Рішення

від 25.09.2024 по справі 753/4022/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4022/24

провадження № 2/753/4380/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 вересня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді Котвицького В.Л., за участю секретаря Овчар В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право но користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

Позивач у лютому 2024 року звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання їх таким, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 .

Позивач обґрунтовувала свої позовні вимоги тим, що 16.08.20216 померла бабуся позивача, ОСОБА_6 , якою 29.01.2011 був складений заповіт на позивача, відповідно до якого, на випадок смерті ОСОБА_6 , земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:90:009:0100, яка розташована по АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_1 заповідаються позивачу.

Позивачем 18.08.2020 була написана заява про отримання свідоцтва про право на спадщину на підставі заповіту до Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори.

Згідно довідки про склад сім`ї виданої КП «Управління житлового господарства» Дарницького району міста Києва від 11.04.2012 в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані громадяни: ОСОБА_7 , 1957 року народження, зареєстрований з 14.02.1987, ОСОБА_3 1960 року народження, зареєстрована з 17.02.1987, ОСОБА_8 1962 року народження, зареєстрована з 14.02.1987, ОСОБА_4 1987 року народження, зареєстрований з 06.12.2003, ОСОБА_2 1983 року народження, зареєстрований з 14.02.1987, ОСОБА_5 1980 року народження, зареєстрована з 30.08.2007, ОСОБА_9 2007 року народження, зареєстрована з 30.08.2007. ОСОБА_1 1982 року народження, зареєстрована з 14.02.1987, ОСОБА_10 1976 року народження, зареєстрований з 27.09.2007, ОСОБА_11 2002 року народження, зареєстрована з 26.06.2003 та ОСОБА_12 2012 року народження, зареєстрована з 22.03.2012.

Однак, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 не проживають в будинку з 15.06.2006, тобто понад один рік без поважних причин, про що складено Акти про не проживання осіб за місцем реєстрації від 20.01.2021.

Відповідачі не проживають в даному будинку, не сплачують комунальні платежі, в утриманні житла участі не беруть, особистих речей в квартирі не мають і взагалі будинком вони не цікавяться.

Перешкод в користуванні жилим приміщенням ні позивач, ні інші члени сім`ї відповідачам не чинили і не чинять.

Факт реєстрації відповідачів порушує право позивача на вільне розпорядження і користування майном, він позбавлений можливості оформити субсидію та інші пільги, у зв`язку з чим позивач просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25.03.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Позивач у судове засідання не з`явилась, однак від представника позивача до суду надійшла заяви про розгляд справи у відсутність сторони позивача, просив позовні вимоги задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило. Відзиву на позов від відповідачів до суду не надходило.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16.08.20216 померла бабуся позивача, ОСОБА_6 , якою 29.01.2011 був складений заповіт на позивача, відповідно до якого, на випадок смерті ОСОБА_6 , земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:90:009:0100, яка розташована по АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_1 заповідаються позивачу.

Позивачем 18.08.2020 була написана заява про отримання свідоцтва про право на спадщину на підставі заповіту до Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори.

Згідно довідки про склад сім`ї виданої КП «Управління житлового господарства» Дарницького району міста Києва від 11.04.2012 в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані громадяни: ОСОБА_7 , 1957 року народження, зареєстрований з 14.02.1987, ОСОБА_3 1960 року народження, зареєстрована з 17.02.1987, ОСОБА_8 1962 року народження, зареєстрована з 14.02.1987, ОСОБА_4 1987 року народження, зареєстрований з 06.12.2003, ОСОБА_2 1983 року народження, зареєстрований з 14.02.1987, ОСОБА_5 1980 року народження, зареєстрована з 30.08.2007, ОСОБА_9 2007 року народження, зареєстрована з 30.08.2007. ОСОБА_1 1982 року народження, зареєстрована з 14.02.1987, ОСОБА_10 1976 року народження, зареєстрований з 27.09.2007, ОСОБА_11 2002 року народження, зареєстрована з 26.06.2003 та ОСОБА_12 2012 року народження, зареєстрована з 22.03.2012.

Однак, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 не проживають в будинку з 15.06.2006, тобто понад один рік без поважних причин, про що складено Акти про не проживання осіб за місцем реєстрації від 20.01.2021.

Відповідачі не проживають в даному будинку, не сплачують комунальні платежі, в утриманні житла участі не беруть, особистих речей в квартирі не мають і взагалі будинком вони не цікавяться.

Перешкод в користуванні жилим приміщенням ні позивач, ні інші члени сім`ї відповідачам не чинили і не чинять.

Факт реєстрації відповідачів порушує право позивача на вільне розпорядження і користування майном, він позбавлений можливості оформити субсидію та інші пільги.

Як зазначає ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Частина 1 ст. 319 ЦК України зазначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 року, відповідно до Закону України"Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, ст. 48 Закону України "Про власність").

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України. Об`єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст. 379, 382 ЦК України).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є підставою для зняття її з реєстраційного обліку.

Відповідно до п. 26 Правил реєстрації місця проживання затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Водночас відповідачами у справі не надано суду жодних доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідачів на користь позивача судовий збір у сумі 4844,80 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право но користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН невідомий), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН невідомий), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН невідомий) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН невідомий) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 4844,80 грн. у рівних долях по 1211,20 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст судового рішення складено 25.09.2024.

Суддя В.Л. Котвицький