майна їй на праві власності (1/1) належить нерухоме майно, а саме:

- земельна ділянка (кадастровий номер 5325786001:01:001:2028), площею 0.1778 га за адресою: АДРЕСА_3 ;

- житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 53,5кв.м.,за адресою: АДРЕСА_3 .

Заявниця зазначає, що станом на день подання заяви транспортні засоби за нею не зареєстровані, на підтвердження чого надала Довідку ТСЦ МВС №5344 за № 31/16-17-С-48 від 02.11.2023.

За повідомленням заявниці, на даний час вона перебуває у трудових відносинах з ТОВ "Цукорагропром" (код ЄДРПОУ: 38234087, адреса: місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 58).

Заявниця зазначає, що до вересня 2023 перебувала у декретній відпустці, у вересні 2023 отримала заробітну плату у розмірі 16 107,26грн, а також у продовж 2023 року отримувала щомісячну допомогу на дитину у розмірі 860,00грн; віна не має у банківських установах депозитних рахунків, не є партнером в жодній юридичній особі і не має корпоративних прав ані в Україні ані за її межами.

ОСОБА_1 у заяві правовою підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначає, що стосовно нього існують підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачені ч. 2 ст. 115 КУзПБ, а саме:

- п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ (боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів в розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов"язань упродовж двох місяців),

- п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ ( існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). При цьому заявниця зазначає: "я з усієї сили намагалась знайти додаткову роботу/підробіток та бути на плаву, погашаючи більш-менш кредити шляхом перекредитування, однак... більше не в змозі, бо кредити чим дальше тим дорожчі, важко доступні та не завжди обґрунтовані (як з боку позикодавця так і збоку позикоотримувача - за версією кредитодавців)".

На підставі зазначеного, заявник просить суд відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність.

Завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що зазначені боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до положень ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

У відповідності до положень ст. 116 КУзПБ обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

Окрім того, положення КУзПБ визначають обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.

ОСОБА_1 в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначає, що у зв"язку з необхідністю проведення ремонту у будинку після пожежі, а подальшому необхідністю надання фінансової допомоги чоловіку сестри на лікування, враховуючи незначний дохід, оплату комунальних послуг, побутових витрат, вимушена була оформити у серпні 2021 року кредит, а в 2023 році - припинити погашення кредиту.

При цьому, заявницею не надано жодних доказів на підтвердження вищезазначених обставин та не наведено конкретних причин неможливості здійснення виплат за кредитним договором та виконання грошових зобов`язань.

ОСОБА_1 у заяві про відкриття у справі про неплатоспроможність зазначає про наявність у неї кредитних зобов"язань перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором від 17.08.2021 у загальному розмірі 134 895,00грн та відсутність фінансових можливостей для погашення зазначеної заборгованості.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Боржник зобов`язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, зокрема:

- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);

- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (у усіма складовими), тощо).

В підтвердження наявності зобов`язань перед фінансовими установами ОСОБА_1 надала конкретизований список кредиторів, виписку з Українського бюро кредитних історій, а також кредитний договір, довідку банку про стан заборгованості.

Разом з цим, заявницею не надано належних доказів в частині (зокрема, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредитора заявника (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов`язань, доказів їх часткового виконання, а також строку їх виконання згідно з договором.

Наданий заявницею у якості доказу договір, укладений фізичною особою з фінансовою установою, може свідчити про домовленість сторін договору.

Суд зазначає, що вказаний кредитний договір рівно як і надана заявницею довідка АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 08.02.2024 за вих. № 21-23/2/14860 про стан кредиту (а.с. 40 т. 1) можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов`язання боржниці перед фінансовою установою, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов`язанням, лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами.

В якості доказів заявниця надала роздруківку кредитної історії із сайту Українського бюро кредитних історій про фінансові зобов`язання ОСОБА_1 (а.с. 13-20 т. 1).

Суд зазначає, що інформація, яка розміщена на вебсайті є електронним доказом, а роздруківка такої інформації паперовою копією електронного доказу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Згідно вимог ч. 3 ст. 96 ГПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

За змістом ст. 3 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" бюро кредитних історій - це юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію (надалі - бюро); ведення кредитної історії - це діяльність бюро із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію; "кредитна історія" - це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов`язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону; користувач бюро - це юридична або фізична особа - суб`єкт господарської діяльності, яка укладає кредитні правочини та відповідно до договору надає та має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію; кредитний звіт - це сукупність інформації про суб`єкта кредитної історії, яка є повним або частковим відображенням його кредитної історії; кредитний правочин - це правочин, за яким виникає, змінюється або припиняється зобов`язання фізичної або юридичної особи щодо сплати грошових коштів Користувачу протягом певного часу в майбутньому (в тому числі договір страхування або купівлі-продажу майна з відстроченням платежу).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" джерелами формування кредитних історій є відомості, що надаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб`єкта кредитної історії відповідно до цього Закону; відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю.

У ст. 7 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" визначено перелік інформації, що містить кредитна історія, а саме, - це, серед іншого, наступна інформація про грошове зобов`язання суб`єкта кредитної історії: відомості про кредитний правочин (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину), суму зобов`язання за укладеним кредитним правочином, вид валюти зобов`язання, строк і порядок виконання кредитного правочину, відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов`язання за кредитним правочином, дату виникнення прострочення зобов`язання за кредитним правочином, його розмір та стадія погашення, відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо), відомості про визнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання.

У ст. 11 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" визначено підстави та порядок надання кредитного звіту, а саме: бюро надають інформацію з кредитних історій у формі кредитних звітів; кредитні звіти містять усю інформацію з кредитної історії, якщо інші обсяги інформації не передбачені Положенням бюро або договором (частина 1), бюро надають інформацію, яка складає кредитні історії, виключно користувачам та іншим бюро на підставах, передбачених цим Законом (частина 3), бюро надають кредитні звіти користувачам за їх запитами на паперовому або електронному носіях на умовах, передбачених цим Законом та договором (частина 4), кредитні звіти надаються користувачам без права передачі їх або інформації, що міститься в них, третім особам (частина 5).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" суб`єкт кредитної історії має право ознайомитися з інформацією, що міститься у його кредитній історії, а саме: кредитним звітом та інформацією з реєстру запитів (частина 1); суб`єкт кредитної історії має право ознайомитися з інформацією, що передбачена частиною першою цієї статті, шляхом звернення до бюро у порядку, визначеному Положенням про бюро (частина 2); бюро зобов`язане надати суб`єкту кредитної історії інформацію протягом двох робочих днів з дня отримання від нього відповідного запиту (частина 4).

Разом з тим, норми Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" не містять положень щодо порядку формування, форми та обов`язкових реквізитів кредитного звіту, наявність яких надавала б можливість ідентифікувати особу, яка відповідальна за його формування та відповідність даних самій кредитній історії.

За загальним правилом оформлення документації в частині підтвердження відповідності інформації, яку містить певний (конкретний) документ, відомостям, на підставі яких такий документ складений, відповідним належним підтвердженням є підписання документа відповідальною посадовою особою.

Судом встановлено, що роздруківка кредитної історії, яка надана боржницею в підтвердження наявності зобов`язань, не підписана ані письмово, ані електронним цифровим підписом відповідною посадовою особою Кредитного бюро, а тому не може бути належним та допустимим доказом наявності грошових вимог в силу ст. 77 ГПК України, оскільки обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на зазначене, без необхідних доказів, суд не може встановити факт наявності заборгованості і як наслідок те, що боржниця припинила погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кредитним договором та інших зобов`язань упродовж двох місяців.

ОСОБА_1 у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність також посилається на приписи п.4 ч. 2. ст. 115 цього Кодексу, який передбачає, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Як вже було зазначено судом, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем у ч. 3 ст. 116 КУзПБ шляхом наведення переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Виходячи з наведеного, саме боржник визначає обсяг доказів, якими він доводить, зокрема, наявність передбачених ст. 115 КУзПБ підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Проте, заявниця у своїй заяві, посилаючись на п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ, не зазначила інших обставини, які підтверджують, що найближчим часом вона не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності) та не надала належних доказів в обґрунтування цих інших обставин.

Також заслуговує на увагу той факт, що відповідно до поданих ОСОБА_1 декларацій про майновий стан членами сім"ї боржниці є: батько - ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_2 ; мати ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 ; сестра - ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_4 ; чоловік - ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 ; син - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ; син - ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_7 .

У зазначених деклараціях зазначено, що члени сім"ї боржниці інформацію про свій фінансово - майновий стан не надали.

З цього приводу суд зазначає таке.

З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Отже, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.

Реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).

Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).

Системне тлумачення приписів статей 123, 126 КУзПБ свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Отже, у силу пункту 11 частини 3 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, серед іншого, додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 затверджено форму Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність. Пунктом 4 Розділу "Примітки" зазначеного вище Наказу встановлено, що декларація заповнюється власноруч або з використанням засобів комп`ютерної техніки українською мовою та не повинна містити виправлень, підчисток, помарок, дописок і закреслень.

Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника.

Отже, з огляду на вищезазначене, суд доходить висновку, що декларації про майновий стан боржниці при зазначенні у них того, що члени сім`ї боржника "не надали інформації" не відповідають принципам повноти та достовірності.

З огляду на положення ч. 1 ст. 2 КУзПБ, за якими визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України, суд при здійсненні провадження у справах про неплатоспроможність зобов`язаний застосовувати положення Господарського процесуального кодексу України, якими визначений порядок подання доказів.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 - 4 ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.

За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 3 ст. 119 КУзПБ).

Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, зокрема, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку, що у боржниці ОСОБА_1 відсутні підстави у розумінні ст. 115 КУзПБ для відкриття провадження у справи про її неплатоспроможність.

Враховуючи ту обставину, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , заява арбітражного керуючого Белінської Н.О. про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.

З урахуванням ч. 7 ст. 39 КУзПБ, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкриті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

2. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни про участь у справі.

3. Копію ухвали надіслати боржнику та арбітражному керуючому через систему "Електронний суд".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.10.2024

Суддя О.О. Ореховська