Ухвала

від 21.10.2024 по справі 452/3890/24

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №452/3890/24

Провадження №1-кс/452/891/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про повернення клопотання про арешт майна для усунення недоліків

21 жовтня 2024 року м. Самбір

Слідчий суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 (далі старший слідчий) про арешт майна у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024141290000620 від 17 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 Кримінального кодексу України (далі КК України),-

В С Т А Н О В И В :

Клопотання складено старшим слідчим 18 жовтня 2024 року та в подальшому погоджено із прокурором Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3

21 жовтня 2024 року клопотання надійшло до суду.

В клопотанні зазначено, що 17 жовтня 2024 року приблизно о 02 год. 00 хв. в приймальне відділення Комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради «Самбірська центральна лікарня» був доставлений ОСОБА_4 із тілесними ушкодженнями.

За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141290000620 від 17 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.

З метою збереження речових доказів, які мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, в клопотанні ставиться питання про накладення арешту на куртку темно-синього кольору, належну ОСОБА_4 , яка була вилучена в ході проведеного огляду місця події.

Вивчивши клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про його невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) в частині форми та змісту.

Так, згідно ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого,

засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст.170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (абз.1 ч.3 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Крім того, згідно ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення такого майна. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Частиною першою статті 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Вилучення майна в даному кримінальному провадженні відбулося 17 жовтня 2024 року, що підтверджується протоколом огляду місця події від 17 жовтня 2024 року. Наступним робочим днем є 18 жовтня 2024 року. Клопотання надійшло до суду 21 жовтня 2024 року. При цьому, відомостей про те, що огляд місця події здійснювався на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїст.235КПК України, старшим слідчим до клопотання не надано, а так само, у вищевказаному клопотанні старшим слідчим взагалі не зазначено причини пропуску строку подання клопотання до суду, встановленого ч.5 ст.171 КПК України, та старшим слідчим не ставиться питання про поновлення пропущеного з поважних причин строку для його подання.

Також, у клопотанні про арешт майна старший слідчий зазначив, що вказане майно має суттєве значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, не накладення арешту на майно може призвести до його приховування, втрати, пошкодження, псування, зникнення, знищення, використання, перетворення, пересування, відчуження, тощо, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене під час огляду майно з метою збереження речових доказів.

Разом з тим, в клопотанні старшого слідчого не наведено достатніх і переконливих доказів, що вилучене під час огляду місця події майно може бути певним чином приховане, знищено або ж воно зникне, що воно може бути зіпсовано, передано, перетворено чи відчужено, адже жодним чином існування цих ризиків, які як самі по собі, так і в сукупності становлять завдання накладення арешту на майно, не доведено а тому, якщо накладення арешту не відповідає завданням кримінального судочинства, такий арешт на майно не може бути накладений. Крім того, не обґрунтовано, які перешкоди може чинити власник зазначеного майна чи інша зацікавлена особа, що призведе до неможливості досягнення завдань досудового розслідування, не обґрунтовано, яким чином сприятиме досягненням цілей кримінального провадження накладення арешту на це майно.

У відповідності до ч.5 ст.132 КПК України та ч.2 ст.171 КПК Україниініціатор відповідного клопотання повинен не лише зазначити обставини, з якими закон пов`язує застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, а і доказово їх довести.

Між тим, ні зміст заявленого клопотання, ні додані до нього матеріали не засвідчують існування ризиків незаконного розпорядження цим майном.

Крім того, на даний момент відсутні підстави вважати, що вищевказане майно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України. При цьому, судом враховано, що до клопотання старшим слідчим не надано документів на підтвердження визнання відповідного майна речовим доказом.

До того ж, старший слідчий не надав доказів реального тимчасового вилучення відповідного майна та доказів на підтвердження місця його зберігання.

Таким чином, в клопотанні належним чином не конкретизовано та не обґрунтовано правову підставу та мету для накладення арешту на майно, які передбачені КПК України, а також клопотання немістить обґрунтуванняіснування зазначенихвище ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання подано без додержання вимог, передбачених ст.171 КПК України, у зв`язку з чим його належить повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись стст.170-172 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 про арешт майна, - повернути прокурору Самбірської окружної прокуратури Львівської області.

Встановити строк для усунення недоліків клопотання протягом 72 (сімдесяти двох) годин з часу отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1