Ухвала

від 16.10.2024 по справі 695/4322/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/4322/23

номер провадження 1-кп/695/222/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2024 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

представника цивільного позивача ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021250000000915 від 11.11.2021 року за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Франківка Чорнобаївського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 у підготовчому засіданні звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, в обґрунтування якого зазначив, що ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.04.2023 по справі №711/2395/23 накладений арешт на:

-земельну ділянку з кадастровим номером 7121588201:04:002:0065 площею 0,2496 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2518618571040), яка згідно рішення органу місцевого самоврядування (Піщанської сільської ради) № 18-57/УІІІ від 12.11.2021 на праві приватної власності належить ОСОБА_5 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 7121588200:12:003:0057 площею 2,2724 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2624780671040), яка згідно відомостей з ДЗК № 56927716 від 16.08.2022 на праві приватної власності належить ОСОБА_5 ;

-квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 739270580000), яка згідно свідоцтва про право власності №44896493 від 01.10.20158 на праві приватної власност належить ОСОБА_5

-автомобіль Lexus LX 570, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ;

-причеп легковий НОМЕР_3 , 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 ;

-корпоративні права CTОB «Агрофірма «Маяк», код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 , юридична адреса: 19723, Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Піщане - розмір внеску до статутного фонду 25 000,00 грн, що у відсотковому співвідношенні становить 83,33% та належить ОСОБА_5 ;

-корпоративні права ТОВ «Мрія ЛВЛ», код ЄДРПОУ: 39104313, юридична адреса: 19723, Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Піщане - єдиним засновником якого являється СТОВ «Агрофірма «Маяк», код ЄДРПОУ: 03793159 з розміром частки засновника (учасника): 944 600 грн, бенефіціарним власником якого являється ОСОБА_5 ..

На думку заявника, процесуального змісту у продовженні арешту на вище перелічене майно вже не існує, оскільки вказаний арешт був накладений тільки з метою збереження майна та його можливої конфіскації, адже ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої, в тому числі, передбачає покарання у виді конфіскації майна.

Разом із тим сторона захисту вважає, що висунуте ОСОБА_5 обвинувачення є надуманим, непідтвердженим належними та допустимими доказами, а характер інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення не може бути підставою для накладення арешту на майно. На підтвердження вказаних доводів сторона захисту посилалася на висновок судової будівельно-технічної експертизи №696/23-23 від 02.08.2023, яким підтверджено відсутність факту завищення вартості проведення будівельних робіт, а також відсутності в матеріалах кримінального провадження належних та допустимих доказів корисливого мотиву та корисливої мети ОСОБА_5 як обов`язкової складової суб`єктивної сторони, яка є одним з елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Також сторона захисту наполягає, що вартість арештованого майна значно перевищує вартість нібито завданої ОСОБА_5 шкоди, що не відповідає критеріям співмірності. Крім того, норми процесуального законодавства передбачають інші можливості процесуального реагування на випадок відчуження майна ОСОБА_5 , в тому числі ініціювання обрання відносно нього запобіжного заходу, що в свою чергу стимулює останнього утриматися від вчинення таких дій.

16.10.2024р. захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 подав до суду клопотання, в якому просив залишити клопотання про скасування арешту майна без розгляду в частині:

-корпоративних прав CTОB «Агрофірма «Маяк», код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 , юридична адреса: 19723, Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Піщане - розмір внеску до статутного фонду 25 000,00 грн, що у відсотковому співвідношенні становить 83,33% та належить ОСОБА_5 ;

-корпоративних прав ТОВ «Мрія ЛВЛ», код ЄДРПОУ: 39104313, юридична адреса: 19723, Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Піщане - єдиним засновником якого являється СТОВ «Агрофірма «Маяк», код ЄДРПОУ: 03793159 з розміром частки засновника (учасника): 944 600 грн, бенефіціарним власником якого являється ОСОБА_5 ..

У підготовчому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 на задоволенні клопотання наполягав, з підстав, які вказані у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту майна. Зазначив, що ухвала про накладення арешту відповідає вимогам законодавства, на даний час продовжує існувати необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна, оскільки санкція статті, за якою обвинувачується ОСОБА_5 передбачає в тому числі конфіскацію майна, а тому існує ризик втрати такого майна, що суттєво вплине на виконання вироку суду у випадку визнання ОСОБА_5 винним.

Представник цивільного позивача вирішення питання скасування арешту майна поклав на розсуд суду.

Заслухавши думку захисника, обвинуваченого, прокурора та цивільного позивача, дослідивши клопотання та додані до нього докази, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.04.2023 по справі №711/2395/23 накладений арешт на вказане вище майно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Із змісту вказаної вище ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.04.2023 по справі №711/2395/23 вбачається, що арешт на майно обвинуваченого (підозрюваного на час постановлення ухвали) був накладений у зв`язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, а тому арешт майна застосований з метою збереження зазначеного майна для забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання та з метою дієвості самого кримінального провадження.

Вказані обставини на даний час не змінились, як і не змінилися й відповідні ризики, які слугували підставою для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

На даному етапі, скасування арешту, може призвести до неможливості виконання остаточного судового рішення у випадку визнання вини ОСОБА_5 .

Відповідно до Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в мирне володіння майном і бездіяльність повинні забезпечити справедливий баланс між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Іншими словами, в кожному випадку, пов`язаному зі стверджуваним порушенням статті 1 Першого протоколу, суд повинен встановити, чи вимушена була певна особа понести непропорційний та надмірний тягар з причини дії держави. При оцінці дотримання цієї вимоги суд повинен дати загальну оцінку різних інтересів, що розглядаються, не забуваючи при цьому, що Конвенція покликана гарантувати права, які є «реальними і ефективними» («Зеленчук та Цицюра проти України», п. 101).

Разом з тим, на стадії підготовчого судового розгляду у суду відсутні документи які орган досудового розслідування подавав слідчому судді, як необхідність застосування цієї привентивної міри. Це у свою чергу не дає можливості на цьому етапі об`єктивно розібратися у доцільності такого заходу.

Таким чином, вирішення заявленого в клопотанні захисника обвинуваченого питання на даній стадії судового провадження є передчасним, оскільки потребує дослідження та оцінки процесуальних джерел доказів, зібраних органом досудового розслідування на підтвердження пред`явленого обвинувачення, що є неприпустимим на стадії підготовчого судового провадження. Окремо, суд звертає увагу на положення ч. 4 ст. 291 КПК України, відповідно до якої надання суду інших документів, окрім тих, які чітко визначені в зазначеній частині статті, до початку судового розгляду, тобто на стадії підготовчого судового провадження забороняється.

З тих же підстав суд не враховує доводи сторони захисту щодо відсутності належних доказів вини ОСОБА_5 , оскільки дане питання, в тому числі й відповідні докази як сторони обвинувачення, так і сторони захисту на цій стадії судом не досліджуються.

Суд також враховує, що існування такого обтяження не впливає на стан майна, відсутні підстави вважати, що воно може бути пошкодженим, втраченим, чи це будь-яким іншим способом впливає на його якісні чи кількісні характеристики, в тому числі його вартості.

Також суд вказує, що стороною захисту не обґрунтовано як наявність вказаного арешту обмежує права обвинуваченого на користування вказаним майном, адже як вбачається із вказаної вище ухвали слідчого судді арешт стосується заборони розпорядження даним майном.

Таким чином стороною захисту не доведено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, а також те, що арешт накладений не обґрунтовано, оскільки належних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано, письмові докази судом не досліджувалися, а скасування накладеного арешту може ускладнити в майбутньому виконання вироку, тому суд вважає, що клопотання захисника про скасування арешту майна є передчасним та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 170-174, 350,369-372КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021250000000915 від 11.11.2021 року відмовити у повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня виготовлення повного тексту через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 21.10.2024 року о 17:10 год.

Суддя ОСОБА_1