Рішення

від 15.10.2024 по справі 925/1155/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 925/1155/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-КОМЕРС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м`ясокомбінат"

про стягнення 255679,57 грн.

Представники учасників справи:

Позивач - Сапіга О.В.;

Відповідач не з`явився.

Секретар судового засідання Драченко Т.О.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1. 16.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-КОМЕРС" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м`ясокомбінат".

1.2.Змістом позову є майнова вимога стягнути з відповідача на користь позивача 255679,57 грн, зокрема 232931,84 грн боргу за договором поставки від 09.01.2024 №ЄК-03, 11101,14 грн пені та 11646,59 грн штрафу.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов`язання з оплати за поставлений товар.

1.4.17.09.2024 суддя ухвалив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-КОМЕРС" залишити без руху. Установив Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-КОМЕРС" строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху: доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема договору поставки від 09.01.2024 №ЄК-03, укладеного між ТОВ"ЄВРО-КОМЕРС" та ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат".

1.5.17.09.2024 у встановлений судом строк та спосіб позивач усунув недоліки позовної заяви (а.с. 24).

1.6.18.09.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1155/24. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 12 год. 00 хв. 15.10.2024.

1.7.Ухвалу суду від 18.09.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, представнику позивача Мисак О.С. та відповідачу, яку 18.09.2024 доставлено до їх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (а.с. 41-42).

1.8.30.09.2024 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів та повідомив суд про сплату відповідачем 17.09.2024 суми основного боргу після звернення позивача до суду з позовом (а.с. 43-46).

1.9.11.10.2024 позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій зазначив, що відповідач 17.09.2024 сплатив позивачу 232931,84 грн основного боргу після звернення позивача з позовом до суду, просив провадження у справі в частині стягнення 232931,84 грн боргу закрити, повернути позивачу судовий збір у розмірі 2795,13 грн, в іншій частині позов про стягнення пені та штрафу задовольнити (а.с. 47-48)

1.10.15.10.2024 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 52).

1.11.В обґрунтування клопотання відповідач ствердив, що директор товариства на має змоги бути присутнім під час судового засідання, оскільки у цей день перебуватиме у відрядженні.

1.12.15.10.2024 у судовому засіданні взяв участь представник позивача адвокат Уланівський С.Є. Представник відповідача у судове засідання не з`явився

1.13.Розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку у клопотанні відмовити.

1.14.Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.15.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.16.Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.17.Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов`язковою не визнавав.

1.18.Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.19.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.20.Відповідач належним чином завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи. На підтвердження обставин, якими відповідач мотивував клопотання про відкладення розгляду справи відповідач подав наказ про відрядження директора товариства виданий напередодні судового засідання. Відповідач не обґрунтував неможливість залучення до участі у справі з часу відкриття провадження у справі іншого представника.

1.21.Причини неявки відповідача в судове засідання суд визнає неповажними.

1.22.Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

1.23.Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

1.24.Представник позивача Сапіга О.В. у судовому засіданні просила закрити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 232931,84 грн основного боргу у зв`язку зі сплатою боргу відповідачем. У зв`язку з закриттям провадження у справі за відсутності предмету спору просила повернути позивачу сплачений судовий збір. В решті позовних вимог просила позов задовольнити повністю.

1.25.15.10.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.

1.26.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1155/24.

Вислухавши пояснення учасника справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Обставини, які зумовлюють підстави для закриття провадження у справі.

2.1.17.09.2024 після подання позивачем позовної заяви до суду відповідач сплатив позивачу 232931,84 грн основного боргу за поставлений товар, що підтверджується платіжною інструкцією №1928 від 17.09.2024 (а.с. 45).

2.2.Спір щодо сплати 232931,84 грн основного боргу за поставлений товар між сторонами відсутній.

2.3.Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

2.4.Враховуючи відсутність між сторонами спору за вимогою позивача до відповідача про стягнення 232931,84 грн основного боргу за поставлений товар, суд дійшов висновку у цій частині позовних вимог закрити провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

3.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

3.1. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення пені та штрафу.

3.2.Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин на підставі договору поставки; неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару;

3.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

3.4.Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору поставки; неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару; строк виконання грошового зобов`язання; розмір невиконаного грошового зобов`язання; період прострочення виконання зобов`язання; підстави та порядок нарахування позивачем штрафу, пені за порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

4.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

4.1.1.09.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-КОМЕРС" (постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м`ясокомбінат" (покупець) уклали договір поставки №ЄК-03 (а.с. 25-27).

Відповідно до умов договору сторони домовилися:

п. 1.1 - постачальник на умовах цього договору зобов`язується передати у власність покупцеві продукцію, визначену у п.1.2 договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію за ціною, вказаною у рахунку, виставленому для оплати;

п. 1.2 - постачальник зобов`язується передати продукцію, а покупець прийняти продукцію, найменування, одиниці виміру та загальна кількість якої, є предметом поставки за цим договором, її часткове співвідношення, визначаються та вказуються у видатковій накладній;

п. 2.2 - ціна за продукцію узгоджується сторонами на кожну партію поставки продукції і вказується у рахунку та видатковій накладній на продукцію, яка оформлюється на кожну партію. Дата, вказана у накладній, є датою поставки продукції постачальником;

п. 3.2 загальну суму договору складає сума продукції, отриманої по всім видатковим накладним;

п. 3.4 - покупець здійснює оплату за кожну поставлену партію товару:

- у розмірі 30 відсотків від вартості поставленого товару в день розвантаження,

- протягом 7 календарних днів наступних за днем вивантаження товару у пункт вивантаження.

Кінцева оплата за поставлений товар у розмірі 100 відсотків поставленого товару здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання постачальником наступних документів: а) податкову накладну, належним чином оформлену у відповідності до правил, які встановлені п.201.1 Податкового кодексу України, зокрема із обов`язковим зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД, та зареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу в момент першої події (отримання коштів або переоформлення /відвантаження товару) протягом строків, вказаних в Податковому кодексі України, з дати першої події;

п. 6.2 - за безпідставну відмову від оплати або несвоєчасну оплату переданої продукції покупець сплачує постачальнику пеню за кожен день прострочки від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Сплата пені не звільняє покупця від виконання договірних обов`язків та сплати штрафу за прострочення оплати продукції відповідно до п. 6.3 даного договору;

п. 6.3 - у разі прострочення оплати продукції, переданої покупцеві, більше ніж на один день чи безпідставної відмови від прийняття продукції, останній сплачує штраф у розмірі 5% від вартості продукції, від якої покупець відмовився або ухилився від оплати та компенсує суми інших штрафних санкцій, передбачених чинним законодавством.

п. 9.1 - даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2024.

4.1.2.На виконання договору позивач 10.07.2024 поставив відповідачу товар вартістю 1650531,90 грн на підставі видаткової накладної №ЄК-0002015144 від 10.07.2024 (а.с. 6) та товарно-транспортної накладної №020151 від 10.07.2024 (а.с. 7).

4.1.3.На підтвердження факту поставки товару позивач склав та зареєстрував податкову накладну №409 від 10.07.2024 (а.с. 30).

4.1.4.Відповідач свої зобов`язання за договором виконав частково у розмірі 1417600,00 грн, що підтверджується випискою АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 11.09.2024, картками рахунку позивача 361 за липень 2024 року та за 3 квартал 2024 року, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку позивача 361 за липень 2024 року та за 3 квартал 2024 р (а.с. 8, 31-34) .

4.1.5.26.08.2024 позивач надіслав відповідачу претензію-вимогу №301 від 26.08.2024 про сплату боргу у розмірі 232931,84 грн протягом 2 календарних днів з моменту отримання претензії (а.с. 28-29).

4.1.6.За розрахунком позивача за період за період з 18.07.2024 по 12.09.2024 розмір пені становить 11101,14 грн (а.с. 9-11), розмір штрафу становить 11646,59 грн 5% від за прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати 232931,84 грн (а.с. 2).

4.2. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

4.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

4.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

4.5.На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонами докази суд визнає належними.

4.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

4.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідач заперечує проти позову, сторони подали письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.

4.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

4.9.Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.

4.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

4.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

5.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

5.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

5.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.5.Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та визнає встановленими наступні обставини:

5.5.1.між сторонами виникло майново-господарське зобов`язання на підставі договору поставки від 09.01.2024 №ЄК-03;

5.5.2.позивач зобов`язання з поставки товару виконав повністю та поставив відповідачу товар вартістю 1650531,90 грн;

5.5.3.відповідач виконав зобов`язання з оплати за товар у строк, встановлений договором частково у розмірі 1317600,00 грн;

5.5.4.відповідач виконав зобов`язання з оплати за товар у розмірі 332931,90 грн з порушенням строку, встановленого у договорі;

5.5.5.строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару закінчився 17.07.2024;

5.5.6.прострочення виконання зобов`язання з оплати товару розпочалося 18.07.2024.

6.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

6.1.Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

6.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

6.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

6.4.Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

6.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

6.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

6.7.Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

6.8.Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

6.9.Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

6.10.Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

6.11.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

6.12.Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

6.13.Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

6.14.Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов`язаний передати у власність покупця оплачений товар.

6.15.Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

6.16.Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

6.17.Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

6.18.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

6.19.Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

6.20.Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

6.21.Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

6.22.Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

6.23.Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

6.24.Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

6.25.У разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

6.26.Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

6.27.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

6.28.Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема сплата неустойки.

7.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

7.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору поставки.

7.2.Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару.

7.3.Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та отримати плату за поставлений товар, а також штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання.

7.4.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

7.5.За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

7.6.Позивач належно виконав свої зобов`язання та поставив відповідачу товар вартістю 1650531,90 грн.

7.7.Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

7.8.Відповідно до пункту п. 3.4 договору покупець здійснює оплату за кожну поставлену партію товару: у розмірі 30 відсотків від вартості поставленого товару в день розвантаження; протягом 7 календарних днів наступних за днем вивантаження товару у пункт вивантаження.

7.9.Строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару закінчився 17.07.2024.

7.10.Відповідач виконав зобов`язання з оплати товару частково у розмірі 1650531,90 грн, зокрема 10.07.2024 сплатив 1317600,00 грн у межах строку, встановленого п. 3.4 договору, 07.08.2024 50000,00 грн, 12.08.2024 -50000,00 грн з порушенням строку, встановленого п. 3.4 договору та 17.09.2024 -232931,90 грн після подання до суду позову.

7.11.Прострочення виконання зобов`язання з оплати товару розпочалося 18.07.2024.

7.12.Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

7.13.Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.

7.14.У разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

7.15.Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

7.16.Відповідно до пункту 6.2 договору за безпідставну відмову від оплати або несвоєчасну оплату переданої продукції покупець сплачує постачальнику пеню за кожен день прострочки від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Сплата пені не звільняє покупця від виконання договірних обов`язків та сплати штрафу за прострочення оплати продукції відповідно до п. 6.3 даного договору.

7.17.За прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у позивача виникло право на стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.

7.18.За розрахунком позивача розмір пені за порушення строку оплати товару становить 11104,14 грн за період з 18.07.2024 по 12.09.2024 (а.с. 9-11) (4966,69 грн за період з 18.07.2024 до 07.08.2024 за 21 день (332931,90 (сума боргу) х (2 x 13,00 : 366 ) x 21 день (прострочення) : 100), 1004,95 грн за період з 08.08.2024 до 12.08.2024 за 5 днів (282931,90 (сума боргу) х (2 x 13,00 : 366 ) x 5 днів (прострочення) : 100), 5129,59 грн за період з 13.08.2024 до 12.09.2024 за 31 день (232931,90 (сума боргу) х (2 x 13,00 : 366 ) x 31 день (прострочення) : 100).

7.19.Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про його відповідність періоду прострочення виконання грошового зобов`язання та сумі боргу.

7.20.Прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання зі сплати за поставлений товар порушує право позивача на належне виконання зобов`язання іншою стороною та надає право нарахувати штрафні санкції.

7.21.Відповідно до пункту 6.3 договору у разі прострочення оплати продукції, переданої покупцеві, більше ніж на один день чи безпідставної відмови від прийняття продукції, останній сплачує штраф у розмірі 5% від вартості продукції, від якої покупець відмовився або ухилився від оплати та компенсує суми інших штрафних санкцій, передбачених чинним законодавством.

7.22.За порушення строку оплати товару позивач, окрім пені, нарахував та просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 5% від суми боргу.

7.23.За розрахунком позивача розмір штрафу становить 11646,59 грн, що становить 5% від суми боргу у розмірі 232931,84 грн.

7.24.Розрахунок штрафу позивач виконав правильно на підставі п. 6.3 договору поставки та суми боргу.

7.25.Вимоги позивача про стягнення з відповідача 11101,14 грн пені та 11646,59 грн штрафу, суд визнає обґрунтованими, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

8.Розподіл судових витрат.

8.1.Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8.2.Згідно із частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

8.3.Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", частиною 2 статті 4 якого встановлено ставки судового збору за подання до судів усіх інстанцій документів, дії, за які справляється судовий збір, а також платників.

8.4.Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

8.5.Частиною 1 цієї статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

8.6.Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

8.7.За подання позовної заяви позивач сплатив 3068,20 грн судового збору на підставі платіжної інструкції від 16.09.2024 №21177 (а.с. 5).

8.8.З урахуванням встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2024 рік мінімальний розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 3028,00 грн.

8.9.Відповідно до пунктів 1, 5 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

8.10.15.10.2024 суд ухвалив закрити провадження у справі в частині стягнення 232931,84 грн боргу, ухвалив позов задовольнити повністю, стягнути з відповідача на користь позивача 11101,14 грн пені, 11646,59 грн штрафу.

8.11.15.10.2024 позивач звернувся до суду із клопотанням, у якому просив на підставі частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір повернути йому судовий збір у розмірі 2795,13 грн у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення 232931,84 грн.

8.12.Внаслідок повернення позивачу 2795,13 грн судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог розмір сплаченого позивачем судового збору становитиме суму, що є меншою від мінімального розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру.

8.13.З урахуванням наведеного суд дійшов висновку відмовити позивачу у клопотанні про повернення судового збору у розмірі 2795,13 грн у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення 232931,84 грн.

8.14.Водночас, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

8.15.Оскільки позивач подав до суду позовну заяву в електронній формі, до встановленої законом ставки судового збору має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

8.16.Отже, позивач, звертаючись з позовом до суду в електронній формі, мав сплатити 2422,40 грн судового збору, застосувавши коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору (3028,00 х 0,8).

8.17.Враховуючи викладене, суд дійшов висновку повернути позивачу з Державного бюджету України 645,80 грн витрат судового збору як внесений у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

8.18.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

8.19.Оскільки позов суд задовольнив повністю судовий збір, сплачений позивачем за подання, позову суд покладає на відповідача у розмірі 2422,40 грн з урахуванням мінімального розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду позову майнового характеру відповідно до норми підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 14, 129, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України Про судовий збір, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині вимоги про стягнення 232931,84 грн основного боргу закрити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м`ясокомбінат" (ідентифікаційний код 44785285, адреса місцезнаходження: 18029, м. Черкаси, вул. Панченка Олексія, буд.15, кв. 512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-КОМЕРС" (ідентифікаційний код 37059699, адреса місцезнаходження: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Львівська, 19) 11101,14 грн (одинадцять тисяч сто одну гривню 14 копійок) пені, 11646,59 грн (одинадцять тисяч шістсот сорок шість гривень 59 копійок) штрафу, 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривень 40 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ""ЄВРО-КОМЕРС" (ідентифікаційний код 37059699, адреса місцезнаходження: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Львівська, 19) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 645,80 грн (шістсот сорок п`ять гривень 80 копійок), сплачений згідно з платіжною інструкцією від 16.09.2024 №21177.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складене 21.10.2024.

Суддя А.І. Гладун