Рішення

від 10.10.2024 по справі 927/473/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/473/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарасевич А. М.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрріелістейт»,

код ЄДРПОУ 43330175, вул. Єськова, 14, корп. 3, кв. 25, м. Чернігів, 14033

Відповідач: Фізична особа-підприємець Кривенко Богдан Анатолійович,

РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення 2895,79 грн та розірвання договору оренди нерухомого майна,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрріелістейт» звернулось до суду із позовом до Фізичної особи-підприємця Кривенка Богдана Анатолійовича, у якому просить суд:

- стягнути з відповідача 4895,79 грн заборгованості зі сплати орендної плати за період з 19.10.2023 по 31.10.2023, листопад 2023 року та травень 2024 року;

- розірвати договір оренди нерухомого майна, який був посвідчений приватним нотаріусом Козелецького районного нотаріального округу Чернігівської області Афанасьєвою О. Ф. та зареєстрований в реєстрі за №337 від 27.03.2015, що укладений між Приватним акціонерним товариством «Побутсервіс» та Фізичною особою-підприємцем Кривенком Богданом Анатолійовичем, в частині оренди приміщень загальною площею 80 кв. м (1 поверх) по вул. Комсомольській, 2 у смт Козелець Чернігівської області.

У зв`язку з поданням позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог на суму 2000,00 грн та прийняття її судом, мала місце нова ціна позову в частині стягнення заборгованості - 2895,79 грн, виходячи з якої й вирішувався спір.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Також, зважаючи на заяву відповідача про надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у цій справі, судом було призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл цих судових витрат на 10.10.2024 на 11:00.

07.10.2024, тобто у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк, представник відповідача через систему «Електронний суд» подав заяву, у якій просить просить стягнути з позивача 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Сторони у судове засідання 10.10.2024 не з`явились.

Про час та місце проведення судового засідання 10.10.2024 об 11:00 представники сторін були належними чином повідомлені, оскільки були присутні під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення суду від 03.10.2024.

10.10.2024 о 10:39 у Чернігівській області була оголошена «повітряна тривога», яка тривала до 11:26 цього ж дня.

Суд враховує, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан неодноразово було продовжено та він діє на теперішній час.

З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів.

Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу «Увага всім» та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал «повітряна тривога»).

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин.

При цьому обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.02.2023 у справі №916/3496/20, від 05.06.2024 у справі № 910/11367/22.

В п. 8 резолютивної частини ухвали суду про відкриття провадження у справі від 12.06.2024 суд повідомив сторін про особливості розгляду справи та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу «Повітряна тривога», а саме:

- після надходження сигналу «Повітряна тривога» розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;

- розгляд справ відбудеться через 20 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;

- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, необхідно подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Судове засідання щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу 10.10.2024 розпочалось об 11:48, тобто через 22 хвилини після відбою сигналу «повітряна тривога», що відповідає зазначеному судом в ухвалі від 12.06.2024 порядку.

Будь-яких заяв та клопотань, у тому числі про відкладення судового засідання, від сторін до суду не надходило.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про те, що розгляд справи відбудеться після закінчення повітряної тривоги та через який саме час, суд доходить висновку, що у цьому конкретному випадку сторони (позивач та відповідач) у справі були належним чином повідомлені про час проведення судового засідання 10.10.2024 об 11:48 та мали можливість взяти участь в ньому.

При цьому ухвалою суду від 09.08.2024 було задоволено заяву представника позивача та постановлено підготовче засідання, призначене на 15.08.2024 на 10:00, та всі наступні судові засідання у справі провести в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

Проте представник позивача для участі у судовому засіданні в Електронному кабінеті в системі відеоконференцзв`язку не авторизувався.

Враховуючи те, що за приписами ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, судове засідання 10.10.2024 проводилось за відсутності сторін (їх представників).

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що попередній розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката становить 15 000,00 грн.

Як докази витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідач надав: копію договору на надання правової допомоги №06-11/23 від 06.11.2023, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Тітком Д. О. (далі Договір від 06.11.2023); копію додаткової угоди (доручення) №5 від 17.06.2024 до Договору від 06.11.2023; копію акта прийому-передачі наданих послуг від 07.10.2024; копію платіжної інструкції від 07.10.2024 про сплату коштів у розмірі 15 000,00 грн; копію ордеру на надання правової допомоги СВ №1091513 від 17.06.2024.

Відповідно до п. 2.1 Договору від 06.11.2023, укладеного між відповідачем (далі Клієнт) та адвокатом Тітком Д. О. (далі Адвокат), Адвокат зобов`язується надавати правову допомогу Клієнту і за необхідності представляти його інтереси у відносинах із третіми особами, у тому числі в господарському суді.

Порядок, розмір, терміни сплати винагороди за надані послуги можуть регламентуватися іншими документами, підписними сторонами у контексті подальшого розвитку положень цього договору (п. 5.2 Договору від 06.11.2023).

17.06.2024 Адвокат та Клієнт підписали додаткову угоду (доручення) №5 до Договору від 06.11.2023, відповідно до якої Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надати наступні юридичні послуги:

1.1. За вказівкою Клієнта здійснити правовий аналіз позовної заяви про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди нерухомого майна, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрріелістейт» до Фізичної особи-підприємця Кривенко Богдана Анатолійовича (справа №927/473/24), що знаходиться у провадженні Господарського суду Чернігівської області.

1.2. За вказівкою Клієнта здійснити правовий аналіз судової практики за аналогічними справами.

1.3. За вказівкою Клієнта підготувати та подати до Господарського суду Чернігівської області необхідні для розгляду справи № 927/473/24 процесуальні документи.

1.4. За вказівкою Клієнта надавати Клієнту консультації щодо порядку та процесу розгляду Господарським судом Чернігівської області справи №927/473/24.

1.5. За вказівкою Клієнта представляти інтересів Клієнта під час розгляду Господарським судом Чернігівської області справи №927/473/24.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди (доручення) №5 розмір гонорару Адвоката за послуги, наведені в п. 1 Додаткової угоди (доручення) № 5 від 17 червня 2024 року до Договору про надання правової допомоги № 06-11/23 від 06 листопада 2023 року, складає 15000,00 грн.

Отже, ціну (вартість) правничої допомоги у Додатковій угоді (дорученні) №5 визначено у фіксованому розмірі (незалежно від кількості часу (годин), який адвокат витратить на надання правничої допомоги, та від кількості наданих послуг).

Факт надання Адвокатом відповідачу правничої допомоги на загальну суму 15 000,00 грн підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг від 07.10.2024.

Вказані послуги оплачені відповідачем у повному обсязі, на підтвердження чого надано платіжну інструкцію від 07.10.2024.

Таким чином, розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, який підтверджений належними доказами, становить 15 000,00 грн.

Заяви про неспівмірність або клопотання про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу від позивача на момент розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки у позові відмовлено повністю, стягненню з позивача підлягають витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000,00 грн.

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи у судове засідання, на підставі ч. 6 ст. 233 та ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України вступна та резолютивна частини додаткового рішення була підписана судом 10.10.2024 у нарадчій кімнаті без їх проголошення.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрріелістейт» (код ЄДРПОУ 43330175, вул. Єськова, 14, корп. 3, кв. 25, м. Чернігів, 14033) на користь Фізичної особи-підприємця Кривенка Богдана Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 21.10.2024.

Суддя В. В. Шморгун