Рішення

від 15.10.2024 по справі 758/2275/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/2275/24

Провадження № 2/761/7521/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ритуальної служби Спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про визнання користувачем місця поховання; зобов`язання видати свідоцтво про поховання,

в с т а н о в и в:

В лютому 2024р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально - побутового обслуговування» Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), в якому просила суд:

- визнати позивачку користувачем місця поховання її сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - село Мощун, Бучанський район, Київська область, та був похований 20 березня 2022р. на Міському кладовищі, ділянка 42, ряд 2, місце НОМЕР_5 за адресою: вул. Стеценка, 18, м. Київ ;

- зобов`язати відповідача видати позивачці, як користувачу місця родинного поховання, свідоцтво про поховання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - село Мощун, Бучанський район, Київська область, та був похований 20 березня 2022р. на Міському кладовищі, ділянка 42, ряд 2 місце НОМЕР_5 за адресою: вул. Стеценка, 18, м. Київ .

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер (загинув), в ході проходження військової служби, під час бойових дій у селі Мощун, Київської області, її син ОСОБА_2 , який був похований на Міському кладовищі, ділянка 42, ряд 2 місце НОМЕР_5. Оскільки син позивачки, загинув раптово, то в організації поховання допомагали представники Військової частини, де її син проходив службу. При зверненні позивачки до відповідача з заявою про отримання свідоцтва про поховання, позивачці була надана відповідь, що отримати зазначене свідоцтво вона не в змозі, оскільки не є користувачем місця поховання, у зв`язку з зазначенням іншої особи, яка здійснила поховання її сина, а саме в Книзі реєстрації захоронень, зазначено особу, яка проводила поховання сина позивачки, громадянин « ОСОБА_3 ». При зверненні в досудовому порядку до командира військової частини, в якій проходив службу її син, позивачці повідомили, що військовослужбовець ОСОБА_3 , рахується, як безвісті відсутній. Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо позивачка вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом для захисту свого права, щодо спорудження надгробного пам`ятника, на могилі свого сина.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 28 березня 2024р. матеріали зазначеної цивільної справи були передані за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2024р. було визначено головуючого суддю Волошина В.О.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 травня 2024р. позов залишено без руху.

19 червня 2024р. позивачкою були усунуті недоліки, визначені ухвалою суду від 28 травня 2024р.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 червня 2024р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, та призначено справу в підготовче засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2024р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

12 серпня 2024р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, наголошуючи, що в розумінні положень ст. 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу» позивачка не є користувачем місця поховання, а тому позивачка не має право на спорудження надгробного пам`ятника, на місці поховання свого сина.

Відповідь на відзив стороною позивача не подавалась.

До судового засідання позивачкою було подано до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, і просить суд позов задовольнити.

Відповідач, про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, свого представника до суду не направив, поважності причин неявки не повідомив. Стороною відповідача було надіслано на адресу суду відзив на позов.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено судом, що позивачка є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер (загинув), в ході проходження військової служби, під час бойових дій у селі Мощун, Київської області.

Згідно довідки за № 411 від 09 листопада 2023р., складеного уповноваженими особами відповідача, ОСОБА_2 , був похований на Міському кладовищі, ділянка 42, ряд 2 місце НОМЕР_5, відповідно до запису в Книзі реєстрації поховань та перепоховань Міського кладовища, поховання сина позивачки здійснив « ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , військова частина.

З матеріалів справи вбачається, що 07 листопада 2023р. позивачка звернулася із заявою до відповідача в якій просила видати свідоцтво про поховання її сина, проте відповідач у своєму листі-відповіді від 28 листопада 2023р. за № 1760 зазначив, що у зв`язку з тим, що поховання здійснила інша особа про що зроблено запис у Книзі реєстрації поховань померлих, відповідач не може видати позивачці свідоцтво про поховання.

Також судом встановлено, що в позасудовому порядку позивачка зверталась до командира Військової частини № НОМЕР_1 , з проханням надати їй свідоцтво про поховання її сина, проте їй було повідомлено, що військовослужбовець ОСОБА_3 , рахується, як військовослужбовець, який є безвісно відсутнім.

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу», користувач місця поховання (місця родинного поховання) - особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання, передбачене статтею 25 цього Закону.

Згідно з положеннями ст. 11 цього Закону, поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов`язалася поховати померлого. Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються: лікарське свідоцтво про смерть - закладом охорони здоров`я; свідоцтво про смерть та довідка про смерть - відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка в позові зазначала, що особа, яка здійснила поховання її сина, був військовослужбовець військової частини, в якій її син проходив службу, при цьому останній робив поховання саме за проханням позивачки, яка не мала можливості приїхати до м. Києва, оскільки в той час проживала в м. Маріуполі.

У відповідності до положень ст. 25 зазначеного Закону, після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов`язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Це свідоцтво дає право його пред`явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання), вирішення питання про проведення підпоховання, здійснювати інші дії, пов`язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,42 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 258, 259, 261-265, 268, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16 ЦК України; ст. ст. 2, 11, 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу», суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_4 ) до Ритуальної служби Спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ: 03358475, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 47/14) про визнання користувачем місця поховання та зобов`язання видати свідоцтво про поховання - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 користувачем місця поховання на Міському кладовищі м. Києва, на якому похований її син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (ділянка 42 , ряд 2 , місце НОМЕР_5, за адресою: вул. Стеценка, 18, м. Київ ).

Зобов`язати Ритуальну службу Спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як користувачу місця родинного поховання, свідоцтво про поховання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на Міському кладовищі м. Києва (ділянка 42, ряд 2, місце НОМЕР_5, за адресою: вул. Стеценка, 18, м. Київ ).

Стягнути з Ритуальної служби Спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ грн. 42 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 21 жовтня 2024р.

Суддя: