Рішення

від 21.10.2024 по справі 945/2065/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2065/23

Провадження № 2/945/393/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді Павленко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі судових засідань в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області як органу опіки та піклування, ОСОБА_3 про скасування висновку органу опіки та піклування,

ВСТАНОВИВ:

13.09.2023 до Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області як органу опіки та піклування, ОСОБА_3 про скасування висновку органу опіки та піклування.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2023 справа № 945/2065/23 розподілена головуючому судді Войнарівському М.М.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15.09.2023 позовна заява залишена без руху та надано строк позивачу на усунення недоліків.

09.10.2023 позов було подано у новій редакції.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що Висновок щодо усунення перешкод у вільному спілкуванні з онукою та визначення способу участі бабусі ОСОБА_3 у вихованні онуки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затверджений рішенням виконавчого комітету Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 21.07.2023 № 79, є таким, що ґрунтується на недостовірній інформації, є недостатньо обґрунтованим та суперечить інтересам дитини. Зокрема, з моменту розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , ОСОБА_3 не намагалась спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, ні разу не з`являлась до дитини, щоб побачитись чи поспілкуватись, не відвідувала її дні народження. Позивач вважає, що спілкування ОСОБА_5 з бабусею буде перешкоджати нормальному розвитку дитини. ОСОБА_1 була присутня на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Веснянської сільської ради та вказувала, що у приміщені де проживає ОСОБА_3 мешкає також ОСОБА_7 , який зловживає спиртними напоями та ОСОБА_6 , який має прояви неконтрольованої агресії. Крім того, дитина не бачила бабусю на той момент вже 3 роки, не знає її, вважає чужою людиною та боїться її. Будинок ОСОБА_3 знаходиться в незадовільному стані після пожежі, відсутні нормальні умови для проживання. Всі ці доводи не були взяті до уваги.

10.10.2023 ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області позовна заява була прийнята до розгляду та відповідно відкрито провадження у справі. Визначено, що розгляд справи буде відбуватись за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Представником ОСОБА_3 адвокатом Демченко Н.В. було подано заперечення проти позовних вимог, де вказано, що оскаржуваний висновок є лише доказом по цивільній справі № 945/1879/21 про визначення способу у вихованні дитини, який підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами у справі. Вимога про скасування такого висновку не може бути самостійним способом захисту, оскільки цей висновок не є обов`язковим для суду, не є актом індивідуальної дії, який може бути визнаний неправомірним та скасований судом.

Відповідачем Веснянською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області подано заяву про розгляд справи за відсутності представника та зазначено, що позовні вимоги не визнають повністю та при розгляді справи просять суд звернути увагу на висновки ВС, викладені у постанові від 30.11.2022 № 523/11247/19.

24.07.2024 суддею Миколаївського районного суду Миколаївської області, через канцелярію суду було подано заяву про самовідвід у справі.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.07.2024 заяву судді Войнарівського М.М. про самовідвід в цивільній справі № 945/2065/23 задоволено. Цивільну справу передано до канцелярії суду для визначення головуючого по справі автоматизованою системою документообігу Миколаївського районного суду Миколаївської області.

Розпорядженням від 26.07.2024 № 55 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 справа № 945/2065/23 розподілена головуючому судді Павленко І.В.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 02.08.2024 прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області як органу опіки та піклування, ОСОБА_3 про скасування висновку органу опіки та піклування. Постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.09.2024 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документа «Судової повістки про виклик до суду» в його електронний кабінет. Подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника за існуючими матеріалами у справі. Позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на захист цивільних прав та інтересів визначено ст. 15 ЦК України.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст. 16 ЦК України.

Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 02.12.2020 шлюб між ОСОБА_6 та позивачкою розірвано.

Відповідно до судового наказу, виданого Миколаївським районним судом Миколаївської області від 19.03.2021 стягнуто з ОСОБА_6 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 .

Як вбачається з висновку щодо усунення перешкод у вільному спілкуванні з онукою та визначення способу участі бабусі ОСОБА_3 у вихованні онуки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 21.07.2023 № 79, на адресу Служби у справах дітей виконавчого комітету Веснянської сільської ради надійшла копія ухвали Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15.06.2023 у справі № 945/1879/21 за позовом заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Веснянської сільської ради про усунення перешкод у вільному спілкуванні з онукою та визначення способу участі у вихованні онуки, якою зобов`язано надати висновок щодо розв`язання спору. Як вбачається з висновку, розглянувши матеріали цивільної справи № 945/1879/21 було встановлено, що ОСОБА_3 є бабусею ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 бабуся намагалась спілкуватись з онукою, однак ОСОБА_1 чинила їй перешкоди. Працівниками служби у справах дітей проведено обстеження умов проживання родини ОСОБА_3 (Акт обстеження умов проживання № 37 від 12.07.2023) та встановлено, що сім`я проживає у власній квартирі, де санітарно-гігієнічний стан задовільний. В помешканні чисто, прибрано та затишно, наявні необхідні меблі та побутова техніка. Є окремо облаштована кімната для онуки. Також обстежено умови проживання ОСОБА_1 (Акт обстеження умов проживання № 34 від 12.07.2023) та встановлено, що вона проживає разом з дочкою без реєстрації у будинку батьків ОСОБА_1 . Санітарно-гігієнічний стан будинку задовільний. Для дитини створені всі умови для проживання. Дитина забезпечена одягом та взуттям. Мати дитині приділяє належну увагу всебічному розвитку, вихованню та навчанню.

20.07.2023 дане питання було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Веснянської сільської ради. Встановлено, що сторони не можуть знайти компромісу щодо участі бабусі у вихованні онуки та визначено способи участі бабусі ОСОБА_3 у вихованні онуки ОСОБА_5 , а саме: кожен другий тиждень місяця з 18.00 години п`ятниці до 18.00 години суботи без присутності матері, в тому числі за місцем проживання бабусі з можливістю прогулянок по місту, відвідувань закладів культури.

Матеріали справи не містять доказів того, що орган опіки та піклування, складаючи оскаржений висновок, діяв не в межах наданих законом повноважень.

Судом також встановлено, що в провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області знаходиться цивільна справа № 945/1879/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області про усунення перешкод у вільному спілкуванні з онукою та визначення способу участі у вихованні онуки.

Висновок щодо усунення перешкод у вільному спілкуванні з онукою та визначення способу участі бабусі ОСОБА_3 у вихованні онуки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затверджений рішенням виконавчого комітету Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 21.07.2023 № 79 надано на виконання ухвали Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15.06.2023 у справі № 945/1879/21 і стане одним із досліджуваних доказів.

Так, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частини 4-6 статті 19 СК України).

Відповідно до ст. 263 СК України, спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Частинами першою, третьою статті 159 СК України встановлено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

З указаного вбачається, що законодавець визначив певний порядок вирішення батьками питання участі у виховані дитини. Так, у випадку якщо мати і батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішений органом опіки та піклування або судом. Таким чином, законодавством встановлена варіативність вирішення цього питання, тобто батьки можуть його вирішити у судовому порядку або звернутися до відповідного органу опіки і піклування. Якщо хтось із батьків не погоджується із рішенням органу опіки та піклування, він може звернутися для вирішення спору щодо визначення місця проживання дитини до суду. У цьому випадку законодавство не вимагає окремого оскарження рішення органу опіки та піклування.

До спорів щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини застосовуються ті самі норми, як вбачається зі ст. 263 СК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17 зазначено, що ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи). Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у іншій справі.

Отже, висновок, який є предметом оскарження у даній справі, є лише одним з доказів у справі № 945/1879/21, носить рекомендаційний характер та не може бути самостійним засобом захисту порушеного права. Цьому документу може бути надана лише оцінка в сукупності з іншими доказами у справі при вирішенні по суті питання, для якого він був складений.

Крім того, відповідно до правових висновків Верховного Суду (дивитись, наприклад, постанову від 30 листопада 2022 року у справі № 523/11247/19, постанову від 28 січня 2021 року у справі № 753/6498/15-ц, також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 500/6325/17, від 04 липня 2018 року у справі № 496/4271/16-а (К/9901/29090/18)) висновок органу опіки та піклування не містить ознак рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії - він не породжує прямих юридичних наслідків для сторін та безпосередньо не впливає на їх права й обов`язки, тобто є фактично джерелом доказування при наявності цивільного спору, оскільки несе виключно інформативний характер і на відміну від рішень органу опіки та піклування має рекомендаційний характер.

Процесуальні зусилля сторін повинні бути спрямовані саме на вирішення спору про усунення перешкод у вільному спілкуванні з онукою та визначення способу участі бабусі у вихованні онуки, під час розгляду якого буде надана оцінка всім обставинам, в тому числі і оскаржуваному висновку, як одному із сукупності доказів. Фактично, обраний позивачкою спосіб захисту в цій справі зводиться до надання оцінки документу, як такому, що має виключний статус доказу в іншому цивільному провадженні, і не більше, що суперечить загальним засадам судочинства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на важливість дотримання принципу процесуальної економії, відповідно до якого штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим (пункт 58 постанови від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б, пункт 63 постанови від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18).

У цій справі позивач не довів наявності окремого спору, а отже, і наявності свого правомірного інтересу в правовій визначеності, у зв`язку з чим суд вважає, що позивач не довів порушення свого права або інтересу, та обрав не вірний спосіб захисту у зв`язку із чим позов не підлягає задоволенню.

Оскаржуваний висновок органу опіки та піклування не породжує певних правових наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин, він покладений в основу судового позову який перебуває на розгляді в Миколаївському районному суді Миколаївської області про усунення перешкод у вільному спілкуванні з онукою та визначення способу участі у вихованні онуки, та стане одним із досліджуваних доказів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача. Оскільки в позові відмовлено повністю, тому судові витрати відшкодуванню позивачці не підлягають.

Керуючись статтями 5, 76-81, 83, 95, 141, 265, 268, 354-355 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області як органу опіки та піклування, ОСОБА_3 про скасування висновку органу опіки та піклування - відмовити повністю.

Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 20883438, місцезнаходження: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Весняне, вул. Центральна, 6.

ОСОБА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного судового рішення - 21.10.2024.

Суддя І.В. Павленко