Ухвала

від 14.10.2024 по справі 761/37562/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/37562/24

Провадження № 2/761/9938/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., вивчивши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантуваня вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ДіамантБанк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юр-Капінос Андрій Євгенович, Голосіївський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2024р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви суд приходить до висновку про те, що зазначені матеріали необхідно передати на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Порядок визначення територіальної підсудності цивільних справ закріплений в статтях 26-30 ЦПК України, відповідно до яких підсудність визначається за предметними і територіальними ознаками.

Відповідно до правил ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться у пунктах 41 та 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013р. № 3 (далі - Постанова Пленуму № 3), визначено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи із зазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019р. у справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

У постанові від 09 вересня 2020р. в справі № 910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021р. у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.

Як вбачається зі змісту даної заяви, позивачка просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4346, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юр-Капіносом А.Є. 01 серпня 2011р. щодо звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 .

Тобто, спір у даній справі виник з приводу визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки нерухомого майна, що в силу викладеної у наведеній постанові Великої Палати Верховного Суду правової позиції вказує на поширення щодо нього правил виключної підсудності, встановлених ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Місцезнаходження об`єкту нерухомого майна документально підтверджено у копії оспорюваного виконавчого напису та копії договору іпотеки №073-5 від 19 серпня 2010р.

З урахуванням наведеного, вказана позовна заява має розглядатися за місцемзнаходження цього майна за правилами виключної підсудності.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що місцезнаходження нерухомого майна знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що не підпадає під територіальну юрисдикцію Шевченківського районного суду м. Києва, суд приходить до висновку, що вказану позовну заяву необхідно передати за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 259, 261, 268, 353-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантуваня вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ДіамантБанк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юр-Капінос Андрій Євгенович, Голосіївський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - передати на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: