Ухвала

від 21.10.2024 по справі 2-102/08

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 2-102/08

2-зз/296/66/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення заяви

21 жовтня 2024 рокум. Житомир

Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Пилипюк Л. М., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,

В С Т А Н О В И Л А:

18 жовтня 2024 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 18 квітня 2007 року в справі за позовом АТ «Укрінбанк» до ТОВ «Фірма «Агросоюз», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу та розірвання кредитного договору.

Заява сформованав підсистеміЄдиної судовоїінформаційно-телекомунікаційноїсистеми (ЄСІТС)«Електронний суд»18жовтня 2024року тапідписана адвокатомСищукомВ.В. На підтвердження своїх повноважень адвокат Сищук В. В. додає ордер, сформований 16 вересня 2024 року у підсистемі «Електронний суд».

Заява не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню з огляду на таке.

Процесуальні вимоги до будь-якої заяви, яка подана до суду, встановлені ст. 183 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4 ст. 183 ЦПК України).

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 6 43 ЦПК України).

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 7 ст. 62 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС (пункт 3 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, далі - Положення).

Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів) (пункт 2 Положення).

Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (абзац перший пункту 24 Положення).

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua (абзац другий пункту 24 Положення).

Відповідно до підпункту 11.1.8 Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, затвердженої наказом Державного підприємства «Центр судових сервісів» від 22 вересня 2021 року № 74-ОД (далі - Інструкція), користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката (розділ 8 цієї Інструкції), мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів у справі та загальний ордер (без вказання номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.

Для створення ордера потрібно виконати такі дії: перейти до пункту меню «довіреності»; натиснути кнопку «створити ордер»; для надання ордера на конкретну справу на прикладі створення ордера для фізичної особи - заповнити обов`язкові поля; якщо номера договору немає, зазначити у відповідному полі «без номера»; встановити відмітку «справа»; у разі відсутності РНОКПП/ЄДРПОУ зазначеної фізичної/юридичної особи у базі даних суду або у випадку його некоректного внесення, користувач не може створити ордер. Цей функціонал перевіряє наявність учасника в зазначеній справі та коректність внесеного РНОКПП/ЄДРПОУ (підпункт 11.1.9 Інструкції).

У випадку наявності у користувача зареєстрованого кабінету Електронного суду ордер створити неможливо. В такому випадку користувач повинен надати адвокату доступ до справи за допомогою функціоналу довіреностей. Створений ордер можна переглянути, натиснувши на відповідну кнопку. Вікно перегляду відкриється у новій вкладці. Для надання загального ордера кроки будуть ідентичні, без встановленої відмітки «Справа» (підпункт 11.1.10 Інструкції).

При подачі заяви на першому кроці з`явиться новий пункт «Електронний ордер». Потрібно встановити позначку та обрати у переліку необхідний ордер. На кроці «Заявник» всі дані стосовно заявника автоматично заповнюються інформацією, яка була попередньо зазначена в ордері (підпункт 11.1.12 Інструкції).

Обраний на початку формування заяви ордер буде автоматично завантажено до додатків сформованої заяви (підпункт 11.1.13 Інструкції).

Електронні довіреності та ордери надаються та оформлюються засобами підсистеми «Електронний суд» відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та їх юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму (підпункт 11.1.14 Інструкції).

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення).

Системний аналіз наведених правових норм та технічних правил дає підстави для висновку, що адвокат на підставі електронного ордера, сформованого у підсистемі «Електронний суд», має право звертатися від імені та в інтересах довіреної особи (учасника справи) із відповідними заявами та клопотаннями.

Водночас, вирішуючи питання обсягу наданих повноважень адвокатові як представнику учасника справи, потрібно враховувати, що електронний ордер у підсистемі «Електронний суд» формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи.

Так, обов`язковим полем, яке заповнюється адвокатом під час створення електронного ордера через підсистему «Електронний суд», є зазначення ордера, на підставі якого видається електронний ордер.

Тож об`єм повноважень представника, у тому числі орган, у якому надається правова допомога, визначаються безпосередньо у паперовому ордері, та електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», має відповідати такому складеному паперовому ордеру.

Зазначення у електронному ордері, сформованому через підсистему «Електронний суд», що він виданий на підставі іншого ордера, переконливо доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво інтересів особи, якій надається правова допомога. Первісно повноваження у певних обсязі та межах виникають у представника на підставі паперового ордера, якому безумовно має відповідати й електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи у підсистемі «Електронний суд».

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 22 травня 2023 року у справі № 713/2857/21, від 23 квітня 2024 року у справі № 953/19656/20, від 24 квітня 2024 року у справі № 453/1494/22.

Установлено, що заява про скасування заходів забезпечення позову в інтересах ОСОБА_1 підписано адвокатом Сищуком В. В., на підтвердження повноважень якого додано ордер на надання правничої (правової) допомоги, сформований адвокатом у підсистемі «Електронний суд» 16 вересня 2024 року.

Цей ордер створений на основі ордера серії АМ 1098619 від 29 серпня 2024 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 29/08 від 29 серпня 2024 року. Однак, адвокат не додав до матеріалів позову ордер АМ 1098619 від 29 серпня 2024 року, внаслідок чого суд позбавлений можливості перевірити обсяг його повноважень, у тому числі повноважень на звернення до Корольовського районного суду міста Житомира в інтересах ОСОБА_1 .

За викладених обставин приходжу до висновку, що заява про скасування заходів забезпечення позову, подана в інтересах ОСОБА_1 , підписано особою, яка не мала права її підписувати, адже повноваження адвоката Сищука В. В. на надання правової допомоги заявнику належним чином не підтверджені. За своєю суттю підписання та/або подання заяви до суду є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва, а тому має здійснюватися за умови наділення учасником справи свого представника такими повноваженнями.

Враховуючи встановлені обставини, заява про скасування заходів забезпечення позову не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України.

Водночас, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали про повернення заяви надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК