Ухвала

від 16.10.2024 по справі 760/22487/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/22487/24 Провадження №1-кс/760/10248/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

16 жовтня 2024 р. м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника третьої особи стосовно майна якої вирішується питання - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом`янського районного суду м. Києва, клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів Бюро економічної безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні №42024110000000031, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2024 року,

ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2024 року до суду надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів Бюро економічної безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні №42024110000000031, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2024 року, та додані до нього матеріали.

17 вересня 2024 року (на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 17 вересня 2024 року) клопотання та додані до нього документи були передані в провадження слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що територіальним управлінням БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42024110000000031від 18.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України. Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що посадові особи пов`язаних між собою суб`єктів господарської діяльності - ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» (ЄДРПОУ 43409145) таТОВ «СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ» (ЄДРПОУ 42824510), із залученням посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, розробили схему щодо привласнення бюджетних коштів, виділених на закупівлі найпростіших укриттів цивільного захисту у вигляді модульних швидкоспоруджуваних захисних споруд в рамках виконання цільових програм щодо забезпечення населення найпростішими укриттями, шляхом внесення до офіційних документів недостовірних відомостей щодо проходження сертифікації та випробувань на відповідність укриттів захисним властивостям відповідно до вимог ДБН та ДСТУ, встановивши клас захистуА-ІІ, який фактично не відповідає заявленим вимогам, що в подальшому призвело до привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах. В ході досудового розслідування, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи, дослідження якого доручено фахівцям відповідної експертної установи встановлено, що захисні споруди (найпростіші укриття) які виготовлялись та постачались з боку ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» (ЄДРПОУ 43409145) таТОВ «СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ» (ЄДРПОУ 42824510) в рамках виконання договорів, не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, які ставились до цього типу споруди на момент укладання відповідного Договору, а саме: ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту», ДСТУ 9195:2022 «Швидкоспоруджувальні захисні споруди цивільного захисту модульного типу. Основні положення.». До вказаної протиправної діяльності можуть бути причетні наступні посадові особи ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» (ЄДРПОУ 43409145) таТОВ «СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ» (ЄДРПОУ 42824510): ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Так, в ході досудового розслідування 12.09.2024 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва проведено обшук під час якого виявлено та вилучене наступне: 22000 (двадцять дві тисячі) доларів США; 200000 (двісті тисяч) гривень; 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) євро; телефон марки iPhone 7 Plus, IMEI: НОМЕР_1 . У подальшому, 12.09.2024 детективом у кримінальному провадженні прийнято рішення про визнання вилученого майна речовим доказом. Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна у зазначеному випадку є збереження речових доказів у вказаному кримінальному провадженні та забезпечення невідворотності настання негативних наслідків для особи за вчинення кримінальних правопорушень через позбавлення особи можливістю користуватися, забудовувати земельну ділянку, а також унеможливлення одержання особою будь-яких вигод внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зокрема, доходів від нього. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою збереження речових доказів. Згідно з ч 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідь до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Стаття 98 КПК України передбачає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Незастосування арешту на вилучене майно неодмінно призведе до пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна третім особам, тощо. Враховуючи зібрані у провадженні відомості, є достатні підстави вважати, що предмети, речі, документи вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 є предметом вчинення злочину та містять його сліди, а тому з метою їх збереження має бути накладено арешт. Крім того, згідно вимог ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Положеннями ч. 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики європейського суду з прав людини. Разом з цим, ЄСПЛ у рішеннях у справах «Амюр проти Франції» «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Украша-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» вказав, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів. Так, у відповідності до усталеної практики ЄСПЛ в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі «Антіш проти Франції» від 22.09.1994, «Кушоглу проти Болгарії» від 10.05.2007). Крім того, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982) Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986). Водночас, у п. 38 рішення по справі «Ісмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи». Аналогічна правова позиція відображена ЄСПЛ, як у справі «Бакланов проти Росії», так і в справі «Фрізен проти Росії», в яких суд зазначив що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар» для особи. Враховуючи викладене, просив накласти арешт на предмети, речі, документи, вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 22000 (двадцять дві тисячі) доларів США; 200000 (двісті тисяч) гривень; 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) євро; телефон марки iPhone 7 Plus, пароль IMEI: НОМЕР_1 .

Представником третьої особи стосовно майна якої вирішується питання про арешт майна - адвокат ОСОБА_4 надав слідчому судді письмові заперечення на клопотання про арешт майна у яких зазначив, що 06.08.2024 детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_12 , за погодженням з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про дозвіл на проведення обшуку в рамках кримінального провадження № 42024110000000031 від 18.01.2024 у квартирі АДРЕСА_2 , яка належить на праві сумісної власності ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .В обґрунтування клопотання детективом було зазначено, що під час здійснення досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні було встановлено, що посадові особи пов`язаних між собою суб`єктів господарської діяльності ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції», ТОВ «Сучасні бетонні рішення» та Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту ДСНС України із залученням посадових осіб державної влади та місцевого самоврядування розробили схему щодо привласнення бюджетних коштів, виділених на закупівлі найпростіших укриттів цивільного захисту у вигляді модульних швидко споруджуваних захисних споруд в рамках виконання цільових програм щодо забезпечення населення найпростішими укриттями, шляхом внесення до офіційних документів недостовірних відомостей щодо проходження сертифікації та випробувань на відповідність укриттів захисним властивостям відповідно до вимог ДБН та ДСТУ, встановивши клас захисту А-ІІ, який фактично не відповідає заявленим вимогам, що в подальшому призвело до привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах.Як зазначено в клопотанні детектива до вказаної протиправної діяльності може бути причетний заступник начальника з наукової роботи ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_13 .14 серпня 2024 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_16 № 760/18127/24, клопотання було задоволено в повному обсязі. 12.09.2024 на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва № 760/18127/24 було проведено обшук кв. АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , під час якого було вилучено грошові кошти в сумі 22 000 долларів США, 200 000 гривень, 3850 Євро та мобільний телефон «iPhone 7+» Imei: НОМЕР_2 , котрі на праві спільної сумісної власності належать ОСОБА_13 . 12.09.2024 детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_12 виніс у кримінальному провадженні № 42024110000000031 від 18.01.2024 постанову про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання відповідно до якої вилучені предмети, речі та документи: грошові кошти в сумі 22 000 долларів США, 200 000 гривень, 3850 Євро, мобільний телефон «iPhone 7+» Imei: НОМЕР_2 визнав речовими доказами та постановив речові докази зберігати в ТУ БЕБ у Київській області за адресою місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, 3-Б.Згідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.Відповідно до п. 21 «ПОРЯДКУ» зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, речові докази у вигляді грошей (у готівковій формі) у національній валюті України або іноземній валюті передаються для зберігання, крім зберігання в індивідуальних сейфах, уповноваженому банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання (далі - уповноважений банк), з їх описом із зазначенням найменування та номіналу, номерів банкнот, який додається до супровідного листа.У разі коли гроші (у готівковій формі) у національній валюті України чи іноземній валюті не містять слідів кримінального правопорушення, вони можутьпередаватись уповноваженому банку без зазначення їх номіналу та номерів банкнот та зараховуватися на спеціально визначені для цієї мети депозитні рахунки (далі - депозитний рахунок) або у разі письмової відмови банку передаватися для зберігання в індивідуальних сейфах уповноваженого банку. Яким саме чином та де зберігаються дані грошові кошти детективом в постанові про визнання їх речовими доказами не зазначається. У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій; гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. У постанові про визнання речових доказів та визначення їх місця зберігання від 12.09.2024 яким саме критеріям визначеним ст. 98 КПК України відповідають вилучені грошові кошти та мобільний телефон детективом не вказано взагалі та в мотивувальній частині детектив навіть не посилається на ст. 98 КПК України. Які документи детектив визнавав речовими доказами не відомо, так як в результаті обшуку кв. АДРЕСА_2 ніякі документи, в тому числі з реквізитами Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту ДСНС України, ТОВ «Завод залізо-бетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції», бланки з відбитками печаток, тощо, відповідно ухвали Солом`янського районного суду м. Києва № 760/18127/24 не вилучались Згідно з ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача. прокурора складається зокрема, окрім іншого, з мотивувальної частини яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обгрунтування та посилання на положення цього кодексу, а резолютивна частина повинна містити такі відомості як зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особи якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Будь яке мотивування віднесення грошових коштів та мобільного телефону як таких, що отримані кримінально -протиправним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тощо, що давало б хоч якість підстави для визнання їх речовими доказами, можливість та порядок її оскарження в постанові детектива відсутнє взагалі. Окрім того в описовій частині постанови про визнання речових доказів та визначення їх зберігання від 12.09.2024 зазначено детективом, що до протиправної діяльності можуть бути причетні певні особи та вказує на прізвища, ім`я та по батькові цих осіб. При цьому детектив серед цих осіб не підозрює в причетності до протиправної діяльності ОСОБА_13 . 12.09.2024 прокурор у кримінальному провадженні - прокурор відділу нагляду за додержанням законів Бюро економічної безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна вилученого під час обшуку кв. АДРЕСА_2 , під час якого було вилучено грошові кошти в сумі 22 000 долларів США, 200 000 гривень, 3850 Євро та мобільний телефон «iPhone 7+» Imei: НОМЕР_2 , котрі належать ОСОБА_13 . Як зазначено прокурором в клопотанні грошові кошти в сумі 22 000 долларів США, 200 000 гривеьн, 3850 Євро та мобільний телефон «iPhone 7+» Imei: НОМЕР_2 вилучені під час обшуку кв. АДРЕСА_2 детективом у кримінальному провадженні визнано речовими доказами. При цьому будь якого мотивування яким чином вилучене майно у ОСОБА_13 має відношення до якого небуть кримінального правопорушення не вказується. Як зазначено прокурором незастосування арешту на вилучене майно неодмінно призведе до пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна третім особам, а враховуючи зібрані у провадженні відомості, є достатні підстави вважати, що предмети, речі, документи, вилучені під час обшуку за адресою АДРЕСА_1 є предметом вчинення злочину та містять його сліди, а тому з метою їх збереження має бути накладено арешт. Які документи, що містять сліди злочину мав на увазі прокурор звертаючись з клопотанням про арешт не відомо, так як при обшуку кв. АДРЕСА_2 ніяка документація взагалі не вилучалась. Як зазначає прокурор в клопотанні однією з мети арешту майна в зазначеному випадку є збереження речових доказів у вказаному провадженні та забезпечення невідворотності настання негативних наслідків для особи за вчинення кримінальних правопорушень через позбавлення особи можливості користуватися, забудувати земельну ділянку, а також унеможливлення одержання особою будь-яких вигод внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зокрема доходів від нього. У кримінальному провадження в межах якого прокурор звернувся з даним клопотанням про арешт відповідно до доданих витягів з ЄРДР нікому повідомлення про підозру не здійснювалось і відповідно немає особи для котрої забезпечується невідворотність настання негативних наслідків, та така мета не передбачена ст. 170 КПК України, ніяка земельна ділянка ОСОБА_13 не є об`єктом розслідування в зазначеному кримінальному провадженні та немає ніякого відношення до поданого клопотання про арешт і відповідно зазначена мета арешту прокурором не обґрунтована та не доведена. В описовій частині клопотання про накладення арешту від 12.09.2024 зазначено прокурором що до протиправної діяльності можуть бути причетні певні особи та вказує на прізвища, ім`я та по батькові цих осіб. При цьому прокурор серед цих осіб не підозрює в причетності до протиправної діяльності ОСОБА_13 . Окрім того стороною обвинувачення при проведенні обшуку та вилученні грошових коштів та мобільного телефону проігноровано достовірно відому інформацію, що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 офіційно працевлаштовані і отримують заробітну плату, що підтверджує законність набутих ним грошових коштів вилучених за місцем їх проживання, а також відомості внесені ОСОБА_13 до декларації за 2023 рік відповідно до якої він задекларував зберігання грошових активів за 2023 рік в розмірі 15 500 долларів США та 1200 ЄВРО, 1094 439 гривень. Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасник кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Відповідно до вимог ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Жодна з даних обставин в обґрунтування поданого клопотання належними та допустимими доказами не обгрунтована. Також, зазначив, що ніяких документів до клопотання про арешт майна стороною обвинувачення не надано, які б поза розумним сумнівом доводили причетність ОСОБА_13 до вчинення якого небуть кримінального правопорушення, а вилученого у його майна відповідності критеріям передбаченим ст. 98 КПК України. На підставі викладеного, враховуючи те, що прокурором належними та допустимими доказами не доведено можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні так само як не доведено наявність достатніх підстав вважати що майно на котре він просить накласти арешт відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, необхідність в арешті майна у відповідності до вимог ст. 173 КПК України на даний час не доведена, а також не доведені ризики передбачені абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, не доведено розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, арешт майна несе негативні наслідки для його власника, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, не доведено обґрунтованого, пропорційного співвідношення між засобами які застосовуються та метою якої прагне досягти сторона обвинувачення через вжиття таких засобів як арешт майна, в той же час володільцем майна доведено законність отримання грошових коштів, беручи до уваги порушення строків звернення до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, просив відмовити в повному обсязі в задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні про накладення арешту на речові докази, що були вилучені в ході проведення обшуку 12.09.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти в сумі 22 000 доларів США, 200 000 гривень, 3850 Євро та мобільний телефон «iPhone 7+» Іmеі: НОМЕР_2 . Зобов`язати уповноважену службову особу в кримінальному провадженні №42024110000000031 від 18.01.2024 повернути все тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти в сумі 22 000 долларів США, 200 000 гривень, 3850 Євро та мобільний телефон «iPhone 7+» Imei НОМЕР_2 .

В судове засідання прокурор з`явився, клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представник третьої особи стосовно майна якої вирішувалось питання - адвокат ОСОБА_4 в судове засідання з`явився, просив у задоволенні клопотання відмовити, надав до матеріалів справи письмові заперечення на клопотання про арешт майна та докази на підтвердження викладених в них обставин.

Особа стосовно майна якої вирішується питання ОСОБА_13 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Вислухавши прокурора та представника третьої особи стосовно майна якої вирішується питання - адвоката ОСОБА_4 , дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42024110000000031, 18.01.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: службові особи розпорядників бюджетних коштів Київської області під час проведення закупівель швидкоспоруджувальних захисних споруд цивільного захисту модульного типу, за попередньою змовою із посадовими особами суб`єктів господарювання - постачальників, використовуючи документи, в яких відображені завідомо недостовірні дані щодо класу захисту укриття, протягом 2023 - 2024 р.р. розтратили бюджетні кошти в умовах воєнного стану; 19.04.2024 року - кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 191 КК України, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: встановлено, що упродовж 2023 року службові особи Білоцерківського академічного ліцею «ВЕКТОР» - гімназія №18 Білоцерківської міської ради Київської області за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ «ДОРОЖНІ ТА ЕНЕРГЕТИЧНІ КОНСТРУКЦІЇ», зловживаючи своїм службовим становищем, привласнили, розтратили, заволоділи чужим майном під час проведення будівництва швидкоспоруджованої захисної споруди цивільного захисту модульного типу (найпростіше укриття на 200 осіб) за адресою: АДРЕСА_3 ; 19.07.2024 року - внесено кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: під час проведення закупівель швидко споруджуваних захисних споруд цивільного захисту в період 2023 - 2024 років, посадові особи ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» та ТОВ «Сучасні бетонні рішення» діючи за попередньою змовою з посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування на території України, здійснили постачання та монтаж укриттів цивільного захисту, які не відповідають вимогам ДБН В.2.2-5:2003 «Захисні споруди цивільного захисту» (а.с. 6 - 8).

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_16 від 14 серпня 2024 року (справа №760/18127/24), клопотання детектива підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_12 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про дозвіл на проведення обшуку, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 18.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань провадженні за № 42024110000000031, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України, було задоволено. Надано в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 18.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань провадженні за № 42024110000000031, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України дозвіл на проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_2 яка, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, №389198081 від 01.08.2024, майно за адресою: квартира АДРЕСА_2 , належить на праві сумісної власності ОСОБА_13 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_15 , РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_14 , РНОКПП НОМЕР_5 та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_13 з метою: відшукання та вилучення документів з реквізитами ІНФОРМАЦІЯ_8 (ЄДРПОУ 43533709) та ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» (ЄДРПОУ 43409145), а саме такі документи: договори укладені протягом 2022-2024 р.р. на проведення випробувань, розрахунків, досліджень найпростішого укриття ШСС захисту, укладеного з ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» (ЄДРПОУ 43409145), протоколи контрольних (натурних) випробувань, розрахунки, звіти, документи листування між Інститутом та замовником, технічні умови, паспорта на захисні споруди, документи які були надані на дослідження, накази про призначення, посадові інструкції, особові справи, інша кадрова документація (табеля обліку робочого часу за 2022-2024 р.р.), а також документи з вільними зразками почерку та підписів відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , а також інших посадових осіб які були залучені до дослідження, чорнових записів, бланків з відбитками печаток, банківські картки, довіреності на отримання готівкових коштів в установах банків, комп`ютерну техніку, флеш накопичувачі, мобільні телефони, грошові кошти здобутих у наслідок протиправної діяльності, та інші фінансово-господарські документи, які використовувались для вчинення вказаного кримінального правопорушення, які мають важливе доказове значення для досудового розслідування, та мають ознаки речового доказу, відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України (а.с. 13 -17).

Як вбачається з Протоколу обшуку від 12.09.2024 року, в ході проведеного обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено 22000 (двадцять дві тисячі) доларів США; 200000 (двісті тисяч) гривень; 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) євро; телефон марки iPhone 7 Plus, пароль IMEI: НОМЕР_1 (а.с. 18 - 22).

Постановою про визнання речових доказів та визначення місця їх зберігання від 12 вересня 2024 року, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42024110000000031 від 18.01.2024 року наступні предмети, речі та документи: грошові кошти в сумі 22 000 долларів США, 200 000 гривень, 3850 Євро та мобільний телефон «iPhone 7+» Imei: НОМЕР_2 (23 - 24).

Відповідно до Рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС ДСР НПУ капітана поліції ОСОБА_17 , для відповідності тендерної документації посадові особи ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» уклали договір з «Інститутом державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту» №187/69-4 від 04.10.2022 року щодо проведення оцінки рівня захисту «найпростішого укриття». За результатами проведених розрахунків посадові особи інституту видають лист та висновок з недостовірними відомостями, а саме «елементи укриття відповідають класу сховища А-ІІ з коефіцієнтом 300 кПа, що фактично завищують показники виробів. З метою встановлення індексу навантаження тиску ударної хвилі було залучено заступника начальника Інституту з наукової роботи ІНФОРМАЦІЯ_10 » ОСОБА_13 який не будучі обізнаний про злочинні наміри посадових осіб ТОВ «ЗЗВК ДЕК» спрямованих на заволодіння бюджетних коштів, видав звіт від 23.01.2023 з оцінки рівню захисту найпростішого укриття в умовах вибуху із надлишковим тиском не менше 300 кПа та класом сховища А-ІІ згідно з таблицею І додатку 1 ДБН В.2.2-5-97, на підставі якого посадові особи ТОВ «Світові стандарти (ЄДРПОУ 37788015) видали сертифікат з недостовірними відомостями» (а.с. 25 - 27).

Згідно до Висновку експерта №212 за результатами проведення судової будівель - технічної експертизи за матеріалами кримінального провадження №42024110000000031 від 18.01.2024 року Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Донецьке відділення складеного 20.06.2024 року, в результаті проведення візуально -інструментального обстеження та дослідження наданих матеріалів кримінального провадження встановлено, що споруди, які були поставлені на території Вишгородського ліцею №1 Вишгородської міської ради (Договір поставки №18/07 від 18.07.2023), на території Хотянівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Вишгородської міської ради (Договір поставки №11/2023 від 26.07.2023), на території Піщанської гімназії - початкової школи Білоцерківської міської ради Київської області (Договір про закупівлю товарів №389 від 11.09.2023), на території Білоцерківського академічного ліцею «ВЕКТОР» гімназія №18 Білоцерківської міської ради Київської області (Договір про закупівлю товарів №50 від 11.09.2023, на території Білоцерківського гетьманського ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради Київської області (Договір про закупівлю товарів №1 від 11.09.2023) з урахуванням тендерної і технічної документації до цих договорів, не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, які ставились до цього типу споруди на момент укладання відповідного Договору, (перелік вимог наведений в дослідницькій частині висновку). В результаті проведення візуально-інструментального обстеження та дослідження наданих матеріалів кримінального провадження встановлено, що споруди (об`єкти будівництва), які були поставлені на території Вишгородського ліцею №1 Вишгородської міської ради (Договір поставки №18/07 від 18.07.2023), на території Хотянівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Вишгородської міської ради (Договір поставки №11/2023 від 26.07.2023), на території Піщанської гімназії-початкової школи Білоцерківської міської ради Київської області (Договір про закупівлю товарів №389 від 11.09.2023), на території Білоцерківського академічного ліцею «ВЕКТОР» - гімназія №18 Білоцерківської міської ради Київської області (Договір про закупівлю товарів №50 від 11.09.2023), на території Білоцерківського гетьманського ліцею - гімназії Білоцерківської міської ради Київської області (Договір про закупівлю товарів №1 від 11.09.2023) за тендерною і технічною документацією до цих договорів мають відповідати вимогам, що ставляться до споруд цивільного захисту з класом захисту А-ІІ (Договір №18/07 від 18.07.2023; №11/2023 від 26.07.2023) та класам захисту А-ІV (Договір №389 від 11.09.2023, №50 від 11.09.2023, №1 від 11.09.2023), згідно ДБН В 2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту», однак, вказані споруди не відповідають вимогам, які ставляться до таких споруд у ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту» з класом захисту А-ІІ та А-ІV відповідно (а.с. 28 - 29).

Також, слідчим суддею досліджено Експертний висновок №561 за результатами проведення судової економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження №42024110000000031 від 18.01.2024 року, складений 26.06.2024 року.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що до клопотання додані копії документів, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів клопотання та доданих до нього документів вбачається, що майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку 12.09.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 22 000 доларів США, 200 000 гривень, 3850 Євро та мобільний телефон «iPhone 7+» Іmеі: НОМЕР_2 , було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42024110000000031, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідчим суддею також було встановлено, що прокурор звернувся до слідчого судді у строки, встановлені ч. 5 ст. 171 КПК України, що підтверджується копією поштових документів, наявних в матеріалах справи.

Слідчим суддею було досліджено докази, надані представником ОСОБА_13 щодо законності джерел походження грошових коштів, вилучених в ході проведення обшуку.

Як вбачається з роздруківки декларації ОСОБА_13 за 2023 рік, поданої в НАЗК, станом на 31.12.2023 року, ОСОБА_13 мав грошові активи у розмірі 15 500 доларів США, ОСОБА_14 (дружина) мала грошові кошти у сумі 1200 Євро.

Відповідно до Довідки, виданої ОСОБА_14 Спеціалізованою школою №307, вона дійсно працює там на посаді асистента вчителя, заробітна плата за 2024 рік (січень 2024р. - серпень 2024 р.) склала 120 841,65 грн., середній заробіток - 15 105,21грн.

Згідно Довідки, наданої ОСОБА_13 Інститутом державного управління та наукових досліджень у сфері цивільного захисту, він працює на посаді заступника начальника інституту (з наукової роботи), заробітна плата за 2024 рік (з січня 2024 року по серпень 2024 року) склала 559 143,00 грн., середній заробіток 69 892,88 грн.

Таким чином, з наданих слідчому судді документів вбачається законність джерел походження грошових коштів у сумі, яка відповідає грошовим коштам, виявленим за місцем проживання ОСОБА_13 під час проведення обшуку. Доказів на підтвердження того, що зазначені грошові кошти отримані ОСОБА_13 внаслідок вчинення будь - яких кримінальних правопорушень щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, №42024110000000031, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2024 року, надано слідчому судді не було.

Слідчий суддя також зважає на те, що як вбачається з протоколу обшуку, грошові кошти були виявлені та зберігались у сейфі за місцем проживання ОСОБА_13 .

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна у частині накладення арешту на грошові кошти, а саме: 22 000 (двадцять дві тисячі) доларів США; 200 000 (двісті тисяч) гривень; 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) Євро, задоволенню не підлягає.

При цьому, з врахуванням доказів, доданих прокурором до клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає, що клопотання щодо накладення арешту на майно: телефон iPhone 7 Plus, IMEI: НОМЕР_1 , є обґрунтованим. Таким чином, слідчим суддею встановлено, що існують підстави, визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України, для часткового задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене вище майно з метою збереження речових доказів.

Таким чином, клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів Бюро економічної безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні №42024110000000031, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, та додані до нього матеріали, містять у собі підстави, у зв`язку з якими необхідно здійснити арешт частини майна, вилученого під час проведення обшуку та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог ст.171 КПК України.

Враховуючи викладене, а також виправдані інтереси держави, пов`язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням введеного в Україні воєнного стану, принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження щодо телефону iPhone 7 Plus, IMEI: НОМЕР_1 може призвести до зникнення або втрати зазначеного майна, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та зашкодити інтересам держави. При цьому, в задоволенні іншої частини (щодо арешту грошових коштів, вилучених за місцем проживання ОСОБА_13 ) клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170 - 175, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів Бюро економічної безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні №42024110000000031, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2024 року, задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено 12 вересня 2024 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_13 , а саме: телефон iPhone 7 Plus, IMEI: НОМЕР_1 .

В задоволенні іншої частини вимог клопотання - відмовити.

Грошові кошти, а саме 22 000 (двадцять дві тисячі) доларів США; 200 000 (двісті тисяч) гривень; 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) Євро - негайно повернути власнику ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено 21 жовтня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1