Ухвала

від 21.10.2024 по справі 442/7616/24

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/7616/24

Провадження № 2-о/442/736/2024

УХВАЛА

21 жовтня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Павлів З.С.

з участю секретаря судового засідання Фіцяк А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дрогобицька державна нотаріальна контора Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_2 , 1907 року народження та ОСОБА_3 , 1907 року народження є однією і тією ж особою, родове прізвище якої « ОСОБА_4 ».

В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що вона, ОСОБА_5 звернулась до Дрогобицької державної нотаріальної контори Львівської області з питання впорядкування документів щодо права на земельну частку (пай), пред`явивши при цьому Сертифікат на право на земельну частку РН №526345. Сертифікат містить такі відомості: «Сертифікат на право на земельну частку (пай) видано громадянину України члену колективного сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства) ССП «Світанок» с.Ясениця Дрогобицького району Львівської обалсті, ОСОБА_6 , яка проживає в с.Ясениця Сільна, Дрогобицького району Львівської області, на підставі розпорядження голови Дрогобицької райдержадміністрації від 13 вересня 2000 р. №284 в тому, що йому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності розміром 1.29 в умовах кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить дві тисячі триста дванадцять грн. Сертифікат зареєстровано 10 квітня 2003 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №17.». Згідно встановлених відомостей Сертифікату, - Право на земельну частку (пай) може бути об?єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. При видачі громадянину державного акта на право приватної власності на земельну ділянку цей сертифікат повертається до Дрогобицької (вказано прописом) районної державної адміністрації. Сертифікат РН №526345 датовано 10 квітня 2003 року, його підписано Головою районної державної адміністрації та скріплено гербовою печаткою. Крім того, нею також було пред?явлено Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія ААЕ № 542350, (спадкова справа №248/2001, зареєстровано в реєстрі за №1231), де на підставі заповіту, посвідченого виконкомом Ясенице-Сільнянської сільської Ради 10.08.1995 і зареєстрований в реєстрі за №23 спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_8 , яка проживає в АДРЕСА_1 . Однак, в результаті встановлення особи, а саме: належності права на земельну частку (пай) виявлено певні обставини, які унеможливили документальне впорядкування, так як на підтвердження викладених фактів родинних відносин подано недостаньо документів. З представлених нею документів вбачається, що її бабуся ОСОБА_9 1907 р.н., в подальшому реалізувала свої права під іменем - ОСОБА_2 , де прізвище « ОСОБА_10 » /до укладення шлюбу (родове) - Цюник/ набуто у зв?язку з укладенням ІНФОРМАЦІЯ_2 шлюбу з ОСОБА_11 . Проте, її родове прізвище, ОСОБА_12 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_3 , - « ОСОБА_13 », походження її з роду «Ушій», що й зобов?язало її та дало право у пошуку укладеного шлюбу між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , - якого не виявлено, про що документально підтверджено Центральним державним історичним архівом України, м.Львів (ЦДІАЛ). Також, окрім пошуку у ЦДІАЛ приналежних до ОСОБА_2 , 1907 р.н., документів, звертались і до місцевого відділу державної реєстрації актів цивільного стану, проте, такі відсутні. У зв?язку із сформованою ситуацією, вона змушена звернутись до суду із даною заявою, щоб мати право на земельну частку (пай).

Ухвалою суду від 13.09.2024 у даній справі відкрито провадження, призначено судове засідання на 21.10.2024.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що провадження в справі слід закрити, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Тлумачення ч.1 ст.293 ЦПК свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.

У постанові ВП ВС від 10.04.2019 в справі №320/948/18 зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішення спору про право.

Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Порядок внесення змін в записи актів громадянського стану передбачений законом «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1.07.2010 та правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання. Вказані норми передбачають, що внесення змін у записи актів громадянського стану при наявності достатніх підстав і при відсутності спору між заінтересованими особами провадяться органами реєстрації актів громадянського стану. Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінитизапис може бути оскаржена до суду.

Відповідно до стст.4, 26 Закону України«Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органи державної реєстрації актів цивільного стану (центральний орган, відділи державної реєстрації актів цивільного стану головних управлінь юстиції в областях, районних у містах, міськрайонних управлінь юстиції належать до органів виконавчої влади. Дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, Міністерства закордонних справ та/або до суду.

Згідно з п.6 ч.1 ст.315 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень зазначеної норми. При розгляді цих справ суд установлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито закриває провадження у ній.

Аналіз змісту заяви свідчить про те, що заявник просить встановити факт тотожності особи, а саме, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , родове прізвище якої « ОСОБА_4 » є однією і тією ж особою, що суперечить вимогам ст.315 ЦПК.

Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документа, зокрема, факт що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є однією і тією ж особою, в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК.

Керуючись ст.255ЦПК України, -

вирішив:

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дрогобицька державна нотаріальна контора Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Павлів З.С.