Рішення

від 07.10.2024 по справі 607/13270/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2024 Справа №607/13270/24 Провадження №2/607/2890/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Недокус В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Недокус Віктор Ігорович до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Скалатської міської ради про визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Недокус В.І. через систему «Електронний суд» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Скалатської міської ради, про визначення місця проживання дитини.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він з відповідачем ОСОБА_2 перебував в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.07.2021 розірвано. У даному шлюбі у них народилась донька ОСОБА_3 , яка на даний час проживає разом з ним, він опікується нею, утримує її та самостійно виховує. Водночас відповідач ОСОБА_2 не бере жодної участі в житті їхньої дитини. Позивач вказує, що має постійний стабільний дохід, що дозволяє йому самостійно забезпечувати дочку усім необхідним та задовільні житлово - побутові умови, що свідчить про наявність у нього можливості забезпечити дочці належні умови для проживання та виховання. Він приймає активну участь у житті своєї доньки, займається з нею шкільною програмою, робить уроки, проводить дозвілля та подорожує. Відтак позивач вважає, що визначення місця проживання з ним відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд визначити місце проживання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.06.2024 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження. Копію ухвали надіслати до Служби у справах дітей Скалатської міської ради та зобов`язано надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1

10.09.2024 судом зареєстровано складений Службою у справах дітей Скалатської міської ради висновок органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затверджений рішенням виконавчого комітету Скалатської міської ради від 07.08.2024 № 117.

Протокольною ухвалою суду від 16.09.2024 постановленою у судовому засіданні без видалення в нарадчу кімнату та занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження у даній справі та призначено розгляд справи по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Недокус В.І. в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі та просили задовольнити з підстав у ньому викладених.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлялась у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за її зареєстрованим місцем проживання повістки про виклик до суду. Крім того судом додатково вживались заходи повідомлення відповідача ОСОБА_4 через офіційний веб-сайті судової влади України, шляхом розміщення оголошення про виклик останньої до суду. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавала.

Представник третьої особи Служба у справах дітей Скалатської міської ради, в судове засідання, подав заяву про розгляд справи без участі представника органу опіки та піклування, при вирішенні спору покладається на думку суду.

Присутня в судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_3 суду повідомила, що їй на даний час 13 років та вона проживає з татом. Мама перебуває у Польщі та 1 раз на тиждень їй дзвонить питає як справи. До себе жити мама її не кличе. Вказала, що не заперечує щодо того, щоб вона проживала з батьком.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подавала, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.07.2021 у справі №607/6569/21, розірвано.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 27.05.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції у Тернопільській області.

Як вбачається із Договору оренди житло (будинку) № 1 від 01.01.2024 та Акту прийому - передачі житла (будинку) до Договору оренди житло (будинку) № 1 від 01.01.2024, ОСОБА_1 орендує будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,4 кв.м.

Відповідно до акту обстеження житлово - побутових умов № 3-128 від 09.05.2024, складеного старостою Новосілківського старостинського округу Андрієм Чуй, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі слів ОСОБА_1 , його колишня дружина ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні дочки.

Згідно довідки № 21 від 09.05.2024 та характеристики виданих Новосілківською гімназією Скалатської міської ради Тернопільської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у 7 класі Новосілківської гімназії Скалатської міської ради Тернопільської області. ОСОБА_5 навчається в Новосілківській школі (гімназії) з 6 класу. Зарекомендувала себе як старанна, працелюбна учениця. Має навчальні досягнення високого, достатнього, середнього рівня. Навчається в повну міру своїх сил та інтелектуальних можливостей, вміє порівнювати, володіє достатнім запасом слів. Інколи потребує контролю, активізації зацікавленості до навчання, Має довільну змішану пам`ять. Виявляє логічне мислення. Має здібності до вивчення географії, літератури. Важче їй сприймати предмети математичного циклу. На уроках не завжди активна, але завжди виконує домашнє завдання. Має добрий загальний розвиток, вміє використовувати навчальний матеріал довідкової літератури та мережу Інтернет. Дівчина фізично розвинена. Сумлінно ставиться до виконання громадських доручень. Бере активну участь у житті класу та школи. Дотримується правил поведінки. ОСОБА_6 дуже скромна, товариська. Добре орієнтується у життєвих ситуаціях. Уважна до старших, користується повагою серед вчителів, товаришів, любить працювати і відпочивати, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Батько приділяє належну увагу вихованню та навчанню дитини, є авторитетом для дівчинки. Між татом та дочкою є взаємоповага та взаєморозуміння. За час перебування в даній школі мати не цікавилась навчанням і вихованням дитини, в діяльності батьківського колективу участі не брала, на шкільних заходах не була.

ОСОБА_1 , працює у ТОВ «Стела» водієм автотранспортних засобів та за період з 01.06.2024 по 30.09.2024 отримав заробітну плату у розмірі 56 000 грн, що вбачається із довідки від 13.05.2024 та довідки про доходи від 07.10.2024 виданих ТОВ «Стела».

Органом опіки і піклування суду надано висновок щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затверджений рішенням виконавчого комітету Скалатської міської ради від 07.08.2024 № 117.

Відповідно до висновку органу опіки і піклування суду щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затверджений рішенням виконавчого комітету Скалатської міської ради від 07.08.2024 № 117, захищаючи інтереси малолітньої дитини, беручи до уваги думку членів комісії, орган опіки і піклування вважає за доцільне визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Як слідує із змісту висновку органу опіки і піклування, Служба у справах дітей Скалатської міської ради разом з членами комісії з питань захисту прав дитини провела обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання хороші. До будинку підведені всі комунікації, дитина має окрему кімнату, у кімнатах чисто, зроблений ремонт. ОСОБА_6 має необхідні речі побуту та вжитку, комп`ютер, одяг та взуття. Для дівчинки в домі створені всі умови для повноцінного та гармонійного розвитку. ОСОБА_6 виглядає радісною та позитивно налаштованою. Загрози життю та здоров`ю дитини не виявлено. Батько опікується своєю донькою, утримує її та самостійно виховує на відміну від матері, яка не бере жодної участі в житті спільної дитини уже тривалий час. Зі слів ОСОБА_6 відомо, що мати не підтримує з нею зв`язки уже 4 роки, не цікавиться її життям, не присилає ніяких подарунків, не вітає з днем народження. Мати перебуває за кордоном тривалий час. Після виїзду мами за кордон, дівчинка деякий час жила з бабусею, а потім батько забрав її до себе. ОСОБА_6 не могла назвати речі, які її подарувала мати.

Як встановлено судом, дитина сторін проживає разом з позивачем, водночас між сторонами не досягнуто згоди стосовно визначення місця проживання їхньої спільної дитини.

Частина 3 ст. 29 ЦК України визначає, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Згідно з ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно статті 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

За змістом ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991, визначено, що у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

При цьому поняття розлучення слід тлумачити з огляду на право одного з батьків на спілкування з дитиною та обов`язок другого батька надати можливість для такого спілкування.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 30.03.2021 при розгляді справи №542/1428/18 (провадження № 61-18612св19) зазначив, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Відповідно до ст. 18 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, згідно ст.15 Закону, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, а батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України у п.18 постанови № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» також роз`яснив, що при вирішенні спору про місце проживання дитини судам належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своєму рішенні від 01.07.2017 у справі «М.С. проти України» наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

При вирішенні спору щодо місця проживання дітей, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дітей, майновий стан батьків, що мають істотне значення, але насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Згідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь в її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Суд зазначає, що презумпція на користь матері не підтримується ані практикою на рівні ООН після прийняття Декларації прав дитини, ані судовою практикою ЄСПЛ і не відповідає позиції Ради Європи і більшості держав-членів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №402/428/16-ц №14-327цс18 від 17.10.2018 зроблено висновок про необхідність відступити від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14.12.2016 у справі №6-2445цс16 та від 12.07.2017 у справі №6-564цс17 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини про обов`язковість брати до уваги принцип 6 Декларації прав дитини стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Велика Палата Верховного Суду вважає, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.

Отже, при розгляді даної справи щодо місця проживання дитини суд насамперед виходить з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримання балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Статтею 89 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В матеріалах справи міститься достатньо доказів, які доводять те, що позивач ОСОБА_1 має самостійний дохід та належні житлово-побутові умови, що вказує на створення для дитини належних умов життя, виховання та розвитку, при цьому даних, які б негативно характеризували позивача ОСОБА_1 в розумінні статті 161 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення шляхом визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, враховуючи вік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка станом на момент винесення рішення суду досягла 13 - ти років та ч. 2 ст. 29 ЦК України, відповідно до якої фізична особа, яка досягла 14-ти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом, суд вважає за необхідне визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ОСОБА_3 14-річного віку, а саме до 20.05.2025.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі в розмірі 1211,20 грн сплачений позивачем за звернення до суду із даним позовом.

Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89,141, 263-268, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Недокус Віктор Ігорович до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Скалатської міської ради про визначення місця проживання дитини, - задовольнити.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до досягнення ОСОБА_3 14-річного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 (двадцять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 17.10.2024.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації проживання АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 .

Представник позивача: адвокат Недокус Віктор Ігорович, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця праці: вул. За Рудкою, 33/613. Тернопіль, 46003.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Служба у справах дітей Скалатської міської ради, код ЄДРПОУ: 45345843, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 2 м. Скалат Тернопільський район Тернопільська область, 47851.

Головуючий суддяН. Р. Кунець