Рішення

від 15.10.2024 по справі 925/1167/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 925/1167/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ФОРСАЖ"

до Приватного підприємства "Сандже-Черкаси"

про стягнення 41168,17 грн.

Представники учасників справи:

Позивач: Шмаров Є.Ю., адвокат;

Відповідач: не з`явився.

Секретар судового засідання Драченко Т.О.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1. 20.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ФОРСАЖ" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Сандже-Черкаси".

1.2.Змістом позову є майнова вимога про стягнення 41168,17 грн, зокрема 25179,20 грн боргу за поставлений товар за договором поставки №1п5349 від 15.09.2014, 3417,13 грн пені, 10683,75 грн 36% річних та 1888,09 грн інфляційних втрат.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов`язання з оплати за поставлений товар.

1.4.23.09.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1167/24. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 09 год. 30 хв. 15.10.2024.

1.5.Ухвалу суду від 23.09.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, представнику позивача адвокату Шмарову Є.Ю. та відповідачу, яку 24.09.2024 доставлено до їх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (а.с. 37-38).

1.6.Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.7.Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.8.Днем вручення ухвали суду від 23.09.2024 відповідачу є 24.09.2024 день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи (а.с. 38).

1.9.Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.10.15.10.2024 у судовому засіданні взяв участь представник позивача адвокат Шмаров Є.Ю. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

1.11.Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.12.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.13.Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

1.14.Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

1.15.Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.16.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.17.Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.18.Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов`язковою не визнавав.

1.19.Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явку представників учасників справи в судове засідання суд визнав необов`язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представника відповідача.

1.20.Представник позивача адвокат Шмаров Є.Ю. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.

1.21.15.10.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.

1.22.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1167/24.

Вислухавши пояснення учасника справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення боргу з урахуванням інфляційних втрат, 36% річних та пені.

2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин на підставі договору поставки; неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару.

2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору поставки; неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару; строк виконання грошового зобов`язання; розмір невиконаного грошового зобов`язання; період прострочення виконання грошового зобов`язання; підстави та порядок нарахування пені, інфляційних втрат та 36% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.1.1.15.09.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ФОРСАЖ" (постачальник) та Приватне підприємство "Сандже-Черкаси" (покупець) уклали договір поставки №1п5349 (а.с. 11).

Відповідно до умов договору сторони домовилися:

п. 1.1 - за цим договором постачальник зобов`язується передавати у власність покупцю, а покупець зобов`язується приймати і сплачувати мастильні матеріали та товари для автомобілів (надалі за текстом товар), на умовах, визначених цим договором;

п. 1.2 - поставка товару здійснюється партіями. Кількість, номенклатура, ціна товару в партії визначаються, виходячи з замовлення покупця та з урахуванням наявності товару на складі постачальника. Кількість, номенклатура, ціна товару в партії та термін сплати вказуються у рахунку-фактурі і накладних, які надає постачальник на кожну партію товару, що є невід`ємною частиною цього Договору;

п. 2.5 датою поставки товару є дата, вказана у видатковій накладній постачальника;

п. 3.1 - продаж товару за домовленістю сторін здійснюється на умовах попередньої оплати або на умовах оплати в день поставки товару або на умовах відстрочення платежу. У разі продажу товару на умовах відстрочення платежу, термін сплати зазначається у накладній;

п. 5.1 - покупець за порушення строку оплати товару сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення;

п. 5.3 - на підставі статті 625 ЦК України сторони домовились, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь прострочення, а також 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми за кожен день прострочення;

п. 8.1 - цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року. У разі небажання однієї із сторін продовжувати договірні обов`язки, вона повідомляє про це іншу сторону рекомендованим листом за три тижні. У разі відсутності такого повідомлення строк дії договору кожного разу автоматично продовжується до 31 грудня наступного року включно.

3.1.2.На виконання договору позивач поставив відповідачу товар олива ARAL Mega Turboral LA 10W-40 у кількості 208 л вартістю 35179,20 грн на підставі видаткової накладної №3972 від 11.07.2023 (а.с. 12).

3.1.3.На виконання договору позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №4175 від 11.07.2023 на суму 35179,20 грн, у якому встановив термін оплати до 10.08.2023 (а.с. 13).

3.1.4.Відповідач своє зобов`язання за договором виконав частково та 02.10.2023 сплатив позивачу 10000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №576 від 02.102023 (а.с. 14).

3.1.5.26.06.2024 позивач надіслав відповідачу претензію №05/1 від 25.06.2024, у якій вимагав сплатити у семиденний термін 25179,20 грн за поставлений товар (а.с. 15-16).

3.2. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

3.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

3.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5.На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

3.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

3.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9.Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

3.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1.між сторонами виникло майново-господарське зобов`язання на підставі договору поставки від 15.09.2014 №1п5349;

4.5.2.позивач зобов`язання з поставки товару виконав повністю та поставив відповідачу товар вартістю 35179,20 грн;

4.5.3.відповідач виконав зобов`язання зі сплати за товар частково у розмірі 10000,00 грн;

4.5.4.розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 25179,20 грн;

4.5.5.строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару закінчився 10.08.2023;

4.5.6.прострочення виконання зобов`язання з оплати товару розпочалося 11.08.2023.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1.Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

5.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

5.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

5.4.Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

5.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

5.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.7.Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

5.8.Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

5.9.Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.10.Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

5.11.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

5.12.Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.13.Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

5.14.Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов`язаний передати у власність покупця оплачений товар.

5.15.Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.16.Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.17.Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.18.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.19.Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

5.20.Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.21.Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.22.Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.23.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

5.24.Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

5.25.Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

5.26.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

5.27.Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі та сплата неустойки.

6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору поставки.

6.2.Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару.

6.3.Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та отримати плату за поставлений товар з урахування інфляційних втрат та 36% річних, а також штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання.

6.4.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

6.5.За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

6.6.Позивач виконав свої зобов`язання та поставив відповідачу товар вартістю 35179,20 грн, який відповідач прийняв на підставі видаткової накладної, підписавши її.

6.7.Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

6.8.Відповідно до пункту 1.2 договору поставка товару здійснюється партіями. Кількість, номенклатура, ціна товару в партії визначаються, виходячи з замовлення покупця та з урахуванням наявності товару на складі постачальника. Кількість, номенклатура, ціна товару в партії та термін сплати вказуються у рахунку-фактурі і накладних, які надає постачальник на кожну партію товару, що є невід`ємною частиною цього Договору.

6.9.Датою поставки товару є дата, вказана у видатковій накладній постачальника (пункт 2.5 договору).

6.10.Згідно з пунктом 3.1 договору продаж товару за домовленістю сторін здійснюється на умовах попередньої оплати або на умовах оплати в день поставки товару або на умовах відстрочення платежу. У разі продажу товару на умовах відстрочення платежу, термін сплати зазначається у накладній.

6.11.Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №4175 від 11.07.2023 на суму 35179,20 грн, у якому встановив термін оплати до 10.08.2023.

6.12.Відповідач виконав зобов`язання з оплати товар частково та 02.10.2023 сплатив позивачу 10000,00 грн.

6.13.Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 25179,20 грн

6.14.Строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару закінчився 10.08.2023.

6.15.Договір є обов`язковий для виконання сторонами.

6.16.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.17.Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

6.18.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.19.Способами захисту цивільних прав та інтересів є присудження до виконання обов`язку в натурі.

6.20.Неналежне виконання відповідачем свого обов`язку у зобов`язанні порушує право позивача на отримання плати за поставлений товар та надає йому право вимагати у судовому порядку присудження до виконання обов`язку відповідача в натурі.

6.21.Вимогу позивача про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар у розмірі 25179,20 грн суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

6.22.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

6.23.Грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

6.24.Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

6.25.Відповідно до пункту 5.3 договору на підставі статті 625 ЦК України сторони домовились, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь прострочення, а також 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

6.26.Прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати за поставлений товар надає право позивачу вимагати стягнення суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36% річних від простроченої суми, та надає право нарахувати штрафні санкції у розмірі, встановленому у договорі.

6.27.Прострочення виконання грошового зобов`язання відповідача розпочалося 11.08.2023.

6.28.За розрахунком позивача розмір інфляційних втрат становить 1888,09 грн за період з 10.08.2023 до 19.09.2024 (175,90 грн за вересень 2023 року (35179,20 грн (сума боргу) х 100,5 - 35179,20), 1712,19 грн за період з жовтня 2023 року до серпня 2024 року (25179,20 грн (сума боргу) х 106,8 - 25179,20) (а.с. 2) та розмір 36% річних становить 10683,75 грн за період 10.08.2023 до 19.09.2024 (1845,85 грн за період з 10.08.2023 до 01.10.2023 за 53 дні (35179,20 (сума боргу) х 3% х 53 днів прострочення : 365 : 100), 8837,90 грн за період з 03.10.2023 до 19.09.2024 за 351 день (25179,20 (сума боргу) x 3 % x 351 день прострочення : 365 : 100).

6.29.Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 36% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його невідповідність періоду прострочення виконання грошового зобов`язання.

6.30.Право на стягнення з відповідача на користь позивача 36% річних та інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання з оплати товару виникло у позивача з 11.08.2023 після закінчення, встановленого у виставленому рахунку строку виконання грошового зобов`язання з оплати товару до 10.08.2023.

6.31.За розрахунком суду розмір інфляційних втрат становить 1937,67 грн (175,90 грн за вересень 2023 року (35179,20 грн (сума боргу) х 100,5 - 35179,20), 1761,77 грн за період з жовтня 2023 року до серпня 2024 року (25179,20 грн (сума боргу) х 106,9 - 25179,20).

6.32.За розрахунком суду розмір 36% річних за період з 11.08.2024 до 19.09.2024 становить 10552,92 грн (1804,26 грн за період з 11.08.2023 до 01.10.2023 за 52 дні (35179,20 (сума боргу) х 3% х 52 днів прострочення : 365 : 100), 8748,66 грн за період з 03.10.2023 до 19.09.2024 за 351 день (2235,09 грн за період з 03.10.2023 до 31.12.2023 за 90 днів (25179,20 (сума боргу) x 3 % x 90 днів прострочення : 365 : 100), 6513,57 грн за період з 01.01.2024 до 19.09.2024 за 263 дні прострочення (25179,20 (сума боргу) x 3 % x 263 дні прострочення : 366 : 100).

6.33.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 1888,09 грн інфляційних втрат та 10683,75 грн 36% річних за період з 10.08.2023 до 19.09.2024 суд визнає обґрунтованою частково, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині частково у розмірі 1888,09 грн інфляційних втрат та 10552,92 грн 36% річних за період з 11.08.2023 до 19.09.2024.

6.34.Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

6.35.Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

6.36.У разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

6.37.Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

6.38.Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

6.39.Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

6.40.У пункті 5.1 договору сторони передбачили, що покупець за порушення строку оплати товару сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

6.41.За прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у позивача виникло право на стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.

6.42.За розрахунком позивача розмір пені становить 3417,13 грн за період з 21.03.2024 до 19.09.2024 за 183 дні (752,16 грн за період з 21.03.2024 до 25.04.2024 за 36 днів (25179,20 (сума боргу) х (2 х 14,5% : 365 х 36 днів прострочення), 913,00 грн за період з 26.04.2024 до 13.06.2024 за 49 днів (25179,20 (сума боргу) х (2 х 13,5% : 365 х 49 днів прострочення), 1751,97 грн за період з 14.06.2024 до 19.09.2024 за 98 днів (25179,20 (сума боргу) х (2 х 13,0% : 365 х 98 днів прострочення).

6.43.Перевіривши розрахунок позивача пені, суд дійшов висновку про його невідповідність періоду нарахування та частині 6 статті 232 Господарського кодексу України.

6.44.Право позивача на стягнення з відповідача пені настало з 11.08.2023 і відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України припинилося через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

6.45.Враховуючи викладене, нарахування позивачем відповідачу пені за порушення строку виконання зобов`язання з оплати товару за період з 21.03.2024 до 19.09.2024 є безпідставним.

6.46.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 3417,13 грн пені за прострочення виконання зобов`язання з оплати товару суд визнає необґрунтованою та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

7.Розподіл судових витрат.

7.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2.Згідно із частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

7.3.Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", частиною 2 статті 4 якого встановлено ставки судового збору за подання до судів усіх інстанцій документів, дії, за які справляється судовий збір, а також платників.

7.4.Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

7.5.Частиною 1 цієї статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

7.6.Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

7.7.За подання позовної заяви до суду позивач сплатив 3028,00 грн судового збору на підставі платіжної інструкції від 17.09.2024 №3263 (а.с. 8).

7.8.Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

7.9.Оскільки позивач подав до суду позовну заяву в електронній формі, до встановленої законом ставки судового збору має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

7.10.Отже, позивач, звертаючись з позовом до суду в електронній формі, мав сплатити 2422,40 грн судового збору з коефіцієнтом 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (3028,00 х 0,8).

7.11.Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

7.12.Враховуючи викладене, суд дійшов висновку повернути позивачу з Державного бюджету України 605,60 грн судового збору, сплаченого у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

7.13.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.14.Оскільки позов суд задовольнив частково судовий збір, сплачений позивачем за подання, позову суд покладає на відповідача частково у розмірі 2422,40 грн пропорційно розміру задоволених вимог з урахуванням мінімального розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду позову майнового характеру відповідно до норми підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Приватного підприємства Санже-Черкаси (ідентифікаційний код: 421355701, адреса місцезнаходження: 18028, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 138/7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ФОРСАЖ" (ідентифікаційний код: 36871919, адреса місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 76) 25179,20 грн (двадцять п`ять тисяч сто сімдесят дев`ять гривень 20 копійок) боргу, 10552,92 грн (десять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві гривні 92 копійки) 36% річних, 1888,09 грн (тисячу вісімсот вісімдесят вісім гривень 09 копійок) інфляційних втрат, 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ФОРСАЖ" (ідентифікаційний код: 36871919, адреса місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 76) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок), сплачений згідно з платіжною інструкцією від 17.09.2024 №3263.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складене 21.10.2024.

Суддя А.І. Гладун