Рішення

від 21.10.2024 по справі 734/1663/24

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/572/24 Справа № 734/1663/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

21 жовтня 2024 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого судді Соловей В.В.,

секретар судових засідань Шапка О.О.,

із участю прокурора ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою в.о. керівника Козелецької окружної прокуратури Сороки С.Г. в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Чернігівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (на стороні позивача), - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Чернігівське лісове господарство» ДП «Ліси України» і Комунального закладу «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (на стороні відповідача), - Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

у с т а н о в и в:

із позовною заявою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою у Козелецький районний суд Чернігівської області звернувся в.о. керівника Козелецької окружної прокуратури Сорока С.Г. в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Чернігівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (на стороні позивача), - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Чернігівське лісове господарство» ДП «Ліси України» і Комунального закладу «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (на стороні відповідача), - Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пред`явлення окружною прокуратурою цієї позовної заяви в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, як органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, викликане винятково захистом порушених інтересів держави і здійснюється відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України, оскільки відповідно до вказаних положень Конституції України та ст.ст. 23 і 24 Закону України «Про прокуратуру» однією з функцій, що покладається на прокуратуру України, є представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до рішення Чернігівської обласної ради від 20 червня 2002 року, у т.ч. на території Козелецького району Чернігівської області, створено регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», площею 87672,9 га за рахунок земель, що включаються до його складу без вилучення у землевласників і землекористувачів. Рішеннями Чернігівської обласної ради від 14 серпня 2003 року «Про уточнення північної межі регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», від 28 грудня 2004 року «Про виключення частини лісових угідь з господарської зони регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», від 26 січня 2007 року «Про внесення змін до рішення обласної ради від 28 грудня 2004 року «Про виключення частини лісових угідь з господарської зони регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» змінено межі і площу РЛП «Міжрічинський». Проект організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об`єктів регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», як об`єкта природно-заповідного фонду розроблено та погоджено відповідними органами протягом липня-серпня 2003 року та затверджено рішенням Чернігівської обласної ради від 27 листопада 2003 року. Ландшафтний парк створюється без вилучення земельних ділянок, які займає, у їх землекористувачів. Таким чином, регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», як об`єкт природно-заповідного фонду юридично створений із 27 листопада 2003 року і включає 78753,95 га земель на території колишнього Козелецького і Чернігівського районів, що перебувають під особливою державною охороною. Крім цього, згідно Проекту РЛП «Міжрічинський» утворено фактично у т.ч. за рахунок частини земель, які станом на час створення парку перебували у постійному користуванні Остерського військового лісгоспу. Після створення регіонального-ландшафтного парку «Міжрічинський» уповноваженим державним органом із суб`єктами господарювання та органами місцевого самоврядування укладено охоронні зобов`язання щодо забезпечення охорони тієї частини парку, що фактично існує на землях, які перебувають у їх власності чи користуванні. Зокрема, згідно охоронного зобов`язання № 7-38/578 від 30 травня 2007 року складеного з природоохоронною установою - Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», вказаному суб`єкту господарювання з метою охорони, збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся під охорону та дотримання встановленого режиму передано заповідний об`єкт - Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», загальною площею 78753,95 га. В подальшому, згідно охоронних зобов`язань від 12 вересня 2019 року № 7/38-578, від 30 листопада 2021 року № 7/38-578, складених із ДП «Остерський військовий лісгосп», вказаному суб`єкту господарювання під охорону та дотримання встановленого режиму передана частина території РЛП «Міжрічинський», загальною площею 4848 га, що розташована, у т.ч. у кварталі 269 вид. 4-9. Квартал 269 вид. 4-9 ДП «Остерський військовий лісгосп» знаходиться у межах земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 7422055400:02:001:0024, площею 1033,66 га, що перебуває у постійному користуванні Остерського військового лісгоспу, на даний час ДСГП «Ліси України» на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 370013, виданого 26 серпня 2004 року. Не зважаючи на вказане, розпорядженням голови Козелецької районної державної адміністрації від 23 червня 2008 року № 222 затверджено проект землеустрою по передачі земельних ділянок безоплатно у власність громадянам для ведення садівництва із земель державної власності на території Карпилівської сільської ради згідно додатку, у тому числі ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,12 га, кадастровий номер 7422083000:09:001:0005, що розташована на території Деснянської селищної ради Чернігівського району (колишньої - Карпилівської сільської ради Козелецького району) Чернігівської області. На підставі вказаного розпорядження 15 серпня 2008 року ОСОБА_3 видано Державний акт серії ЯЖ № 370144 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1200 га, для ведення садівництва, з кадастровим номером 7422083000:09:001:0005, який 15 серпня 2008 року зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010885400267. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ОСОБА_4 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7422083000:09:001:0005. Рішення про державну реєстрацію за номером 42817705 прийняте 03 вересня 2018 року державним реєстратором Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області Щербиною Г.В. Поруч із цим, земельну ділянку, право власності на яку оформлено за ОСОБА_2 , незаконно оформлено з порушення норм земельного, лісового законодавства та законодавства про природно-заповідний фонд за рахунок земель лісогосподарського призначення, що знаходяться у межах природно-заповідного фонду. Так, відповідно до листа ДП «Ліси України» від 26 лютого 2024 року та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, земельна ділянка з кадастровим номером 7422055400:02:001:0024 використовується лісгоспом для ведення лісового господарства та пов`язаних із ним послуг і обліковані як вкриті лісовою рослинністю земельні лісові ділянки. Базове лісовпорядкування ДП «Остерський військовий лісгосп» проведено в 2015 році та згідно з проектом організації та розвитку лісового господарства ДП «Остерський військовий лісгосп» 2018 року земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 на підставі розпорядження Козелецької районної державної адміністрації № 222 від 23 червня 2008 року є земельною ділянкою лісогосподарського призначення, покрита лісовою рослинністю і мала такі таксаційні характеристики - розташована у кварталі 269 виділ 6 Городищенського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп», вік рослин 30 років, висока - 11 м, діаметр 14 см, група віку 4, тип лісу 2. За інформацією ВО «Укрдержліспроект» від 08 січня 2024 року № 02-17 і доданим фрагментом публічної кадастрової карти з нанесеними межами кварталу 269 Городищенського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп» та межами земельної ділянки 7422083000:09:001:0005 зазначено, що вказана земельна ділянка частково накладається на квартал 269 виділ 6 Городищенського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп» (на даний час кв. 110 Карпилівського лісництва філії «Чернігівське лісове господарство» ДП «Ліси України»). Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи від 28 вересня 2023 року № СЕ-19/125-23/5970-3Т, відповідно до документації із землеустрою встановлено порушення меж: земельна ділянка з кадастровим номером 7422083000:09:001:0005 частково накладається на земельну ділянку кадастровий номер 7422055400:02:001:0024 (у постійному користуванні ДСГП «Ліси України»), площа накладання становить 0,0166 га. Накладання на земельну ділянку кадастровий номер 7422055400:02:001:0026 (у постійному користуванні ДСГП «Ліси України») немає. Відтак, розпорядження Козелецької районної державної адміністрації від 23 червня 2008 року № 222 видане з порушеннями земельного, лісового законодавства та законодавства про охорону природно-заповідного фонду, оскільки земельна ділянка фактично виділена у межах регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» та лісового фонду, у зв`язку з чим, розпорядження органу виконавчої влади є незаконним, рішення про державну реєстрацію підлягає скасуванню, а земельна ділянка поверненню у державну власність. Розташування земельної ділянки, яку набула у власність відповідач ОСОБА_2 , ділянки з кадастровим номером 7422083000:09:001:0005, у межах регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» згідно з чинним законодавством свідчить про її віднесення до земель природно-заповідного і лісового фондів, що унеможливлює перебування у приватній власності з цільовим призначенням для садівництва. Земельна ділянка з кадастровим номером 7422083000:09:001:0004 наразі зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5 , проте в силу законодавства вона не може перебувати у приватній власності з виникненням приватного володільця, тому права держави в особі уповноваженого органу на реалізацію всіх правомочностей щодо земельної ділянки, а саме - користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом усунення перешкод та зобов`язання ОСОБА_2 повернути ділянку площею 0,1200 га у державну власність. В.о. керівника Козелецької окружної прокуратури ОСОБА_6 заявлені позовні вимоги про: усунення перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7422083000:09:001:0005, площею 0,12 га, шляхом: зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7422083000:09:001:0005, площею 0,12 га, державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42817705 від 03 вересня 2018 року, яким за ОСОБА_4 зареєстроване право власності на земельну ділянку 7422083000:09:001:0005, площею 0,12 га (номер відомостей про речове право 27745180); скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7422083000:09:001:0005, площею 0,12 га, що розміщена на території Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області.

За ухвалою судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2024 року відкрите провадження у цивільній справі і прийнята вказана заява до розгляду. За ухвалою від 27 червня 2024 року Козелецького районного суду Чернігівської області закрите підготовче провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Прокурор Баринова Л.В. позовні вимоги підтримала. Представник Чернігівської обласної державної адміністрації Носовець В.А. подав заяву про судовий розгляд справи за відсутності представника Чернігівської обласної державної адміністрації. Представник Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Калітник П.І. подав клопотання про судовий розгляд справи за його відсутності. Відповідач ОСОБА_2 , яка належним чином повідомлена про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явилася. Представники Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Чернігівське лісове господарство» ДП «Ліси України» і КЗ «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи.

У судовому засіданні встановлено, що за рішенням Чернігівської обласної ради від 20 червня 2002 року, у т.ч. на території Козелецького району, створено регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», площею 87672,9 га, за рахунок земель, що включаються до його складу без вилучення у землевласників та землекористувачів. За рішеннями Чернігівської обласної ради від 14 серпня 2003 року «Про уточнення північної межі регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», від 28 грудня 2004 року «Про виключення частини лісових угідь з господарської зони регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», від 26 січня 2007 року «Про внесення змін до рішення обласної ради від 28 грудня 2004 року «Про виключення частини лісових угідь з господарської зони регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» змінено межі і площу РЛП «Міжрічинський». Проект організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об`єктів регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» як об`єкта природно-заповідного фонду розроблено та погоджено відповідними уповноваженими органами та затверджено рішенням Чернігівської обласної ради. Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», як об`єкт природно-заповідного фонду, юридично створений із 27 листопада 2003 року і включає 78753,95 га земель на території колишнього Козелецького та Чернігівського районів Чернігівської області, що перебувають під особливою державною охороною. Відповідно до Проекту Регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» утворено у т.ч. і за рахунок частини земель, які станом на час створення перебували у постійному користуванні ДП «Остерський військовий лісгосп».

Згідно з охоронними зобов`язаннями від 12 вересня 2019 року № 7/38-578, від 30 листопада 2021 року № 7/38-578, складених із ДП «Остерський військовий лісгосп», вказаному суб`єкту господарювання під охорону та дотримання встановленого режиму передана частину території РЛП «Міжрічинський», що розташована, у т.ч. у кварталі 269 вид. 4-9. Квартал 269 вид. 4-9 ДП «Остерський військовий лісгосп» знаходиться у межах земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 7422055400:02:001:0024, площею 1033,66 га, що перебуває у постійному користуванні ДП «Остерський військовий лісгосп» на підставі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 370013, виданого 26 серпня 2004 року.

За розпорядженням голови Козелецької районної державної адміністрації від 23 червня 2008 року № 222 затверджено проект землеустрою щодо передачі земельної ділянки безоплатно у власність громадянам для ведення садівництва із земель державної власності на території Карпилівської сільської ради згідно з додатком, у тому числі ОСОБА_3 , земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,12, кадастровий номер 7422083000:09:001:0005, що розташовані на території Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (колишньої - Карпилівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області). На підставі вказаного розпорядження 15 серпня 2008 року ОСОБА_3 видано Державний акт серії ЯЖ № 370144 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1200 га, для ведення садівництва з кадастровим номером 7422083000:09:001:0005.

Відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 08 січня 2024 № 02-17 та доданим фрагментом публічної кадастрової карти з нанесеними межами кварталу 269 Городищенського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп» та межами земельної ділянки 7422083000:09:001:0005 зазначено, що вказана земельна ділянка частково накладається на квартал 269 виділ 6 Городищенського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп» (на даний час - кв. 110 Карпилівського лісництва філії «Чернігівське лісове господарство» ДП «Ліси України»).

Відповідно до листа ДП «Чернігівське лісове господарство» від 26 лютого 2024 року та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування земельна ділянка з кадастровим номером 7422055400:02:001:0024 використовується лісгоспом для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг і облікована, як вкрита лісовою рослинністю земельна лісова ділянка.

Базове лісовпорядкування ДП «Остерський військовий лісгосп» проведене в 2015 році та згідно з проектом організації і розвитку лісового господарства ДП «Остерський військовий лісгосп» 2018 року, земельна ділянка передані у власність ОСОБА_2 на підставі розпорядження Козелецької районної державної адміністрації № 222 від 23 червня 2008 року є земельною ділянкою лісогосподарського призначення, покрита лісовою рослинністю та мала таку таксаційні характеристики - розташована у кварталі 269 виділ 6 Городищенського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп», вік рослин - 30 років, висота - 11 м, діаметр - 14 см, група віку - 4, тип лісу - 2.

Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи від 28 вересня 2023 року № CE-19/125-23/5970-3T, відповідно до документації із землеустрою встановлено порушення меж: земельна ділянка з кадастровим номером 7422083000:09:001:0005 частково накладається на земельну ділянку кадастровий номер 7422055400:02:001:0024 (у постійному користуванні ДСГП «Ліси України»), площа накладання становить 0,0166 га.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ОСОБА_4 зареєстроване право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7422083000:09:001:0005. Рішення про державну реєстрацію за номером 42817705 прийняте 03 вересня 2018 року державним реєстратором Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області Щербиною Г.В.

З огляду на викладене, спірна земельна ділянка знаходиться у межах регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» та лісового фонду.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 164 ЗК України складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права на земельну ділянку є, зокрема, добровільна відмова від права користування або її вилучення у випадках, передбачених цим Кодексом.

Преамбулою Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. «г» 4 ст. 84 ЗК України землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, належать до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України відносяться, зокрема, природні території та об`єкти природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Визначення поняття землі природно-заповідного фонду наведене у ч. 1 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» і ст. 43 ЗК України. Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі ст. 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Відтак, регіональні ландшафтні парки належать до природно-заповідного фонду України.

Територіям природно-заповідного фонду законодавець надав особливий, виключний статус.

Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» території та об`єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.

За змістом ч. 2 ст. 45 ЗК України порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

За ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. Встановлені частиною 1 цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

Використання земель природно-заповідного фонду для садівництва не є можливим.

Статтею 5 Закону України «Про екологічну мережу України» передбачено, що території та об`єкти природно-заповідного фонду є складовою екомережі. За ст. 3 указаного Закону екомережа - це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов`язань України підлягають особливій охороні. У ст. 4 Закону України «Про екологічну мережу» зазначено, що збереження цілісності екомережі здійснюється відповідно до принципів забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі, збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі.

Отже, території та об`єкти природно-заповідного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто згідно зі ст. 178 ЦК України належать до обмежено оборотоздатних об`єктів. Розташування спірної земельної ділянки у межах регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» свідчить про їх віднесення до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування у приватній власності з цільовим призначенням для садівництва.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, постанови Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 487/10127/14-ц, від 11 червня 2020 року у справі № 359/281/18-ц, від 02 грудня 2020 року у справі № 734/519/15-ц та від 09 грудня 2020 року у справі № 676/190/18, від 16 вересня 2022 року у справі № 752/3090/19, від 01 червня 2022 року у справі № 923/570/21), відповідно до якої земельна ділянка, що перебуває в обмеженому обороті, не може передаватись у приватну власність.

Зміна цільового призначення спірної земельної ділянки при передачі її у власність не має правового значення, оскільки її статус першочергово визначений розташуванням на ній об`єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом цих територій.

У постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року в справі № 813/4701/16 наведені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов`язаний із фактом знаходження на ній об`єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу державної влади чи місцевого самоврядування. Неприйняття рішення уповноваженим органом про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.

Незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі, цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним (постанова Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 910/2323/18).

Таким чином, встановлене спірній земельній ділянці цільове призначення «для ведення садівництва» не впливає на її обмежену оборотоздатність і не передбачає можливості її використання за таким призначенням, оскільки з моменту оголошення регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» така територія має статус природно-заповідного фонду і її правовий режим та цільове призначення визначаються фактом розташування її у межах вказаного об`єкта.

Крім того, ст. 55 ЗК України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом (пункт «ґ» ч. 4 ст. 84 ЗК України).

Відповідно до п. 2 загальної частини Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року № 733 (надалі - Порядок № 733), ліси залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на категорії, зокрема, в окрему категорію виділено ліси природоохоронного призначення.

Згідно з п. 5 Порядку № 733 до лісів природоохоронного призначення відносяться лісові ділянки, що виконують природоохоронну, естетичну функцію, є об`єктами науково-дослідних робіт на довгочасну перспективу, сприяють забезпеченню охорони унікальних та інших особливо цінних природних комплексів та об`єктів, зокрема: розташовані в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, меморіальних комплексів, місць. До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення відносяться також унікальні за породним складом, продуктивністю і генетичними властивостями лісові ділянки, на яких зростають реліктові, ендемічні види дерев, що мають велике наукове значення.

Отже, ліси поділяються на категорії, однією з яких є ліси природоохоронного призначення, до яких відносяться лісові ділянки розташовані, у тому числі у межах об`єктів природно-заповідного фонду.

Крім цього, відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого Наказом Держкомзему України від 23 липня 2010 року № 548, землі природно-заповідного фонду виділяються у кожному з видів цільового призначення земель, відтак об`єкти природно-заповідного фонду можуть створюватися на земельних ділянках будь-якого цільового призначення, у тому числі на землях запасу, до яких відносяться земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування.

Таким чином, спірна земельна ділянка відносяться до земель державної власності лісогосподарського призначення, яка знаходяться у межах об`єкта природно-заповідного фонду.

Правовими нормами ч. 1 ст. 118 ЗК України визначено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Згідно з ч. 3. ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а)сільськогосподарського використання; б)ведення водного господарства; в)ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; г)будівництва об`єктів,пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; д) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка відносилася до земель державної власності для лісогосподарського призначення в межах об`єкта природно-заповідного фонду, розпорядження Козелецької районної державної адміністрації від № 222 від 23 червня 2008 року прийняте усупереч положень Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Всупереч зазначених вимог, спірну земельну ділянку передано у власність та змінено її цільове призначення без згоди землекористувача.

Відповідно до ст. 151 ЗК України особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних ділянок, зобов`язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачені для вилучення (викупу), умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об`єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Отже, рішення про вилучення (припинення права) земельної ділянки за погодженням із землекористувачем має право приймати відповідний орган державної влади, який в силу вимог ст. 6 і 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 57 Лісового кодексу України визначені вимоги щодо порядку та умов зміни цільового призначення земельних лісових ділянок із метою їх використання в цілях, не пов`язаних із веденням лісового господарства. Відповідно до ч. 1 цієї статті (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) зміна цільового призначення земельних лісових ділянок із метою їх використання в цілях, не пов`язаних із веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. При цьому, згідно з ч. 3 ст. 57 ЛК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст.ст. 18 і 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» ч. 1 ст. 164 ЗК України).

Згідно з ч. 3 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Процедура вилучення земельних лісових ділянок, а також зміна їх цільового призначення, потребує обов`язкового погодженням органу з питань лісового господарства.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 391/1056/14-ц і Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510ц15 та від 20 березня 2013 року в справі № 6-13цс13.

Крім того, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» (було чинним на час виникнення спірних правовідносин), із метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок (далі - ділянки) Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгоспу та Держкомзему до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.

Наведене є порушенням права власності держави на земельну ділянку, оскільки позбавляє її можливості здійснювати належний контроль за використанням земель природно-заповідного та лісогосподарського призначення за їх цільовим призначенням, своєчасно вживати заходів із їх охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів, створює стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки.

За викладених обставин суд приходить до висновку, що Козелецька районна державна адміністрація Чернігівської області усупереч законодавчо визначеному порядку, не маючи на те повноважень, надала земельну ділянку лісогосподарського призначення, розташовану в межах об`єкта природно-заповідного фонду, у власність ОСОБА_2 для ведення садівництва, безпідставно змінивши її цільове призначення, без вилучення з постійного користування та відповідних погоджень, у зв`язку з чим позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню. Необхідно усунути перешкоди у здійсненні Чернігівською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 7422083000:09:001:0005, площею 0,12 га, скасувавши в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42817705 від 03 вересня 2018 року, яким за ОСОБА_4 зареєстроване право власності на земельну ділянку 7422083000:09:001:0005, площею 0,12 га (номер відомостей про речове право 27745180), скасувавши в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7422083000:09:001:0005, площею 0,12 га, що розміщена на території Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області. Необхідно зобов`язати відповідача ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7422083000:09:001:0005, площею 0,12 га, державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь Чернігівської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 9084.00 гривень.

Керуючись ст.ст. 20, 43-46, 52, 84 92, 141, 142, 149 152, 153 і 164 ЗК України, ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 281, 282, 284, 288, 289, 352, 354 і 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов в.о. керівника Козелецької окружної прокуратури Сороки С.Г. в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Чернігівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (на стороні позивача), - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Чернігівське лісове господарство» ДП «Ліси України» і Комунального закладу «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (на стороні відповідача), - Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні Чернігівською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 7422083000:09:001:0005, площею 0,12 га, шляхом: зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7422083000:09:001:0005, площею 0,12 га, державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42817705 від 03 вересня 2018 року, яким за ОСОБА_4 зареєстроване право власності на земельну ділянку 7422083000:09:001:0005, площею 0,12 га (номер відомостей про речове право 27745180); скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7422083000:09:001:0005, площею 0,12 га, що розміщена на території Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача UA248201720343140001000006008) грошові кошти в розмірі 9084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) гривень 00 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленим цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишене в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя