Постанова

від 26.09.2024 по справі 521/11758/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/11758/24

Номер провадження 3/521/7145/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Крижановського О.В.,

за участю секретаря Шиян А.І.,

за участюпредставника Одеськоїмитниці

Державної митної служби України Бурчо І.Й.,

захисника адвоката Ковташа Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м. Одеси справу, що надійшла з Одеської митниці ДМС України за протоколом №0610/50000/24 від 24.05.2024 року складеним відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 Паспорт НОМЕР_1 від 28.01.1997 виданий Центральним РВ Симферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим, ідентифікаційний код - НОМЕР_2 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, суд

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протоколом №0610/50000/24 від 24.05.2024 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України.

Зі змісту протоколу про порушення митних правил вбачається, 19.02.2019 року між ТОВ «Ювіт трейд» (ЄДРПОУ 42761545) та компанією «Zernoff» S.R.L. (Молдова) було укладено контракт №1-02/2019-MD щодо поставок товарів в Україну.

В рамках зазначеного зовнішньоекономічного контракту до Одеської митниці з Молдови прибув вантажний автомобіль держ.номер НОМЕР_3 з товаром «суміш запашних речовин» 820 кг брутто/нетто.

08.04.2022 року директором ТОВ «Ювіт трейд» гр. України ОСОБА_1 підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація типу «ІМ 40 АА» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером № 24UA500080004399U4.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення ОСОБА_1 , митному органу надані: інвойс №287-24 від 03.04.2024, пакувальний лист до інвойсу №287-24 від 03.04.2024, сертифікат якості №861 від 03.04.2024, сертифікат про походження товару форми СТ-1 №А320288 від 03.04.2024, контракт №1-02/2019-MD від 19.02.2019, експортна митна декларація EX від 03.04.2024 №А 2280, СMR №1257206 від 03.04.2024 та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД № 24UA500080004399U4 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем та відправником товару є компанією «Zernoff» S.R.L.» (Молдова), а покупцем та одержувачем є ТОВ «Ювіт трейд» (Україна, 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 7, ЄДРПОУ 42761545).

Згідно граф МД № 24UA500080004399U4 було заявлено товар: №1 «Суміш запашних речовин, з парфумерною віддушкою 0,35-0,95%, об`ємною часткою етилового спирту (94,7-96,3%), з денатурую чими домішками (діетилфталат) (0,01-0,5%), з щільністю (0,801 г/см3), яка застосовується як промислова сировина у парфумерній промисловості для виробництва парфумерних виробів - 1023 л. Торгівельна марка - нема даних. Країна виробництва - MD. Виробник ОСОБА_2 "ZERNOFF"S.R.L., Молдова.» код УКТЗЕД визначено та заявлено 3302901000 (ставка мита 5%); товар №2 «ІВС контейнер, з пластмаси, уживаний для пакування та транспортування 1 шт. УКТЗЕД 3923309000»

Сума митних платежів за товар №1 по МД № 24UA500080004399U4 було нараховано та сплачено в сумі 10443,26 грн.

16.04.2024 року на підставі вичерпаного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2012 №467, в порядку передбаченому Наказом Мінфіну України від 12.12.2012 №1316 «Про затвердження порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення», посадовими особами Одеської митниці було проведено огляд товару, заявленого за МД № 24UA500080004399U4.

З метою визначення складу, фізичних, фізико-хімічних характеристик вищевказаного товару для однозначної класифікації згідно УКТ ЗЕД прийнято рішення про взяття проб (зразків) товару та складено акт про взяття проб (зразків).

За результатами проведення досліджень Одеського управління експертиз та досліджень Спеціальної лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складено висновок від 09.05.2024 року №142000-3600-0112, згідно якого надані на дослідження проби являють собою прозору безбарвну рідину з характерним легким парфумерним запахом являє собою розчин запашних речовин (дигідромірценол, лінаоол, гедіон, етиленбрассілат, галаксолід) в етиловому спирті та діпропіденгліколі з вмістом діетилфталату та ізопропілового спирту.

Визначена об`ємна частка етилового спирту у пробах становить 96,0 % об. (r-0 % об.), густина проби 0,805 г/см3 (збіжність r-0,001 г/см3).

Відповідно до рішення щодо класифікації товарів від 14.05.2024 року №24UA500080000028-КТ, вищевказаний товар у відповідності з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД передбачено класифікувати за кодом УКТЗЕД 2207200090 (ставка ввізного мита 10%).

Згідно вимог УКТ ЗЕД спирт етиловий, не денатурований, з концентрацією спирту 80 об.% або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки. Денатуровані, будь-якої концентрації класифікуються в товарній позиції 2207 УКТ ЗЕД.

Відповідно Пояснень до товарної позиції: 2207 УКТ ЗЕД визначено, що до цієї товарної позиції включаються: етиловий спирт та інші спиртові дистиляти денатуровані, будь-якої концентрації. Етиловий спирт та iншi спиртові дистиляти денатуровані, є спиртами, змішаними з іншими речовинами, що роблять їх непридатними для питття, але не перешкоджають їхньому використанню для промислових цілей.

Згідно Пояснень до товарної позиції: 3302 УКТ ЗЕД визначено, що до цієї товарної позиції включаються такі суміші за умови, що вони використовуються як сировина для виробництва парфумерії, продуктів харчування або напоїв (наприклад, у кондитерських виробах, для ароматизації харчових продуктів чи напоїв) або в інших галузях промисловості. Зокрема, до цієї товарної позиції включаються парфумерні основи, що складаються з сумішей ефірних олій і фіксаторів, не готові до застосування без додання спирту. До цієї товарної позиції включаються також розчини в спирті (наприклад, етиловому, ізопропіловому) однієї або кількох запашних речовин за умови, що ці розчини використовують як сировину для виробництва парфумерії, харчових продуктів, напоїв або іншої промислової продукції.

Листом ДФС України «Про надання інформації» від 28.09.2018 №30201/7/99-99-19-03-01-17 визначено наступне. Приміткою 2 до групи 33 УКТЗЕД передбачено, що «у товарній позиції 3302 термін «запашні речовини» означає лише речовини товарної позиції 3301, запашні компоненти, видобути з цих речовин, і синтетичні ароматичні речовини».

Отже, для включення товару до товарної позиції 3302 товар за складом має бути сумішшю речовин, у якій основним компонентом є запашна/запашні речовини, визначені у товарній позиції 3301, та використовуватись як сировина для виробництва парфумерії, продуктів харчування, напоїв або в інших галузях промисловості.

Відповідно до листа митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці від 15.05.2024 року №7.10-28.2-04/1094 різниця митних платежів з врахуванням рішення про визначення коду товару від 10.05.2024 №24UA500080000028-КТ складає 158026,74 грн. (в тому числі: ПДВ 26337,79, акциз 131688,95 грн.).

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 № 8 (зі змінами): «переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України, у т.ч. шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи таких, що містять неправдиві дані».

Тобто, ТОВ «ЮВІТ ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 42761545), товари переміщено через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для їх переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування цих товарів.

Директором ТОВ «ЮВІТ ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 42761545) є гр. України ОСОБА_1 , який як керівник підприємства організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства. Перебуваючи на посаді керівника підприємства, гр. ОСОБА_1 відповідає за фінансово-господарську діяльність підприємства і зобов`язаний забезпечити надання до митного контролю і оформлення документи з достовірною та правдивою інформацією.

Таким чином, на думку митного органу, директором ТОВ «Ювіт трейд» гр. України ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання в якості підстави для переміщення товару до митного орану документів (інвойс №287-24 від 03.04.2024, пакувальний лист до інвойсу №287-24 від 03.04.2024, сертифікат якості №861 від 03.04.2024), що містять неправдиві відомості щодо найменування товару, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

У судовому засіданні громадянин ОСОБА_1 участі не приймав, однак приймав участь його захисник адвокат Ковташ Д.М., який надав письмові заперечення до протоколу, в яких викладені пояснення по суті справи, та відповідно до яких просив провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю у діях громадянина ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення

Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 483 МК України, та накласти стягнення відповідно до санкції статті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, вислухавши думку учасників процесу, суд не знаходить достатніх підстав для визнання особи винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 483 МК України, за кваліфікуючими ознаками вчинення дій спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність наступає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості.

Об`єктивною стороною цього правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи. Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості.

Натомість, як слідує із протоколу митниці суть порушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , полягає в тому, що Одеська митниця Держмитслужби, в рамках виконання функцій по контролю класифікації товарів, поданих до митного оформлення, не погодилась з визначеним декларантом кодом товару згідно УКТ ЗЕД та винесла рішення про зміну коду товарувід 14.05.2024 року №24UA50008000028-KT, яким заявлений код УКТЗЕД 3302901000 змінений на код УКТЗЕД 2207200090.

Однак, вказана кваліфікуюча ознака не передбачена об`єктивною стороною порушення митних правил, передбачених ч.1 статті 483 МК України, за якою складено протокол. При цьому жодного конкретного способу приховування від митного контролю, передбаченого цією нормою, протокол про порушення митних правил та інші матеріали справи не містять. Посадовою особою митниці в протоколі про порушення митних правил вказано про нібито подання документів, що містять неправдиві дані, але взагалі не зазначено якими обставинами чи фактами це підтверджується, а також не вказано час та місце вчинення у даний спосіб цього адміністративного правопорушення.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (постанова КЦС ВС від 17.12.2019 по справі №641/1793/17).

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зазначав про особливості застосування інститут преюдиції.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова КГС ВС від 19.12.2019 по справі №916/1041/17).

Преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №902/201/19,постанова КГС ВС від 15.10.2019 по справі №908/1090/18).

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року (справа №420/20763/24), визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці щодо класифікації товарів №24UA50008000028-КТ від 14.05.2024, яким було змінено код товару ТОВ «ЮВІТ ТРЕЙД» з 3302901000 на 2207200090.

Окрім того, за аналогічних обставин постановами Малиновського районного суду м. Одеси від 31.08.2021 та 07.03.2023, які залишені без змін постановами Одеського апеляційного суду від 02.11.2021 та 27.04.2023, провадження у справі було закрито за відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил (справи № 521/9852/21, №521/2523/23).

Згаданими рішеннями судів було досліджено обставини переміщення через митний кордон України товару, який є безпосередніми предметом порушення митних правил у цій справі, надані для цього, а також для митного оформлення документи та визнано переміщення законним та таким, що здійснювалось з дотриманням вимог законодавства України.

Частиною 1 статті 67 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Відповідно до статті 1 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983, дата приєднання України: 17.05.2002) "под "Гармонизированной системой описания и кодирования товаров", именуемой ниже "Гармонизированная система", понимается Номенклатура, включающая в себя товарные позиции, субпозиции и относящиеся к ним цифровые коды, примечания к разделам, группам и субпозициям, а также основные правила классификации для толкования Гармонизированной системы, приведенные в приложении к настоящей Конвенции".

Частиною 1 статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983, дата приєднання України:

17.05.2002) передбачено, що "с учетом исключений, перечисленных в статье 4 каждая Договаривающаяся Сторона Конвенции обязуется, за исключением случаев применения положений пункта (a) настоящего параграфа, что ее таможенно-статистические номенклатуры будут находится в соответствии с Гармонизированной системой с момента вступления настоящей Конвенции в силу по отношению к этой Стороне. Тем самым она обязуется по отношению к своей номенклатуре таможенных тарифов и статистической номенклатуре: i/ использовать все товарные позиции и субпозиции Гармонизированной системы, а также относящиеся к ним цифровые коды без каких-либо дополнений или изменений; ii/ применять основные правила классификации для толкования Гармонизированной системы, а также все примечания к разделам, группам и субпозициям и не изменять объем разделов, групп, товарных позиций и субпозиций Гармонизированной системы; iii/ соблюдать порядок кодирования, принятый в Гармонизированной системе".

Республіка Молдова приєдналась до цієї Конвенції 10.06.2004 та для неї зазначена Конвенції набула чинності з 01.01.2006; Україна приєдналась до цієї Конвенції 26.08.2002 та для неї зазначена конвенції набула чинності 01.01.2004.

Відповідно до стандартного правила 3.11 розділу 3 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.2011) зміст декларації на товари визначається митною службою. Письмова форма декларації на товари повинна відповідати типовій формі ООН.

Відповідно до фактичних обставин справи, при митному оформленні був наданий сертифікат про походження товару (форма СТ-1) № А320288 від 03.04.2024, який засвічений митними органами Республіки Молдови.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Правил визначення країни походження товару, які затверджені Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 (дата набрання чинності для України 14.09.2011) для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід`ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару.

В графі 8 "Опис товару" сертифікату про походження товару (форма СТ-1) № А320288 від 03.04.2024, який засвічений митними органами Республіки Молдови, зазначено: "Смесь душистых веществ", а в графі 9 "Критерій походження" вказаного сертифікату зазначений код товару 3302.

Отже, Одеською митницею не було враховано того, що зазначення у графі 33 наданої до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення (Республіки Молдови) № А2280 від 03.04.2024 зазначено код товару 33029010, який співпадає із заявленим до митного оформлення в Україні, у той час як Республіка Молдова та Україна приєднались до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів та їх товарна номенклатура складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, підтверджує правильність класифікації декларантом товару за кодом УКТЗЕД 3302901000.

В матеріалах справи про порушення митних правил жодним чином не надана правова оцінка даному факту, що заявлені декларантом Одеській митниці Держмитслужби відомості щодо опису товару та коду УКТ ЗЕД в повній мірі відповідають документам, митній декларації та сертифікату про походження країни експортера (Республіка Молдова). Також матеріали справи не містять відомостей чи проводилась перевірка шляхом направлення запитів до митного органу Молдови в порядку надання адміністративної допомоги та результати цієї перевірки, якими б підтверджувався висновок про існування документів, що містять неправдиві дані.

Статтею 494 МК України вимагається при складанні протоколу про порушення митних правил вказувати інформацію щодо місця, часу вчинення, виду та характеру порушення.

В протоколі про порушення митних правил вказано, що нібито ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю шляхом надання в якості підстави для переміщення документів, які містять неправдиві відомості (без уточнення які саме документи, коли та якому саме митному підрозділу ним безпосередньо надавались).

Однак, справа не містить жодних документальних підтверджень, що ОСОБА_1 будь-які документи, необхідні для переміщення товару через митний кордон, надавались водію транспортного засобу або митним органам України на кордоні саме в час ввезення товару.

Суд критично відноситься до позиції посадової особи митниці, викладеної у протоколі про порушення митних правил № 0610/50000/24 від 24.05.2024 року про те, що згідно з п.3 та п.5 ст.65 Господарського кодексу України та п.43 ч.1 ст.4 МК України перебування особи на посаді керівника підприємства автоматично створює відповідальність за порушення митних правил без аналізу змісту можливих протиправних індивідуальних дій в кожному випадку.

Порушення митних правил за ч.1 статті 483 МК України передбачає вчинення конкретною фізичною особою перелічених активних дій, спрямованих на приховування від митного контролю й не вимагає до суб`єкта цього правопорушення спеціальних вимог перебування на посаді керівника. До відповідальності притягується не суб`єкт господарювання в особі керівника, а особа, яка своїми діями вчинила передбачені протиправні дії.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (VastbergataxiAktiebolagandVulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що "…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень".

Аналогічну правову позицію визначив Постановою від 31.01.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 760/10803/15-а (адміністративне провадження № К/9901/19074/18): один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів Митним кодексом чи іншими законами України, і за які МК України передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі ст. 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним,- відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно зі ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП, при розгляді справи підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про вчинення ОСОБА_1 противоправних дій, пов`язаних із поданням митному органу документів, що місять неправдиві дані.

Відповідно до вимог ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Отже, суд, аналізуючи вищевикладені обставини, враховуючи наведені норми та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним вст. 62 Конституції України(тобто, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає, що вина особи у скоєні адміністративного правопорушення не доведена, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 2ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першоюстатті 527 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Суд, беручи до уваги наведені обставини та норми закону, приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 483 МК України, що є підставою для закриття провадження по справі, відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП.

Таким чином, матеріали справи не містять жодних доказів вчинення ОСОБА_1 противоправних дій, в тому числі пов`язаних із поданням митному органу підробних документів або документів що місять неправдиві дані.

Як вказано у ст. 283 КУпАП, постанова по справі повинна містити вирішене питання про вилучені речі і документи, отже, у зв`язку з закриттям провадження по справі, товар, вилучений митними органами відповідно до протоколу, підлягає поверненню його власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку, після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів

На підставі вищевикладеного та керуючисьст. 62 Конституції України, п.1 ст.247, ст. ст.283,284 КУпАП, ст.ст.268,460,483,527,528,529 МК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за протоколом про порушення митних правил №0610/50000/24 від 24.05.2024 року, щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 483 МК України, закрити на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 483 МК України.

Вилучений товар, згідно протоколу про порушення митних правил №0610/50000/24 від 24.05.2024 року, повернути гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або його представнику у встановленому законом порядку.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: О.В. Крижановський