Рішення

від 17.10.2024 по справі 155/1346/24

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №155/1346/24

Провадження №2/155/415/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

17.10.2024 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Сметани В.М.,

при секретарі судових засідань - Воронюк Н.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Відокремлений структурний підрозділ «Горохівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування», третя особа, без самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача Орган опіки та піклування Горохівської міської ради Луцького району Волинської області про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Позов мотивує тим, що йому на підставі ордеру на жилу площу в гуртожитку №19 від 22 листопада 2023 року та договору найму житлових приміщень в гуртожитку від 29 липня 2024 року належить житлова площа в гуртожитку, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Вказує, що на підставі рішення Горохівського районного суду Волинської області від 17 липня 2023 року шлюб з ОСОБА_2 розірвано. Від даного шлюбу народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за вищевказаною адресою не проживають з червня 2022 року по даний час.

Водночас, вказує, що подальша реєстрація відповідачів створює йому ряд незручностей, оскільки він змушений сплачувати зайві комунальні витрати, які враховуються від кількості зареєстрованих мешканців квартири та не має можливості отримати субсидію.

Враховуючи викладене, просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 12 серпня 2024 року відкрито провадження у справі з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з викладених обставин в ньому.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відокремленого структурного підрозділу «Горохівського фахового коледжу Львівського національного університету природокористування» в судове засідання не з`явився, подав пояснення щодо позову, в якому зазначив, розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю.

Представник органу опіки та піклування в судове засідання не з`явився. В ході розгляду справи вказував, що служба у справах дітей Горохівської міської ради Луцького району Волинської області заперечує щодо задоволення позову в частині втрати право на житло неповнолітньою ОСОБА_3 , таке рішення буде суперечити інтересам дитини, оскільки відсутні відомості, що неповнолітня ОСОБА_3 забезпечена житлом.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши позивача, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до копії ордеру на жилу площу в гуртожитку №19, виданий ОСОБА_1 на право зайняття з сім`єю з 3 чоловік житлової площі в гуртожитку № НОМЕР_1 , по АДРЕСА_1 , розміром тридцять шість квадратних метрів. Ордер виданий на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету ВСП «Горохівського фахового коледжу ЛНУП» від 08 червня 2015 року. Склад сім`ї: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 12).

Згідно копій договорів найму житлових приміщень гуртожитку від 22 листопада 2023 року та від 29 липня 2024 року, ОСОБА_1 орендує у Відокремленого структурного підрозділу «Горохівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування», житлову площу, яка розташована в АДРЕСА_2 , загальною площею 36 м.кв. (а.с.13, 14).

Як вбачається з довідки №18 від 30 липня 2024 року, виданої дирекцією ВСП «Горохівського фахового коледжу ЛНУП», в житловому приміщенні за адресою, АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15).

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї №241 від 29 липня 2024 року, за адресою АДРЕСА_1 , колишня дружина ОСОБА_2 , та дочка ОСОБА_3 , за даною адресою не проживають. Зі слів свідків останні не проживають більше двох років. (а.с.16).

Відповідно до інформації, яка зазначена в листі служби у справах дітей Горохівської міської ради Луцького району Волинської області №258/01-17/2.24 від 30 вересня 2024 року, в телефонному спілкуванні службі у справах дітей Горохівської міської ради, ОСОБА_2 повідомила, що на даний час проживає з донькою в місті Львів, згоди на зняття з місця реєстрації її малолітньої доньки ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 не погоджує, оскільки, можливості щодо нового місця реєстрації доньки не має. Також відомо, що ОСОБА_2 перебуває на амбулаторному лікуванні, інших відомостей щодо себе та доньки жінка надавати відмовилась. Враховуючи наведене, служба у справах дітей вважає, що зняття з реєстрації малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є таким, що не відповідає інтересам дитини (а.с.43, 44).

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло.

Правова позиція Європейського суду з прав людини відповідно до пункту 1 статті 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла.

Статтею 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Стаття 71 ЖК України встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Також жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців, зокрема, у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи.

Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

При цьому, вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим, поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Відповідно до положень статей 391 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Докази на які посилається позивач, дійсно підтверджують факт тривалого не проживання відповідачів у спірному житловому приміщенні.

Судом в ході розгляду цивільної справи не встановлено поважності причин відсутності відповідачів понад 6 місяців в квартирі за місцем реєстрації.

Аналіз статті 71 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутністю поважних причин для такого не проживання.

Враховуючи викладені обставини, норми права, а також релевантну судову практику, cуд вбачає підстави для задоволення вимоги про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користуватися житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 .

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в іншій частині, а саме: визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такою, що втратила право користуватися житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine»), рішення від 02 грудня 2010 року) поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у право на житло.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Таким чином малолітня (до досягнення 14 років) дитина не може самостійно обирати місце свого проживання, а тому факт її не проживання у спірному житлі не є безумовною підставою для позбавлення її права користування ним. Своє право на вільний вибір місця проживання, дитина може реалізувати його лише з досягненням певного віку.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 711/4431/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 466/7546/16-ц, від 27 червня 2019 року у справі № 337/1760/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 368/750/16-ц, від 25 серпня 2020 року у справі № 206/3425/18, від 22 січня 2020 року у справі № 759/14686/16-ц від 09 грудня 2020 року у справі № 673/1407/18, від 16 грудня 2020 року у справі № 206/4028/18, від 21 квітня 2021 року у справі № 161/17900/19, від 17 червня 2021 року у справі № 520/4056/18, від 03 жовтня 2023 року у справі № 554/3141/21.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Жодна дитина не може бути об`єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання (стаття 16 Конвенції ООН про права дитини).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.8).

Крім того, неповнолітня ОСОБА_3 зареєстрована в квартирі наймача, який є її батьком. Останній відповідно до Сімейного Кодексу України наділений рівними з матір`ю правами та обов`язками щодо дочки.

Враховуючи наведене, станом на день звернення до суду, ОСОБА_3 не досягла чотирнадцятирічного віку, а відтак є малолітньою дитиною у розмінні ч.2 ст.6 СК України, а факт не проживання дитини в вищезазначеному житловому приміщенні, не може бути безумовною підставою для визнання останню такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

З врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, відповідно до ст.317, 319, 391, 405 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 12, 77 78, 263,265, 268, 282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони у справі є:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 ).

Відповідач: Відокремлений структурний підрозділ «Горохівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування», місцезнаходження: місто Горохів, вулиця Студентська, 8, Луцький район, Волинська область, код ЄДРПОУ: 34387404.

Третя особа, без самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача Служба у справах дітей Горохівської міської ради Луцького району Волинської області, місцезнаходження: місто Горохів, вулиця Шевченка, 17, Луцький район, Волинська область,код ЄДРПОУ: 44070721

Дата складання повного тексту заочного рішення 21 жовтня 2024 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана