Постанова

від 08.10.2024 по справі 907/878/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 907/878/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, судді - Баранця О.М., Губенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Омельчук А.В.,

за участю представників учасників справи:

позивача 2 - Лещинець Л.В (адвокат),

позивача 3 - Лещинець Л.В (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Міжгірського міського споживчого товариства

про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі за позовом: 1) Міжгірської районної спілки споживчих товариств;

2) ОСОБА_1 ;

3) ОСОБА_2 ;

4) ОСОБА_3 ;

5) ОСОБА_4 ;

6) ОСОБА_5

до Міжгірського міського споживчого товариства

про визнання недійсними рішень.

ВСТАНОВИВ:

1. Міжгірська районна спілка споживчих товариств (далі - райспоживспілка, позивач 1), ОСОБА_1 (далі - позивач 2), ОСОБА_2 (далі - позивач 3), ОСОБА_3 (далі - позивач 4), ОСОБА_4 (далі - позивач 5) та ОСОБА_5 (далі - позивач 6) звернулися до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Міжгірського міського споживчого товариства (далі - споживче товариство, відповідач, Міжгірське МСТ), в якому просять суд визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів Міжгірського міського споживчого товариства, оформлені протоколом від 10.06.2023.

2. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.02.2024, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024, у задоволенні позову відмовлено.

3. Додатковим рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2024, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024, заяву представника Міжгірського міського споживчого товариства адвоката Дьордя В.В задоволено частково; стягнуто з позивачів на користь відповідача по 1 750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; у задоволені іншої частини вимог заяви - відмовлено.

4. Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 заяву Міжгірського міського споживчого товариства про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, стягнуто з позивачів на користь відповідача по 1 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржили вказані судові рішення до Верховного Суду.

6. Міжгірське міське споживче товариство у відзиві на касаційну скаргу, зокрема заявило, що очікуваний (орієнтований) розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, який сторона може понести під час розгляду справи у касаційній інстанції, складає 20 000 грн. Докази понесення зазначених витрат будуть ним подані у строки визначені ГПК України.

7. Верховний Суд постановою від 24.09.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишив без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

8. 27.09.2024 Міжгірське міське споживче товариство звернулося до Верховного Суду (через систему «Електоронний Суд») з заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10 000,00 грн вартості витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 907/878/23. Заявник також просить розгляд цієї заяви провести без участі представника.

До заяви відповідачем надані відповідні докази на підтвердження зазначеної суми витрат на професійну правову допомогу, а саме: копію акту наданих послуг від 26.09.2024 №1; детальний опис наданих послуг; копію договору про надання правової допомоги від 01.11.2023 № 116 та рахунок на оплату від 26.09.2024 №3.

9. Інтереси відповідача в суді касаційної інстанції представляв Дьордь Василь Васильович на підставі ордеру від 26.04.2024 АО №1105556, виданого Адвокатським об`єднанням «СД ГРУП» за договором про надання правової допомоги від 01.11.2023 № 116.

10. Питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу було призначено до розгляду у судовому засіданні.

11. 04.10.2024 від представника позивачів 2, 3 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Лещинець Л.В надійшло заперечення на заяву відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просить Суд відмовити у її задоволенні в повному обсязі.

Заперечення позивачів 2, 3 мотивовано тим, що витрати на професійну правничу допомогу, заявлені відповідачем до відшкодування, є явно завищеними, оскільки вважає, що представником відповідача невиправдано завищений розмір 1 години роботи адвоката в порівнянні з прожитковим мінімумом для працездатних осіб, встановленим на 2024 рік; не наведено чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору; справа не спричинила суспільний інтерес та не впливає на репутацію учасників; безпідставного затягування з боку позивачів не відбувалось; позивачі 2, 3 є особами з інвалідністю та пенсіонерами, тому заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є для них надмірним та обтяжливим.

12. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

13. Розглянувши заяву відповідача щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд касаційної інстанції вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

14. 01.11.2023 між Міжгірським міським споживчим товариством (далі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «СД ГРУП» в особі старшого партнера Дьордь (далі - Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги № 116 (далі - Договір), яким сторони визначили умови, на яких Адвокатське об`єднання буде надавати Клієнту правову допомогу, а Клієнт буде сплачувати за послуги.

Так, відповідно до пункту 1.1 Договору про надання правової допомоги від 01.11.2023 №116 Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним Договором, а Клієнт, в свою чергу, зобов`язується прийняти (отримати) та оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного Договору.

Згідно з пунктом 4.1. Договору за надані послуги (виконані роботи) згідно цього Договору Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар в наступних розмірах: 2 000,00 грн за одну годину роботи старшого партнера Об`єднання, 1 700,00 грн за одну годину роботи партнера об`єднання та 1 500,00 грн за одну годину роботи адвоката Об`єднання.

У разі ухвалення судом рішення на користь Клієнта (під час здійснення представництва інтересів Клієнта у таких судових справах Адвокатським об`єднанням), Клієнт додатково сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар в розмірі 4000,00 грн (пункт 4.2 Договору).

Відповідні умови щодо оплати вартості правничої допомоги відображені сторонами Договору також і в Протоколі узгодження вартості юридичних послуг від 01.11.2023 (копія знаходиться в матеріалах справи), за яким основним адвокатом, який буде здійснювати юридичний супровід відповідача у даній судовій справі №907/878/23 визначено старшого партнера Адвокатського об`єднання Дьордь В.В., вартість однієї години роботи - 2 000,00 грн (в тому числі вартість однієї години участі адвоката безпосередньо в судовому засіданні 2 000,00 грн), а у разі позитивного вирішення судового спору на користь Клієнта останній зобов`язався виплатити Адвокатському об`єднанню гонорар в розмірі 4 000,00 грн (пункти 1, 2, 4, 6 Протоколу узгодження вартості юридичних послуг від 01.11.2023 до Договору).

15. Згідно з актом наданих послуг від 26.09.2024 №1 підтверджується факт надання Адвокатським об`єднанням та прийняття Міжгірським міським споживчим товариством, відповідно до договору про надання правової допомоги від 01.11.2023 №116 , таких послуг:

- вивчення касаційної скарги (витрачено 1 година; вартість складає 2 000 грн);

- підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу (витрачено 2 години; вартість складає 4 000 грн);

- гонорар успіху відповідно до пункту 4.2 Договору (вартість складає 4 000 грн).

Отже загальна сума наданої правової допомоги складає 10 000 грн.

Акт підписаний уповноваженими представниками та скріплені печатками Міжгірського міського споживчого товариства та Адвокатського об`єднання «СД ГРУП» без зауважень. До акта надано також детальний опис наданих послуг, а також рахунок на оплату від 26.09.2024 №3 на суму 10 000 грн.

З наведеного вбачається, що відповідач надав докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

16. Позивачі 2 та 3, в свою чергу, заперечували щодо розміру заявленої до відшкодування суми на професійну правничу допомогу, оскільки вважали, що такий розмір (10 000 грн.) є явно завищеним, мотивуючи тим, що:

- представником відповідача невиправдано завищений розмір 1 години роботи адвоката в порівнянні з прожитковим мінімумом для працездатних осіб, встановленим на 2024 рік;

- не наведено, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору;

- справа не спричинила суспільний інтерес та не впливає на репутацію учасників; безпідставного затягування з боку позивачів не відбувалось;

- позивачі 2, 3 є особами з інвалідністю та пенсіонерами, тому заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є для них надмірним та обтяжливим.

16. Суд враховує, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

17. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України). Такий правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

18. Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

19. Адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

20. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункт 134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

21. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

22. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

23. Як вбачається з наданих доказів, Адвокатським об`єднанням «СД ГРУП» надано послуги з представництва інтересів відповідача в суді касаційної інстанції. Інтереси відповідача представляв старший партнер Об`єднання - Дьордь Василь Васильович на підставі ордеру від 26.04.2024 АО №1105556, виданого Адвокатським об`єднанням «СД ГРУП» за договором про надання правової допомоги від 01.11.2023 № 116.

Згідно з пунктом 4.1 Договору за надані послуги (виконані роботи) згідно цього Договору Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар в наступних розмірах: 2 000,00 грн за одну годину роботи старшого партнера Об`єднання, 1 700,00 грн за одну годину роботи партнера об`єднання та 1 500,00 грн за одну годину роботи адвоката Об`єднання.

Отже сторони домовились, що вартість послуг (гонорар) Адвокатського об`єднання за договором становить 2 000 грн за годину роботи адвоката (старшого партнера Об`єднання), тобто, встановлена погодинна оплата послуг роботи адвоката.

Крім того, у разі ухвалення судом рішення на користь Клієнта (під час здійснення представництва інтересів Клієнта у таких судових справах Адвокатським об`єднанням), Клієнт додатково сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар в розмірі 4000,00 грн.

24. В акті наданих послуг від 26.09.2024 №1 підтверджується факт надання Адвокатським об`єднанням та прийняття Клієнтом, відповідно до договору про надання правової допомоги від 01.11.2023 № 116, послуг на суму 10 000 грн, яка розрахована, виходячи з погодинної оплати роботи адвоката, а також з умов пункту 4.2 Договору (Гонорар успіху).

25. Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

26. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

27. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

28. Верховний Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

29. Верховний Суд враховує, що правова позиція відповідача була сталою і не зазнавала суттєвих змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанціях, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокат Дьордь В.В. надавав правову допомогу відповідачу у судах першої та апеляційної інстанцій, тому, відповідно, був обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають. Отже підготовка цієї справи до розгляду в суді касаційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної роботи. Також Суд враховує, що позивачі 2 та 3 є особами з інвалідністю та пенсіонерами (в матеріалах справи наявні копії пенсійних посвідчень та копії довідок стосовно підтвердження другої групи інвалідності), тому заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу є для них надмірним. Крім того, позивачі 2 та 3 звільнені від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

30. Щодо заявленої до відшкодування суми додаткової оплати («гонорару успіху адвоката») відповідно до пункту 4.2 Договору, вартість якої складає 4 000 грн, Суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

В той же час, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 (пункт 135) зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

У постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 (пункти 179, 180) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Суди під час вирішення «тотожних спорів» мають враховувати саме останній висновок Великої Палати Верховного Суду (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17).

У рішенні від 22.09.2022 у справі «Генеральний будівельний менеджмент проти України» ЄСПЛ у зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

У пункті 268 рішення від 23.01.2014 у справі «East / West Alliance Limited» проти України» за заявою №19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Суд не враховує включення до наданих послуг «гонорар успіху» відповідно до пункту 4.2 Договору, вартість якого складає 4 000 грн, оскільки вважає, що такі витрати не відповідають критерію розумності, а також такі витрати не мають характеру необхідних в даній справі. Крім того Суд враховує, що погоджений додатковий «гонорар успіху» є домовленістю Клієнта і Адвоката, а тому безумовно не підтверджує обсяг наданих послуг і виконаних робіт, як і не може свідчити про критерій реальності адвокатських витрат, щодо встановлення їхньої дійсності та необхідності саме в розмірі гонорару успіху зазначеного заявником.

31. Врахувавши результати розгляду справи у суді касаційної інстанції, дослідивши заяву відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, проаналізувавши надані представником відповідача - адвокатом Дьордь В.В., в обґрунтування адвокатських витрат, документи, установивши своєчасність подання заявником заяви про розподіл судових витрат і доказів на підтвердження понесених витрат, а також заперечення позивачів 2 та 3, з урахуванням критеріїв пропорційності та реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, Верховний Суд доходить висновку про непокладення всієї заявленої суми в розмірі 10 000 грн на позивачів 2, 3.

32. Ураховуючи наведене, оцінивши доводи заяви відповідача та заперечення позивачів 2 та 3, виходячи з вищенаведених критеріїв та оцінки, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1 000,00 грн з кожного на користь Міжгірського міського споживчого товариства витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції. В іншій частині заяви Суд не покладає такі витрати на позивачів 2 та 3.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Міжгірського міського споживчого товариства про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 907/878/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Міжгірського міського споживчого товариства (90000, смт. Міжгір`я Закарпатської області, вул. Ольбрахта, буд. 2, корп. 2, код ЄДРПОУ 20469331) 1 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Міжгірського міського споживчого товариства (90000, смт. Міжгір`я Закарпатської області, вул. Ольбрахта, буд. 2, корп. 2, код ЄДРПОУ 20469331) 1 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

4. У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді О. Баранець

Н. Губенко