Вирок

від 21.10.2024 по справі 377/813/24

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа №377/813/24

Провадження №1-кп/377/54/24

21 жовтня 2024 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024116270000044 від 06 вересня 2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернігова Чернігівської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Славутицького міського суду Київської області від 19 вересня 2024 року за статтею 126-1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк один рік,

-у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною 1 статті 125 КК України, за наступних обставин.

06 вересня 2024 року, близько 13 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у приміщенні кухні квартири АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин зі своєю бабою ОСОБА_6 , вирішив заподіяти останній тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , у вказаний вище час, перебуваючи у вказаному вище місці, тримаючи у своїй правій руці ліхтарик, підійшов до потерпілої ОСОБА_6 та наніс їй один удар вказаним предметом в область потиличної ділянки голови.

В результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми в верхній частині потиличної ділянки голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Відповідальність ОСОБА_4 за цей кримінальний проступок передбачена частиною 1 статті 125 КК України за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_4 вину визнав і показав, що 06 вересня 2024 року, близько 13 години 30 хвилин, він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , де він проживає разом із своєю бабою ОСОБА_7 , під час конфлікту з останньою, який виник на ґрунті того, що він перебував в стані алкогольного сп`яніння, а потерпіла через це на нього сварилася, наніс їй один удар ліхтариком, який тримав у правій руці, в область потилиці голови. В скоєному щиро розкаюється та жалкує з приводу вчиненого, вибачився перед потерпілою, обіцяє більше не вчиняти таких дій.

Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не прибула, про дату час і місце судового засідання повідомлена належним чином, подала до суду заяву, в якій просила проводити судове засідання за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

З урахуванням думки сторін, беручи до уваги, що ніхто з них не оспорює обставини обвинувачення та кваліфікацію кримінального проступку, суд, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд відповідно до частини 3 статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин обвинувачення, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, та обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого та мають значення для призначення покарання.

Переконавшись у добровільності повного визнання обвинуваченим своєї винуватості та правильному розумінні його суті, суд доходить висновку про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку та необхідність призначення йому покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених статтею 65 КК України, яке буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до статті 66 КК України, є щире каяття, оскільки обвинувачений визнав свою вину, висловив щирий жаль з приводу вчиненого, дав правдиві показання.

Обставинами, що відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку; вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах; вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому суд бере до уваги, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно із статею 12КК України відноситься до кримінальних проступків.

Обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КНП «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області не перебуває; раніше судимий; не одружений; за місцем проживання згідно з характеристикою ПОГ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області характеризується негативно, як особа, яка зловживає спиртними напоями, порушує громадський порядок та перебуває на превентивному обліку як кривдник; офіційно не працевлаштований; протягом 2023-2024 років неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 178, частиною 1 статті 173-2, частиною 2 статті 173-2, частиною 1 статті 127, частиною 2 статті 175-1, частиною 1 статті 182, частиною 2 статті 178, статтею 176, статтею 183 КУпАП.

За таких обставин, врахувавши обставини кримінального проступку, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу винного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин, що буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обмежень до застосування покарання у виді громадських робіт відповідно до частини 3 статті 56 КК України судом не встановлено.

При цьому суд зазначає, що відсутність у обвинуваченого доходу та постійного місця роботи унеможливлює призначення йому більш м`якого покарання, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, у виді штрафу.

Згідно з частиною 4 статті 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі, буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Як встановлено судом, вироком Славутицького міського суду Київської області від 19 вересня 2024 року, який набрав законної сили 21 жовтня 2024 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 126-1 КК України, і призначено покарання у виді обмеження волі на строк один рік, ухвалено рахувати початок строку відбування покарання ОСОБА_4 з моменту приведення вироку до виконання.

Станом на 21 жовтня 2024 року вирок Славутицького міського суду Київської області від 19 вересня 2024 року до виконання не приведений, тому невідбутим за цим вироком вважається покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

Виходячи з того, що інкримінований кримінальний проступок вчинений до постановлення попереднього вироку, то при призначенні покарання необхідно застосувати положення частини 4 статті 70 КК України та призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, встановлених новим та попереднім вироком, шляхом повного складання призначених покарань.

За змістом частини 1 статті 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до пункту 4 частини 1 статті 72 КК України менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.

Відповідно до приписів статті 73 КК України при заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув`язнення допускається обчислення строків покарання у днях.

За таких обставин, ОСОБА_4 необхідно призначити покарання на підставі частини 4 статті 70, статті 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного складання покарань, призначеного цим вироком у виді 200 годин громадських робіт, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 72 КК України становить двадцять п`ять днів обмеження волі, та вироком Славутицького міського суду Київської області від 19 вересня 2024 року у виді обмеження волі на строк один рік, та призначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк один рік двадцять п`ять днів.

Підстав для зарахування за правилами, передбаченими в статті 72 КК України, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, покарання за попереднім вироком Славутицького міського суду Київської області від 19 вересня 2024 року немає, оскільки покарання за цим вироком не відбуте повністю.

Запобіжний захід під час досудового розслідування до ОСОБА_4 не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 368, 369-371, 373-375 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, і призначити покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.

На підставічастини 4 статті 70, статті 72 КК Україниза сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання покарань, призначеного цим вироком у виді 200 годин громадських робіт, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 72 КК України становить двадцять п`ять днів обмеження волі, та вироком Славутицького міського суду Київської області від 19 вересня 2024 року у виді одного року обмеження волі, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк один рік двадцять п`ять днів.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На вирок суду учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1