Рішення

від 10.10.2024 по справі 927/778/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

10 жовтня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/778/24 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., за участі секретаря судового засідання Ткачової А.Ю., розглянувши справу

за позовом: Ніжинської окружної прокуратури,

вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 0291011423,

ел. пошта: nizhin.prok@chrg.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі

позивача: Відділу освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області,

вул. Пантелеймона Куліша, 104, м. Борзна, Ніжинський р-н, Чернігівська область, 16400

код ЄДРПОУ 43440981

ел. пошта borzmr_osvita@cg.gov.ua

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів»,

проспект Перемоги, 126 Б, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 41823846,

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 115 917,14 грн

прокурор: Сидоренко О.К.,

позивача: не прибув,

відповідач: Якимчук Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Ніжинською окружною прокуратурою подано позов в інтересах держави в особі Відділу освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів, в якому просить суд:

- визнати недійсними, укладених між Відділом освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 43440981) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» (код ЄДРПОУ 41823846) додаткових угод: №4 від 12.08.2021, №5 від 19.08.2021, №6 від 10.09.2021, №7 від 13.10.2021, №8 від 13.10.2021, №9 від 13.10.2021, №10 від 28.10.2021, №11 від 10.11.2021, № 12 від 22.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 120595ВЦ від 12.01.2021,

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» на користь Відділу освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області кошти в сумі 115 917,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні між позивачем та відповідачем спірних додаткових угод було порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Враховуючи те, що зазначені додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», прокурор, посилаючись на приписи ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки позивач сплатив кошти за поставлену електроенергію відповідно до ціни, вказаній у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача на користь позивача 115 917,14 грн надлишково сплачених позивачем коштів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2024 справу передано на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою від 19.08.2024 судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.09.2024, 10:00. Сторонам встановлено строки для подання письмових заяв.

02.09.2024 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач не визнає позов, та зазначає про те, що Відділ освіти Борзняньскої міської ради Чернігівської області, не наділений повноваженнями щодо оскарження процедур закупівлі за Законом України «Про публічні закупівлі». Вважає, що сторони сторони правомірно вносили зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару, але не більше 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, при цьому, що такі зміни не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі; в той час як законодавчо не передбачено обмеження в частині перегляду (зменшення) запланованих обсягів постачання товару, визначеного сторонами на момент укладення договору. Сторони належним чином виконали свої зобов`язання відповідно до такого договору. У споживача за Договором відсутній обов`язок щодо споживання саме того обсягу електричної енергії, яка визначена договором. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

05.09.2024 від Ніжинської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій, спростовуючи доводи відповідача, прокурор зазначив, що належним чином обґрунтував підстави представництва інтересів держави в особі Відділу освіти Борзнянської міської ради. Вважає, що надані відповідачем документи не можуть виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на ринку електричної енергії. За доводами прокурора, зміни до договору в частині збільшення ціни за одиницю товару, ініційовані ТОВ «Енера Чернігів» з порушенням вимог п. 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». А тому безпідставно набуте майно підлягає стягненню на підставі ст.216, 1212 Цивільного кодексу України.

10.09.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких він наголошує на відсутності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі позивача. Вважає, що оскаржувані додаткові угоди були укладені правомірно.

У підготовчому засіданні 17.09.2024 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 10.10.2024, 09:30.

В судове засідання 10.10.2024 прибули представник відповідача та прокурор.

Заяв та клопотань не надходило.

У судовому засіданні 10.10.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників учасників справи, господарський суд встановив:

14.12.2020 Відділом освіти Борзнянської міської ради на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» оприлюднено оголошення за UA-2020-12-14-012252-c про намір здійснити за кошти місцевого бюджету закупівлю електричної енергії, код згідно з ДК 021: 2015 09310000-5 «Електрична енергія», для потреб підпорядкових закладів, в обсязі 211 200 кВт*год, на загальну суму 528 000,00 грн., зі строком постачання у період із 01.01.2021 по 31.12.2021.

У відкритих торгах взяли участь 2 учасники: ТОВ «Енера Чернігів» та ТОВ «Енергозбут-транс».

Згідно з протоколом уповноваженої особи Відділу освіти Борзнянської міської ради № 162 від 30.12.2020 переможцем відкритих торгів визначено ТОВ «Енера Чернігів».

12.01.2021 між переможцем торгів Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів», та Відділом освіти Борзнянської міської ради укладено Договір № 120595ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (далі в тексті - Договір), умови якого розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», Закону України «Про публічні закупівлі» (п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.1 договору цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу.

Відповідно до п. 2.1. постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб об`єктів Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість поставленої (спожитої) електричної енергії.

Згідно п. 5.1. ціна цього Договору становить 422 399,00 грн. Ціна за одиницю товару визначається у Додатку №1 до Договору «Специфікація на поставку товару», яка є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 5.2. загальний обсяг постачання електричної енергії становить 211 200 кВт*год.

Відповідно до п. 13.1 Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків.

Додатком №1 до договору - Специфікація на поставку товару, та п.1 Додатку №3 - Комерційна пропозиція, визначено ціну (тариф) електричної енергії - 1,6666625грн. (без ПДВ), та 1,999995 (грн. з ПДВ).

Згідно із пп.1 п. 6.1. Договору споживач має право отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому Договорі.

Крім того, відповідно до п. 13.4 договору істотними умовами договору є умови про предмет договору, кількість, якість, ціну за одиницю товару та строк його дії. Істотні умови не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі».

12.01.2021 Споживач підписав заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток №2). У заяві-приєднання зазначено початок постачання електричної енергії з 01.01.2021.

Між сторонами договору укладено ряд додаткових угод до Договору від 12.01.2021, а саме:

Додаткову угоду № 1 від 26.02.2021, якою збільшено ціну за 1 кВт*год до 2,164554 грн., загальний обсяг постачання електричної енергії зменшено до 182041,686 кВт/год. з ПДВ. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджується на відносини, які виникли з 01.02.2021;

ТОВ Енера Чернігів звернулося до позивача із листом, у якому зазначило про збільшення ціни на електричну енергію, та просило підписати додаткову угоду щодо зміни такої ціни.

У підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач до вказаного листа додав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №1838/21 від 11.08.2021.

У вказаному висновку ТПП №1838/21 від 11.08.2021 зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год за червень 2021 року становила 1,425,14 грн; а за 3 декаду липня 2021 року 1623,28, відсоток коливання ціни +13,90%.

12.08.2021 між ТОВ Енера Чернігів та Відділом культури та туризму Борзнянської міської ради укладено Додаткову угоду № 4, у п.1 якої збільшено ціну за 1 кВт*год на 6,49% до 2,282142 грн. з ПДВ, загальний обсяг постачання електричної енергії зменшено до 191661,409 кВт/год. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджується на відносини, які виникли з 01.07.2021.

ТОВ Енера Чернігів звернулося до позивача із листом, у якому зазначило про збільшення ціни на електричну енергію, та просило підписати додаткову угоду щодо зміни такої ціни.

У підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач до вказаного листа додав Експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №1842/21 від 10.08.2021.

У вказаному висновку Харківської торгово-промислової палати №1842/21 від 10.08.2021 зазначено про те, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год у липні 2021 року становила 1 444,05 грн; за 05 серпня 2021 року 1 988,79 грн; відсоток коливання ціни +37,72%.

19.08.2021 сторонами укладено Додаткову угоду №5, у якій збільшено ціну за 1 кВт*год на 9,99%: 2,4748908 грн. з ПДВ, загальний обсяг постачання електричної енергії зменшено: 185408,018 кВт/год. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджується на відносини, які виникли з 01.08.2021.

ТОВ Енера Чернігів звернулося до позивача із листом, у якому зазначило про збільшення ціни на електричну енергію, та просило підписати додаткову угоду щодо зміни такої ціни.

У підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач до вказаного листа додав Експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №1934/21 від 18.08.2021.

У вказаному висновку ТПП зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год станом на 05.08.2021 становила 1 988,79 грн; станом на 09.08.2021 2 240,53 грн; відсоток зміни ціни +12,65%.

10.09.2021 сторонами укладено Додаткову угоду №6, у якій збільшено ціну за 1 кВт*год на 9,99% до 2,68689 грн. з ПДВ, загальний обсяг постачання зменшено до 179631,65 кВт/год. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджується на відносини, які виникли з 05.08.2021.

ТОВ Енера Чернігів звернулося до позивача із листом№4869 від 27.09.2021, у якому зазначило про збільшення ціни на електричну енергію, та просило підписати додаткову угоду щодо зміни такої ціни.

У підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач до вказаного листа додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №2277-2/21 від 21.09.2021.

У вказаній ціновій довідці ТПП зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год становила: станом на 12.09.2021 1 889,08 грн; станом на 16.09.2021 2 164,79 грн; відсоток зміни ціни +14,59%.

13.10.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 7, якою збільшено ціну за 1 кВт*год на 9,99% до 2,9200728 грн з ПДВ, загальний обсяг постачання електричної енергії зменшено до 174694,15691 кВт/год. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджується на відносини, які виникли з 01.09.2021.

ТОВ Енера Чернігів звернулося до позивача із листом №4891 від 28.09.2021, у якому зазначило про збільшення ціни на електричну енергію, та просило підписати додаткову угоду щодо зміни такої ціни.

У підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач до вказаного листа додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №2277-3/21 від 21.09.2021.

У вказаній довідці ТПП зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1мВт/год станом на 12.09.2021 становила 1889,08 грн; середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год станом на 17.09.2021 становила 2374,09 грн; відсоток коливання ціни +25,67%.

13.10.2021 сторонами договору укладено Додаткову угоду №8, у якій збільшено ціну за 1 кВт*год на 9,99% до 3,1765512 грн з ПДВ, загальний обсяг постачання електричної енергії зменшено до 170284,88853. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджується на відносини, які виникли з 05.09.2021.

ТОВ Енера Чернігів звернулося до позивача із листом №4918 від 28.09.2021, у якому зазначило про збільшення ціни на електричну енергію, та просило підписати додаткову угоду щодо зміни такої ціни.

У підтвердження зростання ціни на електричну енергію до вказаного листа відповідачем додано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №2277-4/21 від 21.09.2021, за якою середньозважена ціна на ринку на добу наперед в ОЕС України станом на 06.09.2021 становить 2261,59 грн/МВт. год; станом на 14.09.2021 2596,47 грн/МВт. год; відсоток зміни ціни +14,81%.

13.10.2021 сторонами договору укладено Додаткову угоду №9, у якій збільшено ціну за 1 кВт*год на 9,99% до 3,458652 грн. з ПДВ, а загальний обсяг постачання електричної енергії зменшено до 166483,41585. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджується на відносини, які виникли з 10.09.2021.

ТОВ Енера Чернігів звернулося до позивача із листом, у якому зазначило про збільшення ціни на електричну енергію, та просило підписати додаткову угоду щодо зміни такої ціни.

У підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідачем до вказаного листа додано Експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2631/21 від 21.10.2021, за якою середньозважена ціна на ринку на добу наперед в ОЕС України за 14.09.2021 становить 2596,47 грн/МВт. год; за 19.10.2021 2840,05 грн/МВт. год; відсоток коливання ціни +9,38%.

28.10.2021 сторонами договору укладено Додаткову угоду № 10, у якій збільшено ціну за 1 кВт*год на 9,38% до 3,7500252 грн. з ПДВ, загальний обсяг постачання електричної енергії зменшено до 164168,13264 кВт/год. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджується на відносини, які виникли з 01.10.2021.

ТОВ Енера Чернігів звернулося до позивача із листом №5653 від 01.11.2021, у якому зазначило про збільшення ціни на електричну енергію, та просило підписати додаткову угоду щодо зміни такої ціни.

У підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідачем до вказаного листа додано експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2710-21 від 29.10.2021, у якому зазначено про те, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1мВт/год станом за 03.10.2021 становила 2535,12 грн; середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год станом за 19.10.2021 становила 2840,05 грн; середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год станом за 28.10.2021 становила 3113,44 грн; відсоток коливання ціни +22,81%.

10.11.2021 сторонами договору укладено Додаткову угоду № 11, у якій збільшено ціну за 1 кВт*год на 9,63% до 4,0770576 грн. з ПДВ, загальний обсяг постачання електричної енергії зменшено до 162763,836 кВт/год. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджується на відносини, які виникли з 20.10.2021.

ТОВ Енера Чернігів звернулося до позивача із листом №6214 від 15.11.2021, у якому зазначило про збільшення ціни на електричну енергію, та просило підписати додаткову угоду щодо зміни такої ціни.

У підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідачем до вказаного листа додано експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2849/21 від 10.11.2021, у якому зазначено про те, що середньозважена ціна на ринку на добу наперед в ОЕС України за 28.10.2021 становила 3113,44 грн/МВт. год; за 06.11.2021 - 3415,42 грн/МВт. год; відсоток коливання ціни + 9,70%.

22.11.2021 сторонами договору укладено Додаткову угоду №12, якою збільшено ціну за 1 кВт*год на 9,70% до 4,4383176 грн. з ПДВ, а загальний обсяг постачання електричної енергії зменшено до 161966,0086. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджується на відносини, які виникли з 01.11.2021.

Таким чином, внаслідок укладення за ініціативи ТОВ «Енера Чернігів» додаткових угод до Договору від 12.01.2021 первісна ціна зросла з 1,999995 грн грн. до 4,4383176 грн за 1 кВт*год, тобто на 121%.

Між Відділом освіти Борзнянської міської ради та ТОВ «Енера Чернігів» 30.12.2021 укладено Додаткову угоду №3 від 30.12.2021 до Договору №120595ВЦ від 12.01.2024, якою термін дії Договору№120595ВЦ продовжено до 28.02.2022.

Пізніше між сторонами укладено Додаткову угоду №14 від 10.02.2022 до Договору від 12.01.2024, згідно якої термін дії Договору №120595ВЦ продовжено на строк, достатній для проведення процедури закупівлі в обсязі, що не перевищує 20% суми визначеної у договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Сума додаткової угоди 84 479 грн. З ПДВ, кількість товару 18526 кВт/год.

На виконання умов договору, у період з січня по червень 2021 року відповідач поставив позивачу електроенергію за цінами, встановленими Договором №120595ВЦ ( 1,999995 грн. за 1 кВт*год з ПДВ ) та Додатковою угодою № 1 від 26.02.2021 (2,164554 грн. з ПДВ). А в липні-листопаді 2021 та січні 2022 року постачання електроенергії відповідач здійснював за цінами, встановленими Додатковими угодами №4 - №12 до Договору № 120595ВЦ від 12.01.2021.У підтвердження чого надано акти прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії: №12059ВЦ/114423/1 від 31.07.2021, №12059ВЦ/130134/1 від 31.08.2021, №12059ВЦ/146235/1 від 30.09.2021, №12059ВЦ /161941/1 від 31.10.2021, №12059ВЦ/177031/1 від 30.11.2021, №12059ВЦ/19214885/1 від 31.01.2022.

За Договором №120595ВЦ від 12.01.2021, за ціною встановленою додатковими угодами №4 - №12 відповідач упродовж липня-грудня 2021 року та січня 2022 року поставив позивачу електричну енергію в обсязі 73 549 кВт*год.

Відділ освіти Борзнянської міської ради перерахував ТОВ Енера Чернігів кошти за поставлену електроенергію у кількості 73549 кВт/год на загальну суму 275117,92 грн, у підтвердження чого надано відповідні платіжні доручення.

Прокурор в позовній заяві вказує, що внаслідок укладення з порушенням Закону України Про публічні закупівлі спірних додаткових угод розмір безпідставно сплачених позивачем коштів відповідачу становить 115917,14 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Статтею 1 Закону України Про прокуратуру встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Відділу освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області у зв`язку із невиконанням ним своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Відділу освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області.

Відповідно до п. 1.1. Положення про відділ освіти Борзнянської міської ради, затвердженого рішенням 5-ї сесії 7-го скликання Борзнянської міської ради від 20.12.2019 № 3-1-5/7/VIII (далі Положення), Відділ освіти Борзнянської міської ради створюється міською радою, підзвітний та підконтрольний міській раді, підпорядкований виконавчому комітету Борзнянської міської ради, міському голові, секретарю, заступнику міського голови з питань житлово-комунального господарства, гуманітарної та соціальної сфери відповідно до розподілу обов`язків (п.1.1 Положення).

Відповідно до п. 1.4 Положення Відділ освіти є юридичною особою, може мати самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, має право у межах повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними і фізичними особами, мати майнові та немайнові права, нести зобов`язання, бути позивачем та відповідачем у судах.

Відділ освіти Борзнянської міської ради сприяє матеріально-технічному забезпеченню закладів освіти (п. 5.34 Положення).

Згідно п.10.1 Положення Відділ освіти є розпорядником третього рівня бюджетних коштів за видатками, які зазначені рішенням про міський бюджет. Фінансову діяльність відділ, як розпорядник бюджетних коштів, здійснює відповідно до Бюджетного кодексу України.

Джерелами фінансування Відділу є: кошти міського бюджету; інші кошти, передані Відділу згідно з чинним законодавством (п. 10.2 Положення).

Згідно п. 10.3 Положення майно, що закріплене за Відділом освіти Борзнянської міської ради є комунальною власністю Борзнянської міської ради ОТГ та перебуває в оперативному оправлінні Відділу.

Бюджетна система - це сукупність усіх бюджетів, які формуються і діють на території певної країни згідно з її бюджетним устроєм. Бюджетну систему України складають державний бюджет і місцеві бюджети.

Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів, де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів (отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України, рішенні про місцевий бюджет) та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Порушення економічних (майнових) інтересів держави та бездіяльність позивача - відділу культури, полягає у наступному.

Відділ освіти є виконавчим органом місцевої ради та у розумінні ст.22 Бюджетного кодексу України - розпорядником бюджетних коштів за рахунок яких здійснювалася закупівля електроенергії за договором, уповноваженим на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені у Законі України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено, зокрема, їх максимальна економія та ефективність.

Однак, відділ освіти, будучи органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами, укладаючи оспорювані додаткові угоди до договору про закупівлю з ТОВ «Енера Чернігів», допустив порушенню інтересів держави, що свідчить про неналежне здійснення ним своїх обов`язків, визначених законом.

Зазначені прокурором у позові порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» призвели до безпідставної зміни умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару та слугували нераціональному та неефективному використанню бюджетних коштів.

Як встановив суд, Договір та спірні додаткові угоди до нього, укладені між Відділом освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області та ТОВ «Енера Чернігів».

Відповідно до положень статті 215 Цивільного кодексу України з позовом про визнання правочину недійсним може звернутись одна із сторін або інша заінтересована особа, яка заперечує його дійсність на підставах, установлених законом. Отже, саме Відділ освіти є належним позивачем у спірних правовідносинах.

Так, у справі № 927/491/19 прокурор звернувся з позовом від імені Відділу як сторони договору, який судом визнаний недійсним. У позові прокурор просив стягнути кошти на користь Відділу як сторони договору. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що прокурор правильно визначив Відділ (сторону договору) як позивача, враховуючи, що позов містить вимогу про стягнення надмірно сплачених за договором грошових сум на користь Відділу (і не містить вимоги про стягнення отриманого за договором в дохід держави) (п. 59 постанови від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Прокурор звернувся до Відділу освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області з листом від 10.05.2024 № 52-77-3389вих-24, у якому повідомив про виявлені порушення Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні спірних додаткових угод та просив надати інформацію про вжиття заходів щодо усунення зазначених порушень, у тому числі у судовому порядку.

У листі-відповіді від 21.05.2024 №109 позивач повідомив про те, що Відділ освіти не звертався до ТОВ «Енера Чернігів» про повернення коштів, безпідставно сплачених внаслідок укладення додаткових угод до Договору №120595ВЦ від 12.01.2021, не вживав заходів щодо визнання їх недійсними та стягнення коштів, оскільки внесення змін до Договору № 120595ВЦ відбувалося відповідно до вимог п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Листом №177 від 23.07.2024 Відділ освіти Борзнянської міської ради проінформував окружну прокуратуру, що заходи, у тому числі в судовому порядку, щодо визнання недійсними додаткових угод №№ 1, 4-12 до Договору № 120595ВЦ від12.01.2021 та стягнення з ТОВ «Енера Чернігів» коштів не вживались.

Суд вважає, що такі дії позивача свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави та територіальної громади.

Ніжинська окружна прокуратура звернулася з листом від 13.05.2024 №52-77-404 до Північного офісу Держаудитслужби та Управління Північного офісу Держаудитслужби у Чернігівській області, у якому інформувала про виявлені порушення законодавства при укладенні додаткових угод до Договору №120595ВЦ від 12.01.2021 та запитала інформацію щодо проведення перевірки органами аудитслужби процедури закупівлі (UA-2020-12-14-012252-c), укладеного за її результатами Договору № 120595ВЦ від 12.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, та при укладенні додаткових угод до нього під час здійснення контрольних заходів, виявлені порушення та вжиті заходи для їх усунення.

Управління Північного офісу Держаудитслужби у Чернігівській області листом № 262503-17/1880-2024 від 30.05.2024 повідомило окружну прокуратуру, що заходи державного фінансового контролю (перевірки закупівель, державний фінансовий аудит та інспектування) у відділі освіти Борзнянської міської ради за період з 01.01.2020 по 30.05.2024 не проводились, перевірка закупівлі, укладений Договір № 120595ВЦ від 12.01.2021 та додаткові угоди до нього не перевірялися, моніторинг закупівлі UA-2020-12-14-012252-c станом на 30.05.2021 не здійснювався.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, оскільки Відділ освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області є замовником послуг при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів за законодавством України, є стороною укладеного Договору та оскаржуваних додаткових угод до нього, та саме на його користь мають бути стягнуті надмірно перераховані кошти (в разі реституції).

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте остання самостійно не захистила інтереси держави в суді.

За таких обставин, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Відділу освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави, відтак доводи відповідача про залишення позову без розгляду, судом відхилені.

Суд врахував, що можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес. Разом з тим, потенційно факт перерахування відповідачу зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання бюджетних коштів, унеможливлює їх раціональне та ефективне використання, що підриває фінансово-економічні основи держави. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Щодо визнання недійсними додаткових угод.

За п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.

За приписами статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України Про публічні закупівлі.

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі).

За пунктами 6, 11 та 22 статті 1 Закону України Про публічні закупівлі:

- договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

- замовники це суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

- предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України Про публічні закупівлі (в редакції діючій на момент укладення Договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції чинній на момент укладення Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

В абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України Про публічні закупівлі встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, зокрема, за п. 2 - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни електричної енергії на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі урегульовано саме зміну істотних умов договору в разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору в частині його ціни за одиницю товару є правомірним лише в випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення) щодо внесення змін.

Суд установив, що позивач та відповідач 12.01.2021 уклали договір про постачання електричної енергії споживачу №120595ВЦ, за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі. На момент підписання Договору сторони погодили всі його істотні умови - предмет, ціну, строк виконання зобов`язань за Договором, що узгоджується з положеннями частини 3 статті 180 ГК України та Законом України Про публічні закупівлі.

Виходячи з умов пунктів 2.1., 5.1. та 5.2. Договору та Комерційної пропозиції (додаток 3) загальний обсяг постачання електричної енергії складав 211200 кВт/год; ціна електричної енергії на момент укладання Договору 1,999995 грн за 1 кВт/год (з ПДВ); загальна сума Договору 422399,00 грн (з ПДВ).

Додатковими угодами №4 - №12 змінені істотні умови Договору, зокрема за підсумком: збільшено ціну за одиницю товару з 1,999995 грн з ПДВ до 4,4383176 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Фактично ціна за 1 кВт/год (одиницю товару) збільшилася на 121%.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод №4-№12 до Договору відповідач обґрунтував коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження якого (коливання) надав Відділу: експертні висновки та цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №1838/21 від 11.08.2021, №1842/21 від 10.08.2021, №1934/21 від 18.08.2021, № 2277-2/21 від 21.09.2021, №2631/21 від 21.10.2021, №2710/21 від 29.10.2021, №2849/21 від 10.11.2021.

З наведеного слідує, що оскаржувані додаткові угоди укладені сторонами на підставі п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі (про що зазначено в п. 1 цих угод).

Відповідно до п. 4 частини 3 статті 57 Закону України Про ринок електричної енергії електропостачальник має в чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів у порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

За п. 3.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ) в разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

У разі надання в установленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (в тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або "останньої надії") та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається в повідомленні:

1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою Споживача - в разі надання електропостачальнику письмової заяви Споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов Договору;

2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо Споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін в установлений цим пунктом термін.

Враховуючи зміст наведених норм, при внесенні змін до договору про постачання електричної енергії споживачу, нова ціна електричної енергії може бути застосована постачальником не раніше ніж через 20 днів, після повідомлення споживача про її зміну, за умови відсутності письмової заяви споживача про незгоду та/або неприйняття запропонованої ціни впродовж цього строку.

Учасник роздрібного ринку (крім споживача) має інформувати споживача, з якими укладено відповідний договір, про будь-яку зміну в умовах договору шляхом направлення відповідної інформації у визначений договором (обраною споживачем комерційною пропозицією) спосіб (через особистий кабінет на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет, засобами електронного зв`язку, СМС-повідомленням, у пунктах прийому платежів тощо).

Відповідно до частин 1, 2 статті 67 Закону України Про ринок електричної енергії в Україні функціонує єдиний ринок на добу наперед (РДН) та внутрішньодобовий ринок (ВДР). Купівля-продаж електричної енергії на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку.

Особливості проведення торгів, оприлюднення результатів, розрахунків та вказаних ринків визначаються Правилами ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, відповідно до яких:

- розрахунковий період - мінімальний відрізок часу, щодо якого визначаються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії на РДН/ВДР (60 хвилин);

- торги на РДН - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на РДН;

- торги на ВДР - процес визначення обсягів та цін на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання після завершення торгів на РДН та впродовж доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на ВДР.

Відповідно до частин 5, 6 статті 67 Закону України Про ринок електричної енергії ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку на добу наперед визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення по заявленій (пропонованій) ціні відповідно до правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку. Ціни на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.

За результатами торгів, відповідно до правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії.

У підтвердження коливання ціни на електричну енергію відповідач надав Відділу: експертні висновки та цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №1838/21 від 11.08.2021, №1842/21 від 10.08.2021, №1934/21 від 18.08.2021, № 2277-2/21 від 21.09.2021, №2631/21 від 21.10.2021, №2710/21 від 29.10.2021, №2849/21 від 10.11.2021.

Вказані експертні висновки та цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, фактично не містять інформації на підтвердження коливання вартості електроенергії на ринку за відповідні періоди (в період від дати укладення договору та на дати укладення додаткових угод, № 4-№12). У них лише зазначено дані щодо середньозваженої ціни електроенергії на інші дати.

Згідно з приміткою довідки носять фактографічно-інформаційний характер.

Зокрема, підставою для укладання додаткової угоди № 2 від 26.08.2021 став лист ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» про збільшення середньозваженої ціни електричної енергії, до якого Відповідачем додано експертний висновок Харківської регіональної торгово-промислової палати № 1838/21 від 11.08.2021. У вказаному документі порівнюється середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за червень (01.06- 30.06) 2021 року (1425,14 грн/МВт*год) та за 3 декаду липня (21.07 -31.07) 2021 року (1623,28 грн/МВт*год) та вказано відсоток зростання між вказаними показниками (+13,90 %). Фактично в експертному висновку порівнюються ціни за неспівмірні проміжки часу (місяць з декадою), що не може свідчити про наявність реального збільшення вартості електричної енергії, оскільки ціна на електричну енергію є динамічною і залежить від попиту та пропозиції на РДН на певну дату. Вказаний документ не містить відомостей щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС станом на дати укладання Додаткової угоди № 1 (26.01.2021), дати звернення до Харківської ТПП за експертним висновком (09.08.2021), дати з якої збільшено ціну (01.08.2021), а тому не може підтвердити реальне коливання ціни на електричну енергію у даний період.

У підтвердження укладення додаткової угоди №5 в обґрунтування чергового підвищення ціни ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» надало експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 10.08.2021 № 1842/21, у якому порівнюються середньозважені ціни на Електричну енергію на (РДН) у торговій зоні ОЕС України, які склались станом за липень 2021 року (1444,05 грн./мВт.год) та на 05.08.2021 (1988,79 грн./мВт.год) та порівняння показників за вказані дати. Експертний висновок не містить підтвердження факту зростання на ринку ціни після укладення Додаткової угоди № 4, та не може бути розцінений, як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до Договору від 03.03.2021 в частині збільшення вартості електроенергії на 9,99 % з 01.08.2021. При цьому обрані Відповідачем періоди для порівняння не відповідають даті укладення попередньої угоди або даті з якої почала змінюватися ціна. Всі зазначені в експертному висновку ціни вже діяли станом на час укладення Додаткової угоди № 4 від 12.08.2021.

В обґрунтування підвищення ціни під час укладення Додаткової угоди №6 ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» надало експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 18.08.2021 №1934/21, у якому порівнюються середньозважені ціни на Електричну енергію на (РДН) у торговій зоні ОЕС України, які склались станом на 05.08.2021 (1988,79 грн./мВт.год) та на 09.08.2021 (2240,53 грн./мВт.год) та вказано відсоток коливання - +12,65%. періоди (дати) порівнюються ще до укладення попередньої додаткової угоди від 19.08.2021 та не відповідають ні даті укладення попередньої додаткової угоди, ні даті, з якої було змінено ціну. Експертний висновок не містить підтвердження факту зростання на ринку ціни після укладення Додаткової угоди № 5 від 19.08.2021 та не може бути розцінений, як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до Договору від 12.01.2021 в частині збільшення вартості електроенергії. Відповідно до даних розміщених на веб-сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), станом на 19.08.2021 (дата укладення Додаткової угоди №5) середньозважена ціна на електроенергію РДН в об`єднаній енергетичній системі України становила 2065,31 грн./мВт.год., а станом на 10.09.2021 (дата укладення додаткової угоди № 6) 1823,18 грн./мВт.год, що свідчить про зменшення ціни на електроенергію на ринку.

Для укладення додаткової угоди №7 від 13.10.2021 ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» надало цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 21.09.2021 № 2277-2/21 щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склалися станом на 12.09.2021 та 16.09.2021 та порівняння між вказаними датами.

Для укладення додаткової угоди №8 від 13.10.2021 ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» надало цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 21.09.2021 № 2277-3/21 надану на запит ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» від 17.09.2021 щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склалися станом на 12.09.2021 та 17.09.2021 та порівняння між вказаними датами.

Для укладення додаткової угоди № 9 від 13.10.2021 ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» надало цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 21.09.2021 № 2277-4/21 надану на запит ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» від 17.09.2021 щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склалися станом на 06.09.2021 та 14.09.2021 та порівняння між вказаними датами.

Таким чином, укладення додаткових угод № № 7, 8 та 9 в один день (13.10.2021) та замовлення для їх укладення в один день (17.09.2021) цінових довідок беззаперечно свідчить про недобросовісність дій ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» та вказує на відсутність підстав для зміни ціни за одиницю товару три рази рази в один і той же день, оскільки наведене виключає наявність факту коливання ціни на ринку. Крім того, при укладенні Додаткових угод № 7 - №9 від 13.10.2021 постачальником порушено п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо повідомлення споживача про будь-які зміни умов договору не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування.

В обґрунтування підвищення ціни для укладення додаткової угоди №10 ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» надало експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 21.10.2021 №2631/21 щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склалися за 14 вересня 2021 року та 19 жовтня 2021 року та порівняння між вказаними датами. Однак, наданому висновку не наведено розрахунок вартості електроенергії станом на попередні календарні дати, зокрема на дату укладання додаткової угоди № 9, а вказана у висновку Харківської Торгово-промислової палати ціна, яка склалася на ринку 14.09.2021 вже діяла на момент укладення попередньої Додаткової угоди № 9 від 13.10.2021.

В обґрунтування підвищення ціни ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» надало експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 29.10.2021 №2710/21, наданий на запит ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» від 28.10.2021, щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склалися станом на 03 жовтня 2021 та 19 жовтня 2021 відносно 28 жовтня 2021.

Наданий ТОВ «Енера Чернігів» документ не може виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на електроенергію на ринку з огляду на те, що всі зазначені у експертному висновку ціни вже діяли на момент укладення передньої Додаткової угоди № 10 від 28.10.2021. ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» звернулася за експертним висновком до Харківської торгово промислової палати 28.10.2021, тобто в день укладення додаткової угоди № 10, що свідчить про відсутність коливання вартості електроенергії на ринку, оскільки між додатковою угодою № 10 та звернення за експертним висновком з метою подальшого укладення додаткової угоди №11 не пройшло і дня, що виключає законодавчо визначені підстави для збільшення вартості одиниці товару.

В обґрунтування підвищення ціни для укладення додаткової угоди №12 ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» надало експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 10.11.2021 №2849/21, щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склалися станом на 28.10.2021 та 06.11.2021 та порівняння між вказаними датами. Наданий ТОВ «Енера Чернігів» документ не може виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на електроенергію на ринку з огляду на те, що всі зазначені у експертному висновку ціни вже діяли на момент укладення передньої Додаткової угоди № 11 від 10.11.2021. ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» звернулася за експертним висновком до Харківської торговопромислової палати 09.11.2021, тобто до укладення додаткової угоди № 11 від 10.11.2021, що свідчить про недобросовісність дій ТОВ «Енера Чернігів» щодо підвищення ціни на електричну енергію. Крім того, додатковою угодою № 12 від 22.11.2021 нову ціну впроваджено з 01.11.2021, тобто постачальником порушено п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо повідомлення споживача про будь-які зміни умов договору не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування.

Відповідач ініціював укладення Додаткових угод № 4 - №12 до Договору від 12.01.2021 за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на електричну енергію після укладення договору, без дотримання пропорційності збільшення ціни та з порушення 10% максимального ліміту збільшення початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю.

Водночас п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі передбачає дотримання пропорційності збільшення ціни за одиницю товару до коливання ціни на ринку.

Пропорційність означає рівність, співрозмірність двох відношень до порівняння.

За висновком суду, з метою підтвердження факту коливання ціни електроенергії на ринку, необхідно порівнювати її ціну за співмірні проміжки часу, наприклад, місяць з місяцем, декаду з декадою, а не на вибіркові дати в різних розрахункових періодах, при цьому, обов`язково таке порівняння має бути проведене починаючи з моменту укладення Договору, що відображатиме реальну тенденцію коливання ціни на ринку.

Водночас, визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, відтак, є похідною від попередніх додаткових угод, та підлягає визнанню недійсною, оскільки змінює ціну більш як на 10% (сумарно) в порівнянні до ціни, що погоджена сторонами на момент укладення Договору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (пункти 88 - 90) зробила наступний правовий висновок, що є обов`язковим для врахуванням судом першої інстанції, в силу частини 4 статті 236 ГПК України, - ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару в власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його в власність покупця за договором про закупівлю можлива в випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення в випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, установлених у статті 652 ЦК України та п. 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Натомість, сторони шляхом укладення додаткових угод №4 - №12, змінили (збільшили) ціну за одиницю товару, встановлену за результатами закупівлі, з 1,999995 грн за 1 кВт/год до 4,4383176 грн з ПДВ, тобто фактично вартість 1 кВт/год (одиниця товару) збільшилася на 121%.

Суд проаналізував матеріали справи, дійшов висновку, що надані постачальником документи не є належними доказами, що підтверджують факт коливання ціни електроенергії на ринку в порівняні з моментом укладення Договору (істотні умови якого визначені за фактом проведеної процедури закупівлі), а також у порівняні з моментом введення в дію нових цін, за підсумком, ціна за одиницю товару зросла на +121%.

Виходячи з даних, опублікованих на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України (www.oree.com.ua) простежується тенденція коливання ціни на ринку, при цьому, таке коливання, протягом дії Договору, мало місце як у сторону зменшення, так і в сторону збільшення (ціна змінюється щодобово та є динамічною), натомість, не обґрунтовує її зростання в заявленому постачальником розмірі в указані проміжки часу.

Метою Закону України Про публічні закупівлі є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 5 Закону України Про публічні закупівлі закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога в тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення каскадних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України Про публічні закупівлі.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, Товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

В силу особливостей функціонування ринків РДН та ВДР ціна купівлі-продажу електричної енергії є динамічною, тобто коливання ціни відбуваються постійно в залежності від попиту та пропозиції, часу доби та сезону, інших чинників, що не міг не знати та не враховувати відповідач, здійснюючи свою діяльність з купівлі електроенергії на майданчиках РДН та ВДР, та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Відділ освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області мав беззаперечне право на отримання електроенергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписав спірні додаткові угоди, як наслідок, ціна 1 кВт/год електричної енергії зросла більше ніж на 100%.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України Про публічні закупівлі підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд, установив наявність фактичних обставин, з якими Закон пов`язує визнання додаткових угод №4 - №12 до Договору №120595ВЦ від 12.01.2021 недійсними на момент їх укладення, та дійшов висновку, що оскаржувані додаткові угоди суперечать п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 115917,14 грн.

Відповідно до вимог статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути, в силу статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Наведена правова позиція узгоджується з сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Верховного Суду в постановах: від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22.

Відповідно до умов Договору (пунктів 2.1., 5.1. та 5.2) та Комерційної пропозиції (додаток № 3) відповідач повинен був поставити позивачу 211200 кВт/год електричної енергії за ціною 1,999995 грн за 1 кВт/год.

Як вбачається з підписаних сторонами актів прийняттяпередавання товарної продукції активної електричної енергії, за період з липня по листопад 2021 року та у січні 2022 року, обсяг постачання електричної енергії склав 73549 Вт/год, що підтверджується підписаними сторонами актами прийняття передавання товарної продукції активної електричної енергії.

Позивач здійснив оплату поставленої за період з липня по листопад 2021 року та у січні 2022 року електричної енергії на суму 275117,92 грн, що підтверджується наданими платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Натомість виходячи з ціни, обумовленої сторонами в Комерційній пропозиції до Договору, позивач повинен був сплатити відповідачу за спожиту в спірному періоді електричну енергію 159200,78грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 115917,14 грн.

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову прокурора в частині вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у сумі 115917,14 грн, а отже, про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

За висновком суду, прокурор, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у розумінні статей 76 - 79 ГПК України, довів наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір. При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір.

За частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню сплачений судовий збір у сумі 24224,00грн.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними додаткові угоди №4 від 12.08.2021, №5 від 19.08.2021, №6 від 10.09.2021, №7 від 13.10.2021, №8 від 13.10.2021, №9 від 13.10.2021, №10 від 28.10.2021, №11 від 10.11.2021, №12 від 22.11.2021 про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії споживачу №120595ВЦ від 12.01.2021, укладені між Відділом освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 43440981) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» (код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, 126 Б, м. Чернігів, 14013) на користь Відділу освіти Борзнянської міської ради (код ЄДРПОУ 43440981, вул. Пантелеймона Куліша, 104, м. Борзна, Ніжинського району, Чернігівська область, 16400) кошти у розмірі 115 917,14 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, 126 Б, м. Чернігів, 14013) користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) судовий збір у сумі 24224,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2024.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua