Ухвала

від 17.10.2024 по справі 127/26688/24

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/26688/24

Провадження №2/132/853/24

Ухвала

Іменем України

"17" жовтня 2024 р. місто КАЛИНІВКА

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Сєлін Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення юридичного факту перебування дитини на вихованні та утриманні,

ВСТАНОВИВ:

13.08.2024 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення юридичного факту перебування дитини на вихованні та утриманні.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького міського суду Вінницької області від 16.08.2024 року, визначено склад суду з розгляду позову: головуючого суддю Іщук Т.П.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П. від 16.08.2024 року, позовну заяву визначено передати за підсудністю до Калинівського районного суду Вінницької області.

16.09.2024 року матеріали справи № 127/26688/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення юридичного факту перебування дитини на вихованні та утриманні, надійшли на адресу Калинівського районного суду Вінницької області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Калинівського районного суду Вінницької області від 16.09.2024 року, визначено склад суду з розгляду позову: головуючого суддю Сєліна Є.В.

На виконання вимог частини 6 статті 187 ЦПК України, суд, не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви, в якій відповідачем вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

У відповідності до положень частини 1 статті 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі не пізніше наступного дня з дня отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, у разі відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Перевіривши подану позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до наступних висновків:

Частиною 4 статті 177ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Згідно пункту 11 цієї ж Постанови, розміри ставок судового збору визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява, інша заява і скарга подані до суду. При цьому ставки судового збору також визначаються розміром мінімальної заробітної плати, встановленої у році, коли позовну заяву, іншу заяву і скаргу було подано до суду.

За статею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року становить 3028грн.00коп.

Таким чином, позивачу ОСОБА_1 необхідно було здійснити оплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 2422грн.40коп. (1211грн.20коп. х 2 вимоги).

Натомість матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження сплати даного судового збору.

До отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Чорного Андрія Васильовича надійшла заява про залишення позову в частині позовної вимоги про розірвання шлюбу без розгляду.

З урахування даної обставини, до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1211грн.20коп. за позовну вимогу немайнового характеру (встановлення юридичного факту перебування дитини на вихованні та утриманні).

Згідно із частиною 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, вважаю за необхідне залишити вказану позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків /тобто, для надання місцевому суду квитанції про сплату судового збору, або надати доказ звільнення позивача від його сплати/.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Керуючись ст.ст. 177 та 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення юридичного факту перебування дитини на вихованні та утриманні залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз`яснив при цьому, що в разі не усунення вищевказаних недоліків в наданий строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя