Рішення

від 21.10.2024 по справі 367/2346/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/2346/24

Провадження №2/367/3378/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21жовтня 2024 Ірпінський міський суд Київької області в складі:

головуючого суддіКухленка Д.С.,

за участю секретаря Шаповала О.О.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Рахівського відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Рахівського відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна.

На обґрунтування вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є власником: з 19 лютого 2013 року 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 23806918 від 04 липня 2014 року; з 23 січня 2020 року 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1077га, кадастровий номер 3210945300:01:075:0021, та 1/2 частини житлового будинку загальною площею 66.3м2, житловою площею 28.4 м2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 197394349 від 23 січня 2020 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 197389033 від 23 січня 2020 року; з 28 серпня 2021 року квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 272285408 від 28 серпня 2021 року.

Зазначила, що в лютому 2024 року ОСОБА_4 вирішила здійснити продаж квартири АДРЕСА_3 . Однак, нотаріус повідомила позивача, що на все її майно Рахівським відділом державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції була накладено арешт, який є діючим.

Пояснила, що з отриманої від Рахівського відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відповіді від 27 березня 2024 року вбачається, що на виконанні у Рахівському відділі державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 5627882 від 06 грудня 2007 року (Боржник: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; Стягувач ОСОБА_2 ); в межах виконавчого провадження № 5627882 від 06 грудня 2007 року було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА № 603409 від 06 березня 2009 року, яка була надіслана до Закарпатської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (нинішня назва Закарпатська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи»), і на підставі якої реєстратором Закарпатської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було винесено постанову від 11.03.2009 року за №8535123; 30 березня 2009 року в межах виконавчого провадження № 5627882 від 06 грудня 2007 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення постанови) у зв`язку із надісланням виконавчого документа за належністю до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Зазначила, що з отриманої від Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відповіді від 12 березня 2024 року вбачається, що у відділі не перебувають виконавчі провадження відносно Боржника: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , а також у відділі відсутні відомості про передачу до архіву та знищення виконавчих проваджень за якими є Боржником: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . Вказане свідчить про підтвердження відомостей щодо відсутності заборгованості Боржника: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за виконавчим листом від 27 листопада 2007 року № 2-827, який виданий Рахівським районним судом Закарпатської області.

Також зазначила, що з отриманої 04 квітня 2024 року відповіді від Закарпатської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» вбачається, що необхідна інформація, яка стосується порушеного у запиті питання, може знаходитися виключно у заявника: Рахівського відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Вказала, що 28 березня 2024 року представник позивача звернувся до Рахівського відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою, в якій просив зняти арешт з усього майна Боржника: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який був накладений в межах виконавчого провадження № 5627882 від 06 грудня 2007 року (Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА № 603409 від 06 березня 2009 року). Проте, з отриманої відповіді від 11 квітня 2024 року вбачається, що у Рахівського відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відсутні підстави приймати рішення шляхом винесення постанови про зняття арешту з майна ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № 5627882 від 06 грудня 2007 року, оскільки 30 березня 2009 року в межах даного виконавчого провадження було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення постанови) у зв`язку із надісланням виконавчого документа за належністю до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

В зв`язку з чим, позивач просить суд зняти арешт з майна ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), який було накладено в межах виконавчого провадження № 5627882 від 06 грудня 2007 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА № 603409 від 06 березня 2009 року.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 14 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Рахівського відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна було залишено без руху.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08 липня 2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз`яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Представник позивача - адвокат Джус Д.В. подав до суду клопотання в якому просив проводити розгляд справи без участі позивача та її представника, позов підтримує, просить його задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, однак причин неявки суд не повідомили, відзиву на позовну заяву не подавали, заяв про відкладення не надходило, а тому відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази, вивчивши надані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого повторно 18.10.2016 Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклала шлюб з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».(а.с.32)

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 23806918 від 04 липня 2014 року.(а.с.33)

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 197394349 від 23 січня 2020 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 197389033 від 23 січня 2020 року, з 23 січня 2020 року, ОСОБА_4 є власником 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1077 га, кадастровий номер 3210945300:01:075:0021, та 1/2 частини житлового будинку загальною площею 66.3м2, житловою площею 28.4 м2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.34-35)

Також встановлено, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 272285408 від 28 серпня 2021 року.(а.с.36)

Як убачається з відповіді на адвокатський запит, наданої 27 березня 2024 року Рахівським відділом державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на виконанні у Рахівському відділі державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 5627882 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з виконання виконавчого листа Рахівського районного суду Закарпатської області №2-827 від 27.11.2007.

Виконавче провадження відкрито 06.12.2007. (а.с.37-39)

30 березня 2009 року головним державним виконавцем Попша І.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення постанови) у зв`язку із надісланням виконавчого документа за належністю до відділу ДВС Бориспільського МРУЮ, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 63.(а.с.40-41)

Відповідно до інформації наданої 12 березня 2024 за № 41307 Бориспільським відділом державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) встановлено, що у відділі не перебувають виконавчі провадження, де стороною по справі виступає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а також у відділі відсутні відомості про передачу до архіву та знищення виконавчих проваджень за якими стороною виконавчого провадження є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .(а.с.42)

Згідно відповіді на адвокатський запит наданої Закарпатською регіональною філією державного підприємства «Національні інформаційні системи» № 896/31-07 від 04.04.2024 вбачається, що необхідна інформація, що стосується порушеного у запиті питання, може знаходитися виключно у заявника: Рахівського відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.(а.с.45-47)

28 березня 2024 року представник позивача звернувся до Рахівського відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою, в якій просив зняти арешт з усього майна боржника: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який був накладений в межах виконавчого провадження № 5627882 від 06 грудня 2007 року (Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА № 603409 від 06 березня 2009 року).(а.с.48-49)

З наданої 11 квітня 2024 року за № 246-37/23447, Рахівським відділом ДВС у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відповіді убачається, оскільки 30 березня 2009 року в межах даного виконавчого провадження було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення постанови), у державного виконавця Рахівського відділу ДВС у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відсутні підстави приймати рішення шляхом винесення постанови про зняття арешту з майна ОСОБА_4 у виконавчому провадженні № 5627882 (ВП спецпідрозділ АСВП).(а.с.50-52)

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власниками права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку встановлених законом.

У відповідності до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 4 ст. 334 ЦК України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Зазначені принципи сформулювало і в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтями 316-320, 321, 328 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава - не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 15.05.2013 року в справі № 6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Пунктом 9 постанови № 5 від 03 червня 2016р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснено, що із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Відповідно до ч. ч . 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Враховуючи, що відносно позивача ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , відсутні відкриті виконавчі провадження, суд дійшов висновку про те, що наявність арешту на належне позивачу усе майно перешкоджає останній в реалізації нею своїх прав власника щодо належного їй майна.

На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Рахівського відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з майна ОСОБА_8 , ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), який було накладено в межах виконавчого провадження № 5627882 від 06 грудня 2007 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА № 603409 від 06 березня 2009 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач 2: Рахівський відділ державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: 90600, Закарпатська обл., м. Рахів, вул. Шевченка, буд. 43,код ЄДРПОУ 34909374.

Суддя: Д.С. Кухленко